Родрі розбрату, золота клітка Хуліана і зубожіння середняків: прев’ю сезону іспанської Ла Ліги
Ла Ліга-2026/27 стартує вже 15 серпня першою із топових європейських чемпіонатів.
Авжеж, це не та ліга, яка гриміла у світі 15-20 років тому, але тут все ще вистачає цікавинок.
Жозе Моурінью повернувся до Мадрида, щоб навести лад у найбільш непокірній роздягальні у світі.
Барселона втримала лідерів, завершує підписання володаря Золотого м'яча, проте її трансферна кампанія ще не завершена.
Атлетико не пустив Хуліана Альвареса на "Камп Ноу", скинув баласт і продовжує вірити в Дієго Сімеоне.
І це лише верхівка айсбергу.
Все, що слід знати про іспанську еліту прямо зараз, читайте нижче.
***
Барселона: додати фітнесу і якісного контролю
У офісах Барселони дві новини.
Хороша полягає у тому, що вперше з часів Лео Мессі клуб повернувся до "правила 1:1" – тобто, може витрачати на новачків кожен зароблений євро.
Погана – задля цього довелося взяти новий кредит на 210 млн.
Фінанси чемпіона Іспанії оклигують, але не так швидко, як хотів би Жоан Лапорта – передусім через затримки у реконструкції "Камп Ноу", яку виконує турецька Limak, відома у нас за метром у Дніпрі.
Тому-то і трансферна кампанія Барси наразі точкова, а не як у грандів.
Каталонці скинули баласт – тобто, тер Штегена, Араухо, Ансу Фаті та постарілого Левандовського.
Також вони виклали 80 млн за Ентоні Гордона – передусім тому, що лівий фланг був "голий", а цей англієць виконує по 35,5 пресингів за матч.
Ще за тим – 22 млн за Каріма Адеємі, який має стати "першим на підхваті" на всіх позиціях в атаці.
Змінилися й тренери по фізичній підготовці. 9 травм підколінного сухожилля минулого сезону добили авторитет Хуліо Туса, і його місце посів старий товариш Фліка по Бундестім Беньямін Кугель, чия спеціалізація – якраз запобігання травмам.
Ну, і прямо зараз ведуться переговори щодо Родрі.
Володар ЗМ-2024 та найкращий гравець ЧС-2026 сам обрав Барсу, хоча першим до нього "підкотив" Реал – мовляв, стиль каталонців мені підійде краще.
Ну ще б пак!
З приходом Родрі Блауграна отримає покращену версію Серджі Бускетса, а заодно й зменшить залежність від "людини настрою" Педрі.
Пишуть, що Сіті просить за Родрі 50 млн – стільки ж, як ПСЖ дає Барсі за Феррана Торреса. Тобто, це не з кредиту гроші.
На що ж піде кредит? Ну, наприклад, після від'їздів Роберта і Феррана на "Камп Ноу" не залишиться жодного нападника. Також не вражає ніхто з партнерів Пау Кубарсі в центрі захисту, та й Алекс Бальде ліворуч явно не монстр. Є відчуття, що хоча Барса й сильна, її робота на ринку не завершена.
Реал Мадрид: Жозе і чотири лівих вінгери
Після знаменитого звільнення з Челсі у 2015-му, коли сині перебували на межі вильоту, Жозе Моурінью не виграв жодного чемпіонату.
Ман Юнайтед, Тоттенгем, Рома, Фенербахче, Бенфіка – все мимо.
І ось будь ласка – він знову тренер Реала. Ну не парадокс?
"Йдеться не про те, щоб турбуватися про себе; багато я виграю чи мало. Я тут, щоб допомогти всім стати кращими: гравцям, персоналу… Створити культуру праці, відповідальності, амбіцій та честі працювати не в Реалі, а на Реал", – вже заявив Жозе.
Попри всі нюанси, він вміє бути командним гравцем.
А от Мбаппе – вміє?
Роздягальня в Мадриді, нагадуємо, це ті хлопці, від яких втік за океан Карло Анчелотті.
Ті самі, що злили Хабі Алонсо.
Ті, які не соромлячись влаштували мордобій на очах у Альваро Арбелоа.
Успіх проєкту залежатиме від здатності Моурінью підкорити роздягальню, яка досі ігнорувала всіх – уявляєте масштаб задачі? Ймовірно, тому Перес і обрав Жозе – бо легенда.
Із хорошого – у нього дуже крутий склад. Навіть без Родрі цей Реал виглядає сильнішим за Барселону. Марк Кукурелья – фулбек, що з'їсть Ламіна Ямаля. Дензел Дюмфріс – монстр в атаці, обороні і на стандартах. Ібрагіма Конате дасть фізичну силу позаду, Бернарду Сілва поверне креатив у центр поля, а Янн Дьоманде оживить правий фланг. І це не рахуючи тих суперзірок, які лишилися з минулих сезонів.
Також на боці Моурінью "вічний" дон Флорентіно, який легко виграв червневі вибори.
Ну, і ще у Реала майже необмежений ресурс. 1,2 млрд євро на рік – це рекорд футболу. Клуб може платити по 125 млн за Янна Дьоманде, який стане 4-м природним лівим вінгером у складі після Кіліана, Віні та Родріго.
Тому-то і хочеться поставити на Реал, і не хочеться.
Якщо Барсу після двох чемпіонських сезонів Фліка прогнозувати легко, то "Вершкові" – знову загадка.
Атлетико: клуб проти Альвареса
Одна з найбільш медійних історій літа в Прімері.
Головна зірка "Матрацників" Хуліан Альварес зневірився в Атлетико, домовився з Барселоною і прямо з Мундіалю пішов в атаку: "Відпустіть мене. Дайте здійснити мрію".
"Ми не приймемо пропозицію ні за 100, ні за 150, ні за 200 млн", – була відповідь гендира Хесуса Хіль Маріна.
Це його право; у Альвареса контракт до 2030 року.
Але, якщо чесно, що можуть дати "Матрацники" нападнику, який прагне вигравати трофеї?
Весною Атлетико посів 4-те місце в Ла Лізі, відставши від Вільярреала. Команда була бита у фіналі Кубку короля Реалом Сосьєдад, і лише в ЛЧ дійшла до півфіналу, подолавши Брюгге, Тоттенгем і Барселону.
Якби не той півфінал – новий власник Apollo Global Management міг би й звільнити Дієго Сімеоне, чутки такі ходили.
Наразі Дієго попрощався лише з роллю менеджера. "Його" директор Андреа Берта вибув з проєкту, і новий спортдир Матеу Алемані шукає новачків сам.
Непогано шукає, до слова. Алемані вже скинув купу баласту, як-от Моліну, Альмаду, Ленгле. Так само потішили фанів переходи Мортена Юльмана в центр поля та Алехандро Грімальдо наліво.
При тому чи вивело усе це Атлетико на якийсь новий рівень? Чи розглядається він тепер як повноцінний претендент на титул?
Та ні, не вивело.
Ні, не розглядається.
У Хуліана два виходи – або змиритися і прийняти роль "нового Грізманна", або ж йти на конфлікт, як колись Дембеле в Борусії. За чутками, Павук обрав перше.
В тіні грандів: Бетіс, Атлетик, Вільярреал, Реал Сосьєдад
Цей квартет на папері та за логікою має боротися за місця в ЛЧ та ЛЄ.
Якщо цього не станеться – ймовірно, полетять голови.
Отже, Бетіс на папері найбагатший. Тут вам досвід Дієго Льоренте, Бельєріна, Іско, Бартри; контроль від Ло Чельсо й Форнальса; дриблінг Антоні й Абде; голи Кучо Ернандеса. Тут в двері стукає найкращий бомбардир Євро U19 Хосе Моранте, а на чолі всього – 73-річний Мануель Пеллегріні. У Інженера останній рік за контрактом – він точно захоче гримнути дверима.
Атлетик Більбао – це чемпіони світу Унаї Сімон, Емерік Ляпорт, Ніко Вільямс; все ще швидкісний брат Ніко Іньякі; талановитий Мікель Хуаресігар.
Не дає спокою хіба фігура тренера Едіна Терзича. Чи увіллється він у середовище, де одні баски? Чи зрозуміє душу цього дуже дивного клубу? І він давно не тренував...
Подібно до Атлетика, Вільярреал влітку не купував, але й не продавав, якщо не рахувати 1,5 млн за 37-річного воротаря Петера Гулачі. У "Підводників" є ким грати – тут і "фантазиста" Молейро, і бомбардир Мікаутадзе, і імпровізатор Пепе, і місцева легенда Жерар Морено.
До всього, проєкт очолив Іньїго Перес, який навіть Райо Вальєкано з його гнилим стадіоном вивів до фіналу Ліги конференцій. Ви лише подивіться, як вони долали пресинг в передсезонних матчах! Головне тепер, аби після ЛЧ лишалися хоч якісь сили.
Ну, і Реал Сосьєдад – ще один баскський гранд, де за лідера Мікель Оярсабаль, а в групі підтримки Таке Кубо, Лука Сучич, Гонсалу Гедеш. Раніше ці хлопці грали від захисту, але американський тренер Пеллегріно Матараццо змінив філософію:
"Якщо доведеться обирати, то я краще виграю 4:2, ніж 1:0".
Здається, місцевим "зайшло".
До того ж, у Сосьєдада, який в Іспанії називають Ла Реалом, знову зріє гарна зміна, яка вийшла до Сегунди-2026/27. Лише їм та Сельті таке цьогоріч вдалося. У Реала й Барси молодіжки слабші.
Ще нижче: Райо без стадіону, Хетафе без півзахисту, Севілья скоро продасть душу за борги
Серйозно!
Райо Вальєкано вигнала з його "Кампо де Вальєкас" мерія Мадрида, бо клуб довів стадіон до стану аварійного свинарника.
Президент Рауль Мартін Преса хоче переїхати, фанати горою за "Вальєкас" – тут нічого нового, окрім того, що поки мерія ремонтує дах, Райо гратиме домашні матчі на "Бутарке". Це вдарить по результатах, бо ці комуно-анархісти лише вдома перемагають, а в гостях минулого сезону мали 10 поразок.
Вже звично паршиві справи у Хетафе й Пепе Бордаласа. Минулого сезону він вивів їх у єврокубки, маючи найдешевший склад у Ла Лізі, уявляєте?
А цього літа ніби й новачки були, і навіть за гроші, але це ж ноунейми. Натомість лідери – Мауро Арамбаррі та Луїс Мілья – поїхали до Рівер Плейта і Комо відповідно.
Аби звести дебет з кредитом, продовжує розпродаватися Севілья. Колишній гегемон ЛЄ дожився до того, що його гравців підбирають Ештрела, Венеція, Дженоа.
Ще недавно ходили чутки, що Нервіон врятує група інвесторів, зібрана в Мексиці Серхіо Рамосом, проте все виявилося наглою аферою, яку розкусили. Сумно.
Трохи кращі справи у Валенсії, яка навіть притримує Хаві Герру – центрхава, що вже дебютував за збірну Іспанії.
Ще легше дихається Сельті – тут під рукою Клаудіо Хіральдеса завершують Яго Аспас, Маркос Алонсо, Борха Іглесіас. Тут же й молоді таланти, серед яких виділяється Вілліот Сведберг; автор вже знаменитого голу Реалу. Якби ще Оскар Мінгеса не поїхав до АПЛ... Але як вже є.
Осасуна – це все ще потужний Анте Будимир у штрафному та 10 людей у його групі підтримки.
Алавес – сіра маса, де виділяється хіба Тоні Мартінес, якого вже покидало життя в Португалії.
Ну, і три новачки – усі історичні. Депортиво та Малага не грали в еліті 8 років, Расинг – 14.
Тут із цікавого – Обамеянг у Депорі, Каналес у Расингу та суд у Малазі. Шейх Абдулла Аль-Тані та забудовник Джамаль Сатлі Іглесіас рішають, чий же клуб? Один вже крав гроші з бюджету, тому приїхати боїться – посадять. Інший обіцяє 600 млн інвестицій, але йому ніхто не вірить. При тому всі останні роки справи "Анчоусів" веде судовий розпорядник Хосе Марія Муньйос, якого фани поважають значно більше за обох горе-власників.
Топтрансфери літа: Дюмфріс, Кукурелья, Бернарду, Гордон і Юльман
Помітили, що в заголовку нема 125-мільйонного Янна Дьоманде?
Так-от тому, що він поки нічого нікому не довів. Один непоганий сезон у РБ Лейпциг не вартує таких грошей. Наразі це більше потенціальний топ, ніж готовий.
Те саме стосується Карлоса Еспі з Леванте за 25 млн – цей і поготів провів на топрівні лише 4 місяці.
А от якщо про перевірених бійців, то, звісно, Дензел Дюмфріс за 20 млн та Марк Кукурелья за 55 – це дуже сильно від Реала. Обидвоє в топ-3 на своїх позиціях у світі.
Переходи Конате й Бернарду Сілви вільними агентами – ще один майстер-клас від Жуні Калафата.
У Барси таких крутих угод поки не було. Гордон-то є, але й переплата відчутна.
Так само нема відчуття, що Лі Кан Ін коштує 40 млн. От Юльман – інша справа. Та й Грімальдо за 22 – це хороша угода від Атлетико.
Що ж до решти, то 10 млн чи більше платив хіба Бетіс за Факундо Берналя із Флуміненсе.
Президент Ла Ліги Хав'єр Тебас, мабуть, дуже щасливий – ось вона, фінансова стабільність! Ніхто не банкрутує! Ніхто не витрачає понад міру! Ніхто не ризикує бюджетом заради спортивного проєкту! Все спокійно і тихо... як на цвинтарі.
Наш у лізі: Лунін живе найкраще життя
От скільки Ярмоленко просидів на лавці мадридського Реала? А Шевченко? Ребров? Блохін?
Якщо дивитися на світ під цим кутом, то на тлі Луніна всі вони лузери.
І, схоже, саме так це бачить сам герой.
Йому подобається лавка Реала; "Вершкових", у свою чергу, повністю влаштовує українець як другий воротар. Цей союз надовго. Сезон-2026/27 нічого не змінить – тим паче, Моурінью після Трубіна вже знає нашу воротарську школу.
Хотілося б, звісно, бачити у Ла Лізі й інших українців, які б виходили регулярніше, але Жирона сама винна, та й Циганков з Ванатом теж.
Прихована інтрига: нове суддівство
Іспанський суддівський комітет вирішив запозичити собі дещо з ЧС-2026.
Отже, на заміну тепер відводиться 10 секунд, інакше доведеться грати вдесятьох хвилину або більше.
Якщо польовий гравець травмований і потребує допомоги, його виводять за межі поля, де він має залишатися щонайменше хвилину.
На аут і удар від воріт – по 5 секунд. Якщо з аутом не встигли – право передається супернику. Якщо ж воротар надто довго вводить м'яч у гру – призначається кутовий.
Арбітри ВАР зможуть переглядати "другі жовті" картки, що призводять до вилучень, а також окремі кутові.
Логічно все, правда?
І на ЧС-2026 загалом працювало доволі непогано.
От тільки в Ла Лізі все дуже погано з арбітрами. На Мундіалі від Іспанії судив лише Ернандес Ернандес, та й то "аж" 1 матч – Бразилії з Гаїті. І якщо цим кадрам дати право залишати команди в меншості ледь не щохвилини...
Словом, має бути весело.
Де і коли найкраще дивитися Ла Лігу
В Україні – на MEGOGO Футбол.
Звичайний тур Ла Ліги триває з п'ятниці до понеділка, початок матчів – від 15:00 до 22:00. Виняток – серпень, коли через спеку ігри переносять майже на ніч.
Слот у неділю ввечері як правило віддається найзапеклішим протистоянням, як-от Севілья – Бетіс чи Атлетик – Реал Сосьєдад. Натомість гранди можуть зіграти нетопові матчі і в понеділок.
Цьогоріч через довжелезний ЧС-2026 Барса й Реал стартують на тиждень пізніше за всіх – це щоб їхні гравці, що пробули у США найдовше, краще відпочили.
Ель Класіко зіграють 24/25 жовтня на "Камп Ноу" та 8/9 травня на "Бернабеу" – тобто, друге теоретично може й не знадобитися, надто вже пізно.
Мідвіків у Ла Лізі-2026/27 заплановано всього три.
Різдвяна перерва триватиме з 22 грудня до 2 січня.
Перед цим, 15-17 грудня, клуби Ла Ліги вступлять у боротьбу за Кубок короля.
Суперкубок Іспанії цьогоріч зіграють не в Саудівській Аравії – там війна і не до футболу, а в Туреччині з 2 по 7 лютого.
Фінал Кубка короля вже традиційно пройде на "Ла Картусі" в Севільї 24 квітня.
Прогноз
Якщо до закриття вікна не буде грандіозних покупок від Барси, чемпіоном стане Реал.
Барселона вперлася в стелю ще весною; Ямаль з Педрі підтвердили це на Мундіалі, і самотужки Родрі цей проєкт не оживить, хоча Класіко пройдуть у жвавій, конкурентній боротьбі.
Атлетико фінішує третім, що влаштує Сімеоне, клуб, але не Хуліана, який далі проситиме трансфер.
Іньїго Перес продовжить прорив у еліту в Вільярреалі, натомість Едін Терзич не приживеться в Більбао і буде звільнений впродовж сезону.
Лунін знову зіграє більше 10 матчів у всіх турнірах через травми Куртуа.
Цей сезон стане останнім в іспанській еліті для Яго Аспаса, Коке, Каналеса, Іско, Анте Будимира та Мануеля Пеллегріні.
Війна Флорентіно Переса з суддями продовжиться, але зі "справи Негрейри" нічого не вийде. Її або закриють впродовж року, або ж продовжать розслідувати так мляво, що про неї забудуть. Набагато більше уваги привертатиме Жозе Моурінью, але ненависть у Ель Класіко, як у 2010-13, він вже не поверне.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії