Погачар розгромив Вінгегора на генеральній репетиції Тур де Франс. Підсумки тижня у велоспорті
Гонки тижня
8 – 15 червня – Критеріум Дофіне (Франція)
За традицією в першій половині червня відбулася генеральна репетиція Тур де Франс – Критеріум Дофіне, який цього року зібрав майже всіх топфаворитів майбутньої "Великої петлі" – не вистачало, мабуть, лише Жоау Алмейди, який поїхав на Тур Швейцарії, та Пріможа Рогліча, який відпочиває після фіаско на Джиро. Вперше в кар’єрі приїхав на Дофіне Тадей Погачар, а це означало, що ми мали змогу побачити його в очній боротьбі з головним конкурентом, Йонасом Вінгегором.
Дебют словенця на Дофіне вийшов королівським – він виграв перший же етап, який багато хто віддавав спринтерам. Виграв, перш за все, за рахунок атаки Вінгегора, який вирішив перевірити пильність своїх суперників на рівнині після останнього пагорба етапу.
Репетиція дуелі між Погачаром і Вінгегором залишилася цілком і повністю за словенцем: сумарно три перемоги на етапах, перше місце у загальному та спринтерському заліках. Хоча у певний момент здавалося, що Йонас готовий краще за капітана UAE Emirates.
Справа в тому, що Погачар відносно невдало проїхав розділку на четвертому етапі: лише четверте місце із відставанням у 48 секунд від Ремко Евенепула та 28 – від Вінгегора. Доволі суттєвий програш як для 17-кілометрової дистанції.
Детальний аналіз розділки показав, що Тадей прекрасно проїхав невеличкий підйом у середині дистанції, проте дуже багато програвав на рівнині. Враховуючи чутки про те, що Погачар практично не тренувався на розділочному велосипеді у процесі підготовки до Туру, такий виступ виглядав максимально закономірним. Словенець багато програвав саме там, де ключовим фактором була аеродинаміка.
Також Погачар у розділці не надто комфортно почувався на спуску, і декілька разів був близьким до падіння. Цілком імовірно, що це наслідок не лише недопідготовленості Тадея до розділок, а й того факту, що цьогорічна версія розділочного байка Colnago трохи поступається в якості тим, на яких UAE Emirates їздили у попередні роки.
Нехтування Погачаром підготовкою до розділки виглядає цілком зрозумілим. На Тур де Франс цього року буде лише одна рівнинна розділка на 30 км: оптимальна готовність у горах буде значно вагомішим фактором у боротьбі за перемогу.
Класний проїзд Погачаром пагорба в розділці виглядав як ознака майбутніх сильних виступів у горах, і ці прогнози повністю справдилися. Словенець просто розгромив своїх суперників на гірських етапах і впевнено виграв загальний залік Дофіне. Заключний етап Тадей вирішив подарувати відриву, хоча перемога у той день могла би стати ювілейною, сотою в кар’єрі Погачара. Проте капітан UAE Emirates вирішив відкласти ювілей до чемпіонату Словенії або до Тур де Франс.
Погачар виглядав на голову сильнішим за Вінгегора на Дофіне. Особливо на шостому етапі з фінішем у Комблу, де на не надто складному підйомі словенець навіз своєму дуельному супернику більш ніж хвилину. Дуже символічна перемога, враховуючи, що два роки тому на цьому ж підйомі в рамках розділки на Тур де Франс Вінгегор завдав Тадею однієї з найбільш болючих поразок у кар’єрі.
Чи означає таке домінування Погачара на Дофіне, що на Тур де Франс ми другий рік поспіль не побачимо ніякої боротьби за жовту майку? Чи, можливо, просто словенець у цей момент був ближчим до своєї пікової форми, ніж його суперник? Цілком імовірно, що в другому варіанті є доля істини: якщо Тадей – гонщик всесезонний, то Вінгегор славиться умінням точково виходити на пік форми до головних гонок сезону.
Можливо, за найближчі три тижні Йонас зможе відіграти частину відставання у рівні готовності від Погачара. Проте ліквідувати все відставання – це вже значно складніше. Занадто вже значною виглядала перевага словенця в горах на Дофіне. Тому, як би нам не хотілося бачити рівну дуель на Тур де Франс, Погачар підходить до "Великої петлі" в статусі явного фаворита №1.
Що стосується фаворита Туру №3, Ремко Евенепула, то він на Дофіне виграв розділку, принісши Soudal Quick Step ювілейну, тисячну перемогу в історії (хоча за іншою версією підрахунків – 998-му). Проте в горах бельгієць виглядав суттєво слабкіше, і залишився без подіуму загального заліку.
Тривожний симптом напередодні Туру? Важко сказати. Наприклад, минулого року Ремко на Дофіне виглядав значно гірше, що не завадило йому на "Великій петлі" продемонструвати найкращу гірську форму в кар’єрі. Втім, проводити такі паралелі не зовсім доречно, враховуючи, що минулого року Ремко переніс важку травму в квітні та постійно відставав від запланованого графіку в процесі підготовки до Туру. Зараз же Евенепул приїхав, будучи на 1,5 кг легшим, ніж торік.
На першому етапі Ремко проспав атаку Вінгегора на рівнині, загубившись на далеких позиціях у пелотоні, та був змушений самотужки перекладатися до лідерів. Це вже схоже на якусь тривожну закономірність – рівно те саме ми бачили в квітні на арденських класиках. Звичайно, бачать і аналізують такі речі й суперники Евенепула, тому, цілком імовірно, будуть намагатися підловити Ремко в схожих ситуаціях і на Турі.
Без подіуму Критеріума Дофіне бельгійця залишив Флоріан Ліповітц, який зробив чудову заявку на статус капітана Red Bull Bora на Турі навіть за живого Пріможа Рогліча. Німець дуже класно проїхав розділку та перші два гірських етапи, і лише на останньому потрапив у міні-кризу, яка через рівнинні останні кілометри дистанції не призвела до вагомих часових втрат.
В цілому Ліповітц провів дуже яскраву гонку. Значну частину своєї підсумкової переваги над Евенепулом він набрав на горбистому третьому етапі, відібравшись у відрив дня та вигравши у пелотона 54 секунди. Активним був Флоріан і на шостому етапі, де атакував на передостанньому підйомі, проте зумів зберегти достатньо сил на вирішальні кілометри на шляху до Комблу.
До слова, на третьому етапі Ліповітц не лише набрав важливі секунди переваги над Евенепулом і компанією, а й затвердився у статусі лідера Red Bull Bora. Із капітанським номером на гонку приїхав Максім Ван Гілс, проте того дня він за 14 км до фінішу, коли пелотон уже нісся на максимальних швидкостях, отримав прокол колеса та програв у підсумку 3 хвилини. Хоча подальші виступи бельгійця у великих горах говорять про те, що шансів на щось серйозне у загальному заліку в нього все одно не було.
На заключному етапі Тобіас Халланд Йоханнессен навіть намагався атакувати Евенепула та обійти його в загальному заліку. Нічого у капітана UnoX не вийшло, проте сам факт того, що він відчував себе здатним таке зробити – вже яскрава ілюстрація його прекрасної готовності. Перший настільки сильний виступ у великих горах на дорослому рівні для переможця Тур де ль’Авенір 2021 року.
Сильну гонку провів і другий номер Visma Lease a Bike, Маттео Йоргенсон, який фінішував шостим у загальному заліку. Хоча минулого року на Дофіне американець став другим у загальному заліку цієї гонки, до останнього борячись за перемогу з Роглічем. Тому кроком уперед у виконанні Йоргенсона такий перфоманс не назвеш.
Сьомим фінішував Енрік Мас, який виглядав не надто сильно, проте провів незвично атакувальну та агресивну гонку. Капітан Movistar, як і Ліповітц, на шостому етапі робив спробу ранньої атаки, а на заключному, восьмому етапі, взагалі був учасником відриву дня.
А ось його співвітчизник Карлос Родрігес провів дуже слабку гонку та фінішував лише дев’ятим у загальному заліку. Вкотре переконуємося в тому, що іспанець на роль головного капітана-генеральщика такої могутньої команди як Ineos Grenadiers банально не тягне за своїм рівнем. Чутки про підписання Евенепула на фоні таких виступів Родрігеса виглядають максимально закономірними.
Яскраво проявив себе на Критеріумі Дофіне й французький суперталант Поль Сейксас, який фінішував восьмим у загальному заліку. Перед стартом заключного етапу гонщик Decathlon Ag2r взагалі йшов шостим, проте в останній день потрапив у невелику кризу. Як би там не було, для 18-річного віку це просто неймовірно сильний виступ. Сейксас все переконливіше затверджується в статусі головного таланта світового велоспорту нового покоління. Настільки сильним у 18-річному віці в історії велоспорту був, можливо, лише Ремко Евенепул.
Якщо нова зірка французького велоспорту запалюється на наших очках, то інша провела свою прощальну гонку в кар’єрі. Йдеться, звісно ж, про Ромена Барде. Гучно грюкнути дверима гонщику Picnic PostNL не вдалося: лише одна спроба виграти етап із відриву (на сьомому етапі), та й та невдала. Барде не вгадав із днем, коли варто було йти у відрив: Погачар розщедрився наступного дня, на восьмому етапі, відпустивши відрив за перемогою. Подарунком від Тадея скористався інший француз – Ленні Мартінес.
Єдиний чистий спринтерський етап виграв Джонатан Мілан. Міг він виграти і горбистий 5 етап до Макона, проте не зумів реалізувати практично ідеальний розвоз від Сімоне Консонні, фінішувавши лише п’ятим. Джонатан явно приїхав на фініш із порожніми ногами після боротьби за виживання у пелотоні на пагорбах.
І тут незрозуміло: чи критикувати лідера Lidl Trek за те, що він провалив фінішний спринт, чи хвалити за те, що він взагалі висидів у пелотоні? Мілан був єдиним топовим спринтером, який брав участь у Дофіне, тому порівнювати його швидкості та уміння терпіти рельєф не було з ким.
Матьє Ван дер Пул не виграв жодного етапу на Дофіне, проте двічі фінішував у топ-3 і сумарно 5 разів – у топ-10. Зірковий нідерландець боровся як міг, їздив у відриви дня – і все заради зеленої майки найкращого спринтера. Завоювати її так і не вдалося: він набрав 79 очок – стільки ж, скільки і Погачар, проте програв словенцеві за меншою кількістю перемог на етапах: 0 проти 3.
Образлива невдача, проте в цілому Ван дер Пул нинішню Дофіне явно може занести собі в актив. Особливо враховуючи, що його на цій гонці взагалі не мало бути. Нагадаємо, наприкінці травня Матьє зламав зап’ястя під час гонки Кубку світу з маунтенбайку в Нове Место. Спершу навіть участь гонщика Alpecin Deceunick у Тур де Франс була під питанням, проте він відновився рекордними темпами та зумів виступити на Дофіне.
Наступний тиждень
15 – 22 червня – Тур Швейцарії
В неділю стартувала ще одна престижна багатоденка Світового туру, яка також багатьма розглядається як заключний етап підготовки до Тур де Франс – Тур Швейцарії. Цього року маршрут гонки доволі незвичний: жодної рівнинної розділки, жодного групового етапу з фінішем у по-справжньому довгий та складний підйом. Зате достатньо горбистих етапів для панчерів і спринтерів широкого профілю.
Найкраще для панчерів підходять 1 і 3 етапи. Буде і один етап, який, попри пагорби на першій половині дистанції, має високі шанси завершитися масовим спринтом – шостий. Другий етап формально можна назвати гірським фінішем, проте коротким і пологим: 4,9 км із середнім градієнтом у 3,3%.
На четвертому етапі Тур Швейцарії заїде на територію Італії. Кордон двох держав гонщики подолають на вершині традиційного для цієї багатоденки перевалу Шплюгенпасс: 8,8 км, 7,3%. Після нього – довжелезний спуск у К’явенну та фініш у Боргоново ді П’юро.
Найважчим за рельєфом буде п’ятий етап. На першій половині дистанції гонщики подолають перевали Юлієрпасс (7,3 км, 6,5%) і Пассо Сан Бернардіно (7,5 км, 6,0%). У розв’язці етапу гонщики двічі подолають короткий, проте крутий підйом Кастанеда: 4,5 км із середнім ухилом у 9,8%. Під час другого, фінального проходження Кастанеди гонщики на вершині перевалу не зупиняться, а подолають ще 1,8 км в гору з градієнтом у 9%. Не надто довга гора, проте крутизна підйому, ймовірно, зробить саме цей пагорб сценою вирішальної битви в загальному заліку.
Сьомий етап буде трохи простішим за загальним набором висоти, проте розв’язка буде дуже схожою на п’ятий етап: два коротких, проте крутих підйоми. Спершу – Бюргеншток (5,5 км, 7,9%), потім – фінішний підйом Емметтен: 3,9 км, 8,1%.
Єдина розділка Туру Швейцарії-2025 буде гірською. При чому, перша половина дистанції – це штурм того ж підйому на Емметтен, який гонщики долатимуть і днем раніше. Друга половина ще складніша: 5,3 км із середнім градієнтом у 9,8% і фініш у Штокхютте. Остаточно загальний залік багатоденки сформується саме на цій короткій, проте дуже складній розділці.
Беззаперечним фаворитом №1 загального заліку є Жоау Алмейда. Звичайно, португальському гонщику UAE Emirates не на руку відсутність на Турі Швейцарії бодай короткої рівнинної розділки, проте загальний клас Алмейди, найімовірніше, дозволить йому виграти навіть за такого маршруту.
А ось кому відсутність рівнинних розділок на руку – так це Феліксу Галлю. У формі дворічної давнини австрієць міг би навіть кинути виклик Алмейді, проте форма гонщика Decathlon Ag2r у поточному сезоні дозволяє мріяти в кращому випадку про місце на подіумі. Готується до свого прощального Тур де Франс Герейнт Томас, хоча останніми роками зірковий британець на тижневих багатоденках не виблискує.
Намагається перезавантажити свою кар’єру після важкої травми стегна Тао Геогеган Харт, який нещодавно піднявся на подіум загального заліку Туру Словенії. Альтернативним варіантом на загальний залік для Lidl Trek може стати Хуан Педро Лопес.
Капітаном Red Bull Bora буде Олександр Власов, який нинішній сезон відверто провалює. Реабілітовуватися за провальну першу половину сезону потрібно і Бену О’Коннору, якому перехід у Jayco AlUla поки що на користь точно не пішов. Ілан Ван Вілдер не так часто отримує капітанський статус в Soudal Quick Step, тому бельгієць явно захоче скористатися свободою дій. Капітанські повноваження у Movistar ділитимуть новачок команди Пабло Кастрільо та ветеран Найро Кінтана.
З Джиро д’Італія в ногах їдуть Тур Швейцарії Пельо Більбао та Лоренцо Фортунато, тому їхні перспективи слід оцінювати вкрай обережно.
Минулого року п’ятим у загальному заліку Туру Швейцарії став Меттью Ріккітелло, для якого це був проривний момент у дорослій кар’єрі. Тепер молодому американцеві із Israel Premier Tech потрібно підтверджувати свій рівень. У найкращі роки кар’єри прекрасно виступали на Турі Швейцарії Руй Кошта та Йон Ісагірре, проте їхній нинішній рівень не дозволяє розраховувати на повторення успіхів зразка минулого десятиріччя.
Фаворитом єдиного спринтерського етапу буде Арно Де Лі. Також серед зіркових мисливців за окремими етапами слід виділити Матея Мохоріча та Бенуа Конферуа. У зв’язку з відсутністю яскраво вираженого претендента на загальний залік у Visma Lease a Bike свободу дій отримає Тіш Беноот. Обох своїх головних зірок привезла Tudor Cycling – на старт вийдуть Жуліан Алафіліпп і Марк Хірші.
Варто зазначити, що уже на першому етапі UAE Emirates і Алмейда значно ускладнили собі життя. Вони відпустили дуже сильний відрив, у якому були такі люди як О’Коннор, Алафіліпп, Кастрільо, Фортунато, Джордж Беннетт, Ромен Грегуар, Воррен Баргіль та інші. У підсумку їм дали 2-3 хвилини переваги перед наступними етапами.
Оскільки маршрут нинішнього Туру Швейцарії відносно простий, відіграти таке відставання Алмейді буде непросто, навіть попри всю перевагу в класі. Проте тепер є вища ймовірність того, що гірські етапи будуть селективними – UAE Emirates будуть задавати високий темп, допомагаючи своєму капітану відігрувати відставання у загальному заліку.
Дайджест новин
У зв’язку з Джиро д’Італія, яку Чемпіон висвітлював у дещо іншому форматі, огляд головних новим зі світу велоспорту ми не проводили ще з початку травня. А за ці півтора місяці цікавих новин накопичилося чимало. Про них і поговоримо.
– Адам Єйтс і Фелікс Гроссшартнер продовжили контракти з UAE Emirates до 2028 і 2027 року відповідно.
– Бельгійський одноденник Джанні Вермеєрш близький до переходу із Alpecin Deceuninck в Red Bull Bora. Його партнер по команді Тімо Кіліх може відправитися у Visma Lease a Bike.
– Раніше уже повідомлялося про те, що Total Energies може закрити свою велокоманду та стати ще одним спонсором Ineos Grenadiers. Це дозволить британській команді суттєво підвищити свій річний бюджет: з нинішніх 50 – 55 мільйонів євро на рік до 60 – 65 мільйонів, досягнувши паритету з UAE Emirates. Збільшення бюджету керівництво Ineos Grenadiers планує використати для здійснення супертрансферу: підписання Ремко Евенепула. Бельгієць нібито вже дав принципову згоду на перехід.
Британській команді інтерес до Ремко приписували і раніше, проте тоді здійснити цей перехід було значно важче. Справа в тому, що у бельгійця є особистий контракт зі Specialized, у той час як Ineos Grenadiers протягом багатьох років виступають на велосипедах Pinarello.
Проте контракт команди з Pinarello діє до кінця поточного року і, ймовірно, продовжений не буде. Головний претендент на заміну Pinarello – саме Specialized. Шлях до підписання Евенепула тепер відкритий.
Ну а тим часом Ремко заявив, що цього року планує виступити на чемпіонаті Бельгії як у розділці, так і у груповій гонці. Ці старти відбудуться 27 і 29 липня відповідно – за тиждень до початку Тур де Франс.
– В Ineos Grenadiers назрівають суттєві зміни в структурі менеджменту. Наприкінці сезону, після завершення кар’єри, посаду в керівництві отримає Герейнт Томас.
Колишній генеральний менеджер команди Дейв Брейлсфорд покине свою посаду в Манчестер Юнайтед і зосередиться на загальному менеджменті всіма спортивними проєктами компанії Ineos. А, значить, зможе приділяти більше уваги велокоманді, якою керував з моменту її створення в 2010 році.
До слова, наприкінці поточного сезону завершить кар’єру не лише Томас, а і ще один ветеран Ineos Grenadiers – Хонатан Кастров’єхо. 38-річний іспанець виступав за британський колектив з 2018 року. Водночас, Міхал Квятковскі завершувати кар’єру не планує, він продовжив контракт із Ineos Grenadiers ще на рік.
– Один із найкращих велогонщиків Швейцарії, Штефан Кюнг, імовірно, продовжить кар’єру в швейцарській команді Tudor Cycling. Очікується, що Кюнг, який з 2019 року виступає за Groupama FDJ, укладе з проєктом Фабіана Канчеллари дворічний контракт.
– Джиро д’Італія в 2027 році може розпочатися… в Австралії. Принаймні, австралійські журналісти стверджують, що робота над реалізацією такої сміливої та водночас сумнівної ідеї вже ведеться. Думаю, про те, наскільки це непроста ідея з точки зору логістики та акліматизації спортсменів, не варто навіть говорити.
Втім, для нинішнього директора Джиро Мауро Веньї "Корса роза" 2025 року була останньою на цій посаді. Чи захоче наступний бос гонки втілювати таку сумнівну ідею в життя – ми не знаємо.
– Лідер Movistar Енрік Мас продовжив контракт із командою Еусебіо Унсуе до кінця 2029 року. Іспанський гірник відхилив пропозицію від Visma Lease a Bike.
– Давід Годю продовжив контракт із Groupama FDJ до кінця 2027 року. Француз заявив, що планує ще два роки бути капітаном і генеральщиком, після чого шукатиме себе в команді в іншій, більш вільній і менш вимогливій ролі.
– Decathlon Ag2r націлений на підписання зіркового спринтера Visma Lease a Bike Олава Коойя і готовий додати до його спринтерського поїзда Даане Хооле із Lidl Trek і Кееса Бола із XDS Astana. Такі кроки на трансферному ринку для Decathlon Ag2r можливі завдяки тому, що команда розраховує на суттєве збільшення бюджету на наступний рік.
Це пов’язане з тим, що у спонсорському пулі команди назрівають суттєві зміни. Компанія Ag2r, яка спонсорувала команду з 1997 року, припиняє свою діяльність у велоспорті. Замість неї спонсором проєкту буде всесвітньо відомий бренд L’Oreal. Хоча у самій компанії поки що заперечують таку інформацію.
– Крістоф Лапорт пропустить Тур де Франс-2025. Зірковий французький класик досі не впорався з наслідками цитомегаловірусу, яким заразився на початку поточного року.
– Не виступить на "Великій петлі" і Майкл Меттьюз. У нього виявили тромбоемболію легеневої артерії.
– Наприкінці травня Фабіо Якобсен провів перше тренування на велосипеді після операції, яку він переніс наприкінці березня. Нагадаємо, у нього виявили проблеми з клубовою артерією, через що у ноги спортсмена надходило недостатньо крові.
– Хуан Аюсо повернеться в гонки 2 серпня на Класиці Сан-Себастьян. Також у його календарі – чемпіонат світу 2025 року в Руанді.
При цьому, на Вуельту іспанець не поїде. І це не покарання за провал на Джиро, а частина політики UAE Emirates, яка не дає гонщикам до 25 років їздити більш ніж один Гран тур у сезоні. З тієї ж причини не поїде на Вуельту і віцечемпіон Джиро Ісаак Дель Торо.
До слова, потрапляння на подіум "Корса роза" дозволило мексиканцеві активувати пункт у контракті, згідно з яким його зарплата потроїться: з 0,8 до 2,5 мільйона євро на рік. Стільки ж заробляє і Аюсо.
– Вуельта-2026 не фінішуватиме у Мадриді, оскільки у день фіналу гонки, 13 вересня, в столиці Іспанії відбудеться Гран-Прі Формули-1. Фінал Вуельти буде вкрай незвичним: на Канарських островах, де відбудуться два заключні етапи, при чому, обидва – гірські.
20 етап відбудеться на острові Гран Канарія та фінішуватиме на горі Піко де лас Ньєвес. Наступного дня гонщики перемістяться на Тенеріфе, і заключний етап Вуельти фінішуватиме на вулкані Тейде – одному із найпопулярніших місць для високогірних зборів усіх велогонщиків.
– У четвер, 12 червня, відбулося засідання UCI, на якому ухвалили ряд рішень. Зокрема, було відхилено пропозицію створити альтернативний календар гонок під назвою One Cycling, який планує спонсорувати Інвестиційний фонд Саудівської Аравії (PIF). Головним противником цього проєкту є французька компанія ASO.
Затверджена нова система нарахування рейтингових очок UCI, яка враховуватиме результати в інших дисциплінах велоспорту – велокросі, маунтенбайку та треку. М’яко кажучи, сумнівна ініціатива, але маємо що маємо: ці зміни наберуть чинності в 2027 році.
Автоматичні запрошення на всі гонки Світового туру тепер отримуватимуть не 2, а 3 найкращі команди Про туру. Боротьба за виживання в елітному дивізіоні втрачає сенс: всі сильні команди і так отримуватимуть запрошення на найбільш бажані гонки сезону.
Класика Брюгге – Де Панне змінить свій формат. Де Панне з маршруту приберуть, старт і фініш гонки розташовуватиметься в Брюгге. Гонка отримає назву The Great Sprint Classic.