Дар'я Снігур: Шлях до основи Ролан Гаррос відкритий, як ніколи раніше
Минулий тиждень став знаковим для української тенісистки Дарʼї Снігур. У румунській Клуж-Напоці вона вперше в кар'єрі вийшла до півфіналу турніру серії WTA 250, причому подолала шлях до [поки що] "персонал бест" на такому рівні з кваліфікації.
Журналіст Чемпіона Ігор Грачов додзвонився Дарʼї у Варшаву й натякає, що 123-тя ракетка світу (шоста ракетка України) має хороші шанси на пряме потрапляння в основу літніх мейджорів.
Головна ж тема інтерв'ю – румунський тиждень та його приємні наслідки.
– Дашо, перший півфінал WTA прийшов, звідки не чекали?
– Несподівано – це точно. У Румунію за півфіналом я точно не їхала. Навіть як такої задачі – дійти до певного етапу – не було. Просто хотіла відіграти якомога якісніше, тим більше, жереб для першого кола кваліфікації був дуже жорсткий.
– Виявилось, що це Калініній не пощастило.
– Скоріше, нам обом. Матч був високого рівня, і, як на мене, Калініна зараз виглядає навіть потужніше, ніж до паузи. На початку сезону вона виграла турнір 125К, пройшла кваліфікацію AO. Не сумніваюся, що якби жереб нас розвів, то з такою грою, яку вона показала проти мене, легко зайшла б в основу.
– В 1/8 фіналу найрейтинговіша перемога на турнірі проти господарки Жаклін Крістіан (35-та ракетка світу) стала найлегшою – 6:1, 6:0. Проте припущу, що чвертьфінал проти Юань Юе (130) – чи не найскладніший виклик за останній час.
– Безумовно, цей матч можна виокремити навіть за межами турніру. Він був сповнений змінами сценаріїв аж до останнього гейму. Напруга наростала ще до початку, адже ми грали останнім запуском і почали із затримкою. Суперниця одразу увійшла в матч і діяла дуже активно: багато рухалась, атакувала і доволі добре подавала. Не втримавши свою подачу, я програла перший сет.
– У другому – супер: китаянка "випала", 6:0 на мою користь. У вирішальній партії я вела 3:1 з брейком – здавалося, все в моїх руках. Але суперниця знову перевернула хід зустрічі й уже вона була попереду – 5:4. Більше того, подавала на матч новими м'ячами і одразу почала з ейсу. Добре для мене, що далі припустилася подвійних помилок, і я змогла повернутися в матч.
– Твій баланс між ризиком і моментами, де потрібно "потерпіти", вийшов майже ідеальним.
– До довгих розіграшів я була готова: тримала м'яч, розхитувала суперницю. На той момент ми провели на корті вже понад дві години. А ризикувати потрібно майже завжди – пробивати лінії, тим більше, це мій стиль. До речі, важливий момент для мене: турнір у Клуж-Напоці з цього року має систему Hawk-Eye на всіх кортах, тож це додавало впевненості, коли долю важливого розіграшу вирішує комп'ютер, а не людський фактор.
– Вигравши у підсумку сет 7:5 і квиток у перший півфінал WTA, кому був адресований твій артистичний уклін-реверанс?
– Татові (сміється). У цьому жесті не треба шукати іронії – це був сплеск емоцій.
– Що сказав потім твій тато і тревел-коуч Сергій Снігур?
– Сказав, що такі перемоги – дорогого варті, адже я була на межі поразки. Він дуже нахвилювався й від приємного шоку відійшов далеко не одразу.
– Помітив, що тренером Юань Юе був європеєць.
– Так, він із Сербії. Розмовляє китайською і спеціалізується на роботі саме з тенісистками з Китаю.
– Вибач, це питання планувалося радше для власної цікавості, а не для офіційної частини інтерв'ю, проте – ви знайомі?
– Ми почали перетинатися ще з початку моїх виступів на рівні ITF. Він брав кількох китайських тенісисток під своє крило і з найперспективнішими вже працював у про-турі. Так було й з моєю ровесницею Бай Чжуосюань. Зараз вона у четвертій сотні, але два роки тому стояла в топ-100.
– Вперше в історії одразу дві тенісистки з України пробилися до півфіналу на одному турнірі WTA. Наскільки близько ти знайома з ще однією героїнею тижня – Олександрою Олійниковою?
– Знаю, що вона теж із Києва, але ми мало перетиналися. Звісно, вітаємося – приводів у Румунії для цього було багато. Проте буду відверта: я не надто комунікабельна людина загалом, а під час турнірів – тим більше.
– Тобі не так багато очок потрібно захищати до відсічки на наступний мейджор – твій холодний роман з Ролан Гаррос.
– Здається, 11 очок. Далі – все в плюс.
– Тобто, шлях до прямої основи відкритий, як ніколи раніше?
– Так, я у гонці.
– Чи змінив твій графік турнірів успіх у Клуж-Напоці?
– Змінив. Я планувала зіграти зв'язку з двох турнірів серії 125К у Португалії, проте після півфіналу вирішила пропустити перший і перевести подих у Польщі.
– Буду радий знову зателефонувати тобі після виходу у фінал турніру WTA – як би він не закінчився. Коли орієнтовно планувати наступну розмову?
– Коли почну грати турніри WTA 250 з основи, тоді буде привід замахнутися на більше. Адже мій півфінал був шостим матчем поспіль, тоді як для гравців основи, щоб дістатися фіналу, достатньо виграти чотири зустрічі, а задля титулу – п'ять.