Завдання Усика зараз – грамотно монетизувати статус і завершити кар'єру на своїх умовах
Ведучий програми "Факти" на ICTV Андрій Ковальський – про майбутнє Олександра Усика.
Якщо дивитися на ситуацію тверезо й без емоцій, стає зрозуміло: Олександр Усик опинився в дуже рідкісній позиції – спорт уже виграний, далі починається чиста стратегія.
Саудівська Аравія поступово втрачає інтерес до Усика не тому, що він перестав бути великим боксером. Навпаки – він став надто незручним. Саудити заходили в бокс, як у довготривалий серіал: з драмами, реваншами, гучними падіннями й ще гучнішими поверненнями. Їхні головні герої – Ентоні Джошуа та Тайсон Ф'юрі – мали продавати цю історію роками. А Усик просто взяв і закрив сезон. Без скандалів, без шоу – але з остаточним результатом. Для спорту це ідеально. Для шоубізнесу – проблема.
Усик: битися чи йти з боксу? Як це питання вирішували брати Клички
Крім того, в Усика майже не залишилося голосних суперників. А для саудитів це означає одне: високі гонорари без гарантії касового вибуху. Riyadh Season працює з персонажами, а не з "фінальними босами", які приходять і забирають усе.
Тепер – про США і потенційний бій з Деонтеєм Вайлдером. Тут ілюзій бути не повинно. Американська аудиторія купує PPV не за технічну досконалість, а за емоцію, агресію, історію. Усик – шахіст. Вайлдер – нокаутер, але вже далеко не на піку. Тому сумніви щодо масових продажів pay-per-view – абсолютно логічні. Мова може йти про кількасот тисяч покупок – хороший, але не видатний результат.
Саме тому, я вважаю, з'являються заяви Сергія Лапіна про 65-тисячну арену "Лас-Вегас Рейдерс". Я б назвав це переговорною рамкою, а не готовим планом. Реально продати 50+ тисяч квитків на Усик – Вайлдер можливо лише за однієї умови – якщо продаватиметься не лише головний бій.
І тут ключова роль андеркарду.
Щоб такий івент став по-справжньому великим у США, в андеркарді мають бути:
- зірки американського боксу або UFC;
- імена, які продають арену навіть без головного бою;
- бажано – медійні персонажі з власною фан-базою.
Фактично, Усик у такому форматі – це фінальний акт вечора, а не єдиний магніт. Без зіркового андеркарду арена на 60+ тисяч – це фантазія. З правильним підбором учасників – 30-40 тисяч виглядають реалістично, а 50 тисяч – можливі, але на межі.
І тут головне питання: що робити Усику далі? Якщо він планує ще два бої, я б радив мислити максимально прагматично. Перший бій – великий івент, де продається шоу в цілому: сильний андеркард, американський ринок, правильний маркетинг. Другий – фінальний, контрольований, без зайвого ризику для здоров'я.
Усику вже не потрібно доводити, що він найкращий. Він це зробив. Його завдання зараз – грамотно монетизувати статус і завершити кар'єру на своїх умовах. І якщо він так зробить – це буде ще одна його перемога. Просто вже поза рингом.
