Ямал, Руїс, Кейн, Пікфорд. Ключові протистояння фіналу Євро-2024
У фіналі чемпіонату Європи з футболу-2024 зійдуться збірні Іспанії та Англії. Поєдинок викликає підвищений ажіотаж у всіх любителів футболу. Долю вирішальної сутички вирішить вправність команд, однак попередньою сходинкою буде саме індивідуальна майстерність окремих виконавців.
Як відомо, історію роблять окремі особистості. До вашої уваги — чотири дуелі, які, на нашу думку, вирішать долю протистояння.
Люк Шоу — Ламін Ямал
Вінгер Барселони — один з найбільш яскравих виконавців турніру. Ямал набирає та прогресує на очах, цей хлопець не визнає авторитетів, й у всіх випадках своєї вдалої гри переважав саме більш досвідчених опонентів, проти, яким кожного разу протиставляв нестримне бажання й натиск. І кожного разу візаві виявлялися до прогнозованого розвитку подій не готовими.
В матчі з Іспанією Англії, вірогідно, не допоможе Кіран Тріпп’єр. Це означає, що на лівому фланзі оборони Ламіну протистоятиме Люк Шоу. 29-річний представник Манчестер Юнайтед у останні роки зірок з неба, м'яко кажучи, не хапає. І це той випадок, коли шанси футболіста лінії атаки зростають у геометричній прогресії.
Деклан Райс — Фабіан Руїс
28-річний футболіст ПСЖ — очевидний претендент на звання найкращого футболіста змагання. Фабіан Руїс — невтомний диригент середньої лінії Іспанії. Поки Родрі сконцентрований на обороні, а Ольмо в більшій мірі грає на атаку, Руїс керує процесами й узагалі встигає всюди. Його показники (2+2 за системою "гол+пас") вказують на ігрові якості Фабіана якнайкраще.
Зупинити таку машину зі створення небезпеки для суперника Англія спробує колективно, однак найбільше навантаження випаде на того, хто в центрі поля "трьох левів" відповідає за руйнування. Сезон Деклана Райса на клубному рівні був далеким від ідеалу, важко віднести його до кращих на позиції опорного і на Євро. І це — знову хороші новини для "фурії". У цій Англії Райс практично безальтернативний, тому уявити собі, що зіграє, приміром, Адам Вортон, аж ніяк не виходить.
Гаррі Кейн — Емерік Ляпорт
Нападник Баварії турнір, який дозволяє говорити про вдале для нього змагання, поки аж ніяк не проводить. Так, Гаррі Кейн забив уже тричі, однак враховуючи, як виключно пасивні дії нападника ледь не в кожному матчі (0 у графі "результативні передачі" для такого сильного у підіграші хлопця, як Кейн, говорить сам за себе) підкреслюють його безідейність біля воріт опонента, а також відверто "лівий" (і використаний) шанс із пенальті, мова саме про слабку гру на фоні посмішки Фортуни.
Втім, у матчі з Іспанією Кейн може одним махом знову стати героєм нації. Варто сказати, що Гаррі вельми пощастило із опонентами. Центральні захисники "фурії" Робін Ле Норман та Емерік Ляпорт — парубки кремезні та високі, однак і у силовій боротьбі, і в грі на другому поверсі Кейну поступаються. І це та перевага, яку Саутгейт точно спробує використати по максимуму.
Унаї Сімон — Джордан Пікфорд
Так вже сталося, що останній рубіж в обох учасників турніру захищають аж ніяк не зірки першої величини. Унаї Сімон та Джордан Пікфорд представляють Атлетик та Евертон відповідно, й до кращих із кращих у своїй професії не належать, і вже навряд чи будуть. Мова про вправних та вмілих, проте аж ніяк не обдарованих великими талантами виконавців, які належать до когорти селфмейдменів.
Втім, незначну перевагу один із них все ж має. Британець зіграє у другому фіналі першості континенту поспіль, і взагалі має відчутно більший досвід як на міжнародному рівні загалом, так і в матчах вищої проби. Та й поняття "спіймати кураж" цьому спадкоємцю Девіда Сімена аж ніяк не чуже.