Українська правда

Ф'юрі після наркотиків і Кличка, Шугар Леонард через ризик сліпоти: хто ще відмовлявся від чемпіонських поясів крім Усика

facebook.com/Alexanderusyk/
Ф'юрі після наркотиків і Кличка, Шугар Леонард через ризик сліпоти: хто ще відмовлявся від чемпіонських поясів крім Усика

The winner takes it all. Так ще багато років тому співали легендарні ABBA. Олександр Усик своїм рішенням показав, що переможці не лише забирають усе, а й у певний момент готові все віддати.

Зароблене потом, кров'ю, щоденною працею.

Схоже, тиск після невпевненої перемоги над кікбоксером Верховеном, постійні дедлайни від WBC, виклики від Агіта Кабаєла та слова Даніеля Дюбуа в стилі: "От із третього разу я тебе точно…" остаточно набридли триразовому абсолютному чемпіону.

Олександр пообіцяв свій "останній танець". Ми прекрасно знаємо, як він танцює на тренуваннях – емоційно, запально, щиро й артистично. Тож і його останній боксерський танок має всі шанси стати видовищним.

Та зараз не про це.

Які ще всесвітньо відомі боксери добровільно відмовлялися від чемпіонських поясів (не через перехід у вищу чи нижчу вагову категорію – прим.) , чи були вони в схожих обставинах з українцем та що стало причиною такого рішення – далі в матеріалі.

Операція на очах і тріумфальне повернення

У 20 років Рей Шугар Леонард феєрично здобув золоту медаль Олімпіади в Монреалі-1976 – усі шість поєдинків він виграв одноголосним рішенням суддів.

Після цього Леонард планував завершити кар'єру, закінчити навчання та стати адвокатом. Проте хвороби обох батьків і народження дитини змусили його переглянути свої плани.

У 1977 році він дебютував серед професіоналів, а за наступні п'ять років здобув титули WBA, WBC та The Ring (IBF і WBO тоді ще не існували – прим.).

У 1982 році через відшарування сітківки ока, яке могло призвести до повної втрати зору, Леонард оголосив про завершення кар'єри. Операція пройшла успішно, однак у 25 років він не був готовий ризикувати здоров'ям заради боксу.

Що втратив: пояси WBC, WBA та The Ring.

Що було далі: повернувся через 18 місяців. До 1991 року здобув п'ять перемог і один раз звів бій унічию, знову ставши чемпіоном світу. Після поразки Террі Норрісу вдруге завершив кар'єру. Ще через шість років повернувся заради бою з Гектором Камачо, але 41-річний Леонард був нокаутований у п'ятому раунді. Після цього остаточно залишив професійний бокс.

100 боїв за кар'єру і вбивство

Найвидатніший аргентинський боксер в історії Карлос Монсон (87-3-9, 59 КО) у 1964 році програв свій третій і, як згодом виявилося, останній бій у кар'єрі.

Здавалося, він так і залишиться локальною зіркою Санта-Фе чи Кордови.

Проте далі були лише перемоги та кілька нічиїх. Монсон підкорив Латинську Америку, а згодом і весь боксерський світ. Буенос-Айрес, Копенгаген, Рим, Париж, Нью-Йорк, Монако – він перемагав усюди.

Упродовж семи років аргентинець залишався абсолютним чемпіоном світу в середній вазі. Після 14-го успішного захисту титулу у 1977 році він завершив кар'єру.

Що втратив: пояси WBA, WBC та The Ring у середній вазі.

Що було далі: знімався в аргентинських фільмах, часто потрапляв на сторінки світської хроніки та перебував у стосунках зі швейцарською акторкою Урсулою Андресс – першою "дівчиною Джеймса Бонда". Водночас регулярно ставав героєм скандалів через домашнє насильство.

У 1988 році Монсон жорстоко побив і скинув із балкона другого поверху свою цивільну дружину Алісію Муньїс. Від отриманих травм вона померла.

Легенду боксу засудили до 11 років ув'язнення. У 1995 році, повертаючись до в'язниці після короткострокової відпустки за зразкову поведінку, Монсон потрапив у смертельну ДТП. Йому було 52 роки.

Наркотики та перемога над Кличком закрутили голову

У листопаді 2015 року Тайсон Ф'юрі здійснив одну з найбільших сенсацій у сучасному боксі. У Дюссельдорфі він переміг Володимира Кличка, відібравши у нього пояси WBA, IBF, WBO, IBO та звання чемпіона журналу The Ring.

Здавалося, британець стане новим королем надважкої ваги на багато років.

Та вже за кілька місяців усе почало руйнуватися.

Ф'юрі відкрито розповідав про депресію, алкогольну та наркотичну залежність. Він стрімко набрав вагу, практично припинив тренування, а повторний бій із Кличком кілька разів переносився, а потім був остаточно скасований.

Спершу Тайсон добровільно відмовився від титулу IBF, оскільки організація вимагала обов'язкового захисту. А восени 2016 року він залишив вакантними й пояси WBA та WBO, заявивши, що насамперед хоче повернути собі здоров'я, а вже потім думати про бокс.

Що втратив: пояси WBA, WBO, IBO та титул The Ring у надважкій вазі.

Що було далі: майже три роки Ф'юрі не виходив у ринг. Здавалося, його кар'єра завершена. Однак він повернувся, солідно, двічі переміг Деонтея Вайлдера, а у 2022 році знову став чемпіоном світу за версією WBC. А далі була дуологія з Усиком. Хто-зна, можливо, нас чекає і трилогія?

Пішов непереможеним

Андре Ворд, як і зараз Олександр Усик, за кар'єру не зазнав жодної поразки.

Станом на літо 2017 року олімпійський чемпіон Афін-2004 мав рекорд 32-0 (16 КО), двічі переміг Сергія Ковальова, здолав Карла Фроча, Артура Абрахама та багатьох інших представників еліти своєї епохи.

Після другої перемоги над Ковальовим 33-річний американець несподівано оголосив про завершення кар'єри. За його словами, організм більше не витримував таких навантажень, а щоденна підготовка перестала приносити задоволення.

Що втратив: пояси WBA, IBF та WBO у напівважкій вазі.

Що було далі: Ворд більше не повертався в професійний бокс.

Абсолютний чемпіон у трьох вагових категоріях

Теренс Кроуфорд ніколи не приховував, що для нього головне – не кількість поясів, а спадщина.

Американець став абсолютним чемпіоном світу спочатку в першій напівсередній вазі, потім – у напівсередній, а згодом підкорив і першу середню вагову категорію. 

Проте щоразу після завоювання всіх титулів Кроуфорд не тримався за них будь-якою ціною.

Він добровільно звільняв частину поясів, коли переходив у нову вагову категорію, пояснюючи це бажанням шукати нові виклики, а не роками проводити обов'язкові захисти проти претендентів, які не викликали в нього спортивного інтересу.

Саме такий підхід дозволив йому пройти шлях від боксера-дебютнанта з вагою у 63,5 кг до того, хто важив в останньому бою 75,9 кг.

Що втратив: титули абсолютного чемпіона в напівсередній вазі.

Що було далі: схоже, мови про повернення не може й бути. 38-річний Кроуфорд, напевно, має куди витрачати час, враховуючи, що в нього аж семеро дітей.

Бокс Олександр Усик статті