Сенсаційна Тарасюк, спритна Чалик, король Борковський. Підсумки ЛЧУ-2025
Ще одна національна першість з літнього біатлону відійшла в тепле минуле. Вирували перегони на Львівщині. Спортсмени це місце традиційно називають "Сянки". А офіційно – Західний реабілітаційно-спортивний центр в Яворові. Наступного разу біатлоністи зберуться на українській трасі в такій компанії вже наприкінці грудня – на зимовий чемпіонат.
Вересневі лижероллерні змагання хоч і традиційно є проміжним етапом підготовки до зимового сезону, але завжди мають свою інтригу, цікавинки та незабутні моменти. Таких було вдосталь і цього разу. Загалом, цікаво було подивитись, хто чим дихає, адже відсутність цьогорічного літнього чемпіонату світу такої змоги не давала.
Тож підбиваємо підсумки, а "Чемпіон" ще й визначив спеціальні номінації за результатами чемпіонату.
Змішана естафета: з Сумщиною сумно не буває
Однією з несподіванок чемпіонату стала новина про те, що класичні естафети замінять змішаною.
Гонок стало менше, але видовищності теоретично мало б стати більше, а ще це й намагання заощадити сили атлетам. Задумка, загалом, зрозуміла, з цієї ж серії й активне просування суперспринту. Але на практиці в естафеті з видовищністю дещо не вийшло, бо контактної боротьби на фініші не сталося. Якби була – всі б нововведення оцінили.
Згідно фінішного протоколу, команда Сумщини "привезла" Тернопільщині майже 2 хвилини. Хоча й там були певні нюанси, адже деякі команди брали участь поза конкурсом. Але видовища хочуть переважно вболівальники, у біатлоністів же у цей період інші задачі.
"Це підготовчий період, до зими ще час є. Тренери знають, що ми робимо, а ми їм довіряємо. Працюємо з прицілом на Олімпійські ігри. Хоча в естафеті я працював до останнього, викладався на повну, нас налаштовували відпрацювати на максимумі", – сказав після "мікста" сумчанин Антон Дудченко, який у складі Тернопільської команди здобув срібло.
Суперспринти: юна Тарасюк створила велику інтригу
Натомість інтрига вдалася в наступній гонці програми – жіночому суперспринті. У фіналі перемогу здобула Тетяна Тарасюк, яка не є представницею головної збірної. 20-річна юніорка втерла носа представницям команди "А".
"Під час Кубку Альп в Австрії я відчувала, що мені бракує техніки, через це втрачаю чимало часу. Стрільба була там непогана, і тут вона продовжилась. Загалом, дівчата сильні, я зціпила зуби, бо інакше тут нікого не обійдеш", – сказала Тарасюк після переможної гонки.
У призовій трійці з великих імен була лише Христина Дмитренко. Як вона зізналась після гонки, її майже "вимкнуло" на останньому колі, тому й не змогла нав’язати боротьбу. Причину вбачає у важких гірських зборах та збільшенні м’язової маси, до якої організм ще має звикнути. Такі нюанси важливі, адже на Христину великі надії на олімпійський сезон.
Володаркою бронзи стала Анна Кривонос. Можливо, це надихне її на кращі результати на міжнародному рівні.
На п’єдесталі не знайшлося місця сестрам Меркушиним. Старша, Анастасія, фінішувала за межами топ-10. Олександра ж перехворіла незадовго до чемпіонату, але в олімпійський рік дивиться оптимістично.
"У цьому сезоні ми почали прискорюватись раніше (виконувати швидкісну тренувальну роботу), прискорень дуже багато, вони націлені на те, щоб витримати зимову програму, тому тренування досить важкі. Треба терпіти, а на цих змаганнях якраз і перевіряється наша здатність це робити. Попереду ще кілька закордонних зборів і підготовка закінчиться", – сказала призерка юніорського чемпіонату світу 2025.
Немає Підручного – є Мандзин
У чоловічому суперспринті прогнозовано тріумфував Віталій Мандзин. За відсутності земляка та лідера Дмитра Підручного теоретично саме він мав найкращі шанси на золото – все ж таки другий номер збірної. Партнер по команді та "земляк" Антон Дудченко цілком прогнозовано взяв своє срібло. Надійна стрільба – його зброя. До речі, тріумфатор гонки цим компонентом не вразив – на заключній стрільбі Мандзин мав дві хиби й міг втратити золото.
А от бронза Степана Кінаша – це крок уперед. Нагадаємо, молодий біатлоніст повернувся до головної команди після операції на серці минулого року.
"Набираю форму, хоча поспостерігати за нею буде більш цікаво взимку, а психологічно я вже ту ситуацію відпустив, все нормально. Приклад до гвинтівки вже новий, стрільбою задоволений, чекаю зими", – оптимістично зазначив біатлоніст із Харківщини.
І хоч літня першість – це ще не повний зріз форми, але хотілося б бачити більшого від Богдана Цимбала в особистих гонках. У суперспринті він був дев’ятим, хоча й здобув золото у складі четвірки в естафеті. Минулий сезон на міжнародному рівні йому не вдався, а в олімпійський – хотілося б бачити його таким як декілька сезонів тому. Однозначно свій потенціал 28-річний атлет ще не вичерпав.
Спринти: золота Чалик та сумська трійка
У класичних спринтах насолодитись боротьбою лідерів чоловічого біатлону, на жаль, не вийшло, оскільки основа не брала участі в повній програмі першості. Тож Богдана Борковського залишили наодинці з представниками команди "Б" та юніорами! Ще й сам вчорашній юніор марку втримав – і впевнено переміг. Причому два місця на п’єдесталі також зайняли представники Сумщини – Денис Насико та Роман Боровик. Сумський тріумвірат!
У жінок тріумфувала представниця першої команди Дарина Чалик із Чернігівщини. І це також добрий знак! Перемога має надихнути вчорашню резервістку на кращі результати на міжнародних стартах.
Срібло Ксенії Приходько – ще одна медаль у скарбничку Сумської області. Бронза у ще однієї представниці основи Олени Городної з Львівщини. Досвідчена Анастасія Меркушина навіть без промахів фінішувала четвертою і на ЛЧУ залишилась без медалі. Тетяна Тарасюк замкнула чільну шістку.
"До чемпіонату України ми підійшли завантаженими, важкувато було змагатися, але від старту до старту вже було легше. Думаю, зараз готова на 80 відсотків", – сказала після переможної гонки 24-річна Дарина Чалик.
Без зірок – не вельми ок
Якщо рахувати суто медалі, включаючи естафети, то титул найбіатлоннішого регіону в неофіційному заліку виборола Сумщина – 2 золота, 2 срібла, 1 бронза. Саме бронза Боровика допомогла випередити Тернопільщину, яка також має два золота та два срібла.
Загалом, ззовні чемпіонат ніби й вдався. Без форс-мажорів, багато боротьби, нові емоції та й добре. Погода у цій місцині часто у цей час вітряна, дощова. Але обійшлося, дошкуляла хіба спека в перші дні. Хоча за тиждень до цього було холодно й біатлоністи готувались до стартів саме в таких умовах. Це загартування і допомогло в останній день, коли добряче прохололо та трішки задощило. Але це нормально, біатлон – суцільний екстрим за своєю природою.
До відсутності вболівальників під час війни вже давно звикли, сподіваємось, звичка мине. Не хочеться звикати до відсутності лідерів. Розуміємо, що й хлопці з команди "А", і Дмитро Підручний, і Юлія Джима готуються до важкого олімпійського сезону, тому й бережуть сили. Але з ними було б краще та цікавіше.
Зберегти ресурс вирішив і Суспільний мовник. На відміну від зимової першості в березні, літню вирішили не транслювати. Але ж зима вже скоро…
Номінації чемпіонату від "Чемпіона"
Курйоз чемпіонату – Тарас Тарасюк, а точніше його прізвище, яке помилково внесли у стартовий протокол змішаної естафети. Замість 17-річного юнака там мала бути його сестра Тетяна. Стартовий протокол розійшовся всіма пабліками, чим спантелечив та насмішив багатьох. Але то людський фактор, так буває.
Сенсація чемпіонату – Тетяна Тарасюк. Перемога 20-річної юніорки в компанії найсильніших збірниць вартує багато. Впевнені, що мало хто ставив саме на неї в суперспринті. Але джокер зіграв. Її молодший брат, той що випадково потрапив у старт-лист, нагадаємо, виграв всі гонки на юнацькому ЛЧУ.
Снайпери чемпіонату – беремо до уваги гонку з чотирма вогневими рубежами, тобто, фінал суперспринту. Антон Дудченко та Христина Дмитренко у цій дисципліні мали лише по одній хибі. Якісна стрільба – вже давнішня їхня візитівка. На чемпіонаті України перестріляти їх було нереально. Ідентичний показник ще в одного знаного стрільця Артема Тищенка, але він не дозволив йому здобути нагороду.
Медалісти чемпіонату – Богдан Боковський, Тетяна Тарасюк. Золото у змішаній естафеті та перемога у спринті зробили сумчанина лідером першості. У жінок тріумфує Тетяна Тарасюк (Тернопільщина) – срібло в естафеті, золото в суперспринті. Аналогічний показник має і Ксенія Приходько (Сумщина). Але ж в Тарасюк ще є 6 позиція у спринті.
Розчарування чемпіонату – відсутність повноцінного контактного фінішу. Найщільнішою, трисекундною, була перевага Віталія Мандзина в суперспринті, але такої незабутньої боротьби як між Борковським та Дудченком на зимовій першості, на жаль, не було.
Розчарувала, звісно, і відсутність основної чоловічої команди в спринті та лідерів українського біатлону Підручного та Джими.
Інтрига Чемпіонату – Сумщина vs Тернопільщина в медальному заліку. А стартували б у спринті Мандзин та Дудченко, хтозна, як би склалося. Та в будь-якому разі, Сумщина – біатлонний регіон номер один, принаймні в цьогорічному літньому сезоні.
Легенда чемпіонату – Артем Прима. 38-річний біатлоніст фінішував 11-м у суперспринті, але вже сам факт присутності – перемога. Ех, скинути б один олімпійський цикл – чоловічій естафетній четвірці дуже б став у нагоді. До речі, легендарна Валентина Семеренко, на відміну від минулорічної літньої першості, цьогоріч на чемпіонаті України не стартувала.
Довгожитель чемпіонату – Богдан Борковський. Він був єдиним представником першої команди, хто стартував в усіх дисциплінах. Причому, успішно.
У матеріалі використані коментарі біатлоністів та біатлоністок з фейсбук-сторінки Валентини Цербе-Несіної
