Вершина аматорської епохи: як Усик і Ломаченко створили найбільший олімпійський тріумф українського боксу
Серпень 2012 року назавжди вписаний золотими літерами в історію українського боксу. На Олімпіаді в Лондоні на арені "ExCeL" наші бійці здобули одразу п'ять медалей, з яких дві були золотими.
"Чемпіон" пригадує події, що розгорнулися 11 та 12 числа, коли менш ніж за добу Олександр Усик і Василь Ломаченко на мажорній ноті завершили видатні аматорські кар'єри, піднявшись на найвищий щабель олімпійського п'єдесталу.
Саме тоді український бокс пережив свій найбільший тріумф. Золотий дубль став не просто перемогою, а кульмінацією шляху двох абсолютно різних, але без перебільшення геніальних бійців.
Один приїхав захищати статус олімпійського чемпіона, інший – доводити своє право на корону після безмедального виступу в Пекіні-2008. Й обидва вони здали цей іспит на відмінно.
У якому статусі боксери підходили до турніру?
Усик і Ломаченко вважались лідерами синьо-жовтої збірної, яка мала фантастичні успіхи перед турніром в Англії. За рік до Олімпіади на чемпіонаті світу в Баку обидва боксери здобули "золото".
Кожен із них мав по понад 300 перемог на аматорському рівні. Особливо виділявся Василь, який загалом мав тільки одну поразку й та була суперечливою.
Зі статусом фаворитів боксери отримали й величезний тиск. На Батьківщині від них очікували тріумфу, задля якого довелось видати свій максимум.
Шлях Усика до фіналу
Через високий номер посіву Олександр пропускав перший раунд. Проте вже у чвертьфіналі на нього чекав дуже непростий виклик – російський панчер Артур Бетербієв.
Це був не просто бій, а принципове протистояння двох різних боксерських філософій. Обидва бійці чудово знали один одного та мали у своєму активі по одній перемозі в очних протистояннях.
Стартова трихвилинка пройшла у рівній тактичній боротьбі, де Бетербієв тиснув, а Усик маневрував. Вона завершилась внічию 3:3.
У другому раунді рефері відрахував Олександру спірний нокдаун після важкого удару по корпусу. Проте цей момент лише розлютив українця, який зумів перехопити ініціативу, нав'язавши супернику свій темп завдяки феноменальній роботі ніг.
Він виграв другу та третю трихвилинки та врешті-решт судді зафіксували підсумкову перемогу з рахунком 17:13.
У півфіналі Усик не мав проблем із досвідченим болгарином Тервелом Пулєвим. Український боксер двічі відправляв суперника в нокдаун, декласувавши за очками 21:5, підійшовши до фіналу в ідеальній ментальній та фізичній формі.
Фінал проти Руссо: реванш за Пекін, який закрив олімпійський гештальт
У вирішальному бою 11 серпня на Усика чекав італієць Клементе Руссо. Саме він здолав українця на попередній Олімпіаді, яку у 2008 році приймав Пекін.
Початок фіналу виявився нервовим – перший раунд італієць виграв із рахунком 3:1, але починаючи з другого – Усик увімкнув максимальні оберти. Руссо не встигав за переміщеннями українця, який ловив втомленого суперника на зустрічних курсах та активно пробивав комбінації корпус-голова.
Це дозволило нівелювати відставання й на останню трихвилинку бійці виходили за нічийного рахунку 8:8. У вирішальному раунді боксери пішли у відчайдушний розмін ударами.
Італієць часто вдавався до брудних прийомів і клінчів, проте Олександр виявився набагато точнішим. Він розібрав суперника на дистанції та вирвав омріяне "золото" – 14:11.
Після оголошення результатів Усик станцював гопак під шалені овації лондонських трибун. Це відео миттєво облетіло всі світові телеканали, перетворивши українця на глобальну зірку й улюбленця фанатів.
Другий тріумф Ломаченка
А вже наступного дня свій фінал у легкій вазі впевнено виграв Василь Ломаченко. Він розпочинав свій шлях на турнірі з 1/8 фіналу.
Спочатку представник України здолав домініканця Велінгтона Аріаса Ромеро, якого двічі відправляв у нокдаун. Василь декласував суперника, перемігши з рахунком 15:3.
У чвертьфіналі олімпійський чемпіон виявився сильнішим за пуерториканця Фелікса Вердехо. Бій виявився більш конкурентним, але в ньому Василь також виграв кожен раунд, у підсумку – 14:9.
У півфіналі Ломаченко впорався з найважчим суперником – кубинцем Ясніелем Толедо, якого за рік до того переміг у фіналі чемпіонату світу. Перша трихвилинка між бійцями завершилась внічию, але наступні два раунди забрав за очками уродженець Білгород-Дністровського – 14:11.
Фінал же залишився повністю за Василем. Він розгромив дворазового призера Азійських ігор корейця Хан Сун-Чхоля (19:9), ставши дворазовим олімпійським чемпіоном, що є рекордом для українського боксу.
Зазначимо, що на Олімпіаді-2012 срібним призером також став Денис Берінчик, а "бронзу" здобули Тарас Шелестюк та Олександр Гвоздик. Україна розділила друге загальнокомандне місце з Кубою, а її зірки згодом перейшли на профі-ринг, де не загубились і підтвердили свій рівень.
Хочеться вірити, що ОІ-2028 подарує нашій країні не менше позитивних емоцій, ніж у 2012-му. Олександр Хижняк, Кіра Макогоненко та ще низка бійців мають потенціал стати героями Лос-Анджелеса, про яких уже дуже хочеться написати переможний матеріал через два роки, віримо та тримаємо кулаки.
