Науменко: Тяжко усвідомлювати, що був за крок до золотої медалі
Владислав Науменко став срібним призером чемпіонату світу з боксу серед спортсменів до 19 років у ваговій категорії до 90 кг. Українець провів п'ять поєдинків на світовій першості в чорногорській Будві, здобувши чотири перемоги, дві з яких – дострокові. Однак у фіналі Науменко поступився представнику Узбекистану Асадбеку Султанбаєву одноголосним рішенням суддів.
В інтерв'ю "Чемпіону" Владислав розповів про емоції після фінального поєдинку, шлях до срібної медалі, принципове протистояння з білоруським боксером і роботу з батьком-тренером. Також український боксер поділився думками про майбутні Олімпійські ігри 2028 у Лос-Анджелесі та конкуренцію за місце у дорослій збірній України.
– Вигравати срібло – це завжди змішані емоції. Що в тебе зараз на душі?
– Звісно, ціль була саме перше місце, тож доволі тяжко усвідомлювати, що був за крок до золотої медалі, але, враховуючи масштаби та рівень змагань, результатом задоволений.
– Що, на твою думку, стало вирішальним у фінальному поєдинку?
– Не вдалося зловити свій "темп бою", також після двох знятих рефері балів був вимушений відверто йти вперед на суперника.
– У тебе одна з найконкурентніших вагових категорій – ти провів 5 поєдинків на чемпіонаті світу. Як ти опишеш свій шлях на цих змаганнях?
– Кожен із суперників був по-своєму сильний: поляк був вищий за мене, шульга, казах – був із потужним ударом, тому до кожного бою готувалися як до фіналу. Перші два поєдинки я завершив достроково, використовуючи кожну можливість зробити нокдаун, наступні два – провів повноцінні, не програвши жодного раунду.
– Ти починав із поєдинку проти білоруса. Такі протистояння є принциповими для тебе і як налаштовуєшся на них?
– Налаштовувався як на звичайний важливий поєдинок, але проводив його без жодних рукостискань як до спортсмена, так і до тренерів, вів чистий поєдинок, "без бруду", просто декласував його.
– Твій тренер – твій батько. Розкажи про вашу взаємодію і чи вважаєш, що без нього цього успіху не було б?
– Так, батько є моїм тренером ще з 4 років, тому як мінімум 50% результату на цьому та інших чемпіонатах я маю саме завдяки йому. Звісно, що без якихось незначних сварок у процесі не обходилося, але всі перешкоди в процесі підготовки робили нас ще ближче та змушували нас діяти як одне ціле, що в результаті й принесло такий результат.
– Попереду Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі. Чи готовий ти протистояти вже досвідченим боксерам збірної України? Кого ти вважаєш зараз головним конкурентом?
– Під час підготовки до таких важливих стартів, як чемпіонат світу, ми не дивилися через нього наперед. Тому за Олімпіаду майже не було мови. Із багатьма представниками дорослої збірної я регулярно мав бойову практику, зокрема й під час підготовки до цього ЧС, тому вже маю досвід роботи з ними. Головними конкурентами є перші номери вагових категорій до 90 та 90+ кг, тому що, можливо, буду підійматися у вазі.
