Сваток – п’ятий футболіст збірної України не з європейського клубу
У матчі проти збірної Грузії (1:0) тренерський штаб української команди випустив на заміну представника американського клубу Остін – захисника Олександра Сватка. Він став п’ятим футболістом не з європейського клубу, який зіграв за нашу національну збірну за всю її історію. І другим представником клубу США.
Олег Протасов (Гамба Осака, Японія – 07.09.1994)
Олег Протасов
Першим (і допоки – єдиним) представником екзотичного чемпіонату Японії у національній команді України є Олег Протасов. Славетний бомбардир 1980-х років, який чотири сезони поспіль (1984-1987) забивав за Дніпро у чемпіонаті СРСР не менше 17 м’ячів, а у 1985-му наколотив фантастичні 35 голів за 33 матчі, залишився в історії збірної СРСР другим бомбардиром після киянина Олега Блохіна (28 голів проти 42). Теоретично могло б бути й більше, але останній матч за радянську команду Протасов провів у листопаді 1991-го – коли "тюрма народів" розвалювалася остаточно.
У 1992 році, коли народжувалася збірна України, Протасову було тільки 28 – вік розквіту. Він був зіркою грецького Олімпіакосу, де разом із ще одним знаменитим вихованцем Дніпра – Геннадієм Літовченком – грав під керівництвом того ж Блохіна, але до національної команди України через різні об’єктивні та суб’єктивні причини потрапив тільки на одну гру – вже у 30 років – із японського Гамба Осака. В Японії Протасов провів 1994-1995 роки у своїй кар’єрі, забив більше 20-ти голів, а потім повернувся до Греції.
Проте саме той матч – стартовий у відборі Євро-1996, який українська команда проводила у Києві проти збірної Литви і програла – 0:2 (7 вересня 1994 року), залишився першим і водночас останнім для зіркового форварда за головну збірну України.
Сергій Нагорняк (Шандунь Лунен Цзінань, Китай – 17.04.2002)
Сергій Нагорняк
Після того, як Валерій Лобановський намагався провести зміну поколінь у національній команді протягом відбору ЧС-2002, в якому нас вже на стадії стикових матчів зупинили майбутні віцечемпіони світу з Німеччини, його роботу по будівництву нової команди продовжив новий головний тренер збірної України Леонід Буряк.
Саме під його началом у головній збірній України у 2002-2003 роках дебютували дуже яскраві та неординарні майстри – Сергій Закарлюка, Олександр Рикун, Андрій Воронін, Максим Калиниченко, Руслан Ротань, Олег Гусєв. Хтось зумів себе проявити у національній команді, хтось – не дуже. Але пошук Буряк вів якісний.
Паралельно він проводив максимально глибоку кадрову ревізію, надаючи шанс проявити себе ще й заслуженим ветеранам. Так, 17 квітня 2002 року у спарингу між збірними України та Грузії (2:1) зіграв Сергій Нагорняк, який не виступав за національну команду понад три років, ще у 2000-му поїхав виступати у Китай, здобув там славу й отримав виклик від Буряка з клубу Шандунь Лунен з міста Цзінань. Але це був останній його матч за збірну України.
В 2002-му останню гру за національну команду також провели Юрій Максимов, Сергій Скаченко, у 2003-му – Віктор Скрипник, Сергій Коновалов, Віталій Рева. А також – Олег Лужний, Сергій Попов, Геннадій Зубов, Олександр Мелащенко, хоча цей квартет виступав у збірній України до вересня 2003-го (останнього місяця Буряка на посту), а завершив виступи вже після його відставки.
Андрій Ярмоленко (Аль-Айн, ОАЕ – 21.09.2022)
Через 20 років до збірної України завітав новий гравець клубу з Азії – Аль-Айну з ОАЕ, який на той час тренував нинішній керманич національної команди Сергій Ребров. Андрій Ярмоленко, один з найбільш легендарних футболістів збірної України в історії (124 матчі, 46 голів), перед цим представляв київське Динамо (70 матчів, 29 голів), дортмундську Боруссію (7/6) та лондонський Вест Гем (32/10).
Дебют у головній команді країни у статусі гравця Аль-Айну відбувся 21 вересня 2022 року – в рамках Ліги націй УЄФА 2023 – з командою Шотландії (поразка – 0:3). У тому ж місяці Ярмоленко зіграв ще два матчі в ЛН (Вірменія – 5:0, Шотландія – 0:0), а у червні 2023-го добавив спаринг з Німеччиною (3:3) та два матчі відбору Євро-2024 (Північна Македонія – 3:2, Мальта – 1:0). Після чого повернувся до Динамо.
Гравцем Аль-Айну він провів 6 матчів у складі національної збірної. Голів у них не забивав.
Сергій Кривцов (Інтер Маямі, США – 19.06.2023)
Сергій Кривцов
За свою кар’єру Сергій Кривцов провів у національній збірній України 34 матчі, з них 31 – представляючи донецький Шахтар. Після переходу із запорізького Металурга до складу гірників у далекому 2010 році центральний захисник у головній збірній вперше зіграв у вересні 2011-го.
У січні 2023-го вихованець запорізького футболу перебрався до одного з найсильніших наразі клубів МЛС – Інтер Маямі. Флоридці у 2023-му перемогли у Кубку Ліг, а у 2024-му стали найкращою командою Ліги за кількістю очок, набраних під час регулярного чемпіонату, а також виграли Східну конференцію. Дивного немає, оскільки одноклубниками Кривцова є зірки, серед яких -- Ліонель Мессі, Серхіо Бускетс, Луїс Суарес, Хорді Альба...
Представляючи Інтер Маямі, Кривцов у головній команді України провів перший матч 19 червня 2023 року у відборі Євро-2024 (Мальта – 1:0), а потім ще два у рамках цього ж відбору у вересні 2023-го (Англія – 1:1, Італія – 1:2).
Він став першим делегатом клубу Західної півкулі в збірній України.
Олександр Сваток (Остін, США – 11.10.2024)
Олександр Сваток
Центральний захисник, який перебрався з Дніпра-1 до американського Остіна влітку 2024 року, пропустив вересневі матчі Ліги націй УЄФА 2025, а в грі зі збірною Грузії 11 жовтня 2024-го вийшов на заміну вже наприкінці основного часу.
Це був його восьмий матч за національну команду, третій – у 2024 році, і перший – як представник клубу Північної Америки. Таким чином Сваток став другим гравцем клубу МЛС у збірній України. Але, зважаючи на амбіції цієї Ліги, мабуть, не останнім. Будуть й інші українці.