Шахтар та інші. Головні розчарування першої частини сезону УПЛ-2024/25
Після 16 грудня в українському футболі настало затишшя аж до єврокубкових матчів у кінці січня. Та це не привід не поговорити про гру мільйонів у вимірі країни Тараса Шевченка та Лесі Українки через призму аналізу того стану подій, який склався станом на зараз.
Чемпіон продовжує підбивати проміжні підсумки сезону в найкращій лізі світу. На черзі – ті, хто точно не виправдали надій та викликали купу негативних емоцій в численних уболівальників.
Імад Ашур
За сьогоднішніх обставин житомирське Полісся виглядає якщо не "ПСЖ українського футболу", то точно – клубом, який може собі дозволити комплектування на рівні мало не кращому за двох традиційних грандів. Однак після вкрай насиченої придбаннями на літньому ринку гучних імен за кругленькі суми, кампанії, на виході у грудні від команди Імада Ашура віє значним розчаруванням. А все тому, що від клубу Геннадія Буткевича очікували значно більшого, ніж 5 позиція в таблиці й безлавний виліт від першого ж суперника у кваліфікації Ліги конференцій.
Навіть з урахуванням сенсаційних звитяг у матчах з Шахтарем, призначений із початку сезону-2024/25 головним тренером команди, "український Гвардіола" Імад Ашур не переконав від слова "зовсім". І мова не тільки про результати, які з таким ресурсом та підбором виконавців "кульгають" на обидві ноги. В цього Полісся нема не тільки свого впізнаваного стилю й фірмової манери – наразі важко зрозуміти, у що команда грає, та які принципи футболу сповідує, в цілому. Тож поки лідери оновленої житомирської команди заслужено зайняли свої позиції в символічній збірній першої частини сезону, наставнику "вовків" у питанні власної долі під час зимової перерви точно є над чим подумати.
Едуардо Герреро
Найкращою характеристикою виступу панамського новачка Динамо є 1 забитий футболістом м'яч із початку його виступів за столичний клуб. Та й той – проведений з пенальті у матчі Кубку України. Едуардо Герреро приходив у київський клуб сформованим на рівні УПЛ майстром, якому не потрібен час на "розкачку" та адаптацію. Проте майже за півроку перебування на контракті в найтитулованішому клубу країни створює враження гравця, який потрапив туди, де проявити себе поки не в змозі.
2,5 мільйони, у які став Динамо трансфер вже колишнього форварда Зорі – для українського футболу у його нинішньому стані гроші немалі. Однак у випадку з Герреро здавалося, що така ставка киян цілком виправдана. Едуардо має значний та успішний досвід виступів на рівні не тільки внутрішніх українських змагань, а й у єврокубках. Та в Динамо весь зароблений ексфутболістом Маккабі позитив, як у тій казці. перетворився на гарбуз. Звісно, враховуючи негативний досвід не одного футболіста, які не втомлювалися демонструвати свій, як виявлялося, насправді високий рівень, до чи після перебування у складі киян, за таку ситуацію не варто робити винним одного лише Герреро – "питати" варто, щонайменше, з тренерського штабу Динамо. Та для самого футболіста "часом Х" можуть стати вже найближчі перші повноцінні збори, які Герреро пройде з командою.
Ворскла
Три поспіль поразки на прапорці проміжного фінішу – лише вершина айсбергу, який суттєво "притопив" надії полтавців на світле майбутнє у нинішньому сезоні. "Зелено-білі" розчарували, як в сенсі гри, так і, тим паче, продемонстрованого результату – від зони стикових матчів за право грати в УПЛ команду відділяють лише додаткові показники. Та найбільш невтішним є сам підхід керівництва клубу до побудови команди.
Ставка на Сергія Долганського як тренера фактично без досвіду викликала питання з самого початку. І в кінці жовтня колишнього голкіпера команди "перевели" на знайому йому посаду тренера воротарів, визнавши, що "експеримент" був невдалий. Однак нове призначення варто трактувати не інакше як старе бажання не обминати знайомі граблі. У полтавську річку знову увійшов Юрій Максимов. Останній покинув Ворсклу у 2022-му, й відомий непростим характером та умінням рубати з плеча. Ба, навіть більше. За чутками, попереднє співробітництво сторін закінчилося натягнутою струною – стосунки між топменеджментом Ворскли та Максимовим були не найкращі. Нині ж Максимов уже оголосив про бажання здійснити в команді "кадрову революцію", й у клубі його нібито підтримали. От тільки про виділення додаткового фінансування під комплектацію команди жодного слова ми не почули. А значить, полтавці будуть затикати "діри" так само, як і переконлива більшість клубів УПЛ – вільними агентами та орендованими гравцями.
Шахтар
Третя позиція в таблиці з більш ніж половиною не виграних матчів із проведених в УПЛ з початку сезону. Для команди з найсильнішим (є сумніви?..) складом серед клубів вищої ліги країни це безумовний провал. Як і результат виступу та підходів окремих представників донецького клубу.
Найбільш критикованою фігурою залишається наставник "гірників" Маріно Пушич, і боснійський нідерландець "увагу" такого штибу, без сумніву, заслужив. Поразки від Олександрії та Полісся (двічі!), мирові з Рухом та Вересом пояснити важко за будь-яких обставин. Тож питання продовження співпраці з Пушичем із порядку денного нікуди не поділося. Однак не варто забувати й про те, що тренер працює з тим "матеріалом", який йому надає клуб. Як виявилося, "помаранчево-чорні" явно "недопрацювали" в питанні комплектації колективу. Й мова не про кількісну складову, із якою в Шахтаря все гаразд, а про наявність на окремих позиціях якісних виконавців. В "гірників" явно "провисає" не тільки лівий фланг оборони, а й третій центрбек як альтернатива Валерію Бондарю та Миколі Матвієнку, а також позиція опорного хавбека та нападника, який може "розворушити" пасивність Лассіни Траоре й Данила Сікана, чи й змусити одного з цих двох форвардів замислитися над зміною команди. Окремої згадки потребує повернення двох "блудних синів" донеччан – бразильців Вінісіуса Тобіаса й Педріньйо (не захисника, а саме представника середньої лінії). Обидва стали для Пушича не очікуваним підсиленням, а ледь не баластом, адже приїхали в очевидно розібраному стані. Однак дати собі раду так само обидва не можуть понині, й питання доцільності перебування в команді цих земляків Рівалдо є відкритим. Втім, як і самого головного тренера.
