Полісся реабілітувалося, Шахтарю не потрібен Судаков. Підсумки матчів єврокубків українських команд
"Чотири солдатики пішли купатися в море, Один попався на приманку, їх залишилося троє". Політкоректна версія лічилки з твору Агати Крісті стала актуальною для підсумків чергової єврокубкової стадії.
На жаль, із чотирьох українських команд одна вилетіла від першого ж суперника – але, з урахуванням перших поєдинків, могло бути й гірше. Чемпіон спробував коротко проаналізувати матчі-відповіді.
29 липня
Динамо – Хамрун Спартанс 3:0 (за сумою матчів 6:0)
31 липня
Санта-Колома – Полісся 1:4 (за сумою матчів 3:5)
Шахтар – Бешикташ 2:0 (за сумою матчів 6:2)
Партизан - Олександрія 4:0 (за сумою матчів 6:0)
Полісся пройшло на класі
Програш на своєму полі представнику Андорри став приводом для безлічі жартів, мемів і остаточного списання в утиль українського футболу. Гра у відповідь показала, що ховати УПЛ все-таки рано: навіть далека подорож і незвичне поле не завадили Поліссю впевнено перемогти суперника і пройти в наступну стадію.
Напевно, без швидкого голу команді Ротаня було б важче, але весь матч пройшов під диктовку житомирян. Філіппов у першому матчі вийшов тільки на заміну – і виявилося, що простого переведення його в основу достатньо для вирішення більшості проблем. Олександр не реалізував один стовідсотковий момент, коли воротар помилився на виході, але із запасом компенсував це двома голами.
За швидким і кваліфікованим форвардом андоррцям, за всієї поваги до них, встигнути було дуже складно. Особливо коли він був не єдиною і, на мій погляд, навіть не головною загрозою. Гуцуляк і Назаренко випалювали кожен свій фланг, як це робили і більшу частину минулого сезону – і створили достатньо моментів, щоб навіть за не ідеальної реалізації пройти далі.
Санта-Колома, вкрай нетипово для напівлюбителів, ставить гру через контроль м'яча. Це похвально, це вже дозволило їм пройти Борац і набрати очки та призові за перший матч із Поліссям, але в певний момент андоррцям просто не вистачає класу.
Надто вже явних помилок припускалася Санта-Колома – і надто вже мало змогла домогтися в обмін на авантюрну модель гри. Єдиний забитий схожий на розслабленість Полісся після того, як рахунок уперше став "прохідним" (2:0) – а крім нього, андоррці спромоглися лише на один гольовий момент.
Наостанок себе показало ще одне досягнення житомирської селекції. Гайдучик, нехай і після помилки воротаря, але зміг оформити розгром, загнавши м'яч у порожні ворота. Гарний розвиток кар'єри, для гравця, який до 21 року грав за футбольні клуби Малинськ і ОДЕК в аматорських турнірах – та й після переходу до Вереса пару років витратив на Першу лігу.
Матчі проти Санта-Коломи стали першими міжнародними в його кар'єрі – і якщо в стартовому складі, в першій грі, він провалився, то його вихід на заміну зробив рахунок остаточним.
Шахтар залагодив формальності
Щодо єдиного представника України в Лізі Європи, чесно кажучи, і сумнівів не було. Справа навіть не у двох м'ячах фори, які привіз Шахтар зі Стамбула, а в тактично-кадровій перевазі.
Кевін у чудовій формі, Аліссон теж – і якось так склалося, що Бешикташу нічого протиставити саме найкращим гравцям Шахтаря. Флангові захисники не справлялися з ривками вінгерів – і навіть не дуже ясно, що міг зробити з цим Сульшер.
За великої кількості зірок в інших лініях (Рафа Сілва, Жоау Маріу, Теммі Абрахам) на флангах у нього Свенссон і Юрасек, які не встигали за бразильцями. Тренер чесно спробував розв'язати задачу, перемістивши на один із флангів Паулісту – досвідченого, талановитого захисника. Але Габріель усе ж звик грати в центрі й теж ситуацію не врятував.
Загалом, дуель вийшла для Шахтаря в сто разів простішою, ніж очікувалося, і навіть стала приводом говорити про навколоспортивні деталі. Судаков разом із Бондаренком почав матч у запасі – за умови, що, звісно, не настільки слабший за Бешикташ, щоб навіть після 4:2 у першій грі випускати дубль. І якщо в найближчі кілька днів Судакова не продадуть, така ротація – не знак трансферу, який уже відбувся, то ситуація несподівано складна. І цікава.
Два з половиною роки, весь час після продажу Мудрика, Шахтар піарив Судакова як головний актив. Зараз, з Тураном, головними активами явно стали бразильці, і змістився акцент гри. Перш за все, Кевіну, Аліссону, Еліасу може бути просто комфортніше грати з Марлоном Гомесом – знайома мова, краще розуміння в побуті тощо.
По-друге, суто з ігрової точки зору Шахтар більше захоплений флангами і менше – центром. У такій грі Очеретько, який у старій ієрархії був на чотири голови нижчим за Судакова, стає кориснішим для командної гри, ніж Георгій.
Усі встигли розкритикувати Суркіса за те, що він не відпустив Бражка, але зараз Шахтар близький до того ж. "Гірники" колись просили за Судакова 50 мільйонів євро, а зараз він може стати запасним.
Природно, після такого за нього не вдасться виручити і половини такої суми. Можна чекати активізації переговорів із ким завгодно – але багато клубів уже "затарилися" до серпня, той же Наполі переманив самого де Брейне.
Складна дилема – і Шахтарю, до речі, теж не варто витати в хмарах. Бешикташ він обіграв лише з 4 українцями в складі: це Різник, Матвієнко, Очеретько і Бондар – ледь-ледь вистачає, щоб вписатися в ліміт УПЛ, але немає ніяких гарантій, що той же Очеретько буде тримати рівень весь сезон. Самі загнали себе в таку ситуацію, коли розлучалися із Зубковим і Сіканом – і тепер Судаков потрібен і не потрібен одночасно.
Динамо ще й сили перед Вересом заощадило
Фора в три м'ячі перед мальтійцями – це навіть не два проти турків, і Динамо грало зовсім вже завершення міжсезоння. Як я говорив в анонсі туру УПЛ, клуб не обійшовся без ротації: явної, очевидної, з Ярмоленком, Тимчиком, Поповим у запасі.
У такій ситуації зміг показати себе Бражко, який відзначився голом; Михавко теж забив, чим, можливо, активізував чутки про свій трансфер: Марсель, де тренує його колишній суперник де Дзербі, згідно з деякими інсайдами проявляє інтерес до захисника.
Це цікаво, але сам матч вийшов зовсім прохідним. Для Динамо чемпіонат починається зі складного виїзду до Вереса, і навіть Шовковський дав зрозуміти, що Верес йому важливіший за другу гру з Хамрун Спартанс.
Олександрія: супермаркетам не місце в єврокубках
Якщо перший матч Олександрії із сербським Партизаном приніс прикру поразку, то другий підкреслив її причини. Матч загалом був винятково низької якості і нагадував треш-бойовик категорії Б: червона картка, гол, ще червона картка, ще гол, ще червона картка...
За всієї неповаги до Партизана, він був командою іншого рівня – і заслужено пройшов. У першій грі далася взнаки відсутність опорника в Олександрії, для гри в Сербії виявилася занадто слабкою команда загалом. Після 0:2, звичайно, все було зрозуміло і так, але команда, тепер уже, Нестеренка вилетіла з ганьбою.
Усе-таки Олександрія занадто сильно оновилася, втратила занадто багато гравців. І, здавалося б, серби теж щороку розпродаються, але це теж треба вміти. У Партизана є досвід скидання шкіри і розумного оновлення (не кажучи про те, що вся ліга працює на них і Црвену Звезду), в Олександрії такого досвіду немає. У зв'язку з цим черговий український клуб виявився неготовим до міжнародних матчів.