Головне

Лунін проти Трубіна: кого обере Ребров у протистоянні зіркових голкіперів збірної

У пошуках рецепту, як зробити ворота на замку.
20.03.2024 12:02 Максим Салівон 838 0
Лунін проти Трубіна: кого обере Ребров у протистоянні зіркових голкіперів збірної

Збірна України продовжує готуватися до періоду, який може стати визначальним у контексті успішності всього 2024 року. Результат майбутнього матчу з Боснією та Герцеговиною переоцінити важко. Вірогідно, перед грою наставник "синьо-жовтих" Сергій Ребров роздумує над кількома кадровими питаннями. Серед найбільш очевидних — тема воротарів.  

"Ми дуже багато спілкуємося з Рустамом Худжамовим з приводу того, хто буде грати, з приводу практики, як гравців грають у своїх командах. Я багато дивлюся ігор не лише воротарів, але й інших гравців, які можуть бути кандидатами у збірну. Тому безпосередньо перед грою ми приймаємо рішення, але так, є вже якісь про це подумки. 

Але я вважаю, що ця позиція дійсно конкурентна, і ми приймемо рішення безпосередньо перед грою, тому, що зараз я дійсно задоволений, адже всі воротарі мають ігрову практику, і в національних чемпіонатах, і в Лізі чемпіонів, і в Лізі Європи, тому це складне рішення. Але це добре, якщо у тебе дійсно є вибір серед воротарів, які постійно виступають на такому рівні", — зазначив Ребров.

В кого ж більше шансів захищати останній рубіж національної збірної? Чому це питання важливе? Що треба розуміти про найкращих воротарів України на сьогодні? Шукаємо відповіді на ці питання просто зараз.

Анатолій Трубін

"За"

Анатолій проводить сильний сезон. З початку розіграшу-2023/24 Трубін зіграв уже 39 матчів, на його рахунку 15 "сухарів". Не раз Анатолій витягував не тільки відверто мертві м’ячі, а й перевертав хід украй невдалих матчів. Враховуючи, що це — перший сезон Трубіна поза Україною, такі показники та стан справ — безумовний успіх. 

Вже сьогодні Анатолій належить до найкращих голкіперів Європи у віці до 23 років. Його команда претендує на перемогу в трьох турнірах і пробилася до чвертьфіналу другого за рангом єврокубка. Без вдалої гри Трубіна нинішні локальні досягнення лісабонців були б неможливі. Після переходу до Бенфіки його трансферна вартість зросла щонайменше до 25 мільйонів євро. В Старому Світі, а тим паче — в експортоорієнтованому клубі, яким є лісабонські "орли", гроші рахувати вміють. А тому в сутичці за місце в старті з клубним вихованцем, іншим молодим воротарем команди Самуелем Соарешем, наразі заслужено перемагає саме Трубін. 

Нарешті, можливо, головний козир ексгравця Шахтаря пов’язаний не з рівнем його майстерності та карколомним стрибком кар’єрною скалою. За винятком матчу з Англією та виїзній грі з Італією Трубін грав у всіх поєдинках збірної за каденції Реброва.  

"Проти"

В останніх матчах Бенфіки Анатолій "поплив". Так, гру за клуб напередодні виїзду до табору збірної Трубін зіграв на нуль, проте діями, щонайменше, в двох зустрічах, репутацію "залізного стража" дещо зіпсував. Особливо показовим був тиждень, протягом якого Бенфіка протистояла двом історичним конкурентам у внутрішній першості. На превеликий жаль усіх шанувальників таланту Анатолія й уболівальників збірної України, в обох іграх Трубін на висоті не був. Ба, навіть більше — матч із Порту Бенфіка програла з нищівним рахунком 0:5, а наш хлопець був чи не найгіршим на полі, й припустився результативних помилок. Поступилася Бенфіка й Спортингу (1:2), а Трубін, як то кажуть, не виручив. 

До невдалих матчів саме психологія вважалася чи не головною чеснотою Анатолія. Завдяки цій якості Трубін легко переживав відносно невдалі поєдинки, набирався досвіду й прогресував. Власне, це й дозволило Трубіну стати одним із найбільш обговорюваних (з приємних приводів) голкіперів Західної Європи. До невдатних ігор ця риса була "візитівкою" Анатолія. Та чи не вдарили дошкульні особисті результати по Трубіну саме напередодні надважливої битви національної команди? 

Андрій Лунін

"За"

Те, про що раніше ми могли говорити хіба пошепки й, відверто кажучи, з невеликими шансами на успіх, сталося. Таке враження, в цьому сезоні доля вирішила віддати ексгравцю Зорі усі колишні "борги". Нашим провідним легіонерам взагалі треба віддати належне — не кожен здатен терпіти аж стільки, послідовно чекаючи того самого шансу. Раніше це був Олександр Зінченко. Тепер таким став Андрій Лунін.

Та свій шанс іще треба використати. Коли ти опиняєшся у найбільш титулованому клубі світу, витримати шалені тиск та конкуренцію дано не кожному. Чорна смуга в кар'єрі Тібо Куртуа стала тим тригером, який призвів до довгоочікуваних змін для нашого голкіпера. Сьогодні — безумовного №1 у команді, яка, без сумніву, входить до топ-5 найсильніших у європейському футболі колективів.

Власне, такий стан речей говорить на користь Луніна ліпше будь-яких слів. 23 матчі з початку сезону в усіх турнірах, 10 ігор на нуль, 2100 хвилин. Мрія стала реальністю, стійкість та витримка виявилися мудрою довгостроковою ставкою, а зовсім не хибним гаянням дорогоцінного часу.    

"Проти"

У свої 25 Лунін встиг зіграти за головну команду країни лише 9 матчів. І жодного — офіційного. Протягом відбіркової кампанії ставка Реброва була очевидною — в більшості матчів ворота "синьо-жовтих" захищав Трубін, епізодично в рамці з'являвся Бущан. Але не Лунін. В єдиному контрольному матчі Андрія у грі ми також не побачили. 

Те, що Лунін погано "знає" цю команду в сенсі ігрової практики, звичок партнерів на полі, інших особливостей колективу, є головним ворогом появи Андрія в основі. Нема сумніву — сьогодні за ігровими якостями  Лунін Трубіну, щонайменше, не поступається. Можна зробити й більш сміливий висновок. Враховуючи, за яку команду грає Андрій та його показники, в цьому контексті й із цієї точки зору №1 національної збірної наразі можна (слід?..) називати саме його. Та чи варто ламати вибудувану, а головне — працюючу, систему, на чолі з конкурентом Луніна, який відає про "звички" лінію захисту збірної дійсно краще, саме в матчі космічної важливості для "синьо-жовтих"?

Альтернатива

Цього разу Ребров проігнорував Дмитра Різника. Без уваги керманича збірної залишилися й Денис Бойко та Микита Шевченко — інші найбільш імовірні кандидати в "рамку" збірної. Та пояснення такому вибору наставника насправді доволі просте.

Георгій Бущан — не просто колишній №1 "синьо-жовтої" дружини. У весняній частині сезону голкіпер Динамо пропустив тричі, але це той випадок, коли оборона наварила аж так, що дійсно ефективний страж воріт уже був безсилий. 

Після травми, яка вивела Бущана з гри майже на сезон, і через яку він багато в чому і втратив статус головного воротаря України, Георгій повертав колишній рівень довго. Ба, навіть більше. Хай мене вибачать вболівальники найбільш титулованого клубу країни, та в повній мірі не повернув і досі. Саме це — основна причина ситуації, за якої Бущан нині — негласно лише №3.

Втім, навіть у нинішньому стані Георгій — з відривом найкращий воротар УПЛ. Гра ногами, відмінна реакція на лінії — це все про нього. Є в Бущана й одне вміння, за яким він конкурентів перевершує. Георгій — без сумніву, один з кращих у Європі в умінні відбивати пенальті. Інша справа, що такий "багаж" зовсім не гарантує навіть рівних шансів у боротьбі з Луніним та Трубіним. Андрій та Анатолій представляють не тільки передові клуби своїх країн, а й топові команди Старого Світу. Відповідно, обидва не просто витримали серйозну конкуренцію, а й завоювали позиції кращих у своїй професії серед провідних представників свого ремесла. При всій повазі до Георгія — якісного та класного голкіпера середнього європейського рівня — він до таких воротарів нині не належить.   

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua

Коментарі ()