Чемпіон не спить. Чому трансфер Франьїча у Шахтар — черговий ляпас Динамо
Донецький Шахтар продовжує працювати над підсиленням складу у літнє трансферне вікно. Черговим новачком "гірників" став півзахисник Бартол Франьїч.
Чемпіон побачив у переході балканця одразу кілька цікавинок. Наскільки важливий трансфер з точки зору змін одразу в двох лініях Шахтаря, і до чого тут Динамо та свідомий вибір керівництва київського клубу — розповідаємо просто зараз.
"Помаранчево-чорна" послідовність на ринку
Хорватський легіонер став третім придбанням Шахтаря у літнє міжсезоння після голкіпера Кіфіла Фесюна та захисника Алаа Грама. Враховуючи, що в останні роки "помаранчево-чорні" не цураються активної роботи з пошуків підсилення команди, з високою вірогідністю, підписання Франьїча — не останнє до кінця літньої кампанії.
Теплої пори минулого року склад "гірників" поповнили одразу 8 футболістів, а з бюджету клубу за такий десант було віддано приблизно 12 мільйонів євро. Серед придбаних виконавців виділялися троє — 18-річні бразильці Егіналду та Невертон і 21-річний грузин Іраклі Азаров, які "затягнули" на більш як 10 мільйонів. Головні придбання Шахтар зробить пізніше, вже взимку, та про це нижче.
Не відмовчувалися "помаранчево-чорні" й у значно більш критичний період — мова про літо 2022-го. Тоді Шахтар віддав за 5-х новачків трохи більш як 6 мільйонів, а команду поповнили одразу 4 виконавці з українським паспортом — мова про Олександра Зубкова, Івана Петряка, Мар'яна Шведа та Єгора Назарину. Єдиним легіонером виявився не потрібний загребському Динамо хорват Невен Джурасек. Взимку "гірники" скупилися ще більш ніж на 5 мільйонів, і 3 з них було віддано за голкіпера Дмитра Різника.
Таким чином, лише у літній трансферний період за останні 2 роки Шахтар попрощався із більш як 18-ма мільйонами євро. Варто зазначити, що заграли в складі команди спершу Ігора Йовичевича, потім Патріка ван Леувена, а тепер Маріно Пушича, далеко не всі придбані виконавці, проте принцип комплектації команди "не якістю, то кількістю" в цілому себе виправдовував на всі 100 — Шахтар незмінно ставав чемпіоном України та виходив у груповий раунд Ліги чемпіонів. Останнє — не просто вагоме спортивне досягнення, а звитяга, яка не тільки з легкістю дозволяла покривати немалі витрати на ринку (поява у основному раунді змагання найкращих клубів Європи дозволяє такому клубу гарантовано отримати приблизно 40 мільйонів євро), а ще й залишатися у відчутному "плюсі".
Футболіст, прихід якого читався
Бартол Франьїч — футболіст універсальний. Ба, навіть більше — немає сумніву, що саме ця риса балканця була одним із вирішальних факторів його запрошення в Шахтар.
І сам хорват, і клуб напередодні розставили усі крапки над "і", розказавши, на якій позиції його бачить Пушич. Проте дозволимо собі сміливий прогноз — нинішнє бачення боснійського нідерландця буде зовсім не остаточним його вибором.
Дійсно, в сьогоднішньому Шахтарі можна нарахувати аж 9 центрбеків, проте не тільки Роман Савченко, Мар’ян Фарина та Лука Лацабідзе, а й Став Лемкін та Новатус Міроші наразі тими футболістами, з якими можна виконувати серйозні завдання, не виглядають.
Тож у підсумку на дистанції і в найбільш відповідальних матчах Ліги чемпіонів та УПЛ тренерський штаб "гірників" може розраховувати на Миколу Матвієнка, Валерія Бондаря, згаданого Грама та якраз Франьїча, а це — той мінімальний набір із 4 центральних захисників, які необхідні для здійснення здорової ротації на кількох турнірних фронтах.
У нинішньому кадровому підборі захисників Шахтаря Франьїч — альтернатива саме Матвієнку. Хорват — шульга, який має відносно непоганий перший пас, а за такою якістю, як гра на другому поверсі, конкурента взагалі суттєво переважає.
Степаненку все ж варто хвилюватися
Втім, значно більше Франьїч широкому загалу відомий усе ж як опорний півзахисник. І якщо придивитися до нинішнього стану справ у таборі "гірників" на цьому плацдармі, стане очевидно, що перспективи в Бартола можуть відкритися саме на позиції між своїми воротами та центром поля.
Не секрет, що стрижневий футболіст Шахтаря останніх років Тарас Степаненко мав суттєві проблеми у останні півроку перед Євро. Врешті, на самому турнірі до "тями" без місяця 35-річний гравець "гірників" так і не прийшов, і довести свою першість серед опорних хавів головної команди країни так і не зміг. Не сьогодні-завтра, подібна доля багаторічного капітана "помаранчево-чорних" чекає і в клубі.
Спроба зліпити "спадкоємця" Степаненка з Єгора Назарини зазнає (зазнала?..) відвертої невдачі — ні за обсягом роботи на полі, ні за ступенем впливу на гру команди ексфутболіст Зорі значущості Тараса точно не досяг. Інші центральні півзахисники Шахтаря — Дмитро Криськів, Артем Бондаренко чи Марлон Гомес — бути "хвилерізами" можуть з іще меншою ефективністю.
Звісно, в окремих матчах Шахтар може й має бути ефективним і без чистого руйнівника у центрі поля. Однак грати з позиції сили та без страху отримати різкий випад у сторону своїх володінь "помаранчево-чорні" щонайменше в єврокубках собі дозволити точно не можуть. Для таких випадків за неможливості з тих чи інших причин задіяти Степаненка буде в нагоді якраз Франьїч.
Шахтар, який має фору перед головним конкурентом
Величезною відміною київського Динамо від Шахтаря не тільки до початку великої війни, а ще й до 24 лютого 2022 року, є не тільки відсутність реального успіху на полі у вигляді трофеїв, а й донедавна примарно помітна робота на трансферному ринку. Власне, багато в чому через останнє найтитулованіший клуб Центральної та Східної Європи свій музей вже тривалий час не поповнює.
Важко втриматися від спокуси провести паралель не тільки з витратами Динамо й реальним результатом, а й із аналогічним підходом та "вихлопом" для Шахтаря. Порівняння — явно не на користь "біло-синіх", трансферну політику яких та можливі найближчі перспективи ми встигли розібрати раніше.
Втім, з цієї точки зору трансфер Франьїча важливий з іншої, хай і відомої ще раніше причини. Придбанням хорвата Шахтар вкотре передає "вітання"... братам Суркісам як власникам основного (єдиного?..) конкурента в боротьбі за корону УПЛ.
Як відомо, молодший з братів не втомлюється розказувати про усю важкість ситуації, в яку потрапило його дітище у зв’язку з життям у стані війни. Мовляв, я б і радий підсилити склад парою-трійкою дійсно класних виконавців, та хто ж в Україну і навіть її головне місто у такій ситуації поїде… І — ні тобі пари з вуст про фінансову складову, точніше — про реальні причини такої "стратегії" своєї поведінки.
І все б нічого, але явну нещирість Суркіса не втомлюється виявляти… правильно, Шахтар. Поки за 2,5 роки Динамо з більш-менш помітних легіонерів вдалося запросити в команду цілих Джастіна Лонвейка та Брайана Себальйоса, за яких клуб заплатив аж 1,5 мільйони, а з найкращих українців за кордоном повернути на Батьківщину тільки Андрія Ярмоленка, Шахтар ще минулої зими провів показовий майстер-клас під назвою "як робити дорогі покупки у воєнний стан". І виклав за Гомеса та Кевіна сумарно 24 мільйони євро.
Запрошення Франьїча — нова підкорена "гірниками" в цьому контексті "вершина". До України приїхав футболіст із чемпіонату "великої п'ятірки". Так, футболіст, на якому у його 24 багато хто поставив хрест. Так, футболіст, який за останні роки більше лікувався, аніж грав. Але виявляється, що у воюючу країну з усіма її ризиками їдуть і гравці з такою "пропискою".
Тут саме варто нагадати, що київське Динамо та донецький Шахтар не відучора базуються в одному місті. І це, звісно, ж не окупована столиця Донбасу. Та поки одні використовують весь накопичений за попередні роки ресурс на пошуки підсилення ззовні, інші після непоганої спадщини від Мірчі Луческу у вигляді двох виходів у групу ЛЧ обмежуються здебільшого внутрішніми резервами й уперто відмовляються визнавати власну чи то фінансову неспроможність, чи то відсутність бажання витрачатися більше в особливо драматичний час.