Однією ногою над прірвою, або і Залужний не допоміг. 6 висновків з матчу Арсенал – Шахтар
Донецький Шахтар не зміг набрати очки у третьому турі основного раунду Ліги Європи. Чинний чемпіон України поступився у Лондоні Арсеналу, а очковий баланс "помаранчево-чорних" залишився на рівні 1 бала.
Чемпіон виділяє найважливіше за підсумками 90 хвилин гри на "Емірейтс" та розбирає, що сталося в грі обох команд. На що варто звернути увагу перед наступними зустрічами, і що треба знати пересічному вболівальнику?
Арсенал обрав варіант гри в режимі "економ", і не прогадав
За підсумками 90 хвилин "каноніри" переграли суперника за показником ударів, як загалом (13 проти 9), так і у отвір (5 проти 1). Однак насправді протягом левової частки сутички на полі була одна команда. З першої хвилини Арсенал обрав стратегію гри, за якої для досягнення мети планував витратити рівно стільки зусиль, скільки потрібно.
В цьому контексті варто пам'ятати про календар "гармашів". Наступним суперником лондонців вже у найближчу неділю буде Ліверпуль. І там для переконливого за рахунком виступу команді Мікеля Артети власного ресурсу й запасу спроможностей доведеться витратити вже значно більше.
Загрозу біля воріт "гірників" не втомлювався створювати... Шахтар
Під пильним оком колишнього головнокомандувача ЗСУ донеччани почали матч так, ніби в чорній формі з помаранчевими вкрапленнями вийшли перелякані аматори, яким протистояли імениті професіонали. "Гірники" дріботіли, не могли зв'язати гру навіть кількома точними пасами, припускалися необов'язкових помилок. А головне – виявляли аж надто очевидну "пошану" до суперника.
Більшу частину першої половини гри Шахтар боровся з власними страхами. Підвищена нервовість, помножена на суцільну невпевненість, породжували постійні шанси для суперника, який на таку щедрість і не сподівався. Власне, у перші чи не півгодини матчу тиск Арсенала був відносно несильним, і саме в цей ігровий відрізок "каноніри" явно не налаштувалися на можливу активність суперника на власній половини. Втім, такий сценарій, за рідкими винятками, в "плани" Шахтаря явно не входив. Що врешті у визначенні сценарію гри виявилося чи не вирішальним.
В Шахтаря катастрофічні проблеми з виходом із оборони в атаку
Найкращий клуб України за підсумками попереднього сезону вкотре неприємно здивував діями на власній половині поля в фазі переходу із захисту до наступальних дій. На одних лише закиданнях від Миколи Матвієнка далеко не заїдеш, у більшості ж своїй при мінімальному пресингу з боку суперника футболісти Шахтаря відверто втрачають відчуття м'яча й, таке враження, ледь не губляться у просторі.
Власне кажучи, такі труднощі з побудовою гри у Шахтаря спостерігаються і в чемпіонаті України. І якщо в УПЛ, в силу не такого значного потенціалу суперників, це дається взнаки не так часто, то в єврокубках загрожує подекуди аж надто болючими наслідками.
Конкурент Зінченка і його заміна як "чорна мітка" Зінченку
У матеріалі до матчу ми розмірковували на тему ігрової практики для хавбека збірної України. Артета вирішив інакше, й укотре показав, що наразі Олександр Зінченко першим вибором на позиції лівого захисника для нього аж ніяк не є. Та виявилося, що справи Олександра ще гірші.
В другій половині матчу іспанець Ріккардо Калафіорі замінив. Але замість італійця вийшов зовсім не українець, а 18-річний номінальний опорний хавбек Майлз Льюїс-Скеллі. Таким чином, Зінченко знову провів увесь поєдинок на лаві запасних, а остання поява 27-річного універсала на полі за клуб датована грою з Брайтоном у останній день серпня.
Бліда гра Судакова як втілення неспроможності донеччан на фоні провідного клубу АПЛ
Перед грою генеральний директор Шахтаря Сергій Палкін вирішив укотре підкреслити значущість для команди та перспективність на ринку кількох бразильців та головного актива "помаранчево-чорних" Георгія Судакова. Та реальність знову жорстко розставила все по своїм місцям. Бо коли більшість гравців твоєї команди не в змозі віддати 1-2 точні передачі поспіль, та ще й незмінно приймають і обробляють м'яч з величезним браком, це вже точно не про симпатичну гру з перспективою гарного продажу на ринку. Це про необхідність говорити про елементарні для професійного футболу речі. І лідер команди та головна надія керівництва клубу на поповнення казни за рахунок чергового вдалого продажу кращим за інших аж ніяк не був.
Та й це не все. По суті, Шахтар Пушича втратив "історичне" обличчя команди, яке формували його попередники. Мова про сильний технічний вишкіл футболістів, які неодмінно давали фору візаві у питанні поводження з круглим та культури пасу. Звісно, причини завжди можна знайти в карколомному пониженні конкурентного середовища та кількості українських футболістів у складі. Однак за попередніх поколінь бразильців у Шахтарі умінням давати раду з м'ячем виділялися й українці. Що сталося нині, й чому команда настільки просіла в цьому аспекті – неприємна для вболівальників "гірників" загадка.
Тренер, який не у змозі дати Шахтарю більше
З початку сезону-2024/25 "гірники" демонструють найслабшу гру за останні роки. І мова не тільки про єврокубки, а й про першість України. Пояснення та причини – традиційні для усіх українських клубів після 24 лютого 2022 року. Але труднощі з логістикою та необхідність долати величезні відстані з підвищеним рівнем втоми в Шахтаря були і рік, і два тому. То що ж змінилося?
Вкотре доводиться повторювати – наразі виглядає так, що нинішній тренерський штаб втратив важелі впливу на команду. За підсумками 3 турів найпрестижнішого єврокубку у попередньому сезоні "гірники" набрали 3 бали, забивали в кожній грі й гідно протистояли Барселоні. За підсумками 3 турів нинішньої кампанії головний "здобуток" Шахтаря красномовніший за усі слова цього світу – 2 удари в отвір.