Без права на монтаж: фейли українських журналістів у біатлоні

Міжнародний день спортивного журналіста – привід подивитися на себе збоку. Так, щоб і посміятись, і зарядитись на подальшу роботу. Як і спортсмени – ми далеко не безгрішні у своїй роботі. Помиляємось, виправляємось та йдемо далі.
Сьогодні пригадуємо історії, пов’язані з біатлоном – бо ми вже налаштовуємось на олімпійський зимовий сезон, який розпочнеться скоріше, ніж нам здається.
Ми поспілкувались із журналістами та біатлоністами – пригадали кумедні історії, "фейли" та "лажі". Самокритика допомагає уникати повторення помилок – і в роботі, і в спорті.
Це – Вікторія, Карл!
Біатлонний коментатор "Суспільного" Андрій Сухецький вже готується до Олімпіади-2026, а ніби й не так давно була передвоєнна – Пекін-2022. Історія пов'язана і з біатлоном, і з лижними гонками.

"Це був перший мій турнір як коментатора, я коментував лижні гонки, жіночий командний спринт. Не мав великого досвіду користування сайтом Олімпіади, тому обрав сайт міжнародної федерації лижних видів спорту. І там у німецькій команді були вказані Катаріна Хенніг та, здається, Маріон Візензартер, яка, взагалі, біатлоністка.
Ну, і я кажу всю трансляцію про цю пару, а вже потім, коли треба було по цій гонці робити оглядовий матеріал, я побачив, що бігла взагалі Вікторія Карл! Через помилку сайту я дві трансляції називав неправильну пару", – згадує журналіст у розмові з "Чемпіоном".
Жіночко, ви точно не Бєлова!?
Перший заступник головного редактора "Чемпіона" Денис Шаховець має історію, пов’язану з нинішньою головною тренеркою чоловічої збірної України – Надією Бєловою. Тоді вона працювала у Польщі.
"Якось я переплутав якусь жіночку з Надією Бєловою. Це сталося під час літнього чемпіонату України у Чернігові, а вона в ті роки працювала зі збірною Польщі. Підійшов, запитав, чи це не вона. Каже: "ні, це не я". А чи то вона була, чи ні – досі не знаю. Хоча, напевно, все ж таки не вона", – згадує журналіст.

Була певна плутанина і в історії юного біатлоніста Тараса Тарасюка. А це ж лише початок кар’єри…
"Якось зайшов на сайт глянути статтю про себе, почав читати, глянув на фото, а там інший хлопець з моєї області – Костянтин Марценюк. То вже давно було, не знаю, замінили фото чи ні", – розповідає переможець міжнародних змагань.
Що спортсмену можна – журналісту зась
Призерка чемпіонатів світу Анастасія Меркушина частенько мала певні словесні "батли" і з журналістами, і з вболівальниками-критиками. Якось в нашому матеріалі "потролила" телевізійних коментаторів, коли розповідала про нові правила розподілення стартових номерів. Сказала, що наявність зірок в пізніх стартових групах спростить роботу телекоментаторам.
"У них тепер буде час гарно обговорити моменти гонок і не вигадувати, що ще сказати у "нудні" моменти", – казала тоді відома спортсменка.
Сергій Рушницький, колишній коментатор, також згадує історію про "критиків":
"Не помилитись в етері практично неможливо. Хоча можна, якщо мовчати. Бувало, після гонки зайшов в месенджер – а там на тебе матюками "фанати" пруть. "Ти такий-сякий – прізвище наплутав, хвилини з секундами змішав, Еберг бігла, а ти казав, що Пройс! Хто тебе до мікрофону допустив? Не муч біатлон і себе, це не твоє". Посміявся, заблокував писаку, пішов готуватись до іншої гонки", – згадує Сергій.

Олімпійська чемпіонка Юлія Джима зараз вкрай рідко спілкується з журналістами. Ось її цитата з 2019-го:
"Мені цікаво про себе читати нове і нове кожен раз. Спасибі журналістам за те, що створюєте мій образ".
Так лідерка української команди відреагувала на скандал в медіа про нібито погане харчування української збірної під час чемпіонату світу в Естерсунді у 2019-му. Юлія мала ще кілька непорозумінь з пресою, тож не виключаємо, що й через це стала немедійною.
До речі, згадана першість в Естерсунді – це була першість імені Дмитра Підручного, який здобув золото в гонці переслідування.
Дмитро на контакт з медіа за можливості йде завжди, часто буває гострим, різким та прямим у висловлюваннях. Для журналіста – знахідка!
Згадалось, як торік лідер українського біатлону гнівно відреагував на інтерв’ю нині тренера французької команди Сімона Фуркада російським медійникам. Фуркад-старший засудив усунення російських і білоруських спортсменів від міжнародних стартів. А Підручний у своєму дописі в соцмережах послав гучно "адвоката" росіян н***й у своїх соцмережах.
У тумані без "підслушки"
Саме про гучність та її наслідки є історія в Юлії Пазенко з Суспільного.
"Торік я вперше працювала саме на чемпіонаті світу з біатлону. В чеському Нове-Место місцева "Височина-Арена" вміщує за 10 тисяч глядачів, там дуже гучно. Ми вперше робили виїзну студію прямо зі стадіону. Під час роботи почути в навушник команди редактора прямого етеру з Києва, як і те, що говорить співведучий, що стояв поруч, було абсолютно неможливо!
З Києвом спілкувалися в месенджері, а з колегою – жестами. Відчула себе як біатлоністка, яка приходить на стрільбище в ситуації повного туману", – згадує спортивна телеведуча в розмові з "Чемпіоном".

Мандзина "виводьте", а Джиму – "коротіть"
До речі, про команди редактора та специфічну термінологію! То ще та тема! Тому пояснимо деякі моменти – аби спортсмени не ображались.
Коли в редакції телевізійних новин хтось каже, що треба "порізати синхрон Підручного, бо не влізає", то це означає, що шматочок його інтерв'ю в сюжеті задовгий і бажано його скоротити. Тоді й вмикається професіоналізм – скороти, але нічого не викидай!
А ще можуть сказати – "ріж по живому!". Це значить, що скорочувати треба оперативно вже готову змонтовану версію. Бо в етері – важлива кожна секунда.
Те ж саме стосується і "коротнути Джиму". Тут все просто – текст про Юлію завеликий, треба зробити його коротшим.
Записати "хрип" Санітри – це не через те, що голос в тренера якийсь не такий. "Хрипушка" – це аудіоінтерв'ю телефоном чи через месенджер.
"Виводь Мандзина" – режисерська команда. Під час трансляції журналіст та Мандзин вже готові до прямого включення і можна їх "давати", "розганяти", тобто вмикати.
Вітаємо колег із професійним святом! Гостріть пера – скоро Олімпіада!