Невдалий старт українських стрибунів, черговий розгром від Шиффрін. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти вікенду
П'ятниця, 21 листопада
Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, мікст
Субота, 22 листопада
Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, особистий турнір
Неділя, 23 листопада
Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, особистий турнір
Невдалий старт України
Збірна України розпочала сезон невдало – перший етап у Ліллехаммері Євген Марусяк і Віталій Калініченко покинули з порожніми руками. Наслідки березневої травми Марусяка, за його ж словами, відчувалися навіть під час літнього тренувального періоду, і на якість підготовки до зимового сезону це, на жаль, вплинуло.
Тривожними симптомами були і не надто вдалі результати Євгена на Літньому Гран-Прі, де він виглядав помітно гірше, ніж минулого року. Найгірші побоювання справдилися в Ліллехаммері: Марусяк двічі не зумів подолати кваліфікацію. При чому, випадковими ці невдачі не назвеш: такі його результати були абсолютно логічним продовженням стрибків лідера збірної України у контрольних тренуваннях, де він також жодного разу не потрапив навіть у топ-50.
Безумовно, можна сподіватися на те, що трамплін у Ліллехаммері просто не підійшов Марусяку та що на інших спорудах він почуватиметься краще. Проте наразі його проблеми видаються глибокими та системними. Повнішу картину ми отримаємо вже найближчими днями. Стрибуни відправляються у Фалун тестувати трампліни чемпіонату світу 2027 року. Там спортсмени проведуть по одному старту на великому та нормальному трамплінах. Якщо і там – на двох різних спорудах – справи у Марусяка не покращаться, то це буде свідченням того, що лідер нашої команди дійсно підійшов до старту сезону не в оптимальній формі.
Що стосується другого номера збірної України, Віталія Калініченка, то він у Ліллехаммері виглядав краще за свого напарника. Ситуація доволі незвична, проте таке вже траплялося на ЛГП-2025. У суботу Віталій зумів пройти кваліфікацію, проте в основних змаганнях посів лише 49 місце.
Боротися за більш високі місця Калініченку заважають, зокрема, і проблеми на приземленні – зараз, коли судді стали значно суворішими щодо цього компоненту, Віталій втрачає на цьому надто багато балів. А щільність результатів у сучасних стрибках дуже висока.
Кобаясі захопив лідерство, провал Веллінгера
Стартовий етап Кубку світу зі стрибків з трампліна виявився практично ідеальним для збірної Японії, яка виграла 4 із 5 стартів за вікенд. Розпочалося все з перемоги в п'ятничному міксті, після чого у жінок Нозомі Маруяма двічі нокаутувала суперниць у особистих стартах. У чоловіків Рьою Кобаясі в суботньому турнірі посів 5 місце, а в неділю здобув перемогу, яка стала для нього 36-ю в кар'єрі на Кубку світу – за цим показником він наздогнав легендарного фіна Янне Ахонена.
В це важко повірити, проте Кобаясі став першим у історії японцем, який здобув перемогу в Ліллехаммері. За підсумками етапу в Норвегії Рьою захопив лідерство в загальному заліку, підтвердивши свій передстартовий статус фаворита №1 Кубку світу.
Варто зазначити, що у Ліллехаммері прекрасно виглядав не лише Рьою, а й уся збірна Японії. Останніми роками загальний рівень японців помітно просів, і часто вони виглядали командою однієї людини. Проте в Ліллехаммері все було зовсім не так. Особливо яскраво це проявилося в недільному турнірі, де у топ-30 потрапили одразу 5 японців.
При чому, там вони опинилися на далеко не найгірших позиціях: Рен Нікайдо замкнув топ-10, Наокі Накамура розташувався одразу за ним. 30-м став Томофумі Наїто, який у віці 32 років і 8 місяців набрав своє перше у кар'єрі очко на Кубку світу. Лише одна людина в історії набирала свої перші очки на Кубку світу в більш солідному віці – це двоборець і співвітчизник Наїто Дайто Такахасі, який у 2014 році вирішив спробувати свої сили в чистих стрибках на домашньому етапі в Саппоро (який, особливо в ті часи, збирав доволі скромний склад учасників). Окрім того етапу в Саппоро Такахасі на Кубку світу з чистих стрибків більше не виступав жодного разу. Що цікаво, у цьому рейтингу Японія окупувала всю топ-5 – яскрава ілюстрація того, що японські стрибуни традиційно пізно дозрівають до великих успіхів.
А перший особистий турнір перетворився на тотальний бенефіс. При чому, топ-3 не просто окупували три стрибуни, які в минулому сезоні фінішували на перших трьох позиціях у загальному заліку Кубку світу та Турне, а ще й у тому ж порядку, що і на двох головних турнірах минулого сезону.
В цілому такий суботній тріумф збірної Австрії видавався оверперфомансом – підопічні Андреаса Відхьольцля хоч і підійшли до сезону в хорошій формі, проте не виглядали на голову сильнішими за решту суперників. І неділя це підтвердила – жоден із австрійців не потрапив на подіум. Найкращим став Штефан Крафт, який замкнув топ-5. Суботній переможець, Даніель Чофеніг, у першій спробі за своїми мірками провалився (12 місце), проте в другому раунді піднявся на 7 місце. Даніель був близьким до того, щоби таки зберегти лідерство у загальному заліку Кубку світу, проте все ж покинув Ліллехаммер із 9-очкововим відставанням від Кобаясі.
До слова, лише втретє в історії у першому особистому старті сезону в Кубку світу перші три місця забрали представники однієї збірної, і щоразу це були австрійці. У сезоні 1979/80 це були Тоні Іннауер, Хуберт Нойпер і Альфред Гройєр, у кампанії 2011/12 років – Андреас Кофлер, Грегор Шліренцауер і Томас Моргенштерн.
Не може не тішити австрійських фанатів і прогрес їхньої головної молодої надії, Штефана Ембахера. У суботу він став 11-м, а у неділю посів 9 місце – його новий особистий рекорд на Кубку світу.
Максимально суперечливе враження залишив виступ збірної Німеччини. За великим рахунком, провалили етап усі три досвідчені лідери команди – Андреас Веллінгер, Карл Гайгер і П'юс Пашке. Особливо це стосується першого, який у суботу навіть не пройшов кваліфікацію, а в неділю посів 40 місце.
При чому, найстрашніше те, що такі результати Веллінгера були не випадковістю, а абсолютно закономірним продовженням його жахливих виступів у п'ятничному тренуванні. Так, по ходу вікенду Андреас поступово додавав, проте його рівень все одного катастрофічно далекий від бажаного та очікуваного, а його ж власна характеристика самого себе як "підстреленого птаха" виглядала влучною та красномовною. Що цікаво, востаннє Веллінгер не проходив кваліфікацію на Кубку світу 13 березня 2023 року… в тому ж Ліллехаммері.
Додавали по ходу вікенду і Гайгер з Пашке. Карл у суботу став 40-м, а в неділю посів 23 місце. Пашке в суботу, як і Веллінгер, не пройшов кваліфікацію, посівши найбільш образливе, 51 місце. Так, П'юсу дісталися не надто сприятливі вітрові умови, проте списувати такий провал тільки на погоду не варто.
Як би там не було, в неділю Пашке вдалося частково реабілітуватися: 18 місце в кваліфікації та 27-й результат у основних змаганням. Утім, якщо порівнювати це з тим, як феєрив досвідчений німець на старті минулого сезону, то величезний регрес сумнівам не підлягає.
Втім, були у збірної Німеччини й приводи для радості. Солідний вікенд видав Філіпп Раймунд – 6 і 4 місце. Переможець ЛГП-2025 довів невипадковість своїх літньо-осінніх успіхів, і наразі виглядає лідером цього напіврозібраного Бундестіму.
Дуже несподівано вистрелив у Ліллехаммері Фелікс Хоффманн, який протягом багатьох років був у кращому випадку середняком Кубку світу та постійно балансував між основою та резервом збірної Німеччини. Проте з перших же тренувань у Ліллехаммері 28-річний німець демонстрував рівень претендента на подіум.
Були великі сумніви щодо того, чи не перегорить Фелікс у основних змаганнях. У першій спробі цього не трапилося – він показав третій результат. Проте у другому раунді Хоффман все ж не витримав напруги та відступив на 10 місце – що, втім, все одно стало його особистим рекордом на Кубку світу. А вже у неділю Фелікс зумів подолати мандраж і таки піднявся на свій перший подіум – у віці 28 років.
Що це було – разовий сплеск чи нова зірочка, яка розкрилася в такому солідному віці? Важко сказати. Так, про те, що потенціал у Хоффманна значно більший, ніж ті результати, які він демонстрував протягом кар'єри, було відомо вже давно. Проте тривалий час Феліксу не вдавалося цей потенціал реалізувати. Те, як він у неділю з другої спроби таки зумів впоратися з психологічним тиском, може дати йому великий поштовх для подальших успіхів. Питання лише у тому, як у нього з адаптивністю до різних трамплінів і вмінням тримати пік форми протягом тривалих відрізків часу. Попри 28-річний вік, Фелікс залишається загадкою, яку ми всі в поточному сезоні намагатимемося розгадати.
А ось хто із топзбірних етап у Ліллехаммері однозначно провалив, так це господарі, Норвегія – жодного потрапляння у топ-15 за два дні. Обидва рази найкращим ставав Маріус Ліндвік – 16 і 17 місця. Чинний чемпіон світу та олімпійський чемпіон завдяки цим результатам обійшов свого знаменитого співвітчизника Бьорна Айнара Роморена за сумарною кількістю набраних очок на Кубку світу за кар'єру 4597 проти 4596. Проте на фоні провалу всієї команди навряд чи таке досягнення може тішити Маріуса.
Лише одне очко за два дні набрав Йоханн Андре Форфанг. При чому, в неділю він взагалі не пройшов кваліфікацію – такого провалу в нього не було вже три роки. Загалом же ситуація для збірної Норвегії складна. Команда і так знаходиться під шаленим тиском через березневий скандал з костюмами, а тут ще й провальний старт сезону – Руне Велті та компанії не позаздриш. Показово, що двічі обіграв всю збірну Норвегії естонець Артті Айгро , який вже тривалий час тренується зі скандинавами. Він у обох особистих стартах посів 14 місце.
Колишні підопічні Велти, збірна Швейцарії, розпочали сезон дуже неоднозначно. З одного боку – лідер команди, Грегор Дешванден, знаходиться зовсім не на тих позиціях, до яких привчив за два останні роки (15 і 25 місця). З іншого – в неділю свої перші в кар'єрі очки на Кубку світу (29 місце) набрав молодий Юре Кесселі, який закріпився в основі збірної лише під час ЛГП-2025. Він став четвертим швейцарцем, народженим у 21 сторіччі, який вже набирав очки на Кубку світу. Більше лише у Австрії (7) і Словенії (5). Доволі несподівано у Швейцарії виросло цікаве молоде покоління.
Сильно розпочала сезон збірна Словенії – особливо якщо порівнювати з тим, як жахливо виглядали підопічні Роберта Хрготи на старті минулої зимової кампанії. 4 і 2 місця посів Домен Превц, який підтвердив свій статус одного з топфаворитів Кубку світу. При чому, в неділю словенець цілком міг і виграти, проте поплатився за огріхи на приземленні як у першій, так і другій спробах. Сумарно оцінками він набрав на 6,5 бала менше, ніж Кобаясі, а в підсумку програв японцеві 3,2 бали.
7 і 6 місця посів Анже Ланішек. Непогано виглядав і Тімі Зайц, який посів 9 місце у суботу, а в неділю відступив з 10 місця на 13. А ось Ловро Кос виглядав дійсно слабко і покинув Ліллехаммер без набраних очок. При чому, в неділю словенець навіть не зумів пройти кваліфікацію.
Дуже цікаво було поспостерігати за збірною Польщі, яка влітку демонструвала ознаки виходу з глибокої кризи. І зимовий сезон підопічні Мацея Мацюшака дійсно розпочали солідно. 13 і 12 місця посів Каміль Стох. При цьому, у легендарного ветерана вималювалася проблема з другою спробою: двічі він ішов у топ-10, проте випадав звідти у другому раунді. Як би там не було, форма у Стоха хороша. 45 очок у перших двох особистих стартах – це найкращий старт сезону для Каміля за останні чотири роки.
Вдало дебютував на Кубку світу відкриття літнього сезону, Кацпер Томасяк – 18 і 22 місця. Лише одному поляку в історії вдалося показати кращий результат у своєму дебютному старті на Кубку світу – Адаму Малишу, який посів 17 місце 4 січня 1995 року в Інсбруку.
А ось хто з поляків розчарував, так це Александер Жніщоль. У суботу він навіть не зумів пройти кваліфікацію, після чого скаржився на те, що його дісталися несприятливі вітрові умови. Здається, дарма: в неділю Жніщоль став лише 50-м – справа тут не у вітрі, а у поганій формі.
У суботньому турнірі встановив свій новий особистий рекорд на Кубку світу 19-річний американський талант Джейсон Колбі – 21 місце. В недільному турнірі він міг оновити його, проте в другому раунді відступив із 17 місця на 26-те. Хорошу форму на старті сезону демонструє лідер збірної Франції Валентен Фубер – 25 і 16 місця.
Одне із відкриттів літнього сезону, Хектор Капустік, розчарував. У суботу він посів 50 місце, а в неділю отримав дискваліфікацію у відбірковому раунді. Втім, історичне досягнення він таки встановив: у суботу він став першим представником Словаччини за останні 13 років і 11 місяців, якому вдалося пробитися до основних змагань на Кубку світу.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти вікенду
Субота, 22 листопада
Гургль (Австрія), слалом, чоловіки
Неділя, 23 листопада
Гургль (Австрія), слалом, жінки
Історичні успіхи Расса та Маршана
Як і слалом тижневої давнини у Леві, старт у Гурглі подарував чимало історичних досягнень. Свою першу перемогу на Кубку світу здобув Пако Расса. Минулого тижня у Фінляндії він встановив свій особистий рекорд, посівши 6 місце, тепер же дотягнувся і до першої перемоги, здійснивши рейд з 14 місця після першої спроби та перехопивши червоний біб лідера Кубку світу. Невже поряд із Клеманом Ноелем у складі збірної Франції з'явилася ще одна зірка слалому?
Поспішати з такими висновками не будемо, оскільки цей прорив Расса відбувається на фоні загальної чудової готовності французьких слаломістів на старті поточного сезону. 7 місце посів ветеран Віктор Муффа-Жанде, якого багато хто кілька років тому взагалі списував з рахунків.
Є потенціал боротися за подіум і у Стівена Ам'єза, проте у Гурглі він поплатився за надмірно агресивне ведення гонки та у підсумку фінішував лише 15-м. 12 позицію посів (точніше, розділив із ще 2 спортсменами – яскрава ілюстрація щільних результатів на трасі "Кірхенкар") лідер команди Клеман Ноель – ось хто із французів дійсно розчарував.
Траса у Гурглі була крижанистою. За таких умов перші стартові номери опиняються в невигідних умовах – їм потрібно їхати по цьому глянцеві, об який важко зачепитися кантами лиж. І Ноель, який у першій спробі стартував другим, скаржився на те, що на такій трасі він почувався дуже некомфортно.
В другій спробі Клеман потрапив на значно комфортнішу, розбиту трасу, проте скористатися цим не зумів і відступив з 7 місця за межі топ-10. Як би там не було, зараз у збірній Франції потенційно можуть боротися за найвищі місця у слаломі щонайменше три спортсмени, а з урахуванням Муффа-Жанде – навіть 4. Жодна інша команда в світі похвалитися таким не може.
Не менш історичним стало і друге місце Армана Маршана, на яке він прорвався з 9 місця після першої спроби. Це не лише його перше потрапляння в топ-3 за кар'єру, а взагалі перший в історії Бельгії подіум на гірськолижному Кубку світу! До слова, непогано у Гурглі виступив і партнер Маршана по команді, Сем Мас, який замкнув топ-20.
Минулого тижня в Леві сенсації творила збірна Великої Британії, проте в Гурглі вона виступила значно слабкіше. Лорі Тейлор не потрапив у топ-30, а Біллі Мейджор на наступний день після свого 29-го дня народження посів 17 місце. Найбільше сподівань покладалося на лідера команди, Дейва Райндінга, для якого траса в Гурглі є по суті домашньою: він є рекламним обличчям цього гірськолижного курорту та часто тут тренується – "Кірхенкар" він знає, напевно, краще за будь-кого з австрійців. Проте все це у підсумку принесло ветерану лише 25-й результат.
Збірна Норвегії зуміла реабілітуватися за скромний виступ тижневої давнини у Леві. Так, Атле Лі Макграт не зумів втримати лідерство після першої спроби, проте на подіум таки піднявся – 3 місце. Слідом за ним у фінішному протоколі розташувався і Тімон Хауган, який минулого тижня в Леві врятував скандинавів від повного фіаско.
А ось багаторічний лідер збірної Норвегії, Хенрік Крістофферсен, на старті сезону виглядає доволі скромно, і після 13-го результату в Леві він посів 12 місце в Гурглі. При чому, Хенрік не припускався якихось відчутних помилок – він просто занадто багато програвав лідерам по темпу.
Два роки тому, коли траса в Гурглі дебютувала на Кубку світу, все завершилося тотальним тріумфом господарів, збірної Австрії. Цього ж року австрійці вдома виступити невдало. Особливо в другій спробі: в третій десяток відступили імениті Марко Шварц і Мануель Феллер. Найкращим із господарів у підсумку став Домінік Рашнер, який у другій спробі, навпаки, здійснив рейд із 25 місце у топ-6.
З позитиву для австрійців також відзначимо 12 місце Сімона Рюланда – це його особистий рекорд. Більше того: до суботи він набирав очки на Кубку світу лише одного разу: 27 місце у тому ж Гурглі два роки тому.
Збірну Швейцарії від провалу врятував Тангі Неф, який замкнув топ-5, реабілітувавшись за слабкий виступ (21 місце) тиждень тому у Леві. А лідер слаломної частини команди, Лоїк Мейяр, старт сезону провалює. Після 14-х місць у Зольдені та Леві в Гурглі він взагалі зійшов із дистанції в другій спробі. При чому, не можна сказати, що Лоїк втратив шанс показати якийсь сильний результат – після першого раунду він ішов лише 20-м.
Окрім 5 місця Нефа, з позитиву для збірної Швейцарії можна відзначити хіба що рейд з 19 місця на 11 Даніеля Юле. При чому, великий потенціал у ветерана був помітний вже у першій спробі, проте там він припустився доволі помітної помилки.
Один із героїв слалому в Леві, Едуард Халльберг, мав хороші шанси повторити свій успіх чи навіть здобути першу в кар'єрі перемогу. Після першої спроби він ділив друге місце з Нефом, проте в другому раунді впав на нижній ділянці траси та зійшов із дистанції. Хоча йшов за дуже хорошим графіком, який дозволяв навіть боротися із Расса за перемогу. Як би там не було, фін довів, що його успіх тижневої давнини був невипадковим, і призовий потенціал у нього дійсно є.
Переможець слалому в Леві, Лукас Бротен, у підсумку лише замкнув топ-10. Так, частково таку невдачу можна спасати на те, що першій спробі йому не пощастило з першим стартовим номером, проте в другому раунді здійснити якого рейду вгору він не зумів, втративши червоний біб лідера слаломного заліку Кубку світу.
Слабко виступила збірна Італії. Алекс Вінатцер у другій спробі відступив з 10 місця на 19, припустившись грубої помилки в середині траси. Втім, і без неї топового потенціалу в заїздах Алекса не було помітно. Окрім нього, очки зумів набрати лише один італієць, Томмазо Сала – 26 місце.
В другу спробу Сала потрапив не без долі везіння. Він показав 31-й результат у першій спробі, проте згодом судді після перегляду в повторі заїзду Філіпа Зубчіча дискваліфікували хорвата за страдл.
Другий поспіль розгром від Шиффрін
Другий жіночий слалом у поточному сезоні завершився тим же, чим і перший – розгромною перемогою Мікаели Шиффрін. Хоча після першої спроби здавалося, що боротьба буде: одразу три спортсменки програли американці менш ніж півсекунди.
Шиффрін привчила усіх до того, що нокаутує суперниць у першій спробі, після чого другу йде більш консервативно, проте цього разу все було рівно навпаки. Як би там не було – друга перемога Шиффрін у поточному сезоні, і на горизонті не видно нікого, хто міг би перервати гегемонію Мікаели.
Другий номер збірної США, Пола Мольцан, замкнула топ-5, у першій спробі поплатившись за надто агресивний стиль їзди. А ось решта збірної США не вразила. Ей Джей Харт і Ніна О'Браєн, які також славляться дуже ризиковим веденням гонки, в другій спробі взагалі зійшла з дистанції. Кеті Хенсін, як уже повідомлялося, зламала великогомілкову кістку та повернеться до змагань ще не скоро, за найгіршого сценарію – вже у наступному сезоні.
Як і тиждень тому в Леві, другою стала Лара Кольтурі. Черговий класний виступ від тінейджерки зі збірної Албанії, проте вона знову не зуміла показати щось, що би створило реальний тиск на Шиффрін.
Боротьба за третє місце на подіумі розгорнулася між двома швейцарками – Каміль Раст і Венді Холденер, які в першій спробі взагалі показали абсолютно ідентичний час. Чинна чемпіонка світу в слаломі цю боротьбу виграла, реабілітувавшись за невдалий старт сезону (15 місця в Зольдені та Леві). А ось Мелані Мейяр старт сезону провалює: після 22 місце в Леві – схід у першій спробі в Гурглі.
Найкращою з господарок стала Катаріна Труппе, яка в другій спробі прорвалася з 11 місця на шосте. Загальний командний рівень австрійок був непоганий – у топ-20 також фінішували Катаріна Хубер, Катаріна Галльхубер, Франциска Гріч і Ліза Хьорхагер. А ось лідер команди, Катаріна Лінсбергер, провалилася, зійшовши з дистанції вже у першій спробі. До числа невдах першого раунду потрапили також молоді Корнелія Елунд і Роза Похйолайнен, які також не дісталися фінішу.
В другій спробі зійшла з дистанції лідер збірної Хорватії, Зрінка Лютіч. Втім, і після першого раунду вона йшла лише восьмою. Своїм темпом на старті сезону вона не вражає – від своєї пікової форми Зрінка поки що далека.
А ось її більш досвідчена партнерка по команді, Леона Попович, приємно здивувала. Ще тиждень тому в Леві вона виглядала абсолютно розібраною та не готовою до конкуренції рівня Кубку світу. Здавалося, що в її участі в етапі в Гурглі ніякого сенсу немає. Проте Леона в Австрію таки приїхала, і виступила вже значно краще – 22 місце.
Знову делегувала двох своїх представниць у топ-10 збірна Німеччини. Щоправда, і Емма Айхер, і Лена Дюрр у Гурглі виступили гірше, ніж у Леві – 9 і 7 місця відповідно. Дюрр після першої спроби йшла п'ятою, проте у фінальному раунді втратила дві позиції – проблема з другою спробою в неї вже багато років носить перманентний характер.
Продовжує приємно дивувати на старті сезону збірна Японії – при чому, як чоловіча, так і жіноча. У чоловіків двічі поспіль (у Леві та Гурглі) набрав очки Йохей Кояма, і жінок те саме вдалося Асі Андо. При чому, в Гурглі вона посіла 18 місце – для неї це перше потрапляння у топ-20 на Кубку світу за майже 5 років.
Продовжує прогресувати після травми коліна Дженіфера Германе – після 21 місця в Леві вона стала 14-ю в Гурглі. При чому, в другій спробі у неї були два збої, без яких талановита латвійка цілком могла претендувати на потрапляння у топ-10.
Погані справи у збірної Словенії, яка нещодавно втратила до кінця сезону Андрею Слокар. Слідом за нею потрапила в лазарет і Нея Дворнік, яка знялася зі слалому в Гурглі в останній момент, уже після того, як був сформований стартовий протокол першої спроби. Вона впала під час розминки та травмувала щиколотку.
Діагноз лікарів невтішний: переломи великої та малої гомілкової кістки. Дворнік знадобиться операція, сезон для неї завершений. Ситуація для збірної Словенії патова: в технічних дисциплінах окрім Ани Бучік Йоган розраховувати, за великим рахунком, немає на кого.
Головною ж новиною тижня стала травма Лари Гут-Бехрамі, яку вона отримала під час тренування швидкісного спуску в США. Найгірші побоювання щодо швейцарки підтвердилися: у неї розрив хрестоподібної зв'язки коліна, вони вибула до кінця поточного сезону, який має (мав?) стати останнім у її кар'єрі. Не виключено, що легендарна швейцарка не захоче прощатися з гірськими лижами ось так і вирішить залишитися в спорті ще на рік.
Пропускала слалом у Гурглі Мартіна Дубовска. У неї проблеми зі спиною, проте не надто серйозні: повернення на Кубок світу очікується вже в грудні.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
