Мессі проти тіні Марадони: як переплелися шляхи двох легенд у фіналах ЧС
Фінал чемпіонату світу 2026 між збірними Аргентини та Іспанії стане особливим для Ліонеля Мессі. Капітан "Альбіселесте" втретє у своїй кар'єрі боротиметься за головний трофей Мундіалю.
За цим показником Лео перевершив легендарного Дієго Марадону, який двічі грав у вирішальному матчі чемпіонатів світу. Водночас шляхи двох футбольних геніїв до світової вершини мають чимало спільних рис і цікавих паралелей.
Тож напередодні фіналу варто згадати виступи двох аргентинських легенд, з іменами яких асоціюються найбільші успіхи "Альбіселесте" на чемпіонатах світу. Обидва були мотором і серцем команд, які вперто йшли до своєї мети.
Як Марадона пропустив домашній ЧС-1978
Зірка Дієго Марадони зійшла дуже рано. Годі й казати, що дебютний матч за національну команду "Золотий хлопчик" зіграв у 16 років. У 1978 році чемпіонат світу проходив в Аргентині, і напередодні турніру Марадона вже мав за плечима чотири поєдинки.
Втім, за 13 днів до старту Мундіалю головний тренер "Альбіселесте" Сесар Менотті виключив амбітного юнака із заявки. Можна лише здогатуватися, як пережив такий удар 17-річний Дієго. Він ніколи так і не пробачив Менотті та поклявся зіграти ще на багатьох чемпіонатах світу.
У фіналі домашнього ЧС-1978 Аргентина перемогла у додатковий час Нідерланди (3:1) та вперше у своїй історії стала чемпіоном турніру.
Чемпіонат світу імені Марадони
Мундіаль-1986 у Мексиці став другим у кар'єрі Марадони. Гравець Наполі прибув на турнір у статусі суперзірки та з шаленою мотивацією.
"Цей чемпіонат світу стане моїм", – заявив перед змаганнями Марадона. Заради перемоги на Мундіалі він набрав фантастичну форму, відмовившись від усіх спокус, які переслідували його упродовж життя.
Капітан "Альбіселесте" забив на турнірі п'ять голів, а чвертьфінал проти Англії з "Рукою Бога" та "Голом століття" став класикою світового футболу, увійшовши в усі футбольні енциклопедії.
У фіналі на стадіоні "Ацтека" Аргентина перемогла Німеччину з рахунком 3:2. Упродовж усього поєдинку Марадону щільно опікав Лотар Маттеус. Уже до 21-ї хвилини Марадона п'ять разів опинявся на газоні. Та щільна опіка не завадила капітану в потрібний момент віддати вирішальну гольову передачу Хорхе Бурручазі та привести команду до другого чемпіонства.
"Знаєте, чому ми перемогли у Мексиці? Тому що у нас у команді було 20 нормальних гравців і один ненормальний. Цей ненормальний і виграв нам чемпіонат", – сказав після чемпіонату партнер Марадони Хорхе Вальдано.
І з ним важко не погодитися.
Суперечливий пенальті та сльози Марадони
Через чотири роки Аргентина знову дійшла до фіналу. Проте команда Карлоса Білардо вже не демонструвала такого яскравого футболу, як у Мексиці-1986. Та все ж завдяки характеру та Марадоні, який відіграв без замін усі поєдинки попри ушкодження, "Альбіселесте" вдруге поспіль отримала шанс стати чемпіоном.
Долю золотих нагород вирішив суперечливий пенальті, який реалізував Андреас Бреме на 85-й хвилині. Ба більше, аргентинці завершували гру вдев'ятьох.
Після матчу Марадона не стримував сліз – срібні нагороди не могли бути для нього втіхою. На церемонії нагородження Дієго відмовився потиснути руку Жоау Авеланжу, вважаючи, що президент ФІФА зробив усе, аби аргентинці вдруге не стали чемпіонами.
Після Мундіалю Марадона оголосив про завершення кар'єри у збірній, але обіцянки не дотримався і повернувся напередодні ЧС-1994. Проте це вже був не той "Золотий хлопчик", який феєрив у Мексиці. Аргентина вибула вже в 1/8 фіналу, а Марадона потрапив у грандіозний скандал, проваливши допінг-тест.
Перше "золото" вислизнуло з рук Мессі
Після завершення кар'єри Марадони Аргентина майже десятиліття чекала на появу нового футбольного генія. Ним став Ліонель Мессі, якого ще в юному віці почали називати наступником "Золотого хлопчика".
Його шлях до завоювання Кубка світу виявився дуже тернистим. Здавалося, над Мессі тяжіє якесь прокляття, і він ніколи не стане чемпіоном світу.
На ЧС-2010 їхні шляхи перетнулися: Марадона очолював збірну Аргентини, а Мессі був лідером команди. Однак спільний похід двох легендарних "десяток" за титул завершився у чвертьфіналі, де "Альбіселесте" розгромно поступилася Німеччині — 0:4.
У 2014 році Аргентина дісталася вирішального матчу вперше за 24 роки. Її суперником знову стала Німеччина, з якою "Альбіселесте" вже зустрічалася у фіналах 1986 та 1990 років.
Володар трофея визначився у додатковий час, коли на 113-й хвилині Маріо Гетце забив переможний м'яч. Мессі отримав "Золотий м'яч" найкращого гравця турніру, однак до Бразилії Лео приїхав не за індивідуальною нагородою.
Наступне фіаско на Кубку Америки-2016 стало останньою краплею для капітана аргентинців. Після чергової невдачі на рівні збірної Мессі оголосив про відхід із команди, не витримавши шквалу критики. Проте розлука виявилася нетривалою: уже за кілька місяців Лео повернувся, щоб продовжити боротьбу за трофей.
Омріяне чемпіонство Мессі
Закляття було знято у 2022 році. Мессі приїхав на Мундіаль у 35 років і розглядав його чи не як останній шанс стати чемпіоном. Тренерська робота Ліонеля Скалоні та неймовірна вмотивованість Мессі дали результат – Аргентина вшосте у своїй історії вийшла до фіналу.
У вирішальному матчі "Альбіселесте" протистояла Франція, у якій провідну роль відігравав Кіліан Мбаппе – на той момент одноклубник Мессі.
Драматичний фінал, який став одним із найкращих в історії чемпіонатів світу, завершився тріумфом Аргентини та "Месії". Основний і додатковий час завершилися з рахунком 3:3: Мессі оформив дубль, а Мбаппе – хеттрик. Переможець визначився у серії пенальті. Аргентина втретє у своїй історії стала чемпіоном світу, а Ліонель підняв над собою омріяний Кубок світу – єдиний трофей, якого так бракувало у його колекції.
Третій фінал Мессі
На ЧС-2026 39-річний капітан збірної Аргентини продовжив оновлювати історичні рекорди турніру. Тепер Мессі готується зіграти у третьому фіналі у своїй кар'єрі, перевершивши за цим показником Дієго Марадону.
Є між ними й ще одна промовиста схожість: обидва двічі поспіль виводили Аргентину до фіналу чемпіонату світу. Марадона зіграв у вирішальних матчах 1986 та 1990 років, а Мессі — у 2022 та 2026 роках.
Фінальні шляхи Марадони та Мессі ніби віддзеркалюють один одного. Дієго спершу підняв Кубок світу, а через чотири роки поступився Німеччині. Лео ж пережив протилежний сценарій: спершу зазнав болісної поразки у 2014 році, а згодом здобув омріяне чемпіонство в Катарі.
Тепер Мессі має шанс вийти за межі цієї схожості. Він стане першим аргентинцем і другим футболістом, який зіграє у трьох фіналах чемпіонату світу. Раніше це досягнення підкорилося лише бразильцю Кафу. Перемога над Іспанією дозволить Лео вдруге підняти Кубок світу та написати ще одну унікальну сторінку світового футболу.
Чи зуміє Мессі вдруге стати чемпіоном світу та остаточно вийти з тіні порівнянь із Марадоною, дізнаємося після фіналу на "Мет-Лайф Стедіум" в Іст-Ратерфорді.