Переможна серія Превца перервалася, ювілей Одерматта. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти тижня
Субота, 20 грудня
Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір
Неділя, 21 грудня
Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір
Переможна серія Превца перервана: Домен не дотягнувся до рекорду
Стрибуни з трампліна відправилися на етап у Енгельберг, який традиційно є генеральною репетицією Турне чотирьох трамплінів. Головна увага була прикута до Домена Превца, який приїхав у Швейцарію з серією з 4 перемог поспіль. У разі переможного дублю в Енгельбергу словенець повторив би рекордну переможну серію на Кубку світу, яку ділять одразу 5 стрибунів – Янне Ахонен, Матті Хаутамякі, Томас Моргенштерн, Грегор Шліренцауер і Рьою Кобаясі.
У суботу продовжити переможну серію Превцу-молодшому таки вдалося, проте не без долі везіння. Етап у Енгельбергу проходив в умовах сильного зустрічного вітру, і в обох раундах для Домена він був помітно слабкішим, ніж для його головних конкурентів.
В неділю погодні умови на "Гросе Тітліс Шанце" стали ще складнішими: мінливою була не лише сила вітру, а і його напрямок. Превцу знову щастило, проте в другій спробі це везіння зіграло з ним злий жарт: вітрові умови були настільки сприятливими, що для перемоги треба було летіли за хілл-сайз і ризикувати неякісним приземленням.
Здавалося б, такі погодні умови – підстава для пониження стартової лавки? По ідеї так, проте враховуючи, наскільки мінливим був напрямок вітру, важко звинувачувати в чомусь і журі, і тренерський штаб збірної Словенії.
І Превц перемогу не втримав, при чому, саме завдяки неакуратному приземленню: в другому раунді він оцінками набрав на 5 балів менше, ніж переможець, Рьою Кобаясі, а в підсумку відстав від японця на 3,6 бала.
Безумовно, Домену прикро, що його переможна серія перервалася, проте будемо відвертими: якби не фактор везіння, це могло би трапитися ще днем раніше. Як би там не було, Превц-молодший провів феноменальну стартову частину сезону, і абсолютно заслужено їде на Турне в статусі головного фаворита та володаря жовтого бібу лідера Кубку світу. А його переможна серія хоч і не стала рекордною в абсолюті, проте є найкращою в історії словенських стрибків: ні Пріможу Петерці, ні старшому брату Домена, Петеру, виграти 5 стартів поспіль не вдавалося ніколи.
А ось Рьою Кобаясі доля віддала борг за суботу. В першому особистому турнірі в Енгельбергу він лідирував, проте в другому раунді потрапив у заряд сильного попутного вітру, відступивши аж на 6 місце. Завдяки недільній перемозі японець встановив кілька історичних досягнень: за кількістю перемог на Кубку світу за кар'єру (37) він обійшов Ахонена, а за кількістю подіумів (76) зрівнявся з Томасом Моргенштерном і Матті Нюканеном.
У суботу Японія без подіуму не залишилася – третім став Рен Нікайдо, який вже далеко не вперше обіграв лідера своєї команди. Японець проводить найкращий сезон у кар'єрі, і це доводять і цифри: на його рахунку вже 459 очок у Кубку світу – цей сезон уже є рекордним для Рена.
Втім, з самого початку вікенду головною загрозою Превцу виглядав не Кобаясі і не Нікайдо, а Фелікс Хоффманн. Після невдалих виступів німця на домашньому етапі в Клінгенталі здавалося, що його форма пішла на спад, проте в Енгельбергу він раптово вийшов на найкращий рівень у кар'єрі. Хоффманн виграв обидва тренування в п'ятницю, а також обидві кваліфікації.
У суботу Фелікс заслуговував на перемогу, проте йому відверто не пощастило з вітром: німцеві та кільком його сусідам по стартовому протоколу першої спроби дістався сильний заряд бокового вітру, який, як відомо, в поправках не враховується, хоча часто має на стрибок спортсмена не менш негативний вплив, ніж попутний.
У підсумку Хоффманн став другим, і є підстави вважати, що саме несприятливі умови в першій спробі забрали в нього потенційну першу перемогу на Кубку світу. В неділю Фелікс замкнув топ-3: два подіуми – безумовно, найкращий вікенд у кар'єрі німця, проте післясмак нереалізованих можливостей залишився.
Що стало причино такого раптового сплеску Хоффманна? Феліксу підходить трамплін у Енгельбергу? Він добре вміє стрибати в умовах сильного попутного вітру? Чи він просто лише зараз вийшов на пік форми? Відповіді на ці питання дасть лише час. А поки що – на Турне чотирьох трамплінів від їде у статусі небезпечної темної конячки. А такі Турне виграють не рідше, ніж топфаворити.
Лідер збірної Німеччини, Філіпп Раймунд, у Енгельбергу двічі посів найобразливіше четверте місце. Втім, якщо Хоффманну з погодою відверто не щастило, то Філіппу, навпаки, здебільшого діставалися вигідні вітрові умови, з яких він міг витискати значно більше. Як би там не було, Раймунд зараз дуже стабільний – у 6 останніх стартах у нього три подіуми та ще два четвертих місця. На даний момент німець іде четвертим у загальному заліку Кубку світу з 500 очками в активі – це вже його особистий рекорд.
Збірна Німеччини приїхала в Енгельберг без двох кризових зірок – Андреаса Веллінгера та Карла Гайгера, які посилено тренуються перед Турне чотирьох трамплінів, намагаючись вибратися із глибокої ями. У складі Бундестіму їх замінювали Бен Баєр і Лука Рот. Для Баєра це був дебют на Кубку світу, і вийшов він невдалим – він не набрав жодного очка, при чому, в неділю навіть не пройшов кваліфікацію.
Рот у п'ятницю також не пройшов кваліфікацію, а ось в неділю витягнув щасливий квиток у вітровій лотереї, і навіть зумів набрати очки – перші для себе на Кубку світу після майже 6-річної перерви. Втім, Лука зробив це не без допомоги везіння, тому є великі сумніви щодо того, що йому вдасться стабільно повторювати навіть такі локальні успіхи.
Збірна Австрії етап у Енгельбергу занести собі в актив не може – жодного подіуму за два дні. Що цікаво, обидва рази найкращим у команді Андреаса Відхьольцля був Йонас Шустер – 5 і 6 місця. Резервіст, який отримав шанс спробувати себе на Кубку світу лише через пропуски Штефана Крафта, дуже швидко не лише закріпився в якості повноцінного члена основи, а й навіть епізодичного лідера своєї команди. 5 місце в суботу стало для нього особистим рекордом на Кубку світу.
Дуже неоднозначний виступ у Енгельбергу видав Штефан Ембахер. У недільному турнірі він виявився беззаперечно найкращим за дальністю стрибків – 145 (новий рекорд трампліну) і 140 метрів. Проте в обох випадках він дуже невдало приземлявся – у яскраво виражений "горщик". При чому, якщо при польоті на 145 метрів це можна пояснити дальністю стрибка, то при стрибку на 140 метрів у Енгельбергу ще спокійно можна виконувати якісне приземлення – проблема в технічних помилках австрійця.
Тим більше, що у суботу все було ще гірше. В першій спробі він теж полетів далеко, проте впав на приземленні – на щастя, обійшлося без травм. Як би там не було, прослідковуються явні та систематичні проблеми з приземленням, і зараз важливо, щоби вони не стали причиною психологічних труднощів.
Штефан Крафт етап у Енгельбергу провалив, за два дні жодного разу не потрапивши навіть у топ-10. Триває спад у Даніеля Чофеніга: після суботнього 16 місця в неділю він навіть не увійшов у топ-30, перервавши серію з 46 поспіль потраплянь у очки на Кубку світу. В неділю вперше у сезоні поза топ-30 опинився і ветеран Мануель Феттнер.
Збірна Норвегії, у якої на етапі в Клінгенталі намітився певний прогрес, знову зробила крок назад. Єдиною світлою плямою в команді Руне Велти був Йоханн Андре Форфанг, який двічі фінішував у топ-10. При чому, в неділю після першої спроби він ішов третім, проте було видно, що ця позиція не відповідає реальному рівню норвежця на даний момент.
Багато чого чекали в Енгельбергу від збірної Польщі, для якої "Гросе Тітліс Шанце" історично є найуспішнішим трампліном на Кубку світу. Таке реноме Енгельбергу зробили, передусім, зіркові ветерани збірної Польщі на чолі з Камілем Стохом, проте цього разу вони в Швейцарії не вразили.
Втім, успіхи у команди Мацея Мацюшака були – перш за все, в недільному старті. Кацпер Томасяк посів 5 місце – повторення особистого рекорду на Кубку світу. Таким чином, він став лише другим стрибуном у історії Польщі, який ще до свого 19-го дня народження щонайменше двічі потрапляв у топ-5 на Кубку світу. До нього це вдавалося лише легендарному Адаму Малишу.
Потішив польських фанатів у неділю не лише Томасяк, а й – абсолютно несподівано – Павел Вонсек. Він посів 13 місце – дуже несподіваний успіх, враховуючи, що до цього Павел у поточному сезоні навіть у топ-20 не потрапляв ні разу. Вонсек поступово вибирається з кризи? Не будемо поспішати з такими висновками, тим більше, що ще в п'ятницю він навіть не пройшов кваліфікацію.
До слова, етап у Енгельбергу завершив перший період Кубку світу-2025/26, на який команда мала додаткову квоту завдяки літньо-осіннім успіхам Томасяка на Континентальному кубку. Команда Мацея Мацюшака втратила одну квоту, а це означало, що від поточного складу доведеться когось "відчепити". Уже відомо, що жертвою скорочення кількості квот став Давід Кубацкі, який у Енгельбергу не набрав жодного очка. Зірковий ветеран пропустить Турне чотирьох трамплінів і вперше за 10 років відправиться на Континентальний кубок.
Припри провал лідера команди Грегора Дешвандена (31 і 39 місця), збірна Швейцарії домашній етап може занести собі в актив. Сандро Хаусвірт тиждень тому в Клінгенталі вперше в кар'єрі набрав очки на Кубку світу, після цього в Енгельбергу на його рахунку ще два результативних старти. При чому, обидва рази після першої спроби Сандро йшов у топ-20 і відступав у третій десяток.
В суботу до своїх перших у кар'єрі очок на Кубку світу добрався і Фелікс Трунц. Таким чином, у поточному сезоні очки на Кубку світу здобували вже 7 різних представників збірної Швейцарії – такого в історії команди ще не бувало! 19-річний Трунц став п'ятим швейцарцем, народженим у ХХІ столітті, який вже набирав очки на Кубку світу. За цим показником збірна Швейцарії поступається лише Австрії, ділячи друге місце зі Словенією.
Потішила місцевих уболівальників не лише швейцарська молодь, а й суперветеран Сімон Амманн, який у суботу посів 20 місце. Для нього це найкращий результат на Кубку світу з 29 грудня 2021 року, коли він посів 13 місце на першому етапі Турне чотирьох трамплінів у Оберстдорфі. При чому, в суботу Амманн міг би опинитися і на кілька позицій вище, якби якісніше виконав приземлення у першій спробі.
Головною сенсацією суботнього турніру стало 7 місце Джейсона Колбі. Для 19-річного американця це, звісно ж, особистий рекорд на Кубку світу. Назвати цей успіх 19-річного тінейджера випадковим не можна: у поточному сезоні він помітно додав і набирає очки на Кубку світу регулярно, перетворившись на лідера збірної США.
Чим ще запам'ятався етап у Енгельбергу – так це аномально високою кількістю дискваліфікацій: сумарно за вікенд їх було аж 11! В неділю Владімір Зографскі був дискваліфікований у кваліфікації, що означало, що болгарин вперше у сезоні залишився без очок. Для Алекса Інсама та румуна Міхні Александру Шпульбера дискваліфікації стали вже другими в сезоні: вони отримали червоні картки та були відсторонені на два наступних старти Кубку світу.
Інсам пропустив недільний старт у Енгельбергу та не зможе виступити на першому етапі Турне чотирьох трамплінів у Оберстдорфі. Шпульбер свою дискваліфікацію отримав у неділю, тому пропустить обидва німецьких етапи Турне.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня
Четвер, 18 грудня
Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки
П'ятниця, 19 грудня
Валь Гардена (Італія), супергігант, чоловіки
Субота, 20 грудня
Валь д'Ізер (Франція), швидкісний спуск, жінки
Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки
Неділя, 21 грудня
Альта Бадія (Італія), гігант, чоловіки
Валь д'Ізер (Франція), супергігант, жінки
Понеділок, 22 грудня
Альта Бадія (Італія), слалом, чоловіки
Перша перемога Годжі в сезоні, ювілей Хюттер
Жіночий Кубок світу приїхав на ще один швидкісний етап – у Валь д'Ізері. Головна увага була прикута до Соф'ї Годжі, яка з великим запасом виграла обидва контрольних тренування на трасі "Орельє Кійї" та підходила до змагань у статусі фаворита №1.
Проте у швидкісному спуску італійка знову проявила всі свої негативної якості, які за останні років 10 відібрали у неї дуже багато перемог. Годжа йшла за найкращим графіком, проте припустилася абсолютно невимушеної помилки у віражі, підбивши однією лижею іншу, та втратила на цьому близько секунди. Як результат – лише восьме місце замість впевненої перемоги.
В недільному супергіганті Соф'я таки зуміла реабілітуватися та здобула свою першу перемогу в поточному сезоні, проте суботня помилка може обійтися їй дуже дорого з точки зору боротьби в загальному заліку Кубку світу.
Втім, головний підсумок етапу інший: після трохи блідого виступу в Санкт Моріці Годжа знову стала найсильнішою за потенціалом швидкісницею жіночого Кубку світу, яку практично неможливо обіграти в ті дні, коли вона не помиляється. Перед Санкт Моріцом Соф'я зізналася, що не надягала лижі для швидкісного спуску з вересня. Проте їй знадобилося зовсім небагато часу, щоби віднайти свою оптимальну форму.
Сильно у Валь д'Ізері виглядала не лише Годжа, а й її партнерки по команді. У швидкісному спуску топ-5 замкнула Лаура Піровано, для якої це було п'яте поспіль потрапляння у топ-10 на Кубку світу. В неділю серія перервалася (Лаура показала лише 17-й результат), проте у топ-5 потрапила її партнерка по команді Елена Куртоні. Навіть попри травми Федеріки Бріньоне та Марти Бассіно в Італії у швидкісних видах все гаразд.
Ну а помилкою Годжі в швидкісному спуску повною мірою скористалася Корнелія Хюттер, для якої перемога в суботньому швидкісному спуску стала ювілейною, десятою в кар'єрі на Кубку світу. В недільному супергіганті вона стала шостою – найкращий результат серед представниць збірної Австрії.
Другою в швидкісному спуску несподівано стала Кіра Вайлде-Вінкельман, якій не завадив перший стартовий номер. Для 29-річної німкені це перший подіум на Кубку світу майже за три роки – з 20 січня 2023 року, коли вона потрапила у топ-3 на олімпійській трасі в Кортіні д'Ампеццо.
В обох гонках топ-3 замкнула Ліндсі Вонн, у якої вже немає того блиску, який був у першому старті у Санкт-Моріці. Втім, легендарна американка демонструє вражаючу стабільність. Враховуючи фінал минулого сезону в Сан Веллі, в останніх 6 гонках на Кубку світу вона 5 разів піднялася на подіум і одного разу посіла 4 місце. У швидкісному спуску вона припустилася двох дрібних помарок по траєкторії, тому могла би поборотися і за щось більше, ніж 3 місце.
В недільному супергіганті другою стала Еліс Робінсон, яка довела невипадковість своєї перемоги в Санкт Моріці та серйозність своїх претензій на загальний залік Кубку світу. Тим більше, що у швидкісному спуску вона виступила краще – 21 місце після 29-го у Швейцарії. Інша гігантистка, яка теж пробує свої сили в швидкісних видах, Валері Греньє, посіла 23 і 19 місце. Безумовно, це зовсім не те, що демонструє Робінсон, проте прогрес очевидний.
А ось Емма Айхер у Валь д'Ізері не вразила, посівши лише 10 і 11 місця у двох стартах. При чому, німкеня не припускалася якихось відчутних помилок – вона просто йшла невпевнено та обережно, недостатньо закриваючись у аеродинамічну стійку. А на настільки швидкісній трасі, як "Орельє Кійї", це неприпустимо.
Значно гірше порівняно із Санкт Моріцем у Валь д'Ізері виглядала й Магдалена Еггер, яка посіла лише 24 і 18 місця. В швидкісному спуску вона грубо помилилася по траєкторії в середині дистанції, проте призового потенціалу в її заїзді все одно не було навіть близько.
Непоганий етап провела зіркова словенська ветеранка Ілка Штухец – 4 і 7 місця. Малорі Блан не вдалося врятувати ослаблену травмами збірну Швейцарії від провалу – лише 26 і 20 місця. При цьому, в супергіганті вона могла поборотися за щось значно серйозніше, якби не груба помилка наверху.
В супергіганті дала привід для радощів місцевим уболівальникам збірна Франції. Несподівано стала п'ятою Каміль Серутті, яка до цього на Кубку світу жодного разу навіть у топ-10 не потрапляла. Романа Мірадолі цілком могла поборотися за подіум, проте припустилася грубої помилки наверху, врізавшись у прапорець і різко втративши швидкість. Але навіть попри цю помилку Мірадолі фінішувала у топ-10 – потенціал у супергіганті у неї зараз дійсно дуже високий.
Ювілейна перемога Одерматта, травми норвежців
У чоловіків відбулася перша частина традиційного різдвяно-новорічного італійського турне, яка через перенос швидкісного спуску з Бівер Кріку виявилася неймовірно насиченою – 5 змагальних днів поспіль. Не витримав такого графіку навіть Александер Омодт Кілде, який не вийшов на старт другого швидкісного спуску в суботу: легендарний норвежець перебуває не в оптимальній формі після травм і вирішив не ризикувати.
Головним героєм швидкісних гонок у Валь Гардені прогнозовано став Марко Одерматт, на рахунку якого перемога в першому швидкісному спуску та два других місця. Четвергова перемога стала для нього ювілейною, 50-ю в кар'єрі на Кубку світу – за цим показником він зрівнявся з легендарним італійцем Альберто Томбою.
А ось у гіганті в Альта Бадії Одерматт, який перемагав на "Гран Різі" 5 разів за кар'єру, виглядав доволі блідо: лише 6 місце, при тому, що після першої спроби швейцарець узагалі йшов 11-м. Цілком імовірно, що Марко накрила втома після чотирьох гоночних днів поспіль.
Блискуче в обох швидкісних спусках виглядав партнер Одерматта по збірній Швейцарії Франьо Фон Алльмен – 2 місце у четвер і перемога в суботу. Між ними була невдача в супергіганті, де Франьо впав на верхньому трампліні – на щастя, обійшлося без травм. Що цікаво, у суботньому швидкісному спуску на тому ж трампліні Фон Алльмен знову помилився, проте зумів залишитися на трасі та мінімізувати свої часові втрати.
Сильно виглядала на домашньому етапі й збірна Італії, представники якої потрапили на подіум у кожній з трьох гонок у Валь Гардені. При чому, йдеться про трьох різних спортсменів – Домініка Паріса, Джованні Францоні та Флоріана Шидера. Для Францоні 3 місце у супергіганті стало першим у кар'єрі подіумом на Кубку світу, проте не можна сказати, що такий успіх взявся нізвідки: днем раніше він став 8-м у першому швидкісному спуску, а у Бівер Кріку замкнув топ-10 у супергіганті.
Що стосується Паріса, то він продовжує приємно дивувати на стартовому відрізку сезону, який він зазвичай провалює: 3 і 6 місця в двох швидкісних спусках. У супергіганті Домінік став лише 25-м, проте там йому відверто не пощастило з раннім стартовим номером. Трапилася типова для Валь Гардени історія: по ходу гонки більша частина траси відійшла в тінь, і умови ковзання для пізніх стартових номерів покращилися.
Можна дуже довго перелічувати всіх середняків-аутсайдерів, які за три дні у Валь Гардені завдяки цьому ефекту оновили особисті рекорди на Кубку світу, проте всі ці локальні успіхи опинилися в тіні сенсаційної перемоги у супергіганті Яна Забистрана, який до цього лише одного разу за кар'єру фінішував у топ-10.
Покращення ковзання по ходу гонки для Валь Гардени настільки типова історія, що Джастін Мурізьє навмисне пропустив церемонію жеребкування перед суботнім швидкісним спуском. Згідно з регламентом, це карається не лише штрафом у 1000 франків, а й більш далеким стартовим номером. Мурізьє отримав 45-й замість 15-го, проте скористатися цим не зумів, посівши лише 16 місце.
Швейцарцеві ці маленькі хитрощі не допомогли, проте сама ідея дуже цікава, і не виключено, що в наступні роки нею почнуть зловживати й інші гранди. Аби не довести цю ситуацію до абсурду, організаторам потрібно щось із цим робити: або переносити гонку у Валь Гардені на іншу пору дня, або міняти конкретно для цього етапу принцип розподілу місць у стартовому протоколі.
Ще однією характерною рисою для етапу в Валь Гардені є дуже хороші результати представників збірної США. Проте цього року продовжити приємну традицію американцям не вдалося, навіть попри те, що Брюс Беннетт і Раян Кокран Зігле у тренуванні виглядали дуже непогано. По два рази у топ-5 потрапляли Нільс Аллегр і Нільс Альфан, ще одного разу – Матьє Беле. При чому, для 29-річного сина легендарного Люка Альфана це перші в кар'єрі потрапляння у топ-5 на Кубку світу.
Із несподіваних успіхів аутсайдерів варто виділити, перш за все, Алессіо Міджано. У 23-річного швейцарця перед етапом у Валь Гардені в активі не було жодного очка на Кубку світу за кар'єру, проте на "Саслонгу" він посів 18, 21 і 5 місця. Сьомим у другому швидкісному спуску став Нільс Хінтерманн, для якого це найкращий результат після того, як він пропустив весь минулий сезон через боротьбу з онкологією.
Протягом всього етапу в Валь Гардені надходили невтішні новини з табору збірної Норвегії. Спершу стало відомо, що зірковий гігантист Александер Стеен Ольсен вибув до кінця сезону через необхідність проведення операції на коліні. Безпосередньо у Валь Гардені в лазарет потрапив і Фредрік Мьоллер, який дуже небезпечно впав у супергіганті. Він втратив кілька зубів і отримав три переломи хребців – на щастя, незначних. Утім, протягом 30 днів Мьоллеру взагалі заборонено рухатися, не те що кататися на лижах. Тому його повернення у поточному сезоні теж дуже малоймовірне.
На фоні таких невтішних новин дуже важливою з моральної точки зору для команди стала перемога Атле Лі Макграта в слаломі в Альта Бадії. Тим більше, що і днем раніше у гіганті він виступив дуже солідно – 4 місце. А ось багаторічний лідер команди, Хенрік Крістофферсен, на "Гран Різі" несподівано провалився – 11 і 22 місця.
Компанію Макграту на подіумі слалому склали Клеман Ноель і Лоїк Мейяр. Швейцарець днем раніше у гіганті лише замкнув топ-10, при цьому припустившись одразу трьох відчутних помилок у другій спробі. Топові швидкості до Мейяра таки повернулися – його успіхи тижневої давнини у Валь д'Ізері не були випадковими.
Найкращим із австрійців у слаломі став Мануель Феллер, який у другій спробі здійснив рейд з 24 на 11 місце. Проте в цілому не можна сказати, що йому пропуск американського турне заради додаткових тренувань приніс якісь суттєві дивіденди.
Ну а виграв гігант партнер Феллера по команді Марко Шварц. Для нього це перша перемога на Кубку світу за два роки – після цього була важка травма на швидкісному спуску в Борміо та пропуск майже цілого року. Після цього Шварц став єдиним, хто зійшов із дистанції в другій спробі слалома. Все ж зараз Марко став доволі яскраво вираженим гігантистом.
Замкнув топ-3 гіганта ще один австрієць, Штефан Бреннштайнер, який скористався осічкою Одерматта та повернув собі червоний біб лідера Кубку світу в цій дисципліні. Другим у гіганті став Лукас Бротен, який після цього в слаломі в другій спробі здійснив рейд з 12 місця на п'яте.
Першу спробу гіганту ставив тренер збірної США, і робив він це з прицілом на свого підопічного, Рівера Радамуса. І це той рідкісний випадок, коли спрацювало: американець показав другий результат. За Радамусом закріпилося реноме майстра других спроб, проте в Альта Бадії він навпаки відступив з 2 місця на сьоме. А автором найбільш вражаючого рейду того дня став Фабіан Грац – німець з 29 місця піднявся на п'яте, що є його особистим рекордом на Кубку світу.
У поточному сезоні закріпилося реноме майстра других спроб і за Алексом Вінатцером. Проте в слаломі з ним трапилося те ж, що і з Радамусом днем раніше: опинившись незвично високо вже у першій спробі (7 місце), він у другому раунді відступив на три позиції. А ось інший італієць, Томмазо Сала, рейд таки здійснив – з 26 місця на 14-те. Італія, як і Норвегія, зазнала кадрової втрати у Валь Гардені – через травму коліна до кінця сезону вибув Ніколо Мольтені.
Загальний задкі Кубку світу (чоловіки):
Загальний задкі Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня
П'ятниця, 19 грудня
Рамзау (Австрія), 10 км/HS 98, масстарт
Субота, 20 грудня
Рамзау (Австрія), HS 98/10 км, особистий Гундерсен
Гайгер знову переміг на улюбленому етапі
Після двотижневої паузи Кубок світу з двоборства повернувся традиційним грудневим етапом у Рамзау. Він на жаль, стане останнім перед ще однією, тритижневою перервою. Справа в тому, що наступний етап у Шонаху, який мав відбутися 3-4 січня, був скасований через нестачу снігу та надто теплу погоду в Шварцвальді. Календар Кубку світу-2025/26, який виглядав дуже збалансованим і рівномірним у своїй першій версії, починає розпадатися: спершу був скасований етап у Лейк Плесіді, який мав відбутися тижнем раніше, тепер випав і, напевно, найпрестижніший етап сезону – Шонах.
Етап у Рамзау традиційно вважається сприятливим для двоборців із ухилом у бік лижних гонок, оскільки траса тут дуже важка та селективна. І своє реноме столиця чемпіонату світу 1999 року в цілому підтвердила. П'ятничний масстарт вийшов дуже селективним, що на інших етапах зустрічається нечасто.
Попри селективність масстарту, в п'ятницю переміг двоборець із ухилом у бік стрибків, Томас Реттенеггер, який зумів прорватися з 16 місця після гонки. Друга перемога австрійця на Кубку світу, обидві були здобуті у поточному сезоні та обидві – у масстартах.
Міг Реттенеггер-старший і оформити переможний дубль. У суботу він знову виграв стрибкову спробу, заробивши запас у 48 секунд над найближчим переслідувачем, Ілккою Херолою. На першій половині гонки Томас практично не підпускав суперників, проте, щойно гонка перевалила за свій екватор, його перевага різко почала танути, і на останньому колі Реттенеггера наздогнали. Проте австрієць зумів непогано розподілити сили: він зберіг сили на фінішний спринт і фінішував у підсумку четвертим, витиснувши максимум із ситуації.
Ну а виграв недільний масстарт Вінценц Гайгер, який у фінішному спринті випередив Єнса Луроса Офтебро. Німець, який пропускав старт сезону через перелом стопи, спершу повернувся до змагань зі значним випередженням графіку, а після цього ще й вражаючими темпами повернув собі оптимальну форму. Етап у Рамзау знову підтвердив реноме улюбленого для Гайгера: тут він здобув рівно третину своїх перемог на Кубку світу – 6 із 18.
Йоханнес Лампартер на домашньому етапі не переміг, проте його підсумками може бути задоволений. 4 і 3 місця – хороший результат, який дозволив австрійцеві закріпити своє лідерство у загальному заліку Кубку світу. Тим більше, що його головний конкурент, Юліан Шмід, виступив у Рамзау відверто невдало – 6 і 16 місця.
Класно виступив у Рамзау і Єнс Лурос Офтебро, який двічі посів друге місце. До першої перемоги в сезоні дотягнутися не вдалося, проте він приніс кризовій збірній Норвегії перші подіуми в сезоні. Після невдалого старту олімпійської зимової кампанії Офтебро-молодший довів, що залишається двоборцем топ-рівня, і зробив це на етапі, з яким у нього пов'язані не надто приємні спогади: два роки тому в Рамзау норвежець дуже неприємно впав на трампліні та отримав струс мозку.
Ілкка Херола у Рамзау залишився без подіуму – 5 і 7 місця. Фін регулярно видає топові виступи як на трампліні, так і у гонці, проте все ніяк не може зробити і те, і інше в рамках одного старту. В суботу він показав другий результат у стрибку, проте видав лише 10-й чистий час гонки, в підсумку відступивши на 7 місце. Днем раніше у гонці він став четвертим, і з такими швидкостями у гонці в суботу він би боровся не лише за подіум, а й за перемогу.
Двічі сьомим у Рамзау став Йоханнес Ридцек. І якщо такий результат у Гундерсені став доволі закономірним, то в масстарті легендарний німець приємно здивував у стрибку. Молодий талант збірної Німеччини, Ріхард Штенцель, у п'ятницю став 10-м – для нього це особистий рекорд на Кубку світу. Втім, показувати результати такого рівня йому поки що вдається лише у масстартах – Ріхард ще занадто слабкий у гонці.
Бронзовий призер Олімпіади-2022 Лукас Грайдерер повернувся на Кубок світу після того, як пропустив перші два етапи через проблеми зі здоров'ям. 17 і 10 місця – цілком непоганий результат, який дозволить Лукасу закріпитися в основі збірної Австрії.
Продовжує приємно дивувати Самуель Коста, який двічі фінішував на підступах до топ-10. Італієць після річної паузи в кар'єрі виглядає значно краще за всіх партнерів по команді. Враховуючи, що Коста готувався до сезону в автономному режимі, виникають питання до тренерського штабу збірної Італії. До слова, наслідком індивідуальної програми підготовки Кости стало, зокрема, і схуднення на декілька кілограмів.
Не може занести собі в актив етап у Рамзау Крістьян Ільвес. У суботу естонець посів лише 14 місце, а в п'ятницю отримав дискваліфікацію в стрибку. Враховуючи, що Ілвес став двоборцем із ухилом у бік лижної гонки, на етапі з такою селективною трасою від нього чекали чогось більшого. Міні-сенсацію в суботу створив француз Маель Тідор, який посів 18 місце. До цього 25-річний спортсмен на Кубку світу жодного разу навіть не потрапляв у топ-30.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
