Реальність підкралася занадто помітно. 6 висновків з матчу Динамо — Зальцбург
Київське Динамо поступилося австрійському Зальцбургу в першому матчі плейоф кваліфікації Ліги чемпіонів. Перед грою-відповіддю на полі суперника команда Олександра Шовковського має відставання в 2 м'ячі.
Чемпіон розбирає гру з Зальцбургом та наслідки результату для київського клубу на холодну голову. Виділяємо головне, на що варто звернути увагу після дошкульної невдачі.
Де тонко, там і тріщить — нагадав про себе дефіцит якісних кадрів на окремих позиціях
На сьогодні в першій команді Динамо 31 футболіст, серед яких 3 гравці — футболісти-легіонери. Як виявилося, у випадку киян вічне "кількість — не завжди якість" дало про себе знати раніше, ніж пізніше, і як завжди саме тоді, коли цього ніхто не очікував.
Про жорсткість та не завжди високу ефективність Дениса Попова у намаганнях досягати свого таким чином ми знали й до гри. Як і про факт, що Олександр Караваєв — "сурогат", а не правий захисник. Але якщо в іграх із футболістами з менш високим рівнем та можливостями такі "нюанси" помітні менше, або нівелюються заслугами інших виконавців, то в матчі з командою, яка нав'язує Динамо свою гру, помилок стає більше настільки, наскільки все може взагалі полетіти шкереберть. Ні, справа не в персоналіях, і прізвища, наведені вище — не спроба зробити з кожного із цих гравців цапа-відбувайла. Мова радше про хиби, які є хронічними з року в рік, і до яких багато пересічних уболівальників "чомусь" відмовляються звикати.
Симптоматичні жовті картки: Динамо програло матч психологічно ще до його початку
Після матчу наставник "біло-синіх" згадав про арбітра та висловив незадоволення діями представника Феміди. Але реальність така, що за бажання швейцарець Сандро Шерер міг взагалі "убити" Динамо цілком у легітимний спосіб. Бо попередження Миколі Шапаренку та Владиславу Дубінчаку мали всі ознаки доволі м’якого трактування суддею проступків обох футболістів. Втім, червоною ниткою в цій історії проходить інше.
Гравці Динамо не вперше не розуміють, де, коли та як можна, варто й узагалі треба проявляти емоції. І замість того, щоб направити злість та налаштованість на гру в потрібне русло, потрапляють у відверто "продумані" суперником ситуації, абсолютно по-дитячому піддаючись на провокації візаві, помножені на власне безсилля. Це було б смішно, якби не було так сумно, та вказує на відсутність глибокої роботи в команді з цього приводу.
Вік без досвіду програє системному вишколу
Перед грою ми згадували про "молодість" Зальцбурга як один із факторів на користь Динамо. Здавалося б, коли у професійному футболі ти не так давно, то й знати про гру №1 та мати "заготовлені" моделі поведінки на ті чи інші випадки — важче. Проте в грі з Ред Буллом усі ці фактори виявилися неважливими й битими одним козирем суперника киян.
Австрійський клуб є зразком доведення вже не одного десятка талантів до стану хай і необроблених, але діамантів європейського футболу. Система, сформована в Зальцбурзі, направлена на залучення тільки найперспективніших вже на етапі підписання контракту. Потрапляючи в команду, молодий футболіст змушений слідувати цілому стосу внутрішніх правил, які роблять з нього того, хто пізніше приносить клубу чергові десятки мільйонів. Такий підхід стосується й безпосереднього проявів гри на полі. У діях кожного гравця Ред Булла відчувається залученість до відточеного командного механізму. Подібної протидії супернику від Динамо не може бути в принципі — бо на сьогодні її просто не існує.
Динамо не використало допомогу головного "союзника"
Коли ти поступаєшся за рівнем загальнокомандної виконавської майстерності та постійно "відстаєш" у яскравості малюнку гри, мусиш користатися будь-якими шансами. В тім числі — напряму з футболом не пов'язаними. Саме тому дальні удари мокрим м'ячем, який може "поцілуватися" ще й із таким же газоном, мають таке велике значення.
На практиці ж Динамо не просто вчергове довело, що в складі команди футболістів, які можуть і вміють завдати сильного й точного удару з-за меж штрафного майданчика, можна перелічити ледь не на половині пальців однієї руки, а й не змогло обернути дощ як фактор погоди на свою користь. За матч кияни завдали 12 ударів, з яких 4 були в отвір.
Розчарував той, хто мав вести за собою інших
Обираючи склад на гру, Шовковський довірився досвіду. На поле вийшли лише 3 футболісти, яким виповнилося не більш як 22 — Тарас Михавко, Володимир Бражко та Владислав Ванат, а той же Костянтин Вівчаренко, який має приблизно однакові позиції з Дубінчаком на лівому фланзі оборони, гру подивився на лаві.
Втім, задум тренерського штабу не спрацював і тут. В першу чергу — через несподівано слабкий футбол у виконанні того, хто в матчах такого рівня бере участь далеко не вперше. Ні, від Андрія Ярмоленка ніхто не вимагає дива та розриву суперників у вираженні так званого "роби різницю". Але коли патріарх команди не в змозі банально обробити м’яча у найвідповідальніші моменти, відверто затягує чергову атаку та приймає сумнівні з точки зору перспектив команди біля воріт суперника рішення, це дійсно додає балів прихильникам змови проти все ще важливого для Динамо, хай і вікового, гравця.
В Динамо відмовляються розуміти факт, без якого рух уперед неможливий
Про необхідність подальшої роботи на ринку та основні "ознаки хвороб" Динамо як команди, яка все ще не має достатньої кількості дійсно ефективних футболістів на конкретних позиціях, ваш автор говорив уже після оформлення четвірки літніх трансферів клубу. Нульова ефективність все ще не готового до матчів такого рівня Ваната та відсутність адекватного підсилення нападу з лави запасних — це вирок не тільки Владиславу Супрязі. А й чергове каміння у город власників клубу. Де ж той самий якісний центрфорвард, який може змінити ситуацію, й зробить конкуренцію на вістрі атаки значно більш відчутною вже сьогодні, дозволивши команді свій потенціал біля воріт опонентів бодай підвищити? Тиша. Суцільна та невблаганна.
Чому ж у такому разі Суркіси продовжують гнути свою лінію й учергове ставлять на паузу давно невідкладне кадрове питання? Відповіді можуть бути надто неприємні навіть для найпалкіших прихильників курсу нинішнього керівництва Динамо, але наразі у пріоритеті в братів — точно не спортивні результати клубу.