Історичний тріумф Вінгегора, Хіндлі повернувся на подіум. Підсумки Джиро д’Італія-2026
Вінгегор увійшов у історію
Йонас Вінгегор вписав своє ім'я в історію велоспорту. Він став восьмим гонщиком в історії, який за кар'єру вигравав усі три Гран тури – і зробив це раніше, ніж Тадей Погачар. Звісно, це здебільшого питання того, які гонки у словенця в пріоритеті, проте факт залишається фактом.
Втім, перемога Вінгегора в цьогорічній Джиро нікого не здивувала – це був максимально прогнозований і закономірний підсумок гонки. Погоню капітана Visma Lease a Bike за рожевою майкою слід оцінювати комплексно, з урахуванням того, що він ставить перед собою мету зробити дубль Джиро+Тур.
З огляду на репутацію Вінгегора як максимально раціонального гонщика, були побоювання щодо того, що він поїде Джиро в економ-режимі. Проте в підсумку ці побоювання не справдилися. Ні, звісно, не можна сказати, що Йонас виклався повністю, проте він цілком міг виграти гонку і з меншими енергозатратами.
5 перемог на етапах, більше 5 хвилин переваги в загальному заліку – це було справжнє домінування. Єдиний гірський етап, який Йонас подарував відриву, він подарував своєму партнеру по команді Сеппу Куссу – американець поповнив список гонщиків, які вигравали за кар'єру етапи на всіх трьох Гран турах, проте в цілому провів доволі слабку гонку та не виконував тих феноменальних обсягів чорнової роботи в горах, до якої ми звикли.
Єдина мета, якої Visma Lease a Bike не зуміла досягнути на цьогорічній Джиро – це одягнути Давіде Піганцолі в білу майку найкращого молодого гонщика – він програв боротьбу одному з головних відкриттів Джиро, Афонсу Еулаліу.
Чи могло в боротьбі за білу майку щось піти по-іншому? Безумовно, так. По-перше, Вінгегор міг би менш активно експлуатувати Піганцолі при підготовці власної атаки на 16 етапі в Швейцарії. По-друге, у Visma Lease a Bike був шанс дотиснути португальця на 20 етапі. Під час передостаннього підйому на П'янкавалло Еулаліу був на межі випадання з основної групи, проте таки зумів втримати контакт із нею до вершини. А вже на фінальному підйомі португалець виглядав навіть сильніше за Піганцолі.
Що ж завадило Visma Lease a Bike позбутися суперника тоді, коли це було можливо? По-перше, те, що саме в той момент, коли португалець почав підвисати, у Йонаса Вінгегора трапилися механічні проблеми з велосипедом. Данцеві довелося на кілька секунд зупинитися, а його команді – знижувати темп, що дозволило Еулаліу перевести подих.
По-друге – Visma Lease a Bike банально бракувало людей. Кусс погано почувався після переможного рейду днем раніше, тому, ймовірно, в роботу на спуску та рівнині довелося би підключатися навіть самому Піганцолі, що було поганою ідеєю в контексті його боротьби за білу майку. Ось тут Visma Lease a Bike дуже не вистачило Вілко Келдермана, який рано зійшов із Джиро через падіння.
Ну а Еулаліу став, напевно, головним відкриттям Джиро-2026. Його виступи в горах на третьому тижні, його здатність знаходити друге дихання прямо по ходу гонки довели, що у цього португальця є великі перспективи як у генеральщика на Гран тури. Ну а біла майка стала більш ніж гідною компенсацію за поразку в боротьбі з Ігорем Аррієтою за перемогу на 5 етапі.
Галль зберіг друге місце
У боротьбі за друге місце ніякого перевороту також не трапилося – його зберіг Фелікс Галль. Капітан Decathlon CMA CGM був другим за силою гірником у гонці, а враховуючи те, що гірські етапи в цілому були доволі селективними, це дозволило йому компенсувати часові втрати в розділці.
Побоювання щодо інших слабких місць австрійця не справдилися – він уникнув часових втрат і на горбистих етапах, і на спусках. І питання навіть не в тому, що Фелікс підтягнув свої слабкі місця, а в тому, що його на небезпечних для нього ділянках прямі конкуренти навіть не намагалися атакувати.
Як би там не було, Галль провів свій найкращий Гран тур у кар'єрі та отримав результат, на який заслуговував ще кілька років тому – вперше як про одного з найсильніших гірників світу австрієць заявив про себе ще влітку 2023 року. Ну а далі Фелікс опиняється на роздоріжжі: у ЗМІ активно пишуть те, що його намагається переманити Lidl Trek.
Decathlon CMA CGM наче б то намагається зберегти Галля, проте зробити це дуже непросто зважаючи на те, що безумовним пріоритетом для команди є продовження контракту з Полем Сейксасом – щоби втримати французького вундеркінда, йому доведеться робити дуже щедру пропозицію. Тим більше, що, за чутками, у боротьбу за Поля втрутилася Netcompany Ineos, яка готова запропонувати навіть більшу зарплату, ніж UAE Emirates.
Приклад Бена О'Коннора, який різко здав після відходу з Decathlon CMA CGM, повинен змусити Галля задуматися – а чи варто змінювати команду? Чи треба ризикувати повторити шлях австралійця? Звісно, Lidl Trek з усіма його нинішніми проблемами (про них ми поговоримо нижче) – це команда зовсім іншого рівня, ніж Jayco AlUla О'Коннора, проте ризики все ж доволі серйозні. Хоча, звісно ж, багато що залежить від того, наскільки привабливішою з економічної точки зору є пропозиція Lidl Trek.
Red Bull не залишився без подіуму
По ходу Джиро над Red Bull Bora нависала цілком реальна загроза залишитися без подіуму нинішньої Джиро, проте вона все ж не матеріалізувалася – третім у підсумку став Джей Хіндлі. 30-річний австралієць відносно легко переніс гастроентерит по ходу гонки та до вирішальних гірських етапів на третьому тижні підійшов у бойовій формі, вкотре підтвердивши своє хороше відновлення.
Для Хіндлі це третій у кар'єрі подіум на Гран турах, і всі три були здобуті саме на Джиро – тепер на "Корса роза" він уже постояв на кожній сходинці п'єдесталу пошани. Джей довів, що його перемога на Джиро-2022 не була випадковістю, проте найголовніше – те, що він показав наявність внутрішнього стержня та високих вимог до самого себе.
З появою Red Bull у якості титульного спонсора команда Ральфа Денка отримала значно вищий бюджет та почала підписувати одного за іншим зіркових гонщиків на чолі з Пріможем Роглічем. На додаток до цього – підросли молоді таланти, Флоріан Ліповітц і Джуліо Пелліццарі. Хіндлі почав стрімко опускатися по внутрішній командній ієрархії, в 2024 році взагалі не проїхав жодного Гран туру в якості капітана.
В такій ситуації дуже багато гонщиків миряться з роллю елітного грегарі та знижують рівень вимог до самого себе. І коли знову випадає шанс проявити себе в ролі генеральщика чи бодай вільного художника – то скористатися ним уже не можуть. За прикладами далеко ходити не треба: партнер Хіндлі по команді, Олександр Власов опинився у точно тій же ситуації, що і Джей, і за останні роки різко деградував.
Зараз, навіть отримуючи шанси поборотися за перемогу на гірських етапах із відриву, росіянин не може впоратися із гонщиками, із якими у свої найкращі роки розібрався би однією лівою. Деградація очевидна, а ось Хіндлі зумів її уникнути, за що честь йому і хвала.
У подальшому йому доведеться боротися за провідне місце в ієрархії вже іншої команди – згідно з повідомленнями у ЗМІ, його перехід у Visma Lease a Bike наприкінці сезону вже можна вважати вирішеною справою. Нідерландський проєкт знайшов дуже гідну заміну Саймону Єйтсу, який раптово вирішив завершити кар'єру прямо перед стартом сезону.
Враховуючи прогрес Давіде Піганцолі, Хіндлі у наступному сезоні, ймовірно, отримає приблизно те ж, що і цього року в Red Bull Bora – статус співкапітана на Джиро з молодим італійським талантом у напарниках. І австралієць уже довів, що за свої шанси він чіплятиметься зубами.
Що стосується Пелліццарі, то для нього нинішня Джиро вийшла невдалою. На третьому тижні від Джуліо багато хто чекав одужання після гастроентериту, проте завершилося все провалом. Уже 16 етап виявився для італійця кризовим, після чого він переключився на полювання за окремими етапами, проте і тут успіху не добився.
В чому ж причини провалу гонщика, який підходив до Джиро в статусі фаворита №2? Наслідки гастроентериту чи якісь глобальні провали в підготовці? Чи, може, юнак просто зламався під тиском очікувань? Важко сказати. Виходячи з виступів Пелліццарі на стартовій частині сезону, проблем не віщувало ніщо. Звісно, навіть така невдача не змусить Red Bull Bora перестати вірити в талант молодого італійця, проте Джуліо отримав дуже болісний і неприємний досвід.
Аренсман не додав на третьому тижні
А ось Таймен Аренсман дотягнутися до подіуму не зумів, хоча багато хто його там бачив – особливо після першого тижня чи, тим більше, після другого місця на розділці, яка відкривала програму другого тижня. Очікування ці базувалися, перш за все, навіть не на поточній формі лідера Netcompany Ineos чи його місцю в загальному заліку на даний момент, а на очікуваннях щодо динаміки його форми.
Аренсман відомий як гонщик, який дуже важко входить у Гран тури та програє час навіть на не надто селективних етапах першого тижня, проте дуже сильно додає на третьому тижні. На цьогорічній Джиро Таймен провів перший тиждень як ніколи сильно та уникнув серйозних часових втрат, тому, здавалося, що йому під силу не просто заїхати на подіум, а й упевнено забрати друге місце в генеральній класифікації.
Проте очікуваного прогресу по ходу Джиро не трапилося: гірський фініш на Корно Алле Скале на 9 етапі та розділка на 10 етапі так і залишилися найкращими виступами Аренсмана на цьогорічній Джиро, після чого крива його форми направилася вниз. Не стрімко – Таймену вдалося посісти 4 місце, проте, відверто кажучи, шансів обійти Хіндлі в боротьбі за 3 місце на вирішальних гірських етапах не було.
Вочевидь, Аренсман змінив свою підготовку до цьогорічної Джиро та уникнув звичних труднощів на першому тижні. Це спрацювало: після трьох 6 місць нідерландець показав свій найкращий у кар'єрі результат у загальному заліку Гран туру. Проте виявилося, що для потрапляння на подіум потрібне щось більше. Чи вперся 26-річний Таймен у стелю своїх можливостей? Відповідь на це запитання дасть лише час.
Другий номер Netcompany Ineos, Еган Берналь, провів дуже сильний третій тиждень і, попри те, що сумлінно працював на Аренсмана, заїхав на 10 місце у загальному заліку. Якби не проблеми з серцем на першому тижні – не виключено, що саме колумбієць став би головною ставкою команди в загальному заліку. Берналь знову не показав нічого видатного у загальному заліку, проте в його виступі знову знайшлося щось, що не дозволяє ставити хрест на ньому як претендентові бодай на подіуми Гран турів.
І дійсно – якщо проблеми з серцем на першому тижні були лише неприємним епізодом, а не першим симптомом чогось серйозного, то є підстави сподіватися, що наступного разу для Егана все може скластися суттєво краще.
Маньє виграв спринтерський залік
Боротьби за цикламенову майку на третьому тижні всі чекали з величезним нетерпінням – шанси Поля Маньє та Джонатана Нарваеса на третьому тижні видавалися практично рівними. На 17 етапі трапилося те, чого всі й очікували – Нарваес відібрався у відрив дня, і завдяки проміжним фінішам і підсумковому 9 місцю повернув собі лідерство у спринтерському заліку.
Проте наступний день став вирішальним у боротьбі за Maglia Ciclamino, похоронивши всі шанси еквадорця. За всіма прогнозами 18 етап мав стати черговим днем для панчерів, проте доволі несподівано гонка виявилася не надто селективною, і перемогу на етапі розіграли чисті спринтери. Виграв його саме Маньє, і третій успіх француза на цьогорічній Джиро став вироком для Нарваеса у боротьбі за спринтерську майку: додаткових 50 очок для Поля взагалі не вписувалися у ті калькуляції, на основі яких їхні шанси на майку розцінювалися як рівні.
Проте на цьому біди для Джонатана не завершилися. Після фінішу 18 етапу на шляху до командного автобуса неприємно впав і отримав пошкодження, через які наступного дня зійшов по ходу 19 етапу. Невідомо, наскільки серйозними були ці пошкодження, і чи здався би Нарваес настільки легко, якби зберігав реальні шанси на цикламенову майку, проте на той момент Джонатану дійсно вже, по суті, не було за що боротися.
Як би там не було, три перемоги на етапах – просто блискучий підсумок Джиро для Нарваеса. Врожай, який дасть його агенту значно більше козирів на переговорах щодо нового контракту. Хоча подейкують, що його повернення у Netcompany Ineos – вже вирішене питання.
Ну а сам Маньє, уже гарантувавши собі перемогу в спринтерському заліку, заключний етап у Римі провалив, посівши лише 11 місце – на фінішній прямій Поль втратив позицію, після чого його відтіснили з оперативного простору. Значною мірою це стало тому, що Яспер Стуйвен сів "поліцейським" у пізній відрив Філіппо Ганни, а після того, як втікачів наздогнали, уже не мав тієї свіжості в ногах. Яскрава ілюстрація тому, яку важливу роль в успіхах Маньє відігравав його спринтерський поїзд загалом і Стуйвен зокрема.
Суперечливий виступ Lidl Trek
Муки Джонатана Мілана в погоні бодай за одним етапом Джиро-2026 таки увінчалися успіхом – він переміг у заключний день гонки в Римі. "Бик із Буйї" не зумів продовжити свою безпрограшну серію в спринтерських заліках Гран турів, проте Джиро-2026 не стала першою супербагатоденкою в кар'єрі, яку зірковий спринтер покинув без бодай однієї перемоги на етапі.
У попередні два тижні ми багато та справедливо критикували спринтерський поїзд Lidl Trek. Чи виправився він на останньому етапі в Римі? Та ні, Мілан переміг не завдяки блискучій роботі команди, а всупереч її відсутності. Знову багато розрізнених дій попереду пелотону та відсутність будь-якої підтримки на останніх 600-700 метрах дистанції.
І це символізує весь виступ Lidl Trek на нинішній Джиро: перемога на етапі, синя майка Джуліо Чікконе за перемогу в гірському заліку, 5 місце Дерека Джі в генеральній класифікації – здавалося би, просто чудовий врожай. Проте питань до виступів і до тактичних рішень Lidl Trek на Джиро-2026 достатньо.
Про роботу команди на спринтерських етапах ми уже говорили достатньо, але проблеми були не лише там. Так, Джуліо Чікконе синю майку забрав, проте виграти етап так і не зумів попри численні спроби. Так, часто італійцеві відверто не щастило – його боялися відпускати у переможні відриви, пелотон вирішував не віддавати перемогу втікачам тоді, коли це прогронзувалося (мова йде, перш за все, про 9 етап). Проте й у діях самого Чікконе було багато імпульсивності та мало раціоналізму.
Йдеться, перш за все, про його атаку на спуску з Пассо Фальцарего на 19 етапі, коли Джуліо просто розлютився через те, що Ейнер Рубіо відібрав у нього очки в гірський залік на вершині перевалу. Сміливе проходження спуску виглядало красиво, проте не принесло Чікконе перемогу на етапі – на останньому підйомі його наздогнав і пройшов Сепп Кусс.
Та атака Чікконе на спуску з Пассо Фальцарего викликала й інший привід для критики – мовляв, Джуліо повинен був залишитися зі своїми партнерами по відриву та допомагати Дереку Джі в просуванні вгору по загальному заліку. Проте претензії ці виглядають доволі сумнівно.
По-перше – не думаю, що відсутність допомоги з боку Чікконе сильно завадила канадцеві. Після атаки Джуліо попереду був спуск, де фактор роботи партнера по команді перед тобою мінімальний, 5 км рівнини, де італієць із доволі скромним індивідуальним ходом не був би великим помічником, і фінальний підйом, де через градієнти у 10+% аеродинамічний фактор також мінімальний.
Скільки потенційного часу переваги над пелотоном втратив Джі через те, що Чікконе не було поруч? Навіть за найбільш сміливими прикидками – не більше ніж 40-45 секунд. Джуліо не допоміг би Дереку піднятися на підсумковий подіум чи бодай обійти Аренсмана в боротьбі за 4 місце.
По-друге – а чи повинен був Чікконе працювати на Джі згідно командної ієрархії? Теж не факт. Те, як Дерек включався в роботу на спринтерському етапі до Мілана, говорило про одне: сам факт того, що він є головною надією Lidl Trek у загальному заліку, ще не робить №1 у командній ієрархії.
Джі прийшов у Lidl Trek дуже пізно – лише на початку січня, коли передсезонні збори в розпалі, а плани команд на сезон уже давно розписані. І якщо у Lidl Trek обіцяли Чікконе, який у команді вже 7 років, роль вільного художника на Джиро, то італієць мав повне право саме в такому амплуа і діяти. Тим більше, що Джі, при всій повазі до канадця, все ж не гонщик суперелітного рівня, заради раптового підписання якого варто було на ходу перекроювати командні плани на сезон. І те, що на Джиро приїхала команда, побудована навколо спринта Джонатана Мілана, саме про це і говорить.
Тим не менш, канадця варто похвалити. Після його сміливого рейду у відрив дня на 19 етапі цілком можна було очікувати, що 20 етап дасться йому важко, проте цього не трапилося. Більше того: можна сказати, що з усіх гірських етапів Джиро-2026 саме на 20-му Джі виглядав найкраще. Канадець вкотре довів, що він є людиною саме третього тижня, а відновлення у нього просто чудове.
В цілому ж оця ситуація із незрозумілою ієрархією Lidl Trek яскраво ілюструє і глобальні проблеми команди у поточному сезоні. Якщо минулого року підопічні Луки Гуерчілени посіли впевнене третє місце в командному рейтингу UCI, то на даний момент ідуть лише 11-ми – і це попри постійне збільшення бюджету команди після появи Lidl у якості додаткового спонсора.
Схоже, що команда зіткнулася з тими проблемами, які часто виникають у проєктів, чий бюджет раптово різко збільшується: грошей стало значно більше, а розуміння, як їх правильно витратити, ще не прийшло. Пізнє підписання Джі, втрата такого ключового елемента спринтерського поїзда як Яспер Стуйвен – все це симптоми несистемності роботи Lidl Trek на трансферному ринку. Отримавши більший бюджет, у команді почали просто хапати все що блистить, і при цьому втратили менш яскравого гонщика, який буквально склеював своїми діями спринтерський поїзд Lidl Trek.
По ходу Джиро-2026 з'явилися чутки про те, що команда на наступний сезон підпише Йорді Меуса. Ким він буде – ще одним штатним спринтером команди чи елітним розганяючим для Мілана, дуже недешевою заміною Стуйвену? Відповідь на це запитання дозволить зрозуміти: чи усвідомили у Lidl Trek свої помилки? Чи залишилася криза зростання позаду? Досі менеджмент команди діяв досить грамотно, тому можна сподіватися, що відповідь на ці запитання буде ствердною.