Невдача на ЧС з бліцу як прикра випадковість: п'ять найцікавіших партій в кар'єрі Василя Іванчука
Василь Іванчук – один з найвидатніших (якщо не найкращий) український шахіст в історії, який за свою кар’єру завоював безліч командних та індивідуальних нагород – від перемоги у командному чемпіонаті світу у складі СРСР до звання чемпіона світу з рапіду та бліцу.
Пропонуємо згадати п’ять цікавих партій за участю Василя Михайловича, в яких український гросмейстер проявляв свою шахову винахідливість та перетворював звичайні позиції у витвір мистецтва.
Василь Іванчук – Веселін Топалов, 1996
У партії двох шанувальників атакувального стилю було розіграно схевенінгенський варіант сицилійського захисту, після якого послідувала низка розмінів легких фігур.
На 27 ході болгарський шахіст вирішив відмовитись від простого захисту слабкого пішака на f7, зігравши більш агресивно, але неточно – Кс6. Іванчук у відповідь проігнорував можливість втратити туру, та зробив неймовірний хід на g6. Основна ідея полягала в тому, щоб прибрати чорного пішака на f7 для білопольного слона. У випадку, якщо бити hxg7, то буде взяття на f7 вже турою, яку не можна забирати королем через простий виграш ферзя за допомогою розкритого шаху.
Топалов вирішив випробувати долю та наміри Іванчука, та забрав туру конем. Після взяття Gxf7 король чорних відійшов, жертвуючи свою туру.
Українець міг спокійно забирати фігуру суперника, та поставити на дошку ще одного ферзя, якого одразу буде побито. Іванчук побив туру, але обрав коня. Зазначимо, що в цьому випадку нема різниці, яку б фігуру обрав Василь Михайлович. Рішення було продиктовано виключно бажанням гросмейстера трішки повеселитись.
Після низки шахів та нападу коня білих на ферзя Топалова, український шахіст робить найбільш точний хід з можливих – Ке7. Після цього болгарин здався, адже у випадку відходу короля на h8, прослідує мат у два ходи. Якщо ж забрати коня слоном, то Іванчук пішов би Фf7 та після відходу короля – Фg6, який не залишає Веселіну шансів на порятунок партії.
Василь Іванчук – Бадур Джобава (2010, Всесвітня шахова Олімпіада)
У дебюті партії було виконано захист Каро – Канн з його гамбітним варіантом. Вже на четвертому ході український шахіст трішки шокував свого грузинського колегу, виконавши нестандартний хід а3.
Після розмінів пішаків у центральній частині дошки, Джобава зробив найкращий хід з усіх, що мав – Cf2+, а Іванчук, відійшовши королем, запропонував супернику нічию вже на восьмому ході в партії. Дуже цікавий психологічний хід.
На 12 ході грузинський гросмейстер вирішив пожертвувати декілька фігур за ферзя білих, що не принесло йому вирішальної переваги. За свою найсильнішу фігуру Іванчук мав туру, слона та коня.
Після деякого перебазування фігур та втрати чорними пішака на h3, Джобава пішов турою на d8, та остаточно втратив темп для розвитку своїх атак. Наступний хід Фа1 загнав грузина у пастку.
Іванчук не забрав Ферзя на с1, адже в такому випадку українець отримав би мат із Kxf3 (подвійний шах). Василь Михайлович забрав слона та після ходу тури на а8 опонент вимушений був здатись. У будь-якому випадку білі мали остаточну матеріальну перевагу над чорними, які залишались із ферзем проти усіх легких фігур Іванчука та однієї або двох тур.
Василь Іванчук – Павло Ельянов (2008, щорічний турнір у Форосі)
У дебюті партії українські шахісти розіграли ферзевий гамбіт, після якого Іванчук застосував новинку, та замість популярного Сg5 пішов пішаком на d5. Після розміну легких фігур та рокірувань, білі отримали повністю захоплений центр, що нівелювало зайвого пішака Ельянова.
Якби чорні зіграли b6, після деяких розмінів вони б мали сильну прохідну по лінії А та контргру за рахунок двох тур. Замість цього, харків’янин зіграв Сg4, влаштувавши свого роду "перегони" слоном за легкими фігурами білих.
Іванчук не став нічого розмінювати, адже це могло послабити пішаків b4 та d4. Суперники розміняли своїх ферзів та перейшли у турове завершення партії. Хід Павла g5 мав під собою намір зруйнувати пішакову структуру Василя Михайловича, проте більш досвідчений суперник дуже точно підкріпив позицію королем.
Після ще одного розміну пішаків білий король опинився у самому центрі дошки, в той час, як його чорний колега залишався на восьмій лінії. Іванчук одним ходом захистив два своїх пішаки та вже погрожує продовжувати свій рух, підтримуючи майбутніх прохідних на королівському фланзі.
Ельянов некоректно оцінив наслідки розміну тур, та вимушений був захищатись від прохідної f6. Саме у цей момент свою вирішальну роль зіграв дуже активний король білих, який одним ходом підтримав свого та атакував чорного пішака на g5.
Чорні майже одночасно перетворили свого пішака на ферзя, але Іванчук з темпом запропонував розмін. Ельянову не вдалось всередині партії зламати пішакову структуру білих, що зіграло свою роль в ендшпілі – два зв’язаних прохідних та дуже активний король проти незахищеного кроля чорних та одинокого ферзя. Після цього суперники зробили ще вісім ходів, після чого Павло Ельянов вирішив здатись.
Василь Іванчук – Вішванатан Ананд (Magistral Ciudad de Leon, 2008)
На турнірі в іспанському місті Леон український гросмейстер здобув одну зі своїх найшвидших перемог в кар’єрі, розгромивши тодішнього чемпіона світу з бліцу та рапіду, а згодом й переможця матчу за шахову корону, Віші Ананда у 16 ходів.
Суперники розіграли захист Німцовича, спокійно розвиваючи свої фігури та розмінюючи пішаків в центрі дошки. Індійський шахіст вирішив піти b6, маючи ідею використати слабкість білої діагоналі.
Втім, Іванчук не став чекати на наступний хід, а одразу зрушив пішака на d5. Ананду слід було взяти коня на c3, після чого українець мусив би форсовано бити e6, та після відходу слона та відігравання фігури білими, суперники б мали симетричну позицію.
Хід Кс5 заблокував чорнопольного слона Вішвантана, чим у майбутньому скористався Василь Михайлович. Шахіст пішов турою на d1, змусивши чорного ферзя відійти з-під рентгену, після чого висунув коня на b5. Поле с7 було послаблено через пасивність слона, якого перед цим своїми фігурами заблокував Ананд.
Індійський шахіст намагався врятувати позиції нападом пішака на білопольного слона, проте Іванчук одразу зробив "виделку" для ферзя та тури чорних. Ананд відмовився від розміну ферзів, відступаючи ферзем на королівський фланг, але після ходу Кh4 здався.
Річ у тому, що навіть у випадку розміну ферзів, чорні мали під боєм одразу три фігури, одну з яких точно б втратили. У випадку продовження партії Іванчук мав не тільки матеріальну перевагу, а й більш атакувальну та гнучку позицію, що в підсумку призвело б до ще більшого розгрому Ананда.
Василь Іванчук – Іштван Чом (Єреван, 1989)
Якби майбутня легенда українських шахів був футбольною командою, то про нього б казали "грає сам та дає грати супернику". У партії з угорським шахістом на дошці виникла нетипова ситуація, коли у грі опинилось одразу три ферзі.
Суперники розіграли типовий варіант захисту Німцовича із подальшим намаганням білих побудувати пішаковий заслон у центрі. Чом відповів дуже агресивним Кh5, маючи на меті вивести свого ферзя для подальшої атаки на короля. Це задум Василь Михайлович розгадав та спокійно захистився пішаками.
Після зухвалого розміну білі вивели свого ферзя в центр, нападаючи на коня. Замість банального відходу, після чого Іванчук мав би неймовірну перевагу в темпі, чорні зіграли g2, зберігаючи загрозу Фh4.
Цікаво, що Іванчук зміг прорахувати взагалі усі можливі варіанти розвитку позиції, та забрав коня на h5, після чого отримав дві важкі фігури під боєм. Чом з темпом зробив шах Василю Михайловичу, який дуже точно відійшов на e2, а не d. Річ у тому, що в такому випадку чорні перетворювали б пішака на ферзя не на полі h1, а на полі f1, що повністю змінювало б ситуацію.
За ситуації, коли суперник має зайвого ферзя, Іванчук розпочинає свою атаку та б’є туру на h8+. Українець не мав інших варіантів, як давати шахи супернику, але й робив це максимально точно. Загнавши короля чорних у дуже скрутне становище, українець змусив суперника віддати одного зі своїх ферзів за слона.
Приєднавши туру до атаки на пішака, який прикриває короля, білі загрожують матом, від якого Іштван рятується виводом коня. Після цього Іванчук повернув свого ферзя на поле g3, а найкраща фігура суперників опинилась у пастці.
Угорець вимушений був вдруге за партії віддавати свого ферзя, та після ходу h4, на який Іванчук відповів точним ходом Фf2, здався. У випадку продовження партії молодий українець мав якісну перевагу, а також прохідного та напівпрохідного пішака.
Василя Іванчука справедливо називають одним з найкращих та найяскравіших шахістів сучасності, що не цурається грати красиво та винаходити цікаві новинки в партіях, які за своєю структурою розвиваються за типовими варіантами. На жаль для шанувальників українського гросмейстера, уродженець Тернопільської області не зміг поборотись за перемогу на чемпіонаті світу з бліцу, що завершився нещодавно, через прикру поразку від Даніела Народіцкого через "впавший прапорець".