Провал Падуна, вдалий дебют Царенка. Підсумки велосезону-2024 для українських гонщиків
Найславетніші сторінки українського шосейного велоспорту вже давно залишились у минулому, на початку 2000-х, проте у 2024 році ми, здається, досягли дна. З моменту створення у 2005 році елітного дивізіону, Про туру (який з часом трансформувався у сучасний Світовий тур), Україна незмінно мала щонайменше одного представника у вищій лізі. У поточному році вперше в історії в елітному дивізіоні не залишилося жодного гонщика з України.
Та й у другій за силою лізі, Проконтинентальному турі, представників нашої держави було лише троє. Це Марк Падун, Андрій Пономар та Кирило Царенко. При чому, всі троє виступали в складі однієї команди – Corratec Vini Fantini. У її складі є декілька непоганих італійських гонщиків з доволі гучними іменами (Нікколо Боніфаціо, Валеріо Конті, Якуб Маречко, Крістіан Збаральї), проте всі вони вже перевалили за 30-річний віковий рубіж і переживають не найкращі часи у своїй кар’єрі. Такого складу було достатньо для того, щоб отримати вайлдкард на багато топових італійських гонок (зокрема, Мілан – Санремо та Тіррено – Адріатико), проте не на головну з них – Джиро д’Італія.
Яким був 2024 рік для головних зірок сучасного українського велоспорту? Які перспективи на майбутнє? Давайте розбиратися.
Марк Падун (28 років, Corratec Vini Fantini)
6 гоночних днів, з яких 2 – це сходи з дистанції та ще один – непотрапляння у ліміт часу, найвище місце – 161. Ось такі підсумки 2024 року для Марка Падуна. Ніяк інакше, окрім як суцільним жахом, це не назвеш.
У 2017 році Падун з’явився у дорослому велоспорті як один із головних талантів своєї вікової категорії, та зразу підписав контракт з далеко не найгіршою командою Світового туру – Bahrain Merida. Марк потрапляв до топ-5 на молодіжній Джиро д’Італія, на рівних боровся з такими зірками як Джей Хіндлі, Павєл Сіваков чи Орельєн Паре-Пентр, обігрував (наприклад, на Гран-Прі Каподарко чи груповій гонці чемпіонату світу U-23) самого Тадея Погачара – здавалося, Україна отримає нову зірку світового велоспорту. Проте зараз, у 2024 році, очевидно, що всіх цих величезних сподівань Падун не виправдав і, скоріше за все, вже ніколи і не виправдає.
У перші роки у Bahrain Victorious у Падуна були доволі гучні, хоча й епізодичні успіхи: перемога на етапі Туру Альп-2018, потрапляння до топ-3 на етапах Джиро та Вуельти. Проте по-справжньому уродженець Донецька вистрілив лише у 2021 році, коли у феноменальному стилі виграв два заключних етапи престижної багатоденки Критеріум Дофіне, демонструючи показники потужності на рівні найкращих гонщиків світу. У серпні того ж року українець замкнув топ-3 загального заліку Туру Бургоса.
Проте й ці успіхи не отримали стійкого та систематичного продовження. Щосезону українському спортсмену вдавалося проявляти свій величезний талант лише декілька разів на рік, cам Падун зізнавався, що пов’язане з проблемами з зайвою вагою.
Наприкінці 2021 року Марк покинув Bahrain і перейшов до іншої команди Світового туру, одного з аутсайдерів елітного дивізіону, EF Education. Генеральний менеджер американського проєкту, Джонатан Вотерс, розсипався у компліментах Падуну, говорив про те, що це величезний талант і він знає, як його розкрити у повній мірі, проте на практиці нічого з цього не вийшло. За два роки в EF Education українець демонстрував проблиски свого таланту ще рідше.
За великим рахунком, лише один раз: на іспанській багатоденці Гран Каміньо, де він сенсаційно виграв розділку (індивідуальна гонка завжди вважалася слабким місцем нашого спортсмена) на заключному етапі та фінішував третім у загальному заліку. Цілком імовірно, що й ці успіхи були здобуті не завдяки якійсь систематичній роботі, а виключно на емоціях та супермотивації: Гран Каміньо відбувалась наприкінці лютого 2022 року, в перші дні після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Деградація Падуна завершилась закономірно – втратою місця у Світовому турі. Проте 2024 рік у складі нової команди, Corratec Vini Fantini, лише прискорив регрес талановитого українця. Лише 6 абсолютно провальних днів і повна відсутність розуміння причин такого краху.
Нещодавно спортивний директор Lidl Trek Ярослав Попович у інтерв’ю "Чемпіону" розповів про те, що, з чуток, Падун буквально зник з радарів, його уже декілька місяців не можуть знайти навіть представники його команди. Враховуючи, що востаннє Марк виходив на старт гонки ще 26 червня на першому етапі Туру Словенії, звучить досить правдоподібно.
Це кінець професійної кар’єри Падуна? Цілком можливо, що так. Принаймні, дуже важко уявити собі, щоб якась більш-менш серйозна команда захотіла мати справу з Марком після таких витівок і кричущих проявів непрофесіоналізму.
Андрій Пономар (22 роки, Corratec Vini Fantini)
Минулого року Україну в Світовому турі представляв не тільки Падун, а й Андрій Пономар. При чому, 22-річний уродженець Чернігова покинув французьку Arkea Samsic навіть не в кінці минулого сезону, а підчас нього, хоча трансфери в розпал сезону у велоспорті – явище не дуже поширене.
Як і Падун, Пономар потрапив на дорослий рівень після гучних успіхів на юніорському. У 2019 році Андрій став чемпіоном Європи у віковій категорії до 19 років, випередивши, зокрема, таких людей, як Хуан Аюсо, Марко Бреннер чи Олав Коой. Наступного року Пономар переміг на першому етапі та у загальному заліку швейцарської багатоденки Гран-прі Рюбліланд.
З таким послужним списком на юніорському рівні Андрій був ласим шматком на трансферному ринку, і зробив, здавалося, правильний вибір: він перейшов у італійську Проконтинентальну Androni Giocattoli Sidermec. Проєкт Джанні Савіо давно заробив собі репутацію однієї з головних кузень талантів у світовому велоспорті, одним із недавніх зіркових вихованців команди був не хто інший як Еган Берналь.
За два роки в Androni Giocattoli Sidermec Пономар гучних перемог не здобув, проте двічі взяв участь у Джиро д’Італія. При чому, в 2021 році, вийшовши на старт "Корса роза" у віці 18 років і 246 днів, став наймолодшим учасником італійського Гран туру за останній 91 рік. На дебютній Джиро Пономар двічі брав участь у відривах дня, заїхавши у топ-20 на 18 етапі, а також показавши 28-й результат на вершині легендарного підйому Дзонколан.
Незважаючи на відсутність перемог, потенціал Андрія був очевидним, і уже у віці 20 років він отримав запрошення до французької Arkea Samsic – команди Світового туру, хоч і однієї з найскромніших у елітному дивізіоні. Проте, на жаль, затриматися там Пономареві вдалося всього на 8 місяців, і в серпні він перейшов до Corratec Vini Fantini.
Перезапустити свою кар’єру в італійському колективі Андрієві поки що не вдається. У 2024 році він ганявся багато (46 гоночних днів за сезон), проте запам’ятався хіба що участю у відривах на одноденках Гран П’ємонте та Трофео Маттеотті, а також другим місцем на скромній Трофео чітта ді Брешія в липні.
З чим пов’язана така очевидна стагнація кар’єри Пономаря? Питання складне. Існує думка, що він занадто рано потрапив на таки високий рівень, і що у Androni Giocattoli Sidermec його занадто активно експлуатували: 99 гоночних днів, зокрема дві повних Джиро – напевно, це було трохи забагато для 20-річного спортсмена. Безумовно, Андрій все ще молодий (всього 22 роки), тому ставити хрест на ньому ніхто не збирається, проте в останні кілька років його кар’єра рухається не зовсім у тому напрямку, в якому нам би хотілося.
Кирило Царенко (24 роки, Corratec Vini Fantini)
В серпні 2023 року в складі Corratec Vini Fantini з’явився не лише Пономар, а й ще один український гонщик – Кирило Царенко. Проте, якщо для Андрія це був даунгрейд після команди Світового туру, то для Кирила – крок вперед у кар’єрі та перший контракт на дорослому рівні. На відміну від того ж Пономаря чи Падуна, Царенко з’явився у професійному велоспорті без багажу гучних успіхів на юніорському рівні, проте станом на даний момент саме уродженця Кропивницького можна назвати велогонщиком №1 в Україні.
Перший повноцінний сезон Царенка у дорослому велоспорті вийшов досить непоганим. Він проїхав усю престижну багатоденку Тіррено – Адріатико та дебютував на Монументах на Мілан – Санремо. При чому, дебютував досить яскраво: Кирило взяв участь у відриві дня, виглядав у ньому одним із найсильніших. Також навесні українець проїхав такі престижні багатоденки як Тур Альп і Тур Романдії.
Починаючи з травня у Царенка (як і у всієї його команди загалом) більше не було можливості брати участь у гонках настільки високого рівня, проте, перейшовши на змагання нижчого рангу, Кирило почав показувати високі результати: перемоги на Гран-Прі Санта Ріта, румунській Купа Макс Аусніт і гірському заліку Туру Словаччини, друге місце на одному з етапів того ж Туру Словаччини, п’яте місце на Трофео чітта ді Брешія, восьме на Трофео Маттеотті. Такими результатами у 2024 році не може похвалитися жоден інший український гонщик. Перший повноцінний сезон для Царенка у професійному велоспорті вийшов дуже непоганим, і у Кирила є все необхідне для того, щоб у подальшому лише прогресувати.
Данііл Яковлєв (19 років, Lotto Dstny Development Team)
На більш-менш високому дорослому рівні Україна представлена лише тріо (чи вже дуетом?) з Corratec Vini Fantini. Проте на юніорському рівні є один цікавий проспект – Данііл Яковлєв, який виступає за молодіжний склад славетної бельгійської команди Lotto Dstny.
2023 рік він провів у складі Cannibal - Victorious U19 Development Team, вигравши бельгійську одноденку Меморіал Антуана Демуатьє, а також етап і гірський залік французької багатоденки Пенн Ар Бед. Виступи на шосе Яковлєв поєднував з велотреком, де і добився найгучнішого на даний момент успіху в кар’єрі: золото юніорського чемпіонату світу-2023 в омніумі.
Потрапивши на більш високий рівень у 2024 році у складі Lotto Dstny Development Team (для розуміння: партнером українця по команді цього року був один з головних талантів світового велоспорту, Ярно Відар), Данііл поки що не добився значних успіхів на міжнародних гонках, проте довів, що вже є одним із найкращих гонщиків України: срібло та бронза національного чемпіонату в розділці та груповій гонці відповідно. Залишається сподіватися, що у наступному році Яковлєв зможе додати і добиватися на шосе не менш гучних успіхів, ніж на треку.
Інші
Окрім вищеназваної четвірки, слід відзначити Анатолія Будяка. 29-річний українець набирає непогані очки в рейтинг UCI, проте робить це на екзотичних азійських гонках у складі малайзійської команди Terengganu Cycling Team. Також відзначимо його ровесника Віталія Гриніва, який у червні виграв розділку на чемпіонаті України, забезпечивши собі місце в складі національної збірної на чемпіонати Європи та світу. Там він у індивідуальних гонках посів 22 та 35 місця відповідно. Зазначимо, що з невідомих причин збірна України не виставила жодного гонщика на групову гонку чемпіонату світу-2024, не використавши свою квоту.