"It's Coming Home", або як пісня символізує футбольні надії цілої нації

Sweet Caroline від Ніла Деймонда стала хітом фанатів збірної Англії на Євро-2024, Wonderwall від "Oasis" та Hey Jude від "Бітлз" вибухнули в соцмережах через перемоги "Трьох левів" на ЧС-2026, однак є одна пісня, що об'єднує кожного англійця на великих міжнародних турнірах ось уже 30 років.

Чемпіон розбирається, чому рядки "It's Coming Home", що перекладається як "Футбол повертається додому", лунає з вуст англійських футбольних уболівальників на кожному форумі і коли він нарешті повернеться.

Створення хіта

Варто розпочати з історії створення пісні, що навряд задумувалась, як майбутній гімн кожного походу збірної Англії за міжнародним трофеєм.

Футбольна англійська асоціація зробила запит до місцевого музиканта Яна Бруді скласти пісню для чемпіонату Європи-1996, який Англія і приймала. Написавши музику, Бруді звернувся до коміків Френка Скіннера та Девіда Баддіела, яки були ведучими футбольного шоу. Ті долучились до написання тексту.

За задумом FA (Футбольна асоціація) виконувати пісню мали б футболісти, однак Бруді від цього відмовився, заявивши, що не хоче робити пісню для континентальної першості англоцентричною і націоналістичною, апелювавши тим, що трек має відбиватися в будь-якому футбольному фанаті.

"На мій погляд, рядок "It's coming home…" – адже це був перший раз, коли Англія приймала міжнародний футбольний турнір з 1966 року – більше стосується того, що таке бути футбольним уболівальником, а це означає 90% часу програвати. Бути футбольним уболівальником – це здебільшого розчарування", – розповідав автор вже легендарної пісні.

І попри це оригінальний текст просякнутий в любові саме до національної команди-господарки турніру.

"Здається всі знають, як закінчиться гра, вони вже це бачили раніше. Англія все зіпсує, знову провалиться, але я знаю, що вони вміють грати, бо я пам'ятаю. Три леви на футболці. Кубок Жюля Ріме все ще сяє. Тридцять років розчарувань – це ніколи не заважало мені мріяти".

Заміни Англія на Україну і почни згадувати 2006… знайомий біль.

Для "засновників футболу", які ледь не кожен турнір вважаються одними з фаворитів трофейна засуха тривала з того самого домашнього ЧС-1966 і континентальна першість на рідній землі давала великі надії на підняття трофея, що й оспівують автори, згадуючи легенд минулого.

"Але я досі пам'ятаю той підкат Мура і той гол, який забив Лінекер. Боббі потужно пробиває м'яч, а Ноббі танцює". Посилаються Скіннер та Баддіел на переможців домашнього мундіалю Боббі Чарльотна, Боббі Мура та Ноббі Стайлза.

Попри це – не дуже походить, як пісня для всієї футбольної спільноти, чого першочергово добивалися автори, однак їм вдалось дещо значно більше.

Пісня, що об'єднує крізь роки

У 1996-му Англія програла Німеччині в півфіналі, а отже футбол не повернувся додому. Іронічно, що окрім роздягальні англійської команди пісня стала популярною і в "бундестім", в чому зізнавався колишній німецький нападник Юрген Клінсманн.

Нового походу за трофеєм очікували вже через 2 роки. І ось "Три леви" повертаються.

Пісню перевипустили в 1998 році і вона вдруге посіла перше місце в чартах серед британських синглів. Цього разу шлях англійців завершився вже на стадії 1/8 і знову в серії пенальті, проте на цей раз вже від збірної Аргентини.

Футбол вкотре не повернувся додому.

До наступного півфіналу великого турніру збірна Англія добереться аж через 20 років, на ЧС-2018, хоч пісня лунала на кожній першості, де "три леви" брали участь.

І що важливо, рядки "Its coming home" співали в одному натовпі фанати Челсі, Арсенала та Тоттенгема, заряджали, обіймаючись, вболівальники Ліверпуля та Манчестер Юнайтед – все заради єдиної мети, підтримки національної команди.

Той колектив під керівництвом Гарета Саутгейта знову вселила в англійців надію, що футбол може повернутись додому. Вихід з групи, виграна серія пенальті в 1/8 проти Колумбії та впевнена перемога над шведами у чвертьфіналі.

Уболівальники навіть створили актуальну версію, де замість Боббі Чарльтона і Боббі Мура головними героями стають сучасні гравці.

"Кейн їх розіб'є, "Золоті бутси" – його трофеї" або ж "Три леви на футболці, Пікфорд не перестає рятувати, 50 років страждань, але це не заважає нам мріяти". Актуально, еге ж.

Проте поєдинок з явним аутсайдером Хорватією знову нагадав про біль та страждання, що тривають пів століття і навіть за бронзу англійці не зачепились. А далі ще більше сліз та втрачених надій – два фінали Євро та виліт з чемпіонату світу через незабитий пенальті Гаррі Кейна… Здавалось би куди вже гірше.

Футбол повернеться додому у 2026?

60 років пройшло з тієї звитяги збірної Англії на домашньому мундіалі і ось вони приїхали в США, Канаду та Мексику і вже дістались півфіналу. Позаду міцна Норвегія, палка Мексика, сенсаційне ДР Конго, а попереду чинний чемпіон – Аргентина.

Читайте також :

Відео Фото Чвертьфінали ЧС-2026 під мікроскопом: монструозна Франція, трагедія Куртуа, велич Джуда

Тут в англійців також власні рахунки. Можливо Гаррі Кейн з компанією і не бачили чвертьфінал ЧС-1986, де Марадона забивав і рукою і роздягав захист "трьох левів", але точно чули про це від своїх батьків.

Тепер в Аргентини новий герой в обличчі Ліонеля Мессі, а в Англії знову бойова команда, що спробує закарбувати свої імена в історії.

***

Версій "Three Lions" існує вже дуже багато, як і реміксів та каверів, а в майбутньому їх стане ще більше, однак кожна з них має на меті одне – нагадати вболівальникам і футболістам збірної Англії, що вони здатні повернути футбол додому, що фанати досі вірять в успіх національної команди, попри весь біль та розчарування, що вони отримували протягом останніх 60 років.