Янніс залишився "оленем", копійки за Дончича: що показав трейд-дедлайн НБА
Вчора, 5 лютого, закрився ринок обмінів у Національній баскетбольній лізі. Контендери зробили точкові кроки для посилення ростерів, аутсайдери приймали на себе великі контракти, тоді як кілька команд поводилися тихіше води – нижче трави.
"Чемпіон" підбиває підсумки перших днів лютого – періоду, коли генеральні менеджери активно телефонували одне одному та судомно пригадували, які активи ще лежать у шухлядах (в одному з трейдів, наприклад, був задіяний 29-річний Ваня Марінкович, який в НБА не зіграв жодної хвилини), окрім гравців на контрактах.
Усі обміни між командами за останні дні
Санта-Адетобарбара, або продовження після реклами
Янніс Адетокумбо дограє цей сезон у "рідному" Мілвокі. Грека обрали Бакс ще у 2013 році на драфті під №15. І зараз, з висоти прожитих років, можна безапеляційно стверджувати – це був справжній "стіл" того драфту.
"Фрік" мав доволі скромну статистику в дебютному сезоні (6,8 очка та 4,4 підбирання за 24 хвилини), але поступово прогресував і вже за кілька років перетворився на головну домінуючу силу ліги. Два MVP, нагорода "Найкращому захисному гравцю", шалені показники в усіх статистичних компонентах.
Ріс разом із ним і колектив. Брук Лопес навчився кидати триочкові й став елітним рімпротектором, Кріс Міддлтон ще не мав повністю замальовану медичну книжку, а Джру Холідей був корисним на обох сторонах майданчика. Ну і сам Янніс, звісно. Було цілком логічно, що такий ансамбль таки стане чемпіоном.
А далі все пішло не за планом. Травми, відхід Буденхольцера, звільнення Едріана Гріффіна при показнику 30-13, прихід Дока Ріверса, all-in заради Лілларда, жахлива травма того ж таки Лілларда.
"Олені" тричі поспіль вилітали в першому раунді плейоф, а цього року ризикують повторити це "досягнення". І це – в кращому випадку, адже навіть сам вихід у плейоф зараз не гарантований і виглядає доволі примарно.
Звісно, сам Янніс хоче іншого.
Його "відправляли" в Нікс, Хіт, Ворріорз. Десь лунали чутки про Міннесоту чи Портленд, але – ні. Він усе ще у Вісконсині. Поки що.
У Бакс немає піків, щоб посилитися через драфт або трейд. У них немає місця в платіжці для ще однієї зірки. Відхід грека станеться – питання лише коли. Тепер майже напевно влітку. Сумнівів тут практично немає.
Тож нам залишається лише споглядати його Last Dance в ці місяці. І цей танець дуже нагадує останній "медляк" на шкільній дискотеці – коли ти нарешті наважився запросити своє найпалкіше кохання, але вже розумієш: із дискотеки її забере старший по району на крутому "мерсі", а в тебе немає навіть мопеда. Кузма, Тернер, Роллінс, Портіс – це в кращому разі хороший "вєлік". Тож не заздрю я вам, керівники Бакс.
Трагедія, що завершилася фарсом
2 лютого 2025 року – один із найгірших днів в історії для вболівальників Далласа. Прихильники "жеребців", побачивши новину про обмін Луки Дончича до Лейкерс, могли подумати що завгодно: це сон, це пранк, даремно я вчора випив ту пігулку, хоча друзі й казали: "Та це ж аскорбінова кислота".
Лука цього сезону за "фіолетово-золотих" уже має 29 матчів із 30+ очками. Ентоні Девіс – головний актив від каліфорнійців у тому трейді – за рік провів усього 29 поєдинків. Чи був він поганим? Ні. Бігмен грав на рівні зірки НБА. Але важко перемагати, коли навпроти імені гравця в заявці на гру постійно стоїть примітка Injury.
Останнє пошкодження AD – це взагалі комедія. Тут краще один раз побачити:
Біда Далласа полягала в тому, що після фіналу-2024 над командою ніби хтось навів прокляття. Ламався Екзам, Геффорд і Вашингтон мали абонемент у лазарет, вибував і Клебер, а згодом фактично на цілий рік статус Out отримав Кайрі Ірвінг.
Єдиним світлим промінням у ці темні часи став виграш першого номера драфту з коефіцієнтом 1,7%. Звісно, це породило хвилю конспірології – мовляв, це бонус від Адама Сілвера (комісіонера НБА – прим.) за те, що ледь не головна зірка ліги переїхала в найвпізнаванішу франшизу НБА.
Але підсумок жахливий.
Даллас втратив: Луку Дончича (він же наступник Дірка Новіцкі, він же Люк Скайвокер, він же головний улюбленець міста, він же автор низки клубних рекордів), Максі Клебера.
Даллас отримав: Ентоні Девіса (практично не грав), Макса Крісті, пік першого раунду Лейкерс-2029, трьох гравців Вашингтона (однієї з найгірших команд ліги останніх років), пік першого раунду-2026 (належить Оклахомі, вибір у діапазоні №28-30), пік першого раунду-2030 від Голден-Стейт (із захистом, тому теж буде невисоким) та три піки другого раунду.
Ах так – Ентоні Девіса "Мавз" теж уже втратили. І щоб усвідомити весь трагізм ситуації, варто сказати головне: фанати цьому… раді. І це не помста за те що "забрав" Луку.
Причина значно приземленіша й меркантильніша. Упродовж наступних двох років форвард мав би отримати 120 млн, але навряд чи він гратиме на надсолідному рівні. Та й чи гратиме стабільно взагалі – питання відкрите.
Міграція на Схід
Девіс чисто фізично не зможе посилити Візардс тут і зараз, але факт залишається фактом – суперзірка ліги змінила Західну конференцію на Східну. До речі, для Ентоні це перший подібний досвід у кар'єрі.
Іншим мігрантом став Джеймс Харден. Можливо, 35-річний гравець уже не той, яким був за часів Рокетс, але як заміна травмованому й нестабільному Гарленду – це серйозне посилення для Кавальєрс. Харден – це все-таки знак якості. Гарленд – сумбуру і "хот-хенду". Може й 30 очок набрати, а може й дати 2/13 з гри.
Минулого року їм пророкували фінал, але не зрослося. Не вистачило досвіду і пального, бо Кавальєрс початку сезону і його кінця, звичайно, не Інь та Янь, але все таки побиті, стомлені й передбачувані.
На Сході фактично нічого не змінилося. Конкуренти глобально не виросли: Бостон без головної зірки, Нікс і Меджик нестабільні, Репторз ще зарано, а Детройт лише нещодавно перестав бути повноцінним посміховиськом. Усе це додає "поршням" симпатій від нейтральних уболівальників – мовляв, виявляється, можна досить швидко з гарбуза перетворитися на карету. Але плейоф – це не регулярка. Ті ж Пістонс можуть нагадати минулорічних Кавальєрс.
Команда з Огайо не мала настільки статусної зірки з часів Леброна. А "Борода" в останні роки – це не лише скоринг, а й керування грою. При ньому Зубац доріс до третьої символічної збірної НБА. Більшу варіативність у нападі тепер отримають і Моблі з Алленом. Мітчелл також здобуде додаткову свободу, адже Джеймс і досі здатен стягувати на себе дабл-тіми.
Для Клівленда цей трейд – win. Для Кліпперс? Ну, рано чи пізно їм усе одно довелося б іти на різке омолодження ростеру. Гарленд тепер отримує шанс довести, що 18-20 очок за гру – це не його стеля. Чи вийде – покаже час.
Кумінга тепер не "воїн", а чи він ним був?
Джонатан Кумінга мав великі перспективи, але хотів ставлення до себе як до зірки, хоча об'єктивно ще не був нею навіть близько.
Ворріорз останніх років уміли вичавлювати максимум із наявного матеріалу. Але навіть в ідеальних системах трапляються збої. І кейс Джонатана – яскраве тому підтвердження.
Замість нього приходить Крістапс Порзінгіс. Він уміє "розтягувати", підстраховувати в захисті й бути корисним у кількох ролях.
Головна проблема – травми. Головна перевага – влітку він стає вільним агентом.
Чимало фанатів баскетболу мріють побачити Каррі та Леброна в одній команді. Ймовірно, Джеймс залишить "озерних", а "воїни" тепер матимуть можливість дати йому щось конкретне. Для "Короля" не з руки йти на мінімалку або заходити через торгове виключення. А ось на 25 млн може і погодитися.
Хоча ніхто не здивується, якщо Леброн піде до іншого Джеймса – Хардена, який, як ми вже зазначали, тепер у "рідному" для головного ветерана ліги Клівленді.
Розпродаж у Чикаго
Буллз – унікальна франшиза. За останні 27 років у них лише 12 виходів у плейоф, але фанбаза залишається солідною. Ось що робить аура Джордана, Піппена, Родмана, Кукоча та молодого Філа Джексона.
Схоже, вони втомилися бути вічними мешканцями зони плей-ін. Клуб покинули Нікола Вучевич, Айо Донсунму і Кобі Вайт, який влітку просив би солідні гроші. Це не повноцінний ребілд, а радше перегляд плану, максимумом якого була цитата про Тоттенгем із фільму "Залягти на дно в Брюгге". Бо "дном" версія "биків" останніх років усе ж не була, але до вершин – ну дуже далеко.
Тепер молоді Гідді, Бузеліс отримали ще й Діллінгема. Муви Чикаго в дедлайн нагадують крок назад задля двох уперед. Але "два кроки вперед" буде найважчим у цій задачі. Утім, топтання на місці також не є виходом.
Кріс Пол і його пригоди
Геніальний баскетбольний IQ цього гравця завжди поєднувався з далеко не ідеальною поведінкою на паркеті. Чимало гравців Кріса Пола відверто не любили. Реджон Рондо в нього плював, Брендон Інгрем кидався з кулаками – і це лише найвідоміші епізоди.
Кілька місяців тому його відсторонили від Кліпперс. Точних причин не називали. Інсайдери ж повідомляли, що справа у бажанні 41-річного гравця мати більшу роль і в постійній критиці рішень тренерського штабу.
"Парусники" позбулися його в обмін на 29-річного Ваню Марінковича – гравця, який усю кар'єру провів у Євролізі, але права на нього належали Брукліну.
Очікується, що "динозаври" його відпустять. Утім, є сумніви, що хтось запропонує мегадосвідченому плеймейкеру контракт. Все йде до того, що Пол завершить кар'єру без чемпіонського перстня.
Індіана готує зуби, щоб кусатися знову
Цей чемпіонат для Пейсерс суцільний трабл. Почалося все ще задовго до старту сезону-2025/26. У сьомій грі фіналу-2025 Халібертон отримав травму на рівному місці. Суперзірка команди вилетіла на рік.
У міжсезоння не було сенсу платити Майлзу Тернеру, бо бігмен без солідного плеймейкера нагадує фразу мужика з наливайки про "горілка без пива – гроші на вітер".
Карлайл тасує цей склад даючи різні ролі навіть відвертим "бенчерам" і "g-лігерам". Що говорити – після перших 10 матчів сезону Джей Хафф був найкращим блокуючим НБА.
Роль хлопчика для биття Пейсерс сприйняли зрозуміло і смиренно, але тепер вони готуються йти вгору.
Халібертон кілька разів викликав відвал щелепи своїми базерами, але він більше про ведення гри, а не скоринг. Йому треба бігмен, який заслоном звільнить простір, який після пік-н-ролла зробить два кроки і вже буде під кошиком вільний чекати м'яч.
Зубац не такий атлетичний як Тернер, але габаритніший. Тернер – енергія, але й часто губив трьохсекундну зону стараючись йти на підстраховку чи пошук блоку. Хорват краще ставить спину і вибирає позицію, що й видно по статистиці підбирань, якщо їх порівнювати.
"Зу" розумів Хардена. Є відчуття, що знайдеться синергія й між ним і Тайрізом. Івіца знає свої сильні і слабкі сторони. Ось цей факт і робота тренерів й дозволила бекап-бігмену слабеньких Лейкерс дорости до третьої символічної збірної НБА.
Матурін втрата. Але коли згадаєте, що він набирає 20 очок за гру, то варто пам'ятати, що ці 20 очок:
- В аутсайдері
- У команді без головного лідера
- Його контракт на 9 млн завершується. Будуть команди, які дадуть йому 20-25. А за такі гроші Індіані він точно не треба
Та й задня лінія Пейсерс й без нього цілком гідна. Особливо якщо Тайріз повернеться на свій рівень. А ось з передньою була біда. Тепер вона прибрана.
