Красиве прощання Полісся, нерадісна перемога Динамо та страждання Шахтаря: підсумки єврокубкових матчів українських команд
Трилер, блокбастер, шоу – до минулих вчора єврокубкових матчів за участю українських команд можна підбирати найгучніші слова. Приємно, що переживати змусило навіть Полісся, неприємно, що з ним довелося прощатися – і, мабуть, не дуже добрий знак, що переживати довелося за Шахтар. Але про все по черзі.
28 серпня
Ліга Європи
Динамо – Маккабі (Тель-Авів) 1:0 (за сумою матчів 2:3)
Ліга конференцій
Фіорентина – Полісся 3:2 (6:2)
Динамо: Ліга Європи чи гроші за Ваната?
Напевно, якщо провести опитування на звання найнезаміннішого гравця Динамо, з прізвищем "Ванат" конкуруватиме хіба що "Михавко". У півзахисті конкуренція на кожній позиції, на флангах оборони – тим паче (звітний матч, до речі, це продемонстрував), Нещерет просто нічим не показав, що про його відсутність варто турбуватися, Ярмоленко... Про нього окремо.
А ось найкращий бомбардир двох останніх сезонів виграв конкуренцію у Герреро настільки впевнено, що без нього команду уявити стало складно.
Проте це сталося – і, думаю, вже як про факт можна говорити щонайменше про факт переговорів Ваната з іспанською Жироною. Як я писав раніше, джекпот імені Довбика, що призвів до виграшу Пічічі, мотивує клуб думати про нові трансфери з України: навіть Крапивцов, без будь-якого досвіду гри в УПЛ, став запасним воротарем клубу.
Динамо потрібно продавати, одного відсотка від перепродажу Забарного не вистачає, щоб звести дебет із кредитом – але за фактом Динамо залишилося без головного і, по суті, єдиного бомбардира на найважливіший матч.
І якщо перед стартовим свистком були думки "вилетять із яким завгодно форвардом", то тепер багато думок, що Ваната й не вистачило. Безумовно, Герреро, який його замінив, відзначився голом – але в ситуації, коли йому потрібно було всього лише не промахнутися по м'ячу за метр від порожніх воріт.
Цей гол виглядає радше наслідком посилення тренерського штабу: кілька днів тому Динамо підписало тренера зі стандартних положень – і відкрило рахунок після тонкого розіграшу кутового.
Ба більше, незабаром Динамо могло повести у два м'ячі – і ось тут Герреро вже не зміг реалізувати вихід віч-на-віч. Безумовно, ніхто не каже, що в тій ситуації забив би Ванат (у Владислава, окрім ігор із Хамрун Спартанс, дуже скромна статистика в єврокубках), але після 1:3 потрібні були всі найсильніші, щоб зачепитися за шанс.
Крім того моменту, Динамо мало можливість на останніх хвилинах – але у Маккабі було не менше моментів, тож і "просто" перемога виглядає справедливим результатом.
І, на жаль, доводиться констатувати, що Ярмоленко не може приносити користь поодинці навіть із такими суперниками. Андрій був єдиним гравцем на полі, який пам'ятав зовсім іншу мінімальну перемогу Динамо над Маккабі: у 2015-му році, яка гарантувала плейоф Ліги чемпіонів.
Відтоді і Маккабі стало слабшим, і Динамо – і Ярмоленко не встигає та перетримує м'яч. Не виклик до збірної абсолютно логічний – і, до речі, міг додатково демотивувати ветерана.
Спроба Шапаренка вийти на заміну з якимось браслетом на руці, з яким не можна виходити на поле, через який персоналу довелося використати кусачки (ними і сталевий ланцюг можна було перекусити!), а Піхальонку – бігти зайвий раз назад на поле, щоб обидві заміни можна було використати одночасно, добре символізує гру Динамо у кваліфікації. Хаотично, безглуздо, гравці часто заважають один одному – і, як наслідок, Динамо двічі поспіль програло суперникам, які не були сильнішими ні в чому.
Шахтар: скільки ще бразильців потрібно купити?
У першому таймі здавалося, що Шахтарю заважає злива. Вона накрила Женеву прямо до моменту гри: часом команди накривала ціла стіна води. Серветт ледь не забив на самому початку гри, але надалі "гірники" забрали ініціативу і багато тримали у себе м'яч. Безумовно, в такій грі мокре поле заважало Кевіну і компанії проходити суперників.
При цьому зверніть увагу: і Кевін, яким цікавиться Фулгем, і Судаков, щодо якого Шахтар веде переговори відразу з декількома клубами, вийшли в основі. Шахтар дуже серйозно, практично на рівні довоєнних часів, вкладається в склад: він буквально за одну середу оголосив про ще два підписання, одне з яких коштувало понад 10 мільйонів євро.
На тлі цього вилетіти у кваліфікації Ліги конференцій було б справжньою ганьбою – і Шахтар ішов ва-банк, кидаючи вперед усіх найсильніших.
До речі, здається, що цей тиск – від грандіозної суми трансферу, від інтересу клубу з топліги – вже заважає Кевіну себе проявити. Він намагається бути в центрі уваги постійно – і перетримує м'яч, намагаючись після одного захисника обіграти другого, а після двох третього.
Удари Кевін по воротах завдавав із далеко не оптимальних позицій, а вже жовта за відкидання м'яча була очевидно зайвою. З іншого боку, підкат у небезпечній ситуації у штрафному Шахтаря – це щось неймовірне для будь-якого бразильця за попереднього тренера.
Але коли в другому таймі дощ ненадовго заспокоївся, виявилося, що погода заважала Серветту. Швейцарці – команда без зірок, але від цього вони тільки краще знають маневр один одного. Їхній тренер вигравав Кубок Франції з Генгамом, коли Генгам був командою другого дивізіону – і він вміє готувати гравців до кубкових битв.
Серветт грав просто – і в цьому була його сила. Жоден швейцарець не тримав у себе м'яч занадто довго, всі бігли у вільні зони – про готовність відпрацьовувати в обороні я навіть не кажу. Ще в першому таймі одна з їхніх атак призвела до влучання в штангу, а коли на початку другого Серветт чотирма передачами розрізав усю оборону суперника, це виглядало початком кінця.
Рік тому, "на тому самому місці в ту саму годину", Серветт обіграв Челсі 2:1 – майбутньому переможцю турніру ледве вистачило запасу у вигляді домашніх 2:0, якого у Шахтаря не було.
У підсумку доробку не вистачило все-таки Серветту, хоча Шахтар після першого м'яча міг одразу ж отримати у свої ворота і другий. Серветт дуже сильно поступається "гірникам" за ресурсами, він більше одного мільйона євро витрачав тільки один раз (!!!) у своїй історії – і в ендшпілі йому не вистачило глибини складу.
Та й без явних ляпів відіграти 180 хвилин не вдалося: пенальті, з якого Шахтар зрівняв рахунок, був "привезений" захисником Серветта в далеко не критичній ситуації. Уже в овертаймі швейцарці зовсім притиснулися до канатів, а Туран міг собі дозволити випустити на заміну такого майстра, як Еліас. Він і вирвав для Шахтаря групу ЛК, зумівши забити з-під трьох захисників.
Вибачте за зайву критичність, але щось українські клуби занадто випробовують терпіння і нерви своїх фанатів. Суперників рівня Серветта Шахтар повинен розносити в будь-якому стані, за будь-якої тактики і чисто на класі.
Ба більше: думаю, що той український склад, який на виїзді громив РБ Лейпциг (із Зубковим і Сіканом), розібрався б зі швейцарцями набагато впевненіше. Добре, що в групу Ліги конференцій все ж пройшли, але в ній хочеться бачити більше командної гри і більш надійну гру в обороні.
Полісся: красивий матч у красивому місті
Від них не чекали абсолютно нічого, і саме вони показали себе найяскравіше. Уже до 15-ї хвилини матчу на "Мапей Стедіум", де тимчасово "фіалки" приймають гостей горів рахунок 0:2 на користь Полісся!
Назаренко забив у першій же атаці, а гол Андрієвського змусив пригадати, що в минулому сезоні Фіорентина пробилася в групу ЛК тільки через серію пенальті з Академією Пушкаша. І не тільки тому, що цей розкішний удар може номінуватися на премію Пушкаша – а й тому, що для рівності за сумою двох матчів житомирцям залишалося забити один гол.
У такій ситуації хочеться думати "А що, якби..." . Полісся згоріло в домашньому матчі 0:3 – але створило більш ніж достатньо моментів, щоб принаймні не програти розгромно. І ось тоді б за переваги у Флоренції можна було б не атакувати далі, а чекати, поки розкриється суперник. Гра могла б бути зовсім іншою...
На жаль, у нашій реальності Фіорентина і вдома взяла своє. Щаслива команда, яка може використовувати як запасного гравця Джеко! Легендарний боснієць отримав місце в основі саме тому, що в першому турі Серії А не отримав жодної секунди.
Інший представник запасу – Роландо Мандрагора, гравець із досвідом гри за Ювентус, та й не тільки запасних випустив на поле Піолі. Той же колишній гравець Шахтаря Додо грав і проти Кальярі на вихідних, і проти Полісся вчора.
Це не кажучи про те, що чим більше зірок ти залишаєш на лавці, тим більше крутих "джокерів" ти можеш випустити. У підсумку Додо відзначився голом і асистом, Лука Раньєрі забив після виходу на заміну, ну а переможний гол, на 90-й хвилині провів Джеко. Полісся заслужило оплески, Фіорентина заслужила групу Ліги конференцій.