Історія дня. Як Кличко повернув до життя свого колишнього суперника
"Коли лунатиме гімн України, я стоятиму і триматиму руку на серці, ніби це гімн Чорногорії. Україна – батьківщина Володимира Кличка, і він мені більше, ніж брат. А запрошення на бій від нього я вважаю найбільшою подією у своєму житті!".
Ці слова у 2012 році перед чемпіонським поєдинком українця і поляка Маріуша Ваха сказав Зоран Вуйчич з Чорногорії.
Фіаско в Києві
У рингу Вуйчич і Кличко зустрілися в лютому 1999 року в німецькому Штутгарті. 28-річний Зоран мав значні габарити – зріст 198 см і розмах рук 193 см. Не мав поразок на професійному рингу – у 14 боях здобув 14 перемог. Володимир Кличко став другим українцем в кар’єрі Вуйчича – чорногорець до цього переміг Олега Белікова з Чугуєва.
На момент бою з Зораном 22-річний Кличко переживав непростий момент. У попередньому поєдинку Володимир у Києві цілком несподівано програв технічним нокаутом міцному американському джорнімену Росу П'юріті. І це був єдиний бій в Україні в професійній боксерськиій кар'єрі нашого легендарного чемпіона.
Кличку тоді просто забракло досвіду. На очах рідної публіки він хотів якнайшвидше нокаутувати Роса. Але не розрахував власні сили. П'юріті добряче дісталося, проте він витримав стартовий натиск олімпійського чемпіона і перевів бій в пізні раунди, де Володимиру забракло фізичних кондицій (до цього Кличко ніколи не проводив понад 8 раундів). У підсумку команда українця була вимушена викинути рушник в 11 раунді, а це – фіксація поразки технічним нокаутом.
Через два місяці і 8 днів після цього приголомшливого фіаско Кличко наочно продемонстрував, що результат бою в Києві – прикра випадковість. Володимир нокаутував Зорана Вуйчича в першому раунді, а вже наступного року завоював свій перший чемпіонський титул WBO.
Хвороба Вуйчича
Через роки українець дізнався, що його колишній суперник страждає важкою хворобою – розсіяним склерозом. Кличко тричі надсилав фінансову допомогу Вуйчичу, на яку він купував життєво необхідний для себе медичний препарат "бетаферон". Утретє Володимир надіслав Зорану 10 тисяч євро.
При цьому Кличко не афішував свою допомогу. Про неї стало відомо тільки після інтерв'ю Вуйчича місцевим медіа. Найбільше ж чорногорця вразила моральна підтримка від Володимира і запрошення на бій Кличка з поляком Маріушем Вахом в Гамбурзі у 2012 році. Зорану та його сину Ново були сплачені авіа, готель та надані ВІП-квитки на івент.
Один з авторів цих рядків працював на поєдинку в Гамбурзі, як журналіст. Ба більше, ми з колегою Сергієм Найдою теж зробили тоді невеличкий подарунок Зорану – подарували йому шарф із зображеннями Володимира та Віталія Кличків. Вуйчич просидів в цьому шарфі весь бій (на фото). Чорногорця також буквально атакували німецькі журналісти і він зізнався, що такої уваги під медіа він не мав під час всієї своєї професійної боксерської кар’єри.
"Я щасливий, що можу тобі допомогти", – сказав Кличко своєму колишньому супернику в Гамбурзі напередодні свого бою.
"Я вважаю це запрошення найбільшою подією у своєму житті. Для мого сина Володимир – кумир в ринзі та поза ним. Саме Кличко повернув мене до життя. Коли лунатиме гімн України, я стоятиму і триматиму руку на серці, ніби це гімн Чорногорії. Україна – батьківщина Володимира Кличка, і він мені більше, ніж брат", – емоційно відповів Вуйчич.
Після цього ще протягом майже 10 років Зоран боровся зі своєю важкою хворобою. Вуйчич пішов у засвіти в липні 2022 року, коли йому виповнився 61 рік
Василь Танкевич, Максим Розенко, Чемпіон