Старт у Монако, багато спеки та гір. Яким буде маршрут Вуельти-2026
У середу, 17 грудня, у Монако відбулася презентація маршруту Вуельти-2026. Монако був обраний локацією для церемонії не випадково – саме тут іспанський Гран тур і розпочнеться у суботу, 22 серпня. Це буде третій поспіль закордонний старт для Вуельти – після Португалії в 2024 році та Італії в 2025-му.
Варто сказати, що цього року в організаторів Вуельти виникли дуже великі проблеми з конструкцією маршруту гонки, особливо – фінальних етапів. Значною мірою це відголоски масових акцій протесту пропалестинських активістів під час Вуельти-2025, проте були й інші причини.
Спочатку організатори гонки виношували грандіозну – і дуже непросту з точки зору логістики – ідею провести два заключні етапи Вуельти на Канарських островах із фінішем останнього етапу на знаменитому вулкані Тейде, де дуже багато гонщиків проводять високогірні тренувальні збори.
Проте менш ніж за місяць до презентації маршруту від цієї ідеї довелося відмовитися, і не з логістичних міркувань. Яблуком розбрату стала все та ж команда Israel Premier Tech – влада Канарських островів виступила проти її участі, і їх не хвилювало навіть те, що цей проєкт змінив власників, назву та повністю відмовився від своєї ізраїльської ідентичності.
Почалися термінові пошуки іншої локації для фінішу. Традиційний варіант із Мадридом також відпадав – 12-13 вересня столиця Іспанії прийме етап Формули-1. У підсумку завершити Вуельту-2026 вирішили на півдні Іспанії. І локацію підібрали дуже красиву – біля знаменитого замку Альгамбра у Гранаді.
Вуельта-2026 – це 21 етап сумарною дистанцією 3310,9 км із двома днями відпочинку – після 9 і 15 етапів. З 21 етапу 19 будуть груповими, ще два – індивідуальні розділки: на 9 км у Монако на першому етапі та на 32,5 км з Пуерто Сан Марія до Хереса на 18 етапі. З 19 групових етапів 5 будуть рівнинними, 3 – горбистими, 5 – середньогірськими та 6 – високогірними.
Вуельта першою з Гран турів задала тренд на більш короткі групові етапи, проте цього року в плані дистанцій все перевернулося з ніг на голову. Джиро д'Італія, яка завжди була найконсервативнішою, презентувала маршрут, у якому середня дистанція групових етапів – 170,95 км. Це менше, ніж на Тур де Франс (173), і ніж на Вуельті (172). У 2026 році групові етапи Вуельти дійсно будуть довшими, ніж зазвичай, хоча етапів із дистанцією в понад 200 км буде всього два – вдвічі менше, ніж, наприклад, на Джиро-2026.
Перший тиждень: старт у Монако та візит у Андорру
Як уже було сказано вище, розпочнеться Вуельта-2026 9-кілометровою індивідуальною розділкою в Монако. Вона стартуватиме біля казино, а завершуватиметься на прямій старту-фінішу гонок Формули-1. Майже столоподібний рельєф, на якому спусків буде більше, ніж підйомів – ідеальна територія для чистих, силових роздільників. Можливість виграти етап і одягнутися в червону майку лідера точно може привабити таких людей як Філіппо Ганна.
Після стартової розділки гонка відправиться в Монако в напрямку Іспанії транзитом через Францію. Другий етап буде найдовшим на Вуельті-2026 – 215 км із Монако до Маноска з частоколом не надто складних підйомів, більшість із яких взагалі не отримали ніякої категорії. Територія для панчерів і спринтерів широкого профілю, або навіть шанс на перший результативний відрив – варіантів багато.
Вже на третій день Вуельти на гонщиків чекатимуть перші великі гори. Більша частина 166-кілометрового етапу зі стартом у Груїссані рівнинна, проте на останніх 50 км спортсмени заїдуть у Піренеї, де на них чекатиме перевал 1 категорії Коль де Мон Луї. Після його вершини, розташованої на висоті в 1570 м над рівнем моря, на гонщиків чекатиме невелика ділянка рівнини та спуск, а далі – фінальний підйом на Фонт Ромеу на висоту 1937 м. Підходяща територія для першої проби сил у великих горах, типовий етап, про який говорять "тут Гран тур не виграти, але програти – можна".
Втім, активних дій на цьому етапі чекати не варто ще й тому, що наступного дня на гонщиків чекатиме ще складніше випробування. Вуельта покине територію Франції, проте перебереться не в Іспанію, а в Андорру – країну, де рівнин просто немає. Ось і на четвертому етапі їх не буде: 104-кілометрова петля по карликовій країні складатиметься з безперервних підйомів і спусків, прекрасно знайомих більшості гонщиків і фанатів.
Одразу після старту гонщики почнуть штурмувати найвищий перевал Вуельти-2025 – Порт д'Енваліра, висота якого становить 2409 м. 22,3 км, середній градієнт у 5,1% – гонщикам одразу стане важко. Після спуску – значно коротший і крутіший Кольяда де Брейксаліс. Далі – класичний підйом на Коль д'Ордіно (9,8 км, 7,1%).
Після довгого спуску з Ордіно назад у Енкамп на гонщиків чекатиме заключний перевал дня – короткий Альто де ла Комелья зі сторони Ескальдеса: 3,8 км, 5,7%. Утім, цифри середнього градієнта можуть бути оманливими. Насправді підйом складається з трьох частин. Перша і третя – це доволі круті ділянки, де градієнт практично не опускається нижче 8%, а часто перевищує і 10%. Між ними розташована "полиця", на якій рівнина чергується навіть із невеличкими спусками.
Подолавши вершину Комельї, гонщики спустяться на фініш у Андоррі-ла-Вельї. Схожа розв'язка була на 3 етапі Вуельти-2017, коли переміг Вінченцо Нібалі. Проте тоді Комелью проходили в зворотному напрямку. Загалом же – дуже нетиповий для Вуельти гірський етап. Іспанський Гран тур славиться своїми маршрутами формату "уніпуерто": рівнина і фінальний підйом. Тут же все навпаки: частокіл перевалів, останній із яких – найпростіший, і фініш після спуску.
Після такого екстремального випробування гонщики нарешті переберуться в Іспанію, і опиняться на узбережжі Балеарського моря. Здебільшого рівнинний етап, і перевал 3 категорії Альто де Пауліс за 23,4 км до фінішу навряд чи завадить спринтерам розіграти перемогу між собою.
Шостий етап стане для Вуельти багато в чому унікальним. Ділянки бездоріжжя доволі регулярно трапляються на карті Джиро (здебільшого – гравій), на Тур де Франс (бруківка на півночі країни), проте для Вуельти це зовсім незвична територія. Проте на 6 етапі учасникам доведеться зустрітися з гравійним покриттям, яке італійці зазвичай називають "Sterrato".
На 176-кілометровій дистанції з Алькоссебре до Кастельо гонщикам доведеться подолати 4 перевали, найскладнішим із яких буде останній, Пуерто Ель Бартоло, друга половина якого проходиться гравійним покриттям. Етап можуть віддати відриву, проте спроби змінити ситуацію в загальному заліку точно будуть – навіть попри те, що вершина Пуерто Ель Бартоло розташована за 19 км до фінішу.
Після підступного 6 етапу легкого життя у гонщиків не буде: наступного дня на них чекатиме гірський етап. Три перевали в середині дистанції позбавлять спортсменів свіжості в ногах, а доля етапу вирішуватиметься на заключній зв'язці з перевалу Пуерто де Сан Рафаель (10,8 км, 4,4%), в середині якого буде "полиця", та фінального підйому на Арамон Вальделінарес – 8,4 км, 6,4%. Востаннє цей підйом приймав фініш етапу в 2014 році, коли Віннер Анакона переміг із відриву, а Альберто Контадор привіз 23 секунди Крісу Фруму.
На 8 етапі генеральщики отримають невеликий перепочинок, а спринтери – свій другий шанс поборотися за перемогу. І навряд чи підйом Пуерто де Баркс за 22 км до фінішу зірве спринтерську розв'язку.
А завершуватиме перший тиждень ще один гірський етап із фінішем на Альто де Айтана – 22,1 км із середнім ухилом у 5,7%. Перша третина підйому доволі полога, а ось останні 7 км – цілком "робочі" та можуть стати сценою безкомпромісної гірської битви перед днем відпочинку.
Айтана відноситься до числа класичних підйомів Вуельти, проте на карті іспанського Гран туру цей підйом з'явиться після 10-річної перерви. Річ у тім, що на Айтані розташована база іспанської армії, і організаторам непросто добитися від Міністерства оборони Іспанії права на проведення гонки на її території. Схожа історія у Джиро з легендарною Колле делле Фінестре.
Другий тиждень: заїзд на південь Іспанії
Після першого дня відпочинку організатори вирішили не влаштовувати гонщикам шокову терапію: другий тиждень розпочнеться із двох "прохідних" етапів. 10 етап буде горбистим і, найімовірніше, буде відданий відриву.
Наступного дня свій третій шанс на нинішній Вуельті отримають спринтери. Хоча перевал 3 категорії Альто дель Моррон де Тотана, вершина якого розташована за 33,5 км до фінішу, помітно ускладнить їм життя.
На 12 етапі гонщики повернуться у великі гори. Три перевали на першій половині 166-кілометрової дистанції будуть лише розминкою. Все найцікавіше розпочнеться за 43 км до фінішу, коли пелотон зустрінеться з класичною зв'язкою підйомів Альто де Велефіке та Калар Альто, яка на Вуельті не з'являлася з 2017 року. Перший із них – Велефіке – складніший: 14,5 км, 7%.
Фінальний підйом до астрономічної обсерваторії Калар Альто (17,1 км, 5,6%) доволі специфічний. Перші 7 км дуже складні, там градієнти часто-густо перевищують 10%. Проте після цього приходить черга доволі простої ділянки, де панує рівнина та навіть невеликі спуски. Заключна частина – знову в підйом, проте із далеко не захмарними градієнтами.
Якщо на цьому етапі мають відбутися важливі з точки зору загального заліку події, то вони мають розпочатися на перших же кілометрах підйому на Калар Альто. Потім буде пізно: рівнинні та пологі ділянки для атак не підходять. Тим більше, продувна вершина підйому з мінімумом рослинності також не стимулює активність грандів загального заліку. Тому ймовірність того, що етап завершиться нічим, доволі висока – Калар Альто знову штурмують не зі складнішої сторони, яка з'являлася у маршруті Вуельти в 2004 і 2006 роках.
Після цього – ще один прохідний горбистий етап із Альмуньєкара до Лохи, який, найімовірніше, буде відданий відриву: для спринтерів він занадто складний.
У передостанній день другого тижня на гонщиків знову чекають гори. На 152-кілометровій дистанції з Хаена на шляху гонщиків зустрінуться чимало пагорбів, проте категорію отримали лише перевали Пуерто де лос Вільярес, Пуерто де Локубін і знаменитий фінальний підйом Сьєрра де ла Пандера – знову класика Вуельти.
Пандера – це 12,7 км із середнім ухилом у 7,2%. Найважча його ділянка – відрізок від 4,7 до 2,7 км до фінішу із середнім градієнтом у 11,8%. Саме там і мають відбутися головні події, оскільки заключні кілометри підйому доволі пологі.
Ну а завершуватиме другий тиждень ще один "прохідний" етап з Пальма де Ріо до Кордоби. Попри три перевали 3 категорії на дистанції, імовірність спринтерської розв'язки є.
Третій тиждень: розділка, вирішальні гори та фініш біля Альгамбри
Третій тиждень також розпочнеться спокійно. Перші два етапи після дня відпочинку – найпростіші з групових на Вуельті-2026. Імовірність спринтерської розв'язки максимально висока.
А починаючи з 18 етапу наступає час вирішальних битв у загальному заліку. Спершу – 32-кілометрова рівнинна розділка з Ель Пуерто де Санта Марія до Хереса. Непросте випробування для чистих гірників, які можуть програти багато часу.
Після розділки – зв'язка з двох поспіль гірських етапів. Спершу – 205-кілометровий (другий за дистанцією на Вуельті-2026) 19 етап із фінішем на Пеньяс Бланкас (19,8 км, 6,3%). Фінальний підйом – абсолютно "робочий", без "полиць" і захмарних градієнтів. Атакувати є де – головне, щоби було бажання це робити.
А бажання цього може й не виникнути, оскільки наступного дня – пекельне випробування. Заключний гірський етап, 187 км масивом Сьєрра Невада із сумарним набором висоти в понад 5200 метрів.
Розпочнеться все відносно спокійно: головне випробування першої третини етапу – перевал 3 категорії Пуерто де Бланкарес. А далі починається найскладніше. Спершу – дуже крутий підйом Аль де Асальянас: 7,1 км із середнім градієнтом у 9,6% і довгими секціями у понад 12%.
Після нього – Пуерто де Ель Пурче (8,9 км, 7,7%), який також майже повністю вкритий ділянками у понад 10%. Показник середнього градієнту псує лише передостанній кілометр, який проходиться у невеликий спуск.
Після Ель Пурче гонщики повторно штурмуватимуть Асальянас, а далі – новий для Вуельти фінальний підйом Кольядо дель Альгуасіль. 8,4 км із середнім градієнтом у 10% і ділянками у понад 20% (зокрема, на самому початку підйому) – шалене випробування наприкінці неймовірно складного етапу. Ми можемо стати свідками епічної битви, яка кардинально перекроїть загальний залік.
Фінальний етап у Гранаді також не буде рівнинним. На заключній третині дистанції на гонщиків чекають 5 пагорбів, включно із фінальним. Якщо на той момент суперників у боротьбі за перемогу чи подіум розділятимуть лічені секунди чи навіть десятки секунд, то ніяким "етапом дружби" не буде і пахнути. Спринтерам на такому маршруті ловити нічого.
Резюме
З усіх трьох Гран турів у 2026 році саме маршрут Вуельти буде найважчим. Про це говорять і цифри сумарного набору висоти: на Джиро – 49150 метрів, на Турі – 54450 м, на Вуельті – 58156 м. При цьому, дві розділки сумарною дистанцією у понад 41 км трохи збалансують цей фестиваль чистих гірників.
Важким цей маршрут робить не лише рельєф, а і географія. Зазвичай організатори Вуельти обходять увагою південь Піренейського півострова через сильну спеку, яка панує там наприкінці серпня та початку вересня. Проте в 2026 році все буде рівно навпаки: більша частина Вуельти пройде саме на півдні Іспанії.
Андалусія прийме одразу 10 етапів, а Гранада – найпівденніша точка фінішу Вуельти з 1986 року, коли заключний етап приймав Херес, який, до речі, присутній у маршруті 2026 року. Тотальний контраст із 2025 роком, коли фінальний етап у Мадриді був найпівденнішою точкою на карті Вуельти. В 2026 ж році 2/3 Вуельти пройдуть південніше столиці Іспанії.
Ще одна унікальна характерна риса Вуельти-2026 – повна відсутність звичних етапів формату "уніпуерто" з короткими та крутими фінішними пагорбами, "мурітос". Враховуючи ще й незвично довгі за дистанцією групові етапи, можна сказати, що при конструкції маршруту Вуельти-2026 організатори на чолі з Фернандо Ескартіном доволі помітно відійшли від канонів.
Попри велику кількість гір, спринтери свої шанси отримають. Утім, тут організатори Вуельти взяли приклад із Джиро. Рівнинних етапів наче й багато, проте більшість із них не позбавлені складнощів рельєфу, які можуть вдарити по ногах спринтерів. Гарантованих спринтерських шансів мало – лише два етапи на старті третього тижня: хороший стимул для спринтерів не сходити з гонки надто рано.
Кого ж привабить такий маршрут? Окрім спринтерів-універсалів – ще й і роздільників, які не захочуть втрачати шанс приміряти червону майку за підсумками стартового етапу в Монако. Другого шансу поборотися за перемогу їм доведеться чекати аж до середини третього тижня – також стимул не сходити надто рано.
Що стосується генеральщиків – то уже окреслили свої плани взяти участь у Вуельті Прімож Рогліч і Енрік Мас. Утім, словенцеві з його проблемами з відновленням вбивчий 10 етап точно не на руку. Що стосується Тадея Погачара, то він рішення щодо участі у Вуельті, ймовірно, прийматиме по ходу сезону, вже після Тур де Франс. Враховуючи, що лідер UAE Emirates не любить спеку, настільки південний маршрут Вуельти-2026 може його відлякати.
