У плейоф усі обличчя знайомі: реакція на жереб для збірної України у кваліфікації ЧС-2026
Напрочуд близьких з точки зору асоціацій суперників підкинуло нам жеребкування відбору. Поляків обігравали за Фоменка, коли рвалися на ЧС-2014, албанців – в останній Лізі націй, а у випадку зі шведами кожен сам може вибрати, яка з легендарних перемог йому ближча.
Згідно з жеребом, наші спочатку зіграють саме зі скандинавами, а потім, у разі успіху, з переможцем пари Албанія – Польща.
Чемпіон намагається проаналізувати жереб.
Шведи: дрімтім на піку падіння
Досить складно пригадати часи, коли у шведів була настільки різнопланова, цікава і просто зоряна атака, як зараз. Ібрагімович? Він у багато періодів своєї величезної кар'єри залишався один, виходячи на поле з різними бергами.
З Ларссоном Ібра грав усе-таки вже як із ветераном, а Патріка Андерссона взагалі майже не застав. Тож, напевно, доречно порівнювати з давніми сороковими-п'ятдесятими, коли Грен і Лідхольм допомагали спочатку Нордалю, а потім Гамріну.
Приблизно такою ж різноплановою і багатою на таланти атака виглядає зараз, коли супербомбардиру (новий Нордаль?) Дьокерешу допомагає геній підігравання (новий Лідхольм?) Ісак, а серед зірок другої величини є Кулушевскі та Еланга.
Усі вони показали себе на рівні суперконкурентної ліги, в дуже складних умовах – і в чомусь навіть сильніші за героїв чорно-білих епох. Нордаль і Хамрін – різні покоління, вони ніколи не грали разом. Щоправда, тут є деталь: якщо в 1958-му "тре крунур" стали другими у світі, то у 2025 – четвертими... у відбірковій групі.
Навіть із Косово жодного очка не набрали – і навіть жодного гола не забили, настільки все погано. Найкричущіший провал усього відбору, навіть на світовому рівні, вже коштував роботи Йон-Даль Томассону, і його місце зайняв Грем Поттер.
Що ж, фахівець принаймні теж блищав в АПЛ, як і всі його зірки. На мій погляд, причина взагалі не в тренері: просто дві головні надії команди вимушено пропускали передсезонку через бажання змінити клуб.
Дьокереш рвався до Арсеналу, Ісак до Ліверпуля – і обидва почали сезон у найгірших кондиціях. Щоправда, до березня вони можуть набрати форму, що робить для нас жереб немилосердним.
Поляки: епоха змін
"Орли" теж поміняла тренера – Сергій Ребров здивувався б, якби дізнався, наскільки суворі до тренерів збірних в інших країнах. Цікава причина: Роберт Левандовский спочатку сказав, що надто втомився для участі в певному матчі, а потім... сам на нього прилетів.
Річ у тім, що в матчі прощалася зі збірною місцева легенда, Каміль Гросіцкий (сто ігор за "орлів", шосте місце за матчами за всю історію), і Левандовский прилетів, тільки щоб його вшанувати, взяти участь у церемоніях.
Тренеру Міхалу Пробежу не сподобалося, що його бомбардир знаходить у собі сили літати тисячі кілометрів, але не грати, це коштувало йому місця роботи – але нам важливіше інше.
Польська збірна проходить зміну поколінь: про Гросіцкого вже сказано, Щенсний взагалі закінчив кар'єру і повернувся заради Барселони, але не Польщі, Блащиковский, Глік і Крихов'як попрощалися зі збірною кілька років тому, та й Левандовский після тріумфального минулого сезону став грати гірше. Все ж форварду вже 37 років – тому він пару матчів відпочинку і просив.
Чи є у поляків нове покоління? Звичайно, є. Півзахисники Залевський та Камінський грають за Аталанту і Кельн відповідно, а захисник Ківер – за Порту. Це не кажучи про те, що і старі зірки не такі старі: Зелінський з Інтера – один із найкращих півзахисників усієї Серії А, а міць Левандовського зрозуміла всім.
Новий тренер Ян Урбан працював не лише в Польщі, а й за кордоном (щоправда, лише в Сегунді), почав він дуже гідно: дві нічиї з Нідерландами та виграш усіх матчів у пелотону.
Але, наприклад, усі воротарі збірної Польщі, разом узяті, зіграли тільки 7 матчів за "кадру". Старий знайомий Судакова, Трубіна і компанії Дронговский, який пів кар'єри просидів під Щенсним і Фабьянским, нещодавно довів число матчів до чотирьох, інші грали ще менше.
Урбан працює на своєму місці кратно менше, ніж Ребров на своєму, напевно, зіграність і зв'язки повинні нарешті якось дати про себе знати?
Албанці: Серія А категорії Б
Про третю кулю з жеребкування, яка нам дісталася, багато говорити сенсу не бачу. І не тому, що не вірю в сам факт гри з ними, а тому, що з ними грали зовсім недавно. Ми уникли вильоту в групу C Ліги націй, перемігши саме в Албанії.
З цим суперником тренер працює набагато довше – і, як і в нас, це повноцінна зірка як гравець. Щоправда, у них це зірка абсолютно не місцева: Сілвіньо грав за Барселону, Арсенал, Ман Сіті, збірну Бразилії. Під його керівництвом албанці вийшли на Євро, але й покоління для тренера, треба сказати, виросло до пари хорошим.
Хюсай, Джимсіті, Рамадані, Асслані – відомі, помітні гравці Серії А, воротар Стракоша теж грав там довгі роки. Це, звісно, не збірна Італії, але й не набагато гірше.
За албанців досвід, який не можна плутати зі старістю: цілій низці гравців основи від 29 до 32 років. У відборі вони виграли надідеологічне дербі проти сербів – і готові створити проблеми будь-якому супернику.
