Олександр Долгополов: Ця війна тепер - моє життя
Колишній тенісист, екстринадцята ракетка світу Олександр Долгополов, який добровільно вступив до лав ЗСУ і третій рік захищає Україну від агресора, розповів, як війна змінила його погляд на життя та про те, що тенісні навички допомагають йому на фронті.
Інтерв'ю Долгополова наводить видання Der Spiegel.
Екстенісист зауважує, що його життя повністю змінилося.
"Моє життя не може бути ще більш віддаленим від життя професійного спортсмена. І не тільки через війну. Я любив змагатися, грати перед глядачами. Але я не сумую за тренуваннями, постійними подорожами чи травмами. Сумую за внутрішнім спокоєм і днем без новин про загибель дітей, цивільних і товаришів по службі. Важко сумувати за світом, коли ти ніколи не знав, як це – втратити його. Сьогодні я нічого не хочу більше, ніж миру".
Найбільшою зміною Долгополов називає відсутність комфорту.
"Я звик до затишного будинку, готелів під час турнірів, масажів, здорової їжі. Я хотів продовжувати так жити і після завершення кар'єри. Я не збирався ставати військовим. Сьогодні я іноді сплю в зруйнованих будинках занедбаних сіл, де замість туалету – яма, де повно тарганів і мишей. У такі моменти я вдячний за кожну дрібницю. Одного разу старенька бабуся дала нам на вулиці виноград. Боже, який він був смачний! Раніше я засмучувався, коли програвав у тенісі. Звичайно, це була моя робота, вона була для мене важлива. Але спорт – це не важливо. Це просто гра. Коли товаришеві на твоїх очах відриває ногу, твій погляд на життя повністю змінюється. Я б нікому не побажав такого досвіду".
Одразу після початку повномасштабної війни Олександр у соцмережах звинуватив російського тенісиста Андрєя Рубльова у відсутності реакції на вторгнення. Тепер він каже, що нині б цього не зробив.
"Тоді я вважав, що це було виправдано. Сьогодні я б не зробив цього знову, тому що це нічого не змінює. Участь у всіх дебатах і критиці тільки забирає час і діє на нерви. Мені довелося навчитися керувати своєю енергією. Це також означає ігнорування дискусій, інакше я дратуюся без потреби".
Долгополов впевнений, що багаторічний досвід тенісиста добре підготував його до служби у ЗСУ.
"Теніс підготував мене до війни. Навички, необхідні як спортсмену, так і солдату, схожі: ви маєте вміти швидко реагувати, концентруватися й адаптуватися до нових ситуацій. Я намагаюся зберігати спокій, повністю зосередитися на своїй операції та увійти у своєрідний стан потоку. Це означає, що я відгороджуюся від усього, що мене оточує, і зливаюся зі своїм завданням так, щоб кожен рух був легким і плавним. Це допомагає нагадати собі, що будь-яка втрата концентрації може коштувати мені життя. Це загострює мої рецептори".
Колишній спортсмен знаходить, в чому можна порівняти теніс та війну.
"На корті ти борешся за перемогу, на полі бою – за своє життя. Ти потієш, виснажуєшся, отримуєш травми. Чи на війні фізично важче? Важко сказати. Вона більш психологічно складна. І я навіть не брав безпосередньої участі в бойових діях. Я тільки бачив, як гинуть люди, через камеру безпілотника".
Повністю відключитися від війни Долгополову не вдається навіть у відпустці.
"Коли я у відпустці в Києві, я ходжу в кіно, їм у закладах, зустрічаюся з друзями. Але я ніколи не можу по-справжньому відключитися. Занадто багато часу витрачаю на прокручування новин і соціальних мереж. Я хочу знати, що відбувається у світі та в Україні. Ця війна – тепер моє життя", – підсумовує колишній тенісист.