Стародубцева: Мої родичі перебувають на окупованій території, провисаю ментально
Ще півтора року тому про тенісистку Юлію Стародубцеву ніхто не знав. Тонкі спеціалісти могли згадати її ім'я через перемогу на дорослому чемпіонаті України, коли Юлі було 16 років. На жаль, зовні гучний титул не дав жодних преференцій для серйозного запуску професійної кар'єри. Відсутність фінансового карт-бланшу родини Стародубцевих могла стати черговою сумною і типовою українською історією. Але не в нашому випадку.
Переїхавши до США, Юлія вступила до університету Вірджинії. Там на студентському рівні від її суперниць летіли тріски. Причому нерідко в ролі переможених опинялися ті, чий потенціал вважався чітко протурним. Першим тренером, що поставила техніку, стала бабуся Ангеліни Калініної.
Закінчивши коледж у серпні 2020-го, білявка з Нової Каховки вирішила натиснути на "старт" професійної кар'єри. Для стартового ривка довелося працювати тренером у приміському кантрі-клабі Нью-Йорка за 50 доларів на годину.
Головний же фінансовий імпульс прийшов після поради американського друга. За допомогою краундфандингу (збір коштів від великого кола людей на реалізацію ідеї. — ред.) вдалося назбирати близько 20 000 доларів. І її шлях почався з самих низів тенісної піраміди. Спочатку перемога на змаганнях, де головним призом виступала "вайлд кард" на професійні турніри. Потім перші крихти в особистому рейтингу, а серйозно відштовхнутися від дна дозволила перемога на турнірі ITF
"25k" у Техасі. У березні 2023 року Стародубцева дебютувала в сьомій сотні рейтингу WTA. І наступне прискорення прийшло миттєво: п'ять фіналів ITF "60 k", у яких вдалося затягнути три(!) титули. Причому на кону одного з фіналів стояла путівка до кваліфікації Відкритого чемпіонату США, яку українка успішно забрала своїми руками.
Казка Попелюшки продовжилася після дебюту на US Open. Два кваліфікаційні старти на мейджорах — два заходи в основу! У Парижі Юлія Стародубцева катком пройшлася по трьох суперницям у кваліфікації, не віддавши їм жодного сету. В основі їй трапилася цілком прийнятна Крістіна Букша, проте досвід виступів на топрівні зіграв визначальну роль — 4:6, 1:6.
Журналіст Чемпіона Ігор Грачов поспілкувався з чарівною дебютанткою Ролан Гаррос у затишній медіазоні під акомпанемент дощу, що лив вже котру годину.
— Юліє, через два дні після матчу з Букшою — ви ще повертаєтеся думками в гру чи вже сторінка перегорнута?
— Повністю перемкнулась тільки наступного дня. Не буду лукавити, я дуже засмутилася після поразки. Припустилася низки тактичних помилок, але поєдинок уже не переграєш. На матч основи приїхав мій хлопець (австралієць Пірс Долан. — ред.), поруч був тренер, американець Карл Торсен. Словом, відійшла відносно швидко. Тепер час порадіти — я пройшла кваліфікацію, а значить подолала серйозний рубіж. Не просто ж приїхала-поїхала.
— У прев'ю до кваліфікації я припустив, що твій прохід в основу — виконання з натяком на перевиконання завдання мінімум на турнір. Згодна?
— Абсолютно. Розуміла, що мені під силу пройти три кола відбору, але все одно тиск за потрібний результат зашкалював. Усе через відсутність хороших результатів перед РГ. Плюс напередодні почувалася не у своїй тарілці. На щастя, все склалося.
— З чим пов'язаний передтурнірний дискомфорт — травма чи психологічний контекст?
— Фізично я була не на піку — повискакували деякі болячки. У першому колі кваліфікації US Open минулого року по ходу матчу я сильно пошкодила ліву кисть із надривом тканин. Догравала виключно слайсами. Шість тижнів потім не била бекхендом. Досі дбайливо підходжу до питання тейпування, бо біль ще повністю не вщух. Але насамперед іде ментальний провис через війну. Мої родичі перебувають на окупованій території. Розклеїлася я перед важливим стартом, але ось зараз начебто потихеньку оговтуюсь.
Перехід з ITF-турнірів на більш рівневі дає про себе знати. Частіше програєш, а я до такого не звикла. Поразки засідають у голові, починаєш займатися самоїдством, перевантажувати себе непотрібними думками. Щотижня величезна кількість тенісистів програють, правильно? Треба до невдач ставитися простіше. Все прийде згодом.
— З якою емоцією зустріла жеребкування кваліфікації на РГ, виловивши українку Катаріну Завацьку?
— Ми з Катею однолітки, і мій тато знає її батьків ще з дитячих змагань. І він сказав мені, ну, як можна було виловити саме її з усіх 127 інших варіантів? Звичайно, завжди відчуваєш розчарування, коли доводиться грати зі землячкою.
— У який момент кваліфікації прийшло або зміцнилося відчуття, що вихід в основу - реальність?
— Після першого сету з Катею стало набагато легше. Прийшла потрібна порція впевненості, яку важливо мати. Я ніколи далеко не заглядаю, тому навіть у фіналі кваліфікації я не була на сто відсотків упевнена, що основа нікуди від мене не піде. Головне завдання — розставити цілі на матч і дотримуватися плану. Якщо ви помітили, я веду записник, де зазначаю, на які цілі потрібно робити наголос. Допомагає не відволікатися на непотрібне.
— Наскільки перемога у фіналі кваліфікації АО-2024 допомогла домогтися успіху у фіналі кваліфікації на РГ-2024?
— Скажу точно, що я почувалася впевненіше зараз, ніж у Мельбурні. До АО в мене не було досвіду такої стадії, а зараз він уже був. Дуже не хотіла грати три сети й шалено рада, що вдалося закрити матч у двох і без особливого нервування.
— Одна справа Унс Жабер, 6-та ракетка світу та Центральний корт АО, інша - більш щадний жереб у вигляді Крістіни Букші. Непоганий шанс для нових емоцій?
— Згодна, шанс замахнутися на більше мені випав відповідний. Що завадило? Напевно, думки, як сильно я хочу цю перемогу. Трошки я недопрацювала над собою. Вела 3:2, 4:3, а потім легкі моменти невпевненості перевернули хід матчу. Тим паче приїхав мій хлопець, а від цього бажання перемагати ще більше посилюється. А треба було думати про свої цілі в книжечці! (Сміється.)
— У другому сеті мінішанси повернутися в матч були присутні?
— Загалом-то я навіть на 1:5 не здалася і вірила, що зможу повернутися. Виграний гейм віру тільки посилив, але тактично я завернула трошки не туди. Рахунок же надавав колосальної впевненості суперниці.
— На яких турнірах на вас чекати до Вімблдону?"
— Точно зіграю в Берліні, а ось в іншому чіткості немає. Розглядаю різні варіанти, але треба трохи підтягнути фізичну форму. Можливо, пропущу кілька турнірів і візьму тренувальний блок. Подивимося. За день-два прийму рішення.
Ігор Грачов, для Чемпіона з Парижа