Шахтар та інші. Головні розчарування першої частини сезону УПЛ-2024/25

Після 16 грудня в українському футболі настало затишшя аж до єврокубкових матчів у кінці січня. Та це не привід не поговорити про гру мільйонів у вимірі країни Тараса Шевченка та Лесі Українки через призму аналізу того стану подій, який склався станом на зараз.

Чемпіон продовжує підбивати проміжні підсумки сезону в найкращій лізі світу. На черзі – ті, хто точно не виправдали надій та викликали купу негативних емоцій в численних уболівальників.

Едуардо Герреро

Найкращою характеристикою виступу панамського новачка Динамо є 1 забитий футболістом м'яч із початку його виступів за столичний клуб. Та й той – проведений з пенальті у матчі Кубку України. Едуардо Герреро приходив у київський клуб сформованим на рівні УПЛ майстром, якому не потрібен час на "розкачку" та адаптацію. Проте майже за півроку перебування на контракті в найтитулованішому клубу країни створює враження гравця, який потрапив туди, де проявити себе поки не в змозі.

2,5 мільйони, у які став Динамо трансфер вже колишнього форварда Зорі – для українського футболу у його нинішньому стані гроші немалі.

Ворскла

Три поспіль поразки на прапорці проміжного фінішу – лише вершина айсбергу, який суттєво "притопив" надії полтавців на світле майбутнє у нинішньому сезоні. "Зелено-білі" розчарували, як в сенсі гри, так і, тим паче, продемонстрованого результату – від зони стикових матчів за право грати в УПЛ команду відділяють лише додаткові показники. Та найбільш невтішним є сам підхід керівництва клубу до побудови команди.

Ставка на Сергія Долганського як тренера фактично без досвіду викликала питання з самого початку. І в кінці жовтня колишнього голкіпера команди "перевели" на знайому йому посаду тренера воротарів, визнавши, що "експеримент" був невдалий. Однак нове призначення варто трактувати не інакше як старе бажання не обминати знайомі граблі. У полтавську річку знову увійшов Юрій Максимов. Останній покинув Ворсклу у 2022-му, й відомий непростим характером та умінням рубати з плеча. Ба, навіть більше. За чутками, попереднє співробітництво сторін закінчилося натягнутою струною – стосунки між топменеджментом Ворскли та Максимовим були не найкращі. Нині ж Максимов уже оголосив про бажання здійснити в команді "кадрову революцію", й у клубі його нібито підтримали. От тільки про виділення додаткового фінансування під комплектацію команди жодного слова ми не почули. А значить, полтавці будуть затикати "діри" так само, як і переконлива більшість клубів УПЛ – вільними агентами та орендованими гравцями.

Шахтар

Третя позиція в таблиці з більш ніж половиною не виграних матчів із проведених в УПЛ з початку сезону. Для команди з найсильнішим (є сумніви?..) складом серед клубів вищої ліги країни це безумовний провал. Як і результат виступу та підходів окремих представників донецького клубу.

Найбільш критикованою фігурою залишається наставник "гірників" Маріно Пушич, і боснійський нідерландець "увагу" такого штибу, без сумніву, заслужив. Поразки від Олександрії та Полісся (двічі!), мирові з Рухом та Вересом пояснити важко за будь-яких обставин. Тож питання продовження співпраці з Пушичем із порядку денного нікуди не поділося. Однак не варто забувати й про те, що тренер працює з тим "матеріалом", який йому надає клуб. Як виявилося, "помаранчево-чорні" явно "недопрацювали" в питанні комплектації колективу. Й мова не про кількісну складову, із якою в Шахтаря все гаразд, а про наявність на окремих позиціях якісних виконавців. В "гірників" явно "провисає" не тільки лівий фланг оборони, а й третій центрбек як альтернатива Валерію Бондарю та Миколі Матвієнку, а також позиція опорного хавбека та нападника, який може "розворушити" пасивність Лассіни Траоре й Данила Сікана, чи й змусити одного з цих двох форвардів замислитися над зміною команди. Окремої згадки потребує повернення двох "блудних синів" донеччан – бразильців Вінісіуса Тобіаса й Педріньйо (не захисника, а саме представника середньої лінії). Обидва стали для Пушича не очікуваним підсиленням, а ледь не баластом, адже приїхали в очевидно розібраному стані. Однак дати собі раду так само обидва не можуть понині, й питання доцільності перебування в команді цих земляків Рівалдо є відкритим. Втім, як і самого головного тренера.