Одні не зуміли, інші – не змогли. 6 висновків з матчу Динамо – Шахтар
Найпринциповіше протистояння в українському футболі завершилося внічию. Київське Динамо й донецький Шахтар не зуміли виявити переможця на полі стадіону імені Валерія Лобановського.
Чемпіон традиційно тримає руку на пульсі великих футбольних подій. І подає свої акценти по завершенні матчі, роблячи наголос на найважливішому. Тож на що варто звернути увагу, пані та панове?
Шовковський зазнав вагомої невдачі на тренерській лаві
По завершенні матчу з Ромою тренер Динамо пояснив вибір складу необхідністю враховувати ім'я наступного суперника команди. Такий спіч коуча "біло-синіх" ніби як означав пріоритетність сутички з принциповим суперником перед єврокубковим матчем, у якому негласно киянам і без того нічого "не світило". І?..
На виході Шовковський обіграв сам себе. Динамо не тільки постало безпорадною у креативі, настрою на гру, агресії, абсолютно не свіжою та безідейною командою, а й не змогло взяти в надцятий раз довгоочікувану перемогу над суперником, якого могло в гонці за титул "добити" чи не остаточно. То нащо були всі ци "вихиляси" у Вічному місті?.. Питання риторичне.
Пушич не переконав у доцільності свого перебування біля штурвалу команди
Після поразки від Арсеналу стілець під нідерландським фахівцем захитався з новою силою. Втім, екстренер Феєнорда знайшов у собі сили добряче струснути команду. Пушичу треба віддати належне – до вилучення його команда переграла суперника за основними показниками, виглядала агресивнішою, більш мотивованою, та й здатною додати.
Однак головним показником успішності будь-якого наставника лишається результат. З ним у Пушича вкотре виникли проблеми, а тектонічних змін у грі, яких давно потребує Шахтар, ми вкотре не побачили. Тож керманич "помаранчево-чорних" лишається у підвішеному стані, а товщина мотузки, на якій тримається його співпраця з Шахтарем, раз по раз стає тоншою – з кожним новим матчем, який наближає кінець першої частини сезону.
Шапаренко отримав красномовний сигнал від тренера
З початку сезону центральний півзахисник Динамо провів 16 матчів у всіх турнірах, у яких забив 3 м'ячі та віддав 6 асистів. Для гравця позиції Миколи Шапаренка – статистика пристойна. Та проблема хавбека збірної України не тільки в тому, що більшість його вдалих дій на полі припадають на період не пізніше середини вересня, а й у поступовому нерозумінні необхідності гризти землю під ногами не епізодично, а в кожній грі.
На кризу в грі Шапаренка ваш автор акцентував увагу не раз, і не двічі. Схоже, перед грою з Шахтарем увірвався терпець і в Шовковського. Футболіст, який поступово став ключовою фігурою в побудовах команди у середній лінії, цього разу не тільки залишився на лаві запасних, а й не отримав бодай хвилини ігрового часу взагалі(!). Побутова травма, кажете? Гравець, який не в змозі допомогти своїй команді фізично, в заявку на матч не вноситься.
За Ярмоленком – прірва
Втрата Андрія Ярмоленка несподівано стала для Динамо критичною, й про контекст аж надто невиразного стану флангів атаки столичного клубу йдеться не тільки щодо матчу увечері 27 жовтня. Кількісно вінгерами кияни точно укомплектовані, та чим займаються на полі, і який рівень ефективності за відсутності клубної легенди приносять ті ж Назар Волошин та Максим Брагару – загадка.
Гра Динамо без 35-річного вінгера – муки не тільки у вимірі спроб створити гостроту на краях, а й у ментальному сенсі. "Біло-сині" програли "помаранчево-чорним" у зарядженості, елементарній спортивній злості, подекуди нагадували сонних мух після виходу з зимової сплячки, чим радо користався суперник. Футболіста, здатного розбудити команду тим самим жорстким стусаном, без Ярмоленка в цьому Динамо нема.
Рідкісний момент "класичного": суддівство, яке сподобалося
Будь-який арбітр головного матчу в українському футболі неодмінно опиняється в ситуації підвищеного тиску. Й такий стан справ представник Феміди мусить витримати ще до стартового свистка у своєму виконанні. У випадку з Миколою Балакіним зійшлися усі зірки – його роботою не можуть бути не задоволені ані футболісти обох команд, ані вболівальники, ані фахівці.
Балакін впорався з головним – не випустив віжки контролю за грою. Суддя дозволяв командам грати рівно до того моменту, доки ті не збилися на відверті грубощі, інколи не "помічав" дрібні фоли, але боляче бив по рукам, коли обидві сторони перетинали червоні лінії. Крім того, арбітр ясно показав клубам, що для нього на полі немає авторитетів, чим грішили більшість його попередників за останні років так 20.
Головні битви для обох команд – попереду
З точки зору турнірної стратегії мирова – на користь киян, що зберегли +6 від "гірників", Олександрії та інтриги в боротьбі за перші три сходинки в УПЛ. Проте одного лише погляду на суперників, які залишаються в обох команд до тривалої зимової перерви, достатньо, щоб сказати, що обидва все ще головні претенденти на титул матимуть суттєву протидію своїм планам.
Тут саме час згадати про одного з конкурентів, як киян, так і донеччан. З житомирським Поліссям за очки змагатимуться, як одні, так і інші. У випадку Динамо завдання втримати лідерство ускладнюється матчем із суперником, який потенційно може стати реальним ключовим у першому колі. На початку грудня кияни змагатимуться з Олександрією Руслана Ротаня.