Чи зробили правильні висновки Ребров та його футболісти? 4 інтриги матчу Україна – Грузія

Збірна України проведе третій матч у межах Ліги націй-2024/25. Суперником "синьо-жовтих" буде національна команда Грузії. Зустріч відбудеться 11 жовтня, початок гри – о 21:45.

Чемпіон традиційно виділяє головне перед початком поєдинку та акцентує увагу на необхідності втілення у життя неочевидних задумів. Про що говорити перед грою? Чим матч у Познані особливо важливий? Які футболісти повинні переглянути своє ставлення до ігор у футболці головної команди країни?

Яку модель гри обере тренерський штаб?

Україна Реброва – колектив, який уже кілька разів проявляв тактичну гнучкість. Втім, виглядає так, що звертатися до попереднього досвіду й, тим, паче, впроваджувати щось нове, в настільки важливій грі радше не варто. Тож чи не єдиним нагальним питанням є позиція в центрі поля нижче двох хавбеків, які відповідатимуть за конструювання атак та просування м’яча. А от чи побачимо в грі того ж Івана Калюжного як єдиного "чистого" опорного – велике питання.

Вихід хавбека Олександрії з перших хвилин несе великі ризики. По-перше, Калюжний не має мінімальної зіграності з новими партнерами, адже отримав саме дебютний виклик. По-друге, його здатність підтримувати атаки так само викликає сумніви. І тут саме варто сказати, що в обох аспектах гри інший дебютант Дмитро Криськів прямого конкурента переважає. Так, Криськів точно поступається здатністю виграти єдиноборству й навичками та вміннями в силовій боротьбі загалом, та в матчі з Грузією цей фактор відійде дещо на другий план. Про порозуміння півзахисника Шахтаря з одноклубниками Юхимом Коноплею, Миколою Матвієнком та Георгієм Судаковим, а також Михайлом Мудриком, і говорити годі.

Чи заслужили "індульгенцію" Шапаренко та Судаков?

Лідери середньої лінії двох грандів українського футболу Микола Шапаренко та Георгій Судаков провели вкрай невиразні матчі у вересневому циклі Ліги націй. Від обох чекали якісного плеймейкінгу, гострих передач та направлення атак у найвигіднішому для національної збірної напрямку. Натомість і футболіст Динамо, і хавбек Шахтаря нагадували хіба що невпевненого у собі чоловіка, який у відповідальний момент невдало намагається намацати свої колишні сильні сторони.

В цьому та контексті вкрай складної кадрової ситуації в центрі півзахисту Ребров не може не тримати в голові чи не єдиний альтернативний варіант ведення гри – з використанням із перших хвилин Віталія Буяльського. Як відомо, висловлюючись модними термінами, ресівер Динамо – футболіст специфічний. Проте нестандартні ситуації потребують нестандартних рішень. З Буяльським на полі Україна може отримати додаткову перевагу в розіграші м’яча безпосередньо у штрафному майданчику суперника, а Судаков чи Шапаренко, хто б них не позбавився місця у старті за такого рішення тренерського штабу, отримали б додатковий час на подумати над хибами своїх підходів на полі у таборі національної збірної.

Хто візьме на себе роль лідера?

Вимушена відсутність Андрія Ярмоленка, Тараса Степаненка, Олександра Зінченка й, частково, Віктора Циганкова – це ще й тест на зрілість футболістів, які отримають додаткове психологічне навантаження за неможливості задіяти "традиційних" лідерів команди. І водночас – великий шанс для тих же Артема Довбика, Михайла Мудрика чи згаданих Судакова та Шапаренка.

Втім, не варто забувати й про відносного новачка Олексія Гуцуляка та його одноклубника й дебютанта Олександра Назаренка. Хто б із усіх перелічених вище футболістів не взяв на себе ношу ватажка, у випадку реальної появи такого гравця на полі буде закрито один з найважливіших пробілів у грі команди, від якого "синьо-жовті" страждали ще з першої гри на Євро-2024.

Як змінилося налаштування тренерського штабу та Федерації після епідемії травм?

Важка кадрова ситуація в таборі національної збірної насправді має ще й іншу сторону медалі. Після вересневих матчів керівництво УАФ на чолі з Андрієм Шевченком поспішило висловити Реброву та його штабу повну підтримку, й вибраний варіант звернення до громадськості, з урахуванням не те ще невиразної – відверто провальної гри та відсутності будь-яких змін у підходах самого Реброва після невдачі на першості континенту, викликав подив. Враховуючи таку лінію Шевченка, можна зробити висновок, що ситуацію в головній команді країни з великою кількістю травмованих очільник українського футболу може спробувати використати на користь свого "протеже" у випадку нової невдачі.

І якщо ігри в Познані та Вроцлаві тепер насправді розглядаються через призму великих кадрових втрат, які нібито кардинальним чином впливають на можливості головної команди країни покращити турнірне становище, таку фальш досвідчений пересічний вболівальник розпізнає без особливих зусиль.