Медалісти Євро-1992. Як склалась доля золотого покоління українських шахістів
Днями у Батумі розпочався командний чемпіонат Європи з шахів, на який від України не поїхали Василь Іванчук та сестри Музичук, проте у складі є талановиті Ігор Самуненков з Юлією Осьмак.
У своїй історії Україна неодноразово вигравала медалі континентальної першості, а остання перемога була не так давно – у 2021 році чоловіча команда залишила позаду Францію та Польщу.
Ми пропонуємо згадати, як склалась доля історичного, "золотого" покоління українських шахістів, які у 1992 році на дебютній для незалежної України першості виграли медалі як у чоловічому, так і в жіночому турнірі.
Чоловічий чемпіонат Європи-1992
За першою шахівницею грав Василь Іванчук, який на той момент вже мав за плечима дві перемоги в Лінаресі та був частиною Олімпійської збірної СРСР. Також "жовто-синіх" представляли Олександр Бєлявський, Олег Романишин, Вячеслав Ейнгорн та Ігор Новіков.
Вирішальним для усього турніру став четвертий тур – Іванчук програв "праймовому" Каспарову, а решта поєдинків завершилась унічию. Також у дев'ятому турі українці переграли угорців, але Ейнгорн у своїй партії поступився – саме через такі промахи, коли начебто і перемога, але з присмаком, Україна не добрала очок та пропустила у підсумковій таблиці Росію.
Турнірна таблиця командного чемпіонату Європи-1992 (чоловіки)
- Росія – 25 очок;
- Україна – 22,5;
- Англія – 21,5;
- Вірменія – 19,5;
- Ізраїль – 19;
Як склалась доля чоловічої збірної України
Василь Іванчук
На той момент 23-річний шахіст лише розпочинав свій шлях до звання віртуозу та набуття прізвиська "Великий Чакі". Піком кар'єри Іванчука можна вважати 2001-2002 рік, коли він зі збірною України виграв командний чемпіонат світу та пробився у фінальний матч за чемпіонство.
Тоді видатний гросмейстер зустрівся з Русланом Пономарьовим, який у прагматичному стилі здолав свого співвітчизника, ставши наймолодшим чемпіоном світу. Рекорд українця було побито лише у 2024 році Гукешем Доммараджу.
Загалом за плечима Іванчука є перемоги на чемпіонаті Європи, меморіалах Капабланки, шаховій Олімпіаді, чемпіонаті світу з рапіду та срібло у бліц-турнірі. Можливо, якби Василь Михайлович був більш прагматичним та менше залежав від настрою, то неодноразово б грав на Турнірах претендентів та міг би поборотись за шахову корону.
Олександр Бєлявський
До турніру уродженець Львова підходив як чотириразовий чемпіон СРСР – стільки ж разів до 1992 року гросмейстер виграв шахових Олімпіад.
Згодом Бєлявський виграв декілька міжнародних турнірів, зокрема у Белграді, Чачині та Поляниці-Здруї. А ось у 1996 році шахіст вирішив отримати словенське громадянство Словенії й одразу став чемпіоном країни.
З 2004 року Олександр Генріхович має звання заслуженого тренера ФІДЕ, готував Марію Музичук на переможному чемпіонаті світу 2015 року, а з 2023-го є головним тренером чоловічої команди, яка сьогодні грає на чемпіонаті Європи в Батумі. Також цікаво, що попри громадянство Словенії фахівець продовжує проживати у Винниках.
Олег Романишин
Досвідчений шахіст на момент початку турніру мав у своєму активі три перемоги на континентальній першості та срібло чемпіонату СРСР-1975, яке він розділив з видатним Михайлом Талем.
Наприкінці минулого століття гросмейстер продовжував активно виступати за національну збірну, допомігши команді взяти срібло та дві бронзи з 1996 по 2000 рік.
Останнім серйозним турніром в кар'єрі Романишина можна вважати чемпіонат Європи 2005 року, але тоді гросмейстер успіху не мав. Наразі 73-річний спортсмен проводить майстер-класи у Львові, відвідує ветеранські турніри та публікує аналітичні матеріали.
В'ячеслав Ейнгорн
Представник одеської шахової школи підходив до турніру, маючи срібло та три бронзи чемпіонатів СРСР – дуже непогані результати, зважаючи на рівень конкуренції.
Вже наступного року після Дебрецену Ейнгорн взяв участь як резервіст у чемпіонаті світу, де зі збірної України посів друге місце. На турнірі шахіст продемонстрував доволі непогані результати, набравши три очки з шести можливих.
І хоча основні успіхи Ейнгорна припали на кінець 80-х, ми не можемо не відзначити його вагомий внесок у результати саме збірної України. Неймовірні 5 очок з 7 принесли команді бронзу шахової Олімпіади-2000, а вже наступного року "жовто-сині" з В'ячеславом Семеновичем виграли командний чемпіонат світу.
Фактично, активну кар'єру гросмейстер завершив після чемпіонату України у 2004 році, коли вибув одразу на стадії 1/16 фіналу. З часом Ейнгорн став більше уваги приділяти тренерській діяльності, зокрема випустивши низки книг, присвячених шаховій стратегії та дебюту: "Creative Chess Opening Preparation", "Decision-Making at the Chessboard" та інші.
Ігор Новіков
Уродженець Харкова став другим з тієї плеяди шахістів, що змінив громадянство. Новіков став передостаннім чемпіоном Української РСР та підходив до Євро-1992 як "міцний шаховий горішок".
На турнірі в Угорщині гросмейстер виступав рівно і без провалів, як, власне, й уся збірна. На рахунку Новікова дві перемоги та чотири нічиї за лише однієї поразки.
Ще наприкінці минулого століття гросмейстер активно виступав у чемпіонатах європейських країн, зокрема брав призові місця в Іспанії та Німеччині. В той самий час шахіст вирішив змінити громадянство на американське, перебравшись до США на ПМП.
Згодом шахіст неодноразово грав на чемпіонатах країни та у різноманітних локальних турнірах, двічі перемігши на World Open у Філадельфії. Наразі Ігор Олександрович тренує молодих американських спортсменів, готуючи майбутні заміни для Фабіано Каруани та Веслі Со.
Жіночий чемпіонат Європи-1992
Жіночий турнір став першою континентальною першістю в історію, а тому вдвічі приємно, що саме Україна стала першим його тріумфатором.
Наші шахістки випередили представниць Грузії всього на пів очка, а трійку призерок замкнув Азербайджан. Найкращий результат серед українок продемонструвала не українка – перспективна росіянка Аліса Галлямова пройшла дистанцію без поразок та чудовою грою принесла "жовто-синім" історичні золоті медалі.
Турнірна таблиця командного чемпіонату Європи-1992 (жінки)
- Україна – 13,5 очок;
- Грузія – 13;
- Азербайджан – 12,5;
Аліса Галлямова
Уродженка Казані на тій першості була наймолодшою представницею збірної України, маючи за плечима успіхи на молодіжних та юнацьких турнірах та ще дещо – свідоцтво про шлюб з Василем Іванчуком.
На турнірі в Дебрецені Галлямова продемонструвала видатні результати: шість перемог, одна нічия та жодної поразки. Вже на наступному великому турнірі шахістка представляла Росію, вигравши у 1996 році бронзу шахової Олімпіади.
Згодом гросмейстерка розвелась з українським шахістом, але продовжувала грати на високому рівні, здобуваючи перемогу за перемогою на національному рівні. Також Галлямова двічі грала у фінальному матчі за чемпіонство світу, але обидва рази поступалась китаянкам – у 1999 році Се Цзюнь, а у 2006 Сюй Юхуа.
Останнім великим успіхом Галлямової можна вважати бронзу чемпіонату Європи 2017 року, а на цей час шахістка проживає у рідному місті, де має власну шахову школу та невеликий бізнес. У 2023-му році Галлямову спитали про "нацистів у Львові", на що гросмейстерка відповіла: "Тоді все було добре, але щось таке відчувалось". І нашим, і вашим, так би мовити.
Марта Літинська
Донька підпільника ОУН Івана Швака (Шуль для влади СРСР) на момент початку чемпіонату Європи була вже досвідченою гросмейстеркою – у 1972 році вигравала чемпіонат СРСР, неодноразово брала республіканські першості та інші національні змагання.
Турнір гросмейстерка провела на дуже пристойному рівні, зазнавши лише однієї поразки за трьох перемог – цих результатів вистачило "жовто-синім", щоб випередити команду Грузії.
Завершила активну кар'єру Літинська у 2001 році, вигравши ветеранський чемпіонат світу та розділивши 6-8 місце на чемпіонаті України, який відбувався у Краматорську.
Ірина Челушкіна
На момент початку Євро-1992 гросмейстерка встигла виграти чемпіонат СРСР, двічі ставала чемпіоною України та зарекомендувала себе як дуже міцна та тактично підкована шахістка.
Турнір в Угорщині склався для Челушкіної не дуже вдало: три перемоги та дві поразки за однієї нічиєї, що стало найгіршим результатом серед збірної України. Ще у 1994 році шахістка взяла участь на Олімпіаді, а згодом вирішила змінити громадянство на сербське (спочатку паспорт Югославії, потім Сербії та Чорногорії, а потім вже Сербії).
Найкращими результатами після успішної континентальної першості у виконанні уродженки Херсона можна перемоги у чемпіонаті країни, п'яте місце на Олімпіаді 2008 року та сьоме місце чемпіонату Європи. Загалом під прапором Сербії спортсменка зіграла 93 партії, чергуючи поразки з перемогами.
Наразі Челушкіна продовжує виступати на локальних турнірах Сербії, минулого року вигравши місцевий чемпіонат – дві нічиї та сім перемог без жодної поразки.
Євро-2025
Турнір в Баку для України розпочався з нічиєї та перемоги. Чоловіча команда переграла Грузію-2 з рахунком 2,5:1,5, а жінки розписали нічию з австрійками – 2:2.
Наразі збірна України має доволі рівний за класом колектив, в якому є і досвід, і молодий талант – 16-річний Ігор Самуненков переграв Іраклі Ахвледіані, а досвідчена Наталія Жукова упевнено здолала багаторазову переможницю шахової Бундесліги Австрії Вероніку Екслер.
Сподіваємось, гросмейстери та гросмейстерки збережуть концентрацію на усю дистанцію чемпіонату Європи, який триватиме до 14 жовтня, та принесуть Україні чергові медалі.