Вперед у минуле – назад у майбутнє: роздуми й аналогії після фіналу Світоліної на Підсумковому турнірі

Ех, не вийшло в Еліни повторення 2018 року! А було так близько. Натомість повторився 2019-й.
Про що це я? Звісно, про фініш сезону на Підсумковому турнірі.
У 2018-му Світоліна, приїхавши на WTA Finals у статусі головної аутсайдерки змагань, тріумфально пройшла по турніру й здобула престижний трофей. Та й взагалі, нинішній сезон за своїм перебігом вражаюче нагадував для першої ракетки України той уже давній, ніби з іншого життя, рік.
Порівняймо. 2018-й розпочався для Еліни з титулу в австралійському Брісбені. Зараз – перемога у новозеландському Окленді. На "тисячнику" в Римі Світоліна тріумфувала як тоді, так і у 2026-му.
Єдиною різницею став лютневий успіх восьмирічної давнини на Прем'єрі (нині це категорія WTA 500) у Дубаї. Але ми й не претендували на повну ідентичність, адже знаходимось не в тенісному симуляторі.
Успіхи першої половини сезону і тоді, і зараз змінилися проблемами, починаючи з літа. Причини цих негараздів були різними.
Вісім років тому Світоліна кардинально перебудовувала модель гри з захисної на атакувальну. Для цього було ухвалено рішення скинути вагу, щоб ще підвищити швидкість пересування кортом. Ідея загалом виявилася невдалою.

Перші місяці ще приносили результат, хоч перепади в рівні тенісу Еліни іноді неприємно дивували. А з червня її гра остаточно розладналася.
Світоліна ледь кваліфікувалася на Підсумковий турнір, до фавориток не відносилася жодним чином, і все ж перемогла всіх найкращих тенісисток світу. Ніхто не міг пояснити цей феномен.
Зараз уже відомо, що окрім фірмового бойового духу чеснотою Еліни є вміння розкласти сили на весь сезон так, щоб вистачило на вогняну кінцівку. Себто, на WTA Finals. Більшість тенісисток приїжджають на Підсумковий втомленими та з думками про відпустку.
Світоліна – не така.
Тому зараз, вже у віці 32 років, з усіма проблемами другої половини сезону: травмами, розлученням і хейтом за нього від європейських уболівальників, Еліна зуміла витягнути себе за волосся з трясовини провального старту в Індіан-Веллсі. Цю тенісистку ніколи не можна списувати з рахунків.
Особисто я дуже сподівався на перемогу в фіналі над Андрєєвою. Не без політичних причин, звісно. Але насамперед – тому що нинішній сезон з усіма його неоднозначностями, перший топовий після довгої перерви, Світоліна заслужила завершити тріумфально.

Не судилося. Й аналогія з 2018-м залишилася не завершеною.
Кінцівка року повторила 2019-й. Сам той сезон не нагадував поточний. Тоді Світоліна єдиною з усіх учасниць WTA Finals не завоювала жодного трофею, а на Підсумковий потрапила завдяки двом півфіналам турнірів Grand Slam, у жодному з яких не мала шансів на фінал.
Однак до вирішального матчу в Шеньчжені дісталася, і там поступилася Ешлі Барті. 2019 рік Еліна завершила на шостому місці світового рейтингу, як і зараз.
А тепер найголовніше. Закінчимо порівняння з минулим і подивимось у майбутнє.
Підсумком поточного року можна вважати те, що Світоліна нарешті повернулася на найвищий рівень. Зі своєї шостої позиції рейтингу WTA українка відстає від третього місця менш ніж на 800 очок, а від першої ракетки світу Рибакіної – на 2000.
Це відносно небагато, якщо зважати на те, що очевидних домінаторок у світовому тенісі наразі нема. Еліна за умови гарного здоров'я цілком може розраховувати здійснити хоча б одну з двох своїх головних цілей: виграти турнір Grand Slam та/або стати першою ракеткою світу.
Так, їй уже 32, і 8-9 років тому шансів на здійснення мрій було більше. Однак ще на пару сезонів Світоліної має вистачити, а не повторити помилок юності тенісистці допоможе досвід.
Тому вперше, мабуть, аж із 2020-го у майбутнє українського жіночого тенісу можна дивитися з оптимізмом. Особливо, зважаючи на те, що нарешті перший по-справжньому яскравий рік провела Марта Костюк. Хоч і не склався у неї дебютний Підсумковий.

Але Марта – то зовсім інша історія...