Феномен українського футболу. В чому секрет Олександрії Ротаня
В Українській Прем'єр-лізі от-от закінчиться пауза, пов'язана з матчами збірних команд. Клуби готуються до поновлення змагань, та ставлять перед собою найвищі цілі. До когорти останніх точно можна зарахувати Олександрію під керівництвом Руслана Ротаня.
"Агрономи" стали однією з приємних несподіванок початку сезону-2024/25, й не мають наміру здавати високі завойовані позиції і в подальшому. Разом з тим, у випадку з Олександрією є всі передумови говорити про "авторські" причини злету команди, яка підбором виконавців чи видатними матеріальними ресурсами зовсім не володіє.
Чемпіон не проходить повз успіхи колективу, який наразі виглядає світлою плямою в не завжди приємному оку глядача царстві українського футболу, та відзначає вирішальну роль саме його головного тренера. За рахунок чого Ротань досяг таких високих проміжних показників? Що стало причиною ривка за підсумками 8 проведених із початку розіграшу матчів? Чи може команда та її тренер розраховувати на подальший поступ?
Правильні кроки у правильний час
Вже по ходу сезону Олександрія попрощалася з Владиславом Калитвинцевим та Артуром Авагімяном. Обидва покинули команду в статусі вільних агентів, обидва не вписалися в концепцію Ротаня, і обидва є не останніми футболістами свого амплуа на рівні УПЛ. Разом з тим, обидва стали прикладом уміння Ротаня вчасно скидати "баласт".
Натомість олександрійці не полінувалися добряче попрацювати на ринку щодо футболістів на "вхід". У попередньому сезону команді явно не вистачало досвідчених гравців, через що по ходу матчів команда просідала, в першу чергу, щодо волі та характеру. Закрити цей пробіл у міжсезонні вдалося по максимуму.
32-річний Артем Шабанов став "генералом" захисту, який не тільки цементує оборону, а й уже встиг забити 1 м’яч. Та головне – став головним відповідальним за надійність біля своїх володінь. У попередньому сезоні Олександрія не раз втрачала перемоги через необовязкові помилки в захисті, й із 38 загальних пропущених м'ячів ледь не половину можна було назвати необов'язковими, й такими, які сталися з прямої вини захисників "агрономів", а не були звитягою суперників як такою. Його колега по амплуа, 27-річний Микита Кравченко, нині є одним із кращих правих беків УПЛ із 3 результативними передачами. 30-річний Дмитро Мишньов став важливим виконавцем у центрі поля, де виступає в якості першої підміни гравцям стартового складу. 26-річний Артем Козак поки грає не так багато, але своє слово в середній лінії, як очікується, ще скаже. Нарешті, 31-річний Олександр Філіппов став для Олександрії справжньою знахідкою. В команді Ротаня нападник знайшов другу молодість. І заслуга головного тренера в цьому теж немала.
Помірна перспектива не змусить себе чекати?
Зважаючи на нинішній баланс сил в УПЛ, в олександрійців дійсно гарні шанси повернутися у єврокубки за підсумками вже поточного сезону. До початку 10 туру команда підходить на 3 позиції, поступаючись Поліссю, яке йде на 2 місці, лише за додатковими показниками. Звісно, якби "агрономам" запропонували достроково закінчити сезон у нинішньому становищі в таблиці, від такого сценарію олександрійці не відмовилися б. Та чи є передумови для того, щоб втримати такий показник за підсумками 30 турів?
Дивлячись правді у вічі, треба казати чесно – замахнутися на перші дві сходинки Олександрія поки не в змозі. Можливо, команда й має необхідну глибину складу, проте чи не на кожній позиції в Ротаня грають футболісти, які візаві зі складу Динамо й Шахтаря поступаються. Можна сподіватися на несподіваний провал київського та/чи донецького клубів, проте сильні колективи, як відомо, спираються саме на свої можливості.
А от виграти забіг за 3 сходинку Олександрійцям цілком до снаги. Наразі більш-менш реальні претенденти на місця в єврокубках уже сформували першу вісімку, й можна стверджувати, що серед усіх цих 6 команд (обидва гранди – поза дужками) "агрономи" виділяються, як солідністю гри, так і стабільністю.
Як виглядає, основним конкурентом Олександрії в боротьбі за бронзу буде Полісся. На користь житомирців говорять фінансові можливості й, відверто кажучи, більш сильний склад. Проте команда такого ж молодого тренера Імада Ашура не завжди розуміє ідеї свого амбітного наставника, від чого "вовки" кілька разів впадали у відвертий ступор посеред офіційних матчів. Застій у грі долався зусиллями високої виконавської майстерності окремих футболістів. Однак такий стан речей тривати вічно не може, і якщо наставник не знайде виходу з ситуації за рахунок власних ідей щодо покращення футболу, раніше чи пізніше житомирці можуть не дорахуватися очок не в одному матчі, що на підсумкове місце точно вплине.
Втім, у випадку, якщо керманич команди продовжить привертати увагу найрізноманітнішими досягненнями на полі та незмінно привабливим результатом, подальші кроки "агрономи" будуть здійснювати вже без головного творця останніх успіхів.
Наразі Ротань небезпідставно виглядає одним із найперспективніших тренерів УПЛ з українським паспортом. І не випадково у ЗМІ зявлялася інформація про предметний інтерес до його персони Шахтаря ще восени минулого року, коли "помаранчево-чорні" шукали заміну Патріку ван Леувену. З'являються розмови про можливу співпрацю Ротаня та "гірників" і сьогодні, коли в таборі донеччан не можуть бути задоволені результатами з Маріно Пушичем. Якщо вам важко повірити у такий розвиток подій, саме час змінити свою думку. І згадати, що один із найяскравіших та найуспішніших матчів олександрійці з початку сезону провели саме проти Шахтаря.
Якщо придивитися до нинішніх обставин та бекграунду, який має за плечима Ротань, такий сценарій фантастичним дійсно аж ніяк не виглядає. Не варто забувати, що Ротань вже має досвід співпраці з окремими футболістами Шахтаря. Не варто забувати, що в молодіжній збірній України віе плідно працював із такими гравцями, як Дмитро Криськів, Георгій Судаков, Данило Сікан, Артем Бондаренко. Ігровий стиль Ротаня цілком підходить принципам Шахтаря, закладеним ще Мірчею Луческу – пан Руслан воліє домінувати на полі, його команда діє так званим першим номером.
Не менш важливо й те, що Ротань встиг плідно попрацювати і з представниками "улюбленої" нації серед легіонерів команди з Донецька Бразилією – мова про Безерру та Джевані. Зважаючи на те, що політика Шахтаря із залучення та подальшого перепродажу бразильців лишається важливим аспектом кадрового наповнення команди й статтею бюджету клубу, це дійсно важливий досвід.
І якщо результати Шахтаря за Пушича не покращаться, а клуб не зможе знайти нового тренера з числа іноземців, варіант з Ротанем може стати цілком реальним.