Анастасія Соболєва: На Шоломи поки що залітаю виключно з калькулятором
Українська тенісистка розповіла про матч із суперницею з OnlyFans, потрапляння на тонесенького у кваліфікацію US Open та ходіння по вогню.
Українка Анастасія Соболєва тільки починає свій ґрендслемівський шлях, зробивши на US Open п’яту спробу пробитися в основу мейджора.
Нагадаємо, що цього року в Парижі вона відкрила рахунок великим турнірам, вигравши кваліфікацію. На US Open повторити маршрут поки не вдалося, але на те були вагомі причини.
Про них 21-річна українка розповіла журналісту "Чемпіона" Ігорю Грачову після турніру, куди потрапила буквально в останній момент.
– Анастасіє, бачив твій пост у соцмережах, що знадобився калькулятор, аби порахувати ймовірність потрапляння у кваліфікацію US Open.
– Розкажу, з чого все почалося. Я виступала в Оломоуці на 75k – на передостанньому тижні перед заявкою на US Open. Я запитую у свого тренера, Вані Сергєєва: "Що треба, щоб потрапити на US?" Він відповідає: "Півфінал – це 95%. Фінал – 100%". У виграному чвертьфіналі я сильно травмувала ногу. Біль була такою, що хотіла знятися з півфіналу. Вийшла на корт, сподіваючись на диво. Але дива не сталося – я програла.
У Португалію на останній турнір перед cut-off на US, попри моє бажання, Ваня суворо рекомендував не їхати. Логіка зрозуміла: ризик погіршити травму і пропустити пів року разом із US. Я погодилася з тренером і поїхала додому на відновлення.
– І вдома взялася за калькулятор?
– Так, адже я на Шоломи поки що пролітаю виключно з калькулятором. Але цього разу – зовсім "на тонесенького". Усі дівчата, що стояли за мною в рейтингу, грали на останньому тижні перед "катом". І все складалося проти мене: всі, кому треба було пройти в півфінал чи фінал, туди й дісталися. Так моя поїздка на US виявилася буквально на червоній лінії.
– У таких випадках залишається тільки судомно оновлювати заявочний лист?
– Я пішла далі – серфила соцмережі тих, хто потенційно міг знятися, але ще цього не зробив. Хтось давно не грав після Вімблдона, хтось узяв захищений рейтинг. Ніколи не знаєш, знімуться всі, хто має, чи ні.
До речі, цього року на АО вперше в історії "кат" закрився на позначці, якщо не помиляюся, 225-ї позиції. На US раніше максимум був 229, а частіше – 230 і нижче. І от тут калькулятор кипів у руках: Андреєску підвернула ногу, а потім настала лячна тиша. В якийсь момент кажу Вані: "Я, ніби, вже мала потрапити, але вже не вірю: ентрі-ліст не рухається!" Він відповідає: "Давай візьмемо квитки, якщо що – здамо. У гіршому випадку запишемося в альтернативу".
У підсумку ми взяли квитки з поверненням у середу. Смішно чи ні, але я чітко вписалася в графік: потрапила у кваліфікацію, але програла у вівторок. У середу вже полетіли назад.
– Шанси продовжити квитки були?
– Їх було мало. Я майже не тренувалася, травмувавши стопу. Це все наслідки давнього пошкодження. За день до вильоту на АО-2025 я сильно підвернула ногу. Увесь рік граю з болем, і він не минає.
Після Оломоуца і домашньої паузи я злітала в Корденонс на 75k, і там зрозуміла: виходжу на матч, а грати не можу. Навіть після довгого відновлення – удома я взагалі не тренувалася, давала нозі відпочити. Після поразки знялася з усіх турнірів до US.
– А перед US скільки тренувалася?
– П’ять днів. Увесь інший час проводила в тренажерці: відновлення ноги, фізіотерапія, басейн.
З огляду на обставини, поразка 5:7, 5:7 у матчі з досвідченою Віккері не виглядає вже такою досадною?
Нічого поганого про матч сказати не можу. Мене підвела подача. Конкретно так мене піджало. Мандражик словила. Відсоток був високим, але сама подача – слабка. Зараз я дуже багато часу приділяю цьому елементу. Буває, кілька годин поспіль працюємо виключно над подачею. Пробували міняти рух, але зрозуміли, що мені не заходить. Вирішили так сильно не ризикувати.
– Багато наших тенісисток скаржилися на спеку. Як тобі гралося під палючим сонцем?
– Річ у тім, що я готувалася на харді в Братиславі, де температура трималася стабільно 31–32 градуси. У Нью-Йорку під час підготовки спека була ще сильнішою, але я почувалася чудово. Вочевидь, сонцепік я добре переношу. Із незвичних відчуттів – ноги буквально горіли від розпеченого харду. Стопи, наче у вогні. А під час матчу спека ввечері спала, на корт ліг тіньок. Гралося спокійно.
– Впевнений, думка про вихід у друге коло з’являлася під час матчу.
– Скажу так: я розуміла, з ким грала. Віккері раніше стояла в топ-100, а туди просто так ніхто не потрапляє. У кваліфікації на АО-2025 вона обіграла двох пристойних суперниць. Так, у неї траплялися провали, але з ким не буває? Вона взяла захищений рейтинг, пів року не грала. Але я розуміла: зараз вона серйозно готувалася до домашнього мейджора, а не сиділа на OnlyFans.
Я ж грала відносно непогано, зважаючи на лише п’ять днів тренувань перед матчем. Три тижні до цього взагалі не брала ракетку. Вийшов хороший матч, суперниця зіграла краще.
– Які плани на осінь?
– Як я вам вже казала під час Ролан Гаросу, всі деталі на довгій дистанції знає Ваня. Я поїду у Відень на 75k, потім у Любляну на 125k, де вже заздалегідь потрапила в основу. Потім 50k у Болгарії. Це три турніри, які знаю точно. Потім пауза. І це, звісно, якщо здоров’я дозволить.
– Як оцінюєш свої шанси на АО-2026?
– Для потрапляння треба виграти багато матчів, але я не бачу нічого неможливого. Попереду ще чотири місяці, щоб вирішити це завдання.
Ігор Грачов, спеціально для Чемпіона