Новий виклик Клоппа та ван Боммела, відхід Роналду й Лукаку, повернення Єременка. Чим запам’яталася Ліга націй

"Чемпіон" відправляє до архіву черговий сезон.
Для початку розкрию таємницю: цей матеріал не планувався заздалегідь, але завершення чергового сезону Ліги націй просто змусило його підготувати.
Надто великий контраст між тим життям, яким жила футбольна Європа протягом останнього тижня, та тим мороком, який нам не втомлюється подавати "головна команда".
Збірна України перетворилася на якогось футбольного дементора, який висмоктує з глядачів усе позитивне та приємне.
Звичайно, легко все списати на війну, але насправді вітчизняні футболісти отримали ексклюзивне право займатися своєю професією та безліч додаткових привілеїв (бронь, можливість виїжджати тощо), щоб розважати, відволікати від негативу, дарувати емоції.
Насправді ж футболісти не дарують ані гри, ані результату, ані надії, ані чіткого послання, навіщо все це. Спочатку говорять про великі амбіції, потім багато-багато програють, паралельно намагаються нав'язати наратив, що "не дуже-то й хотілося", що Ліга Націй таким зіркам, як українські, не потрібна.
Давайте подивимося, як інші зірки проводили Лігу Націй.
Блокбастер імені Клоппа
Дивно: "бундестім" зіграла під керівництвом нового тренера всього 6 матчів, але за відчуттями прожила ціле життя.
Юрген Клопп своїм призначенням до збірної Німеччини порадував, здається, усіх. Топтренерів загалом більше хочеться бачити в грі, ніж поза нею, чемпіона світу з чарівності це стосується особливо сильно – і, головне, це був той випадок, коли вода увійшла в суху землю.
Збірна Німеччини виснажилася періодом з Нагельсманном, який сам заплутався у своїх ідеях. Настраждалася від інтриг, натерпілася на трьох чемпіонатах світу, на жодному з яких навіть до 1/8 фіналу не вийшла – і їй потрібна була саме така людина на чолі.
Першим кроком Юргена був вибір усіх: на перший збір поїхали 44 гравці. З огляду на величезний дефіцит на багатьох позиціях це означало практично "усі німці, які влучають у м'яч".
Окрім Ноєра: історія з нескінченним оновленням рекордів великого голкіпера й так затягнулася, Марк-Андре тер Штеген заслужив стати новим воротарем республіки набагато раніше.
Юрген у властивій йому манері розслабив усіх навколо. Перед стартовим матчем групи проти голландців він сказав, що знає більше голландських гравців, ніж Хаві – натяк на давню співпрацю з Гакпо, ван Дейком і Гравенберхом у Ліверпулі. Перед матчем він обійняв усіх трьох.
Але жарти відійшли на другий план після перших матчів, коли команда Клоппа з'їхала кудись у бік обриву. "Бундестім" ледве врятував нічию в Нідерландах, програв на своєму полі грекам і, що, можливо, найпринизливіше, не зміг взяти реванш в Елладі: матч закінчився нульовою нічиєю.
Усі похмурі думки про те, що у німців немає сильного кістяка, що Клопп ніколи не працював зі збірними, що всі його попередні успіхи ґрунтувалися на щоденній копіткій праці, повернулися…
Але...
Відбір гравців, проведений Клоппом, приніс бажаний результат, і після цього він повернувся до звичного складу з мінімумом експериментів. Ви навряд угадаєте, який гравець наразі лідирує за ігровим часом у нового тренера: це правий захисник Фрайбурга Філіп Трой.
Перші невдачі спонукали відмовитися від зайвої екстравагантності: Буркардта, Ебнуталіба в нападі. Але Клопп дозволив Кімміху грати в центрі поля (позиції, на якій той завжди мріяв грати), у нападі поєднав старих знайомих з Баєра – Хаверца та Вірца, а в оборону дуже вчасно повернувся Шлоттербек.
Експерименти, при цьому, не припинилися: проти голландців у вирішальному матчі вийшов вінгер Груда, який раніше не грав у Брайтоні. Вийшов – і допоміг розгромити "помаранчевих" 5:0.
До цього ще здобули чергову перемогу в Сербії 3:1, і ці матчі демонструють величезний прогрес "бундестім" за лічені місяці. Клопп не просто впроваджує німцям улюблений атакувальний футбол – він починає з ними громити одного суперника за іншим.
Вірц у збірній на порядок ефективніший, ніж у Ліверпулі – може, Клопп поділиться ідеями зі своїм колишнім роботодавцем? Груда забив у кожному з двох перших матчів за збірну, у центрі поля майже всі варіанти зіграні роками (Павлович, Кімміх, Бішоф) тренувань та ігор у Баварії, проблемні зони цілком ефективно маскує система.

"Бундестім" зіграла під керівництвом нового тренера всього 6 матчів, але за відчуттями прожила ціле життя. Загалом, ця історія демонструє нам подію, яка є навіть масштабнішою – що є великою рідкістю! – ніж збірна Німеччини.
Юрген Клопп відпочив рік, повернувся до роботи, показав, що він, як і раніше, є великим тренером – і це чудово.
Іспанія не програвала 43 матчі, але програла групу
Інша група порадувала битвою титанів. Хорватія та Чехія програли Іспанії та Англії все, не набравши жодного очка – більше того, "картаті" вдома програли родоначальникам 0:7 (перевершили своє ж досягнення часів відбору до ЧС-2010, коли в одній групі з Україною програли 1:4), а іспанцям – 1:4.
Чехи так сильно не зганьбилися, але "зате" програли взагалі всім: у Хорватії за підсумком шість балів.
Відповідно, переможець групи визначився в очних зустрічах. Перша гра могла перевернути розклад сил у боротьбі за "Золотий м'яч": Ямал відзначився чудовим голом ще й на "Уемблі", тоді як Кейн навіть пенальті не забив.
Але у другому матчі чемпіон просто опинився під лавиною атак. Навіть вилучення Андерсона не завадило англійцям виграти матч – більшу частину якого вони провели з величезною перевагою – а разом з ним і групу.
Ця поразка нічого не говорить про іспанців.
Вони не програвали з 2024 року, хоча за цей час зіграли з Аргентиною, Бельгією, Францією, Англією, Італією – якби в якомусь матчі вони й хотіли програти, то найкраще підійшов би матч групи, з якої виходять дві команди, а місце в топ-2 було забезпечене завчасно.
Але сама Англія до кінця року стала нагадувати справжню машину: Кейн був хорошим і раніше, але зараз і Беллінгем, і Райс демонструють футбол найвищого рівня, а Консе, безперечно, виграв від переходу в Арсенал.
Ця Англія вже не виглядає такою, що програє Аргентині – тим більше, що головний герой, який перевернув той півфінал, завершив кар'єру.
Форбс замінив героя списку Форбс
Якщо збірна України викликає радість, то події навколо Роналду у збірній, скоріше, провокують істерику. Про важку та рекордно довгу історію взаємин португальського бомбардира у нас на сайті виходив окремий матеріал.
Важливіше те, що, за винятком одного шоку (домашня поразка 1:4 від Данії), Португалія виграла всі матчі, впевнено посівши перше місце в групі. Гарний, по-європейськи стильний хід від збірної: увічнити на честь Роналду сам дизайн цифри "7", надалі використовувати варіант цифри з рискою.
З цією сімкою Жезуш не став зволікати, швидко вручивши її черговому таланту, на ім'я Карлос Форбс – і він, один із лідерів Брюгге, забив переможний гол Уельсу. Король, звичайно, не помер, але без нього зараз португальцям краще – і в них достатньо сильна команда, щоб стабільно досягати результату.
Лукаку: мавр зробив свою справу, мавр може йти
Нарешті, в останній елітній групі зійшлися три збірні, які влітку змінили тренерів, – і збірна Туреччини, яка залишила Монтеллу та "в нагороду" отримала 0 очок у групі.
У складній боротьбі за місця в плей-офф зайвою виявилася Італія, що вже навіть не дивує. Зрештою, з цієї четвірки вона єдина не грала на ЧС – важко зрозуміти, чому вона має випереджати на дистанції Бельгію та Францію.
Зідан, у якого справжній "дрімтім", виграв 4 матчі з шести, але його, мабуть, чесніше буде оцінювати пізніше. А ось Марк ван Боммель, який два роки відпочивав після чемпіонства з Антверпеном, вже заслуговує на похвалу.
Шість очок у матчах зі збірною Італії, перемоги 4:1 та 2:0 – після такого було б складно не вийти з групи. При цьому "червоні дияволи" радують ще й естетично класною грою: Тілеманс, Доку, де Кетеларе чудово вписалися в команду з де Брейне.
Бельгія настільки впевнено вирішила проблеми, яких усі очікували на тлі відходу "золотого" покоління, що навіть відхід їхньої легенди викликав мало галасу.
Ромелу Лукаку заявив про відхід зі збірної після 135 матчів і неймовірних 94 голів – а ще після того, як у матчі з Італією його навіть на заміну не випустили. Що сказати: це була славна боротьба, але такий бельгійський форвард Фенербахче і справді не потрібен.
Сенсація сезону
Камбек в Угорщині зафіксував неймовірне: "українську" групу в Дивізіоні Б виграла збірна Північної Ірландії.
Збірна, у якій лише один гравець виступає в єврокубках (і то, це Сандерленд у Лізі конференцій), а майже весь склад представлений англійським Чемпіоншипом, обіграла збірні з гравцями ПСЖ, Ліверпуля, Вільярреала та багатьох постійних учасників топліг.
Повернення сезону
Матч Фінляндії проти Сан-Марино подарував яскраву історію. На поле вийшов і відзначився гольовою передачею Роман Єременко, якого у складі "філінів" не було десять років!
Роман був лідером фінів, ще граючи в Динамо разом з Андрієм Шевченком, Артемом Мілевським, Олександром Алієвим. Усі ці герої давно завершили кар'єри гравців, Шевченко навіть тренерську – а Роман досі в грі.
Після відходу з Динамо він кілька років виступав у російському чемпіонаті, отримав дворічну дискваліфікацію за вживання допінгу, повернувся до чемпіонату Фінляндії – і ось, як бачите, потрапив до збірної.
До речі, таким чином Роман наближається до рекорду легенди. Попереднім фіном, який прославився спортивним довголіттям, був Ярі Літманен – йому належить рекорд найстаршого гола в історії відбіркових турнірів до Євро.
Його Ярі забив у віці 39 років і 210 днів (і, що цікаво, у ворота Сан-Марино), а Роману зараз 39 – тож у найближчому відбірковому турнірі він може побити цей рекорд.
Футбольний світ живе і користується будь-якою нагодою заявити про себе. Багаторазові чемпіони щосили борються, щоб виграти ще один матч або принаймні не зганьбитися в Лізі націй.
Клопп зараз творить дива – і, судячи з усього, дуже радий знайомству з новою футбольною культурою; Роналду вже їде з ярмарку, але для нього було дуже, дуже важливо виграти Лігу Націй у 2019-му та 2025-му роках.
Для України, тим часом, цей турнір не має значення.