Де Динамо, де?
Диктант не написаний: команда Кендзьорека програла у "Класичному".
Донецький Шахтар розгромив київське Динамо (3:0) в 1/8 фіналу Кубку України з футболу й крокує до наступної стадії турніру.
З перших хвилин поєдинку одразу впало в око, що новий тренерський штаб Динамо зробив деякі висновки з попередніх матчів. До середини першого тайму гра киян виглядала досить непогано, можна навіть сказати, що на фоні нинішнього Шахтаря, який явно на голову вище за всі команди в Україні, це був прямо гарний відрізок.
До вилучення Михавка це була рівна гра, рівних команд. Так, матч був без особливо небезпечних моментів, і тут варто визнати підготовку киян, які не дозволяли господарям поля підходити до карного майданчика, де господарював Бущан. Щоправда, один момент все ж таки був, який створили самі гості, коли захисники ледь не "підставили" свого голкіпера, і тому ціною болючого стику довелося вибивати м'яч з лінії власних воріт.
А далі було вилучення…
…вилучення абсолютно непотрібне та безглузде. Тарас Михавко в чужому карному майданчику в звичайному "робочому" епізоді вдарив ліктем в обличчя Олега Очеретька. Головний арбітр цей епізод не помітив, але асистенти допомогли.
Справедливе рішення судді Копієвського, який вилучив захисника киян, змінило хід поєдинку. Після цього моменту матч проходив вже під диктовку гравців Арди Турана, які "відчули" кров опонента.
Тут хотілося б зупинитися на персоні Тараса Михавка. По-людськи, захисника Динамо шкода і хочеться його підтримати. Але коли тобі вже 21 рік, тебе називають "молодим та перспективним" не перший сезон, сватають в європейські клуби і ти робиш такі помилки… Чотири дні тому в пасиві Тараса автогол у ворота власної команди, якому чомусь раділи на стадіоні Динамо. І це ж не перший автогол Тараса, до цього було ще чотири в чемпіонаті України.
Згадується історія В'ячеслава Суркіса проти Буковини 31 серпня, коли такого ж молодого та перспективного за результативні помилки просто "з'їли" з усіх сторін. І другого шансу В'ячеславу, скоріш за все, доведеться чекати дуже довго. Екстрено орендований у Полісся Бущан явно не збирається залишати команду після завершення оренди.
Після матчу нам показали сльози Тараса, емоційне післяматчеве інтерв'ю з вибаченнями перед вболівальниками та командою, але… Тарасе, зберися, врешті-решт!
Шахтар відкрив рахунок в кінці першого тайму, зусиллями Глейкера Мендоси, який забив вже п'ятий м'яч у ворота киян за останній рік.
По перерві гра не була схожа на гру рівних команд. Хоча, по суті, зараз Динамо явно не рівень Шахтаря, але ж були у вболівальників сподівання, що новий штаб, "емоція" класичного та й принциповість поєдинку нівелюють різницю в класі, як було, наприклад, минулого року в Кубку, коли команда Шовковського створила сенсацію, пройшовши "гірників".
У другому таймі Шахтар справедливо володів ініціативою, і питанням часу було лише те, з яким рахунком господарі переможуть, адже у киян нічого не виходило в нападі.
Третій гол Шахтаря став, як то кажуть, "апофеозом всієї феєрії", який продемонстрував різницю команд у класі. Легіонери Шахтаря в один дотик розіграли гольову комбінацію, у якій відзначився Аліссон, а захисники Динамо просто не встигали за переміщеннями м'яча та діями опонентів.
***
Всі ми любимо наше всеукраїнське дербі за емоційність, яскравий футбол, скандали та інтригу. Так, два останні параметри не завжди прикрашають поєдинки, але ж вболівальнику потрібна іскра.
І цього разу не обійшлося без вилучень, грубої гри (хоча тут варто зауважити, що все було більш-менш ввічливо). Особливо "типовим" став епізод в кінцівці матчу, коли донецькі "копакабанівці" почали яскраво, в своєму стилі, провокативно святкувати перемогу, а нервів динамівців не вистачило на те, щоб спокійно дивитись ці танці.
Яскравою ілюстрацією цього дійства став кадр з трансляції з банером ультрас господарів "абсолютне зло". Саме ця думка, певно, промайнула в голові у киян, коли вони кинулися приборкувати запальних легіонерів. У підсумку – вилучення Герреро вже після фінального свистка.
Але якщо відкинути емоції, провокації та післяматчеві розбірки, то головний висновок із цього класичного дербі значно простіший і водночас неприємніший для вболівальників Динамо: проблема киян значно глибша, ніж червона картка чи невдала гра окремого футболіста.
Так, вилучення Михавка зламало матч. Так, грати в меншості проти нинішнього Шахтаря – завдання із зірочкою. Але ж до цього моменту Динамо не створило нічого такого, що дозволяло б говорити про готовність нав'язати супернику боротьбу на рівних. А після перерви стало очевидно, наскільки великою є різниця між командами в організації гри, індивідуальній майстерності та швидкості ухвалення рішень.
І саме це має турбувати найбільше.