Феєрить на Мундіалі, але не хоче у гранди: Мікель Оярсабаль – антизірка, яку обожнює Іспанія
Мікель Оярсабаль ніколи не мав світової слави, проте зараз це ім'я на вустах.
4 голи за Іспанію на чемпіонаті світу – то хто ж він є? І чому досі не в топклубах?
29-річний капітан Реала Сосьєдад на це лише посміхається. Він-бо давно обрав свою долю, хай би як вона виглядала архаїчно. One-club-man, він ніколи не покине Сан-Себастьян.
І все ж якість Оярсабаля, його рух, голи здатні привести Іспанію навіть до звання чемпіона світу.
***
Чемпіонат світу-2026 – безсумнівно вдалий турнір для суперзірок.
Лео Мессі, Кіліан Мбаппе, Ерлінг Голанд, Гаррі Кейн, Майкл Олізе – жоден не підкачав, усі роблять результат, пишуть історію.
І раптом кидаєш погляд на список бомбардирів...
21-й номер збірної Іспанії, що виступає за Реал Сосьєдад – це що за неподобство? Помилка редакторів?
"Повірте, він один з найкращих нападників світу прямо зараз. Проблема лише в його клубі, що рідко грає в ЛЧ. Багато людей за межами Іспанії його не бачили – ось чому він не має багато фанів. Зате він чудово розташовується між центрбеками. Він як акула", – переконує герой ЧС-2010 Давід Вілья.
В принципі, матч з Австрією усе показав.
Ось Оярсабаль ніби змирився, що його закрив атлет Кевін Дансо. Він стоїть і дивиться, як Педрі рухає м'яч вперед, але як тільки йде пас ліворуч на Кукурелью, Мікель прискорюється, тоді гальмує на 11 метрах – і б'є.
Ну, або ходить десь у глибині, гублячи опікуна, але як тільки помічає вільну зону, одразу біжить туди; ще й показує на ходу, як треба пасувати.
Два ігрові епізоди – два різні маневри – два легкі голи.
"Мікель знову демонструє, що він справжній футболіст. Визнання, яке він мав отримати давно, приходить до нього зараз", – резюмує тренер "Фурії Рохи" Луїс де ла Фуенте.
Ну, а його австрійський візаві Ральф Рангнік виглядав приголомшено: "Я навіть не знаю, що ця Іспанія може покращити. Вони як ідеальний годинник. Таке 2-3 збірні здатні повторити".
І в центрі іспанської пишноти – Оярсабаль, вихованець, капітан та легенда Реала Сосьєдад.
***
Ви хоч уявляєте, скільки разів його намагалися перекупити?
Один лише Манчестер Сіті намагався придбати Мікеля двічі – у 2019 та 2021 роках. "Містяни" пропонували в 5-6 разів більше грошей, але щоразу баск казав "ні".
Так-так, він саме із басків.
Батьки Оярсабаля мешкають в Ейбарі, де він вчився азам футболу, перш ніж потрапив до школи Реала Сосьєдад у 2011 році:
"Коли я був малий, ми з батьком ходили дивитися на Давіда Сільву, який тоді грав за Ейбар. Але вболівали ми лише за Ла Реал".
Воно й не дивно.
Провінція Гіпускоа – особливе місце в Іспанії, де кожну дитину просіюють крізь сито скаути Сосьєдада, і якщо є хоч крихта таланту, вона їде до Субієти – місцевої академії, де вчать не лише футболу, а й життю.
"Одного дня я випущу клас інженерів та математиків без жодного футболіста, і мене виженуть за профнепридатність", – жартував колишній гендир Роберто Олабе.
І от в такій атмосфері зростав не лише Оярсабаль, а й Мартін Субіменді, Робін Ле Норман, Антуан Грізманн, Хабі Алонсо. Легендарне місце!
Оярсабаль йому пасував, як ніхто – тихий, вдумливий, він закінчив Університет Деусто за фахом бізнес-адміністрування на випадок, якщо з футболом не складеться.
У юності Мікель грав правого вінгера; намагався діяти у стилі, який прославив Ар'єна Роббена й Ламіна Ямаля.
Ну, але від природи нікуди не втечеш, правда ж?
"В школі я багато грав не лише футбол, а й хокей на траві, де забивав дуже багато голів. У мене в голові завжди був голос: "Неважливо, що ти пропустив. Треба забити більше". Я ніби відчував запах голів, вони завжди були зі мною", – тож Мікель перебрався у центр, поближче до воріт.
Анітрохи не кремезний і не особливо швидкий, Оярсабаль має інші, непомітні оку чесноти:
"Гравцям флангових позицій треба багато бути на м'ячі, аби відчути, що у них йде гра. Але коли ти нападник, все зводиться до кількох моментів. Треба відчути, куди впаде м'яч".
І він це відчуває, як мало хто.
Тому-то цього літа Барселона зробила ще одну спробу його переманити, а у відповідь почула те саме:
"Я вже неодноразово говорив, що щасливий у Сосьєдаді, який став моїм домом, і де мене підтримували навіть у найважчі моменти. Завдяки Реалу я та людина, якою став. Додати нічого".
***
На Заході на таких кажуть One-club-man. Їх так мало, що вид можна сміливо заносити до Червоної книги.
Оярсабяль заробляє на "Аноеті" 7,8 млн євро брутто – сума, яку Барса б легко подвоїла.
Але герой фіналу Євро-2024 не хоче.
Ви ж не забули гол наприкінці матчу з Англією? Це знову був простріл від Марка Кукурельї, і Мікель випірнув з глибини:
"Якщо чесно, всередині мене було якесь передчуття. Альваро Мората теж сказав напередодні, що я заб'ю. І Алекс Реміро. Того вечора, ми, хлопці з Сосьєдада, сиділи вп'ятьох – я, Ремі, Робін, Меріно й Субі. Я сказав їм: "Не знаю, хто саме, але хтось із нас завтра все вирішить".
І як же це правильно, що забив саме він!
Оярсабаль – ідеальне уособлення не лише Субієти, а й сучасної "Фурії Рохи", де нема одноосібного лідера, зате є команда-зірка.
"Може, у нас і нема найкращого гравця світу, але Родрі найкращий на своїй позиції. Ламін якщо не найкращий, то "один з". Коли Ніко Вільямс у формі, то таких теж мало. Унаї Сімон на неймовірному рівні", – каже Оярсабаль.
Він ніколи не хвалить себе, хоча міг би.
133 голи в 437 матчах за Реал Сосьєдад – причому з його появою Ла Реал виграв два Кубки короля у 2021 та 2026 роках.
Оярсабаль зіграв 6 різних фіналів у кар'єрі – і в кожному забивав гол.
У минулому сезоні він встановив особистий рекорд за голами в Ла Лізі (15), а в останніх 12 матчах за збірну відвантажив суперникам 12 м'ячів, наздогнавши у списку бомбардирів "Фурії" легенду Реала Еміліо Бутрагеньйо – зараз у обох по 29.
"Останні 2 сезони, відколи він одужав, є найкращими в його кар'єрі", – констатує знаменитий інсайдер Гійом Балаг.
Так воно і виглядає.
Оярсабаль порвав хрести весною 2022-го, через що пропустив катарський Мундіаль. Та реабілітація затягнулася на 281 день.
"Лікарі попереджали, що все займе 9 місяців, але насправді, я повноцінно повернувся лише за 2 роки. Бували дні, коли боліло сильніше; бували, коли слабше. Але це футбол", – серед іншого в Субієті Мікеля навчили стоїцизму. Він не гнеться під ударами долі, і не піддається ейфорії, коли все йде добре.
З переможного Євро-2024 баск привіз хіба свою ігрову футболку в поліетиленовому пакеті – на пам'ять.
Оярсабаль з тих небагатьох, хто шукає розкіш передусім у нематеріальних речах:
"Між нами з Меріно й Субіменді панує дружба. Більшість обідів та вечерь закінчуються годинними розмовами, щоб убити час. І це значно полегшує життя, а то я вже сумую за Сан-Себастьяном".
***
Ще б пак, все життя в одному місті.
Він дебютував ще за Девіда Моєса у 2015-му, коли баски тільки-но приходили до тями після втрати молодого Грізманна.
Герой "Аноети" 1970-х Хесус Марія Сатрустегі по собі знає, як важко відмовляти великим клубам:
"Ми пережили це. З команди, що вигравала Ла Лігу в 1981-82, запрошували багатьох – і Самору, і Арконаду. І мене теж. Цілий статок пропонували! За такі гроші можна було б оновити стадіон. Але я волів лишитися, і те, що Оярсабаль це повторює зараз, вражає".
Не те слово!
Вже наступне покоління після Сатрустегі, де сяяли Хосе Марі Бакеро й Чікі Бегірістайн, здалося й переїхало із Сен-Себастьяна до Барси в кінці 1980-х.
І от зараз Оярсабаль ніби повертає час назад, коли елітний гравець необов'язково грав за елітний клуб.
Мікель забиває Франції, Англії, Португалії, Нідерландам; оформлює 6 голів у 6 матчах відбору на ЧС, і на ньому – теж 4 м'ячі в 4 турах.
Думаєте, хоч хтось із захисників "Селессау" спав сьогодні спокійно?
У бесіді з репортером Оярсабаль мрійливо згадує ніч Сан-Хуана на пляжах Гіпускоа – по суті, аналог нашого Івана Купала – яку він знову пропустив. Мікель говорить про дружину й сина, яких світ вперше побачив аж на фіналі Євро. Каже, що хоче лишитися в футболі і після кар'єри гравця. Він такий приємний, приземлений хлопець.
І в цей же час Оярсабаль також найлетальніша зброя, яка тільки є у збірної Іспанії.
Поки Ламін Ямаль відволікає увагу, Родрі гарантує контроль, а Кукурелья готує кроси, баск біжить туди, де от-от станеться гол.
"Я люблю Мікеля, і поясню чому", – зізнається де ла Фуенте. "Я знаю його вже 9 років, і за цей час він жодного разу мене не підвів. Жодного. Що б не сталося, він зробить свій внесок. Я це знаю напевно".
Телеграм-канал автора: Футбольні історії