Мусимо вичавити з себе максимум: Протасов, Пуканич та Цихмейструк висловилися про перспективи України в матчі з Грузією
Збірна України готується до поєдинку 5 туру групового раунду Ліги націй з командою Грузії. Гра відбудеться 16 липня, початок зустрічі о 19:00 за київським часом. Матч прийме Батумі.
Перед двома вирішальними іграми у престижному турнірі Чемпіон поспілкувався з визнаними майстрами своєї справи – колишніми футболістами Олегом Протасовим, Адріаном Пуканичем та Едуардом Цихмейструком, які відповіли на нагальні питання перед важливим для "синьо-жовтих" матчем.
– Що має врахувати Ребров із досвіду попередніх матчів у ЛН перед вирішальними протистояннями? Яким має бути його посил футболістам?
Олег Протасов (О.П.): Перш за все, зауважу, що я не хочу вчити Реброва. У нього своє бачення гри, і ми повинні дати йому реалізувати свої задуми. Не варто на нього чинити тиск.
Який посил? Нам треба, за великим рахунком, вигравати обидва матчі. І навіть при цьому, незрозуміло, як все складеться далі. Хлопці й самі прекрасно розуміють, що невдало склалися попередні ігри, результати посередні. І зараз потрібно постаратися вичавити з себе максимум. Тим більше немає вже тих зірок, які раніше були лідерами в команді. Не братимуть участі наші провідні гравці з попереднього складу. Це дає всім нинішнім гравцям хороший шанс проявити себе.
Адріан Пуканич (А.П.): Після попередніх матчів висновки тренерський штаб точно зробив. Який буде план – залежить від кондицій гравців, бо вони в усіх різні. Поки що турнірна таблиця підказує, що можна і треба боротись. Це і є посил. Мотивувати футболістів у такому випадку ще якось додатково, мабуть, і не потрібно. Сам виклик в збірну це має бути стимулом. До того ж, у збірній є амбіційні футболісти.
Едуард Цихмейструк (Е.Ц.): Це некоректно, що він має врахувати… Що потрібно змінити? Змінити нічого не потрібно. Футболісти налаштовані на 100%, свої якості продемонструють. Реброву потрібно знайти ті самі слова… Чи проблема саме у мотивації та психології? Мені здається, так. Ніхто не виключає усілякі логістичні речі. Перший рік не беремо, але 2 роки так точно, ми в цьому живемо… Мотиваційні речі – це робота тренерського штабу. Але я не тренер, що відбувається зсередини – я не знаю, хто в якому стані… Але якщо люди виходять на 100% налаштовані, то в нас достатньо кваліфіковані футболісти, щоб перемагати. От ми бачили, що Грузія була мотивована на Євро. Але це 1-2 матчі. Тільки на мотивації ти не проїдеш. І, щонайменше, ми не гірші, ніж Грузія.
– Чи правий тренерський штаб у своєму рішенні не викликати Ярмоленка з огляду на ушкодження Циганкова і необхідність наявності на полі ментального лідера?
О.П.: Тренерський штаб дивиться по ситуації. Моя думка така, що тренеру видніше. Ментальний лідер? Добре коли він є, але коли немає, то треба все одно вигравати. Ярмоленко останнім часом був лідером за рахунок досвіду, але часи змінюються. Йдуть одні, інші повинні займати цю нішу, хоча б хтось із них. Це все абсолютно нормально, якщо тренер бачить, що не треба викликати когось, це його особиста думка, бачення ситуації…
А.П.: Хто відповідальний за результат і мікроклімат в команді? Тренер. Комусь рішення Реброва можуть подобатись, а комусь ні, але він знає, що робить і його вибір треба просто прийняти. А якщо говорити в загальному, то вважаю, що Ярмоленко збірній ще знадобиться.
Е.Ц.: Це питання тренерському штабу. Якщо він може бути у роздягальні лідером, але на полі не тягне… Чи "тягне" Ярмоленко на мою думку? Це буде матч, у якому треба давати агресію, потрібно давати великий об'єм… Можливо, є люди кращі в плані фізичної готовності… Так, було б добре, щоб його викликали, щоб він був у роздягальні, але це рішення головного тренера. Нема чого обговорювати. Маю надію, що він розмовляв з Андрієм, що він йому пояснив, чому – так, чому – ні, і вони це питання вирішили без конфлікту. Тому ніяких проблем не буде. Тобто ментально Ярмоленко підсилити збірну міг би, але у вимірі фізичної готовності – ні. Тренер вирішує, що йому важливіше. Рано чи пізно кожен віковий футболіст повинен бути готовий, що приходять інші, це нормально.
– Як Україні уникнути давно знайомої проблеми спарених матчів? Чи тільки грамотна ротація – єдино вірне рішення?
О.П.: На мою думку, спочатку потрібно повністю зосередитися на Грузії, а потім виходити вже з результату, зі стану футболістів. Розкидатися і думати про другий матч заздалегідь, звичайно, не можна. Але, це я так бачу, не знаю як, може так неправильно. Потрібно, звичайно, другий матч мати на увазі, але поки що підготовка повинна будуватися виключно на грі проти Грузії.
А.П.: Якби був якийсь простий рецепт вирішення такої проблеми, то його б вже давно застосували і всі матчі вигравали б. Але такого рецепту не існує. Коли грається "спарка", то це взагалі дві окремі історії. Кожен матч – це окремий випадок. Можливо, є такий психологічний нюанс – коли першу гру виграють, то в другій десь можуть розслабитись, недооцінити суперника. І навпаки, коли перша гра програється, то в другій вже, можливо, зникає впевненість.
Зараз є певні нюанси пов’язані з логістикою через неможливість грати вдома, але в даному випадку це не проблема. Приїхали всі на збір, втома від переїздів за день зникає.
Е.Ц.: Ви ж самі кажете – давня проблема. Не знаю, як. Якби я знав, я б тренував збірну. Ротація – супер. Але що, в нас така велика лавка? Ні. В мене немає відповіді на це питання. Тільки налаштування всіх на 100%. Не так, що провели один матч на високому рівні, а наступний – уже зовсім інший футбол. Але майстерність не може бути різною. Майстерність залежить від фізичної готовності. Якщо перший матч ми даємо супер, а на інший не вистачає фізики… Тоді й майстерності не буде. Як це зробити в нинішніх умовах підвищеної складності щодо тієї ж логістики? Я не можу відповісти. Маю надію, що хлопці розуміють цінність цих двох ігор, і обидва матчі зіграють на однаково високому рівні. Але якщо воно так вийде. Не можна сказати, що в нас прямо така велика ротація відбувається… При всій повазі… В нас є обойма, яка робить результат.