Історична перемога Вонн, домінування Превца. Підсумки лижного вікенду
Стрибки з трампліна
Старти тижня
Субота, 13 грудня
Клінгенталь (Німеччина), HS 140, особистий турнір
Неділя, 14 грудня
Клінгенталь (Німеччина), HS 140, особистий турнір
Переможна серія триває: Домен Превц продовжує громити суперників
Головним героєм етапу Кубку світу в Клінгенталі став Домен Превц, який оформив дубль і продовжив свою переможну серію до чотирьох стартів поспіль. При чому, словенець не просто двічі переміг, а двічі розгромив своїх суперників: 25,5 і 13 балів переваги над другим місцем у суботу та неділю відповідно.
Превц-молодший перебуває у феноменальній формі, що не може не лякати його суперників перед стартом Турне чотирьох трамплінів. Схоже домінування від словенця на стартовому відрізку сезону ми вже бачили в сезоні-2016/17, і тоді вся його перевага над суперниками просто випарувалася саме починаючи з Турне.
Чи повториться таке цього разу? Є чимало підстав вважати, що ні. По-перше – Домен став на 9 років старшим, досвідченішим і стійкішим психологічно. По-друге – зараз він більш домінантний, ніж тоді. По-третє – зараз динаміка форми говорить про те, що він лише додає, тому швидкого спаду форми, за логікою речей, бути не повинно.
Ну а попереду – етап Кубку світу в Енгельбергу, який до числа незручних для Превца трамплінів точно не віднесеш. Саме там він 10 років тому вперше в кар'єрі піднявся на подіум на Кубку світу, а 9 років тому здобув перемогу. Чудовий шанс продовжити свою серію до 6 перемог поспіль, що стало б повторенням рекорду Кубку світу.
Попри успіхи Домена, сказати, що у збірній Словенії все ідеально, не можна. Так, Тімі Зайц провів непоганий етап, проте Ловро Кос залишається у глибокій кризі, а форма Анже Ланішека дуже різко пішла на спад. Після двох поспіль перемог у Фалуні та Руці його результати стають дедалі гіршими: 4, 8, 16 і 25 місця. Ланішек відомий як декабрист, проте цього разу спад форми у нього наступив не зі стартом Турне чотирьох трамплінів, а на три тижні раніше. І те, наскільки швидко випарувалася переможна форма Анже, не може не турбувати Превца, який зараз виглядає непереможним – уся ця домінація може зникнути миттєво.
Якщо оцінювати загальний командний рівень, то найсильнішою збірною етапу в Клінгенталі стала Японія. В суботу Рен Нікайдо та Рьою Кобаясі посіли 4 і 5 місця, в неділю – вдвох піднялися на подіум. При чому, обидва рази Нікайдо фінішував вище за лідера команди. Рен перебуває у чудовій формі, недільний подіум став для нього другим у кар'єрі на Кубку світу. Ці успіхи дозволили йому піднятися на 5 місце в загальному заліку Кубку світу.
В неділю на додачу до подвійного подіуму японців у топ-6 потрапив ще один підопічний Кенто Сакуями – Томофумі Наїто, який у другій спробі піднявся вгору на 5 позицій. Японець вкотре оновив свій особистий рекорд на Кубку світу: жоден стрибун у історії не потрапляв у топ-10 вперше у своїй кар'єрі в більш солідному віці, ніж Наїто.
Загалом же збірна Японії перебуває в своїй найкращій формі за багато років, і цифри лише підтверджують це. Одразу два представники Японії потрапили на подіум у одному старті Кубку світу вперше з 28 листопада 2014 року, коли Норіакі Касаї та Дайкі Іто фінішували у топ-3 у Руці. Недільний подіум став для японців ювілейним, 300-м у історії на Кубку світу. Сумарно до досягнення цієї вражаючої цифри свою руку доклали 23 різних стрибуни.
Все гаразд у збірної Японії не лише з основню, а й з резервом, який виступає на Континентальному кубку: японці разом із австрійцями і норвежцями вже забезпечили собі додаткову квоту на Турне чотирьох трамплінів. Шкода лише, що зробив це не легендарний Норіакі Касаї.
Однією з головних інтриг етапу в Клінгенталі було повернення на Кубок світу Штефана Крафта, який пропустив попередні два етапи через народження дитини. Легендарний австрієць зізнався, що розглядав можливість пропуску і третього етапу поспіль, проте вирішив, що надовго випадати зі змагального ритму перед Турне чотирьох трамплінів буде небезпечно. Повернувся Крафт більш ніж переконливо, ставши другим у суботу. Втім, у неділю він виступив значно гірше, посівши лише 11 місце.
Що стосується збірної Австрії загалом, то не можна сказати, що команда подолала ту кризу, в яку потрапила на етапі у Віслі. Залишається у зоні турбулентності Ян Хьорль, який після 6 місця в суботу в неділю навіть не потрапив у топ-30. Тричі поспіль фінішує в другому десятку Даніель Чофеніг. Все ж, усі розмови про його неоптимальну підготовку до сезону були небезпідставними: після несподіваної перемоги на відкритті Кубку світу в Ліллехаммері чинний володар Великого кришталевого глобуса (ВКГ) жодного разу не потрапив на подіум.
Загалом же збірна Австрії в неділю виступила помітно гірше, ніж у суботу. В неділю найкращим із австрійців став Максімільян Ортнер, який посів лише 8 місце. Це вже четвертий особистий старт у поточному сезоні, в якому жоден із австрійців не потрапив у топ-5. За дві попередні зимові кампанії разом узяті таких стартів було лише два.
Закріпився в основі збірної Австрії Йонас Шустер, на рахунку якого 11 і 19 місця. При чому, в суботу Шустера-молодшого знову підвело приземлення – цілком можливо, воно вкрало у австрійця перше в кар'єрі потрапляння у топ-10 на Кубку світу.
Збірна Німеччини своїм виступом на домашньому етапі також не може бути задоволена. Так, у суботу Філіпп Раймунд втретє поспіль піднявся на подіум, проте в неділю він лише замкнув топ-10 – і це був найкращий результат серед німців.
Схоже, наступив спад форми у другого номера команди, Фелікса Хоффманна. В суботу він посів, хоча до цього жодного разу в поточному сезоні не опускався нижче за 12 місце. В неділю він став 12-м, і лише наступний етап Кубку світу в Енгельбергу дасть змогу зрозуміти, що це було – разова невдача чи системний спад форми?
У суботньому турнірі в другу спробу взагалі зуміли пробитися лише два німці. П'юс Пашке посів лише 41 місце, проте частково реабілітувався наступного дня, показавши 26-й результат. Залишається у глибокій кризі Андреас Веллінгер, який у суботу посів 40 місце, а в неділю навіть не пройшов кваліфікацію. Схоже, додаткова тренувальна сесія у Філлаху на тижні жодних результатів не принесла. Веллінгер уже повідомив, що пропустить наступний етап Кубку світу в Енгельбергу – він присвятить час більш тривалому додатковому тренувальному блоку.
Карл Гайгер аналогічне рішення ухвалив тижнем раніше, і наразі не відомо, чи виступить він у Швейцарії. Лука Рот, який заміняв Гайгера у складі збірної Німеччини в Клінгенталі, не вразив – 45 і 43 місця.
А ось хто в Клінгенталі додав, так це збірна Норвегії, яка видала свій найкращий етап у поточному сезоні. В обох стартах у топ-10 фінішували Крістоффер Еріксен Сундал і Халвор Егнер Гранеруд, у суботу до них приєднався ще і Йоханн Андре Форфанг. 5 місце Сундала в неділю стало найкращим результатом для норвежців у поточному сезоні. За Крістоффера варто лише порадіти, враховуючи, що йому в поточному сезоні дуже не щастить – він пропустив два особистих старти через проблеми з інвентарем. У Фалуні його підвів замок на костюмі, а минулого тижня у Віслі – кріплення лиж.
Збірна Польщі після солідного виступу на домашньому етапі зробила крок назад. Стосується це, перш за все, молодого лідера команди, Кацпера Томасяка. Хоча розпочиналося все чудово: у першій спробі суботнього турніру він показав п'ятий результат. Проте після цього все пішло шкереберть: відступ аж на 18 місце у суботу та проліт мимо топ-30 у сезоні, перший з моменту дебюту на Кубку світу.
Прекрасна серія Кацпера з 8 поспіль стартів у топ-30 перервалася, проте говорити про якийсь системний спад не варто. Для збірної Польщі загалом показовим буде наступний етап у Енгельбергу, який історично є чи не найуспішнішим як для команди загалом, так і для Каміля Стоха зокрема.
Продовжує приємно дивувати Валентен Фубер, який поступово закріплюється у статусі елітного чи, принаймні, навколоелітного рівня. У неділю він посів 4 місце, оновивши особистий рекорд на Кубку світу. Попередній був встановлений у листопаді поточного року в Руці, де він став п'ятим. Проте то був лотерейний старт у одну спробу в важких погодних умовах, а тут – абсолютно заслужений і закономірний успіх. Фубер у поточному сезоні вже двічі фінішував у топ-5 – стільки ж, скільки збірні Норвегії та Польщі разом узяті. Не буде перебільшенням сказати, що назріває і перший подіум.
Владімір Зографскі від підступів до подіуму в Клінгенталі відступив у другий десяток. Проте болгарин продовжує виступати дуже стабільно, хоча протягом усієї кар'єри у нього з цим компонентом були величезні проблеми. Як би там не було, нинішній сезон, у якому ще не пройдено навіть третини дистанції, вже став для нього рекордним за кількістю набраних очок на Кубку світу.
Додає і збірна Казахстану – в Клінгенталі яскраво проявив себе Данііл Васільєв, який посів 17 і 24 місця. При чому, рівень його результатів у тренуваннях і кваліфікаціях дозволяв навіть помріяти про топ-10. Проте 21-річний казах у основних змаганнях трохи перегорав психологічно, і виступав гірше за свій тренувальний рівень, до того ж двічі втрачаючи чимало позицій в другій спробі.
Як би там не було, 17 місце Васільєва у суботу – найкращий результат для Казахстану на Кубку світу з 3 березня 2008 року, коли Радік Жапаров посів 13 місце в Куопіо. Також Данііл став першим казахом з часів того ж Жапарова зразка весни 2008 року, який набрав очки у двох стартах Кубку світу поспіль.
Лідер збірної Швейцарії Грегор Дешванден після потраплянь у топ-10 у Фалуні та Руці зробив помітний крок назад у результатах, практично повторивши свій виступ зразка етапу в Віслі. У Польщі він у суботу не потрапив у топ-30, а в неділю посів 24 місце. У Клінгенталі було все те саме, тільки в неділю він фінішував на одну позицію вище.
Втім, у тренерського штабу збірної Швейцарії є й приводи для радості. В неділю 29-м став Сандро Хаусвірт, який нарешті добрався до своїх перших у кар'єрі очок у Кубку світу. Легендарний Сімон Амманн став 27-м у суботу – це його найкращий результат на Кубку світу з 29 грудня 2023 року, коли він став 21-м на Турне чотирьох трамплінів у Оберстдорфі.
В недільному основному турнірі отримав дискваліфікацію за порушення технічного регламенту Фатіх Арда Іпчіоглу. Для нього це вже друге порушення у поточному сезоні. Таким чином, він став першим стрибуном у історії, який отримав червону картку: наступного тижня в Енгельбергу ми турка не побачимо.
Збірна України: невдалий етап перед паузою
Для збірної України етап у Клінгенталі став останнім перед двотижневою паузою. Тренер команди Володимир Бощук на тижні заявив, що українці пропустять наступний етап у Енгельбергу та повернуться до змагань на Турне чотирьох трамплінів.
Піти на паузу в хорошому настрої не вдалося. У суботньому особистому турнірі Україна не була представлена взагалі – ні Віталій Калініченко, ні Євген Марусяк не пройшли кваліфікацію в п'ятницю. Подвійне фіаско зі збірною України трапилося лише вдруге у поточному сезоні – після недільного старту на першому етапі в Ліллехаммері.
В неділю Віталій Калініченко кваліфікацію подолав, при чому на доволі непоганому 36-му місці. Здавалося б, можна помріяти про ще одне потрапляння в очки? На жаль, ні: в основних змаганнях він посів лише 48 місце. Відверто кажучи, в кваліфікації Віталій стрибнув трохи вище голови, скориставшись хорошими вітровими умовами. Його рівень результатів на тренуваннях у Клінгенталі не говорив про його готовність боротися за очки.
Ну а Євген Марусяк у неділю знову не пройшов кваліфікацію. На жаль, лідер нашої збірної провалив стартовий відрізок сезону – найгірші побоювання після проблемного посстравматичного літа збулися. Так, Марусяк знаний тим, що додає у другій половині зимової кампанії: минулий сезон був для нього єдиним, у якому він підходив до екватору сезону вже з очками на Кубку світу.
Проте у тому ж сезоні-2023/24 Євген у першій половині сезону хоч і не набирав очок, проте все ж регулярно на них претендував і видавав хороші стрибки в тренуваннях і кваліфікаціях. Цього року ж ми не бачимо нічого схожого. Залишається лише сподіватися, що двотижнева пауза Марусяку піде на користь – а він вміє раптово набирати хорошу форму.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня
П'ятниця, 12 грудня
Санкт-Моріц (Швейцарія), швидкісний спуск, жінки
Субота, 13 грудня
Валь д'Ізер (Франція), гігант, чоловіки
Санкт-Моріц (Швейцарія), швидкісний спуск, жінки
Неділя, 14 грудня
Валь д'Ізер (Франція), слалом, чоловіки
Санкт-Моріц (Швейцарія), супергігант, жінки
Історична перемога Вонн
Жіночий Кубок світу лише в середині грудня добрався до перших швидкісних стартів сезону – спортсменки за традицією завітали у Санкт-Моріц. Перше контрольне тренування швидкісного спуску дуже переконливо виграла Ліндсі Вонн. Безумовно, після цього легендарну американку стали розглядати як одного з топфаворитів, проте те, що зробила легендарна американка у першому швидкісному спуску, просто шокувало.
Вонн просто розгромила суперниць як у найкращі роки, привізши найближчій переслідувачці 0,95 секунди. Американка не надто вдало стартувала, проте на швидкісних нижніх ділянках просто декласувала всіх. Ліндсі знову переписала історію, ставши найбільш віковим переможцем гонки в історії Кубку світу в абсолюті – як серед чоловіків, так і серед жінок.
У суботу та неділю повторити такий успіх не вдалося, проте 2 і 4 місця говорять про те, що її успіх точно не був випадковим. 41-річний вік, 5-річна пауза в кар'єрі, заміна колінного суглобу – все це не завадило Вонн повернутися на топовий рівень. Просто неймовірна жінка.
До слова, переможний п’ятничний швидкісний спуск став для
Вонн 409-м стартом на Кубку світу за кар’єру – за цим показником вона
зрівнялася з рекордсменкою, Ренатою Гьочль. За підсумками етапу в Санкт Моріці
вона легендарну австрійку вже обійшла.
Непересічною подією стало й друге місце Магдалени Еггер. 24-річна австрійка до цього жодного разу не піднімалася вище 19 місця на Кубку світу. При цьому, Еггер точно не можна назвати "людиною нізвідки". Свого часу вона домінувала на юніорських чемпіонатах, і досі залишається найтитулованішою спортсменкою в історії цього турніру: 9 медалей, 6 із яких – золоті.
Проте лише зараз Магдалені вдалося вийти на топовий рівень серед дорослих і почати виправдовувати ті величезні аванси, які їй видавали в молоді роки. П'ятничний успіх не можна назвати випадковим – у суботу вона стала сьомою, після чого в недільному супергіганті показала 15-й результат.
Соф'я Годжа покинула Санкт Моріц без жодної перемоги: четверте та два третіх місця. При чому, в усіх трьох гонках італійка видавала досить слабкі стартові відрізки. В недільному супергіганті, за великим рахунком, саме це позбавило її перемоги.
В цілому Годжа поки що далека від своїх пікових швидкостей, і це пов'язано з тим, що вона не форсувала свою швидкісну форму на старт сезону. За словами самої Соф'ї, до першого тренування в Санкт Моріці вона не надягала лиж для швидкісного спуску з вересня. Інша справа, що концентрація на підготовці на гіганті особливих дивідендів не принесла – Годжа у цій дисципліні виглядає слабкіше, ніж у минулому сезоні.
Попри травми Федеріки Бріньоне та Марти Бассіно, збірна Італії в цілому в Санкт-Моріці виглядала непогано. В усіх трьох гонках у топ-10 потрапила Лаура Піровано, в супергіганті шостою стала Елена Куртоні.
Що стосується збірної США, то у другому швидкісному спуску за крок від подіуму зупинилася Брізі Джонсон. В першому даунхілі чинна чемпіонка світу в цій дисципліні показала лише 15-й результат. Мікаела Шиффрін, як і обіцяла, пропустила обидва швидкісні спуски та заявилася на недільний супергігант. Успіху їй це не принесло: Мікі не вписалася буквально в останні ворота та зійшла з дистанції. Проте і до цього її графік не був вражаючим: у кращому випадку вона могла претендувати на місце наприкінці топ-10.
Збірна Швейцарії домашній етап собі занести в актив не може – воно і не дивно, враховуючи, що три лідери команди, Лара Гут-Бехрамі, Корінн Сутер і Мішель Гізін, травмовані. Ясмін Флюрі, навпаки, повернулася на Кубок світу після майже дворічної паузи, пов'язаної з травмою. Сильно виступити їй вдалося лише у суботу, коли вона посіла 11 місце.
Головні сподівання швейцарців були пов'язані з Малорі Блан. У супергіганті вона розділила 6 місце з Еленою Куртоні, проте в двох швидкісних спусках виступила скромніше – 13 і 19 місця.
Що стосується збірної Австрії, то друге місце Еггер у п'ятницю не було єдиним подіумом команди за етап. Мір'ям Пухнер посіла 3 і 5 місця в двох швидкісних спусках, а в супергіганті зійшла з дистанції. Пухнер давно відома як чиста швидкісниця, яка прекрасно почувається на прямих, швидкісних ділянках, проте програє дуже багато в технічно складних віражах. І в супергіганті вона своє реноме повністю підтвердила: топовий графік на швидкісній верхній ділянці, проте, як тільки пішли технічно складні віражі – Мір'ям просто не втрималася на трасі та зійшла з дистанції. Розчарувала лідер команди, Корнелія Хюттер, яка у трьох стартах жодного разу не піднялася вище за 6 місце.
Другий швидкісний спуск виграла Емма Айхер, у першому вона замкнула топ-5. Проте в недільному супергіганті вона зійшла з дистанції, припустившись елементарної помилки на невеличкому трампліні на верхній частині траси. Як би там не було, Айхер дійсно показала, що топовий потенціал у швидкісних видах у неї є, тому німкеню можна розглядати як небезпечну темну конячку з точки зору загального заліку.
Перемога Айхер наступного дня після історичного тріумфу Вонн дуже символічна: німкеня народилася на три роки пізніше, ніж Ліндсі дебютувала на Кубку світу.
Недільний супергігант виграла Еліс Робінсон, яка ще зовсім недавно була чистою гігантисткою. Для новозеландки це перша перемога в супергіганті на Кубку світу. Враховуючи, що вона вже пробує свої сили й у швидкісному спуску, амбіції в загальному заліку в неї є. І якщо перемога в Санкт Моріці була не разовою акцією, то Робінсон також може стати небезпечним суперником у генеральній класифікації. На даний момент вона іде другою, програючи Шиффрін всього 64 очка, проте тут слід враховувати, що стартовий відрізок сезону був дуже насичений стартами в її улюбленому гіганті.
Непогано виглядала в Санкт Моріці й збірна Франції. Романа Мірадолі стала другою в супергіганті та розділила із Хюттер 6 місце в першому швидкісному спуску. Топ-5 у супергіганті замкнула Лора Гош.
Мейяр набрав оптимальну форму
Чоловічий Кубок світу після північноамериканського турне відправився на традиційний "Критеріум першого снігу" у Валь д'Ізері, куди наступного вікенду приїдуть і жінки. Головним героєм етапу став Лоїк Мейяр, який виграв суботній гігант і став другим у недільному слаломі.
Зірковий швейцарець традиційно слабко розпочинає сезон, і цього року його спад у результатах був навіть сильнішим, ніж зазвичай. До етапу у Валь д'Ізері в активі Лоїка не було нічого кращого за 9 місце, тому, здавалося, що процес повернення до оптимальних кондицій буде довгим і непростим. Проте на трасі "Фас де Бельвар" чарівним чином одразу повернувся до своїх пікових кондицій.
Траса гіганту в Валь д'Ізері – одна із найважчих на чоловічому Кубку світу, і своє реноме вона вчергове підтвердила. Дві спроби гіганта жодному спортсмену не вдалося пройти без збоїв. Помилялися абсолютно всі – боротьба за перемогу зводилася до того, хто помилятиметься менше. І ним виявився саме Мейяр. Лоїк міг оформити переможний дубль, проте у недільному слаломі не втримав лідерство після першої спроби, фінішувавши у підсумку другим.
Суботній гігант взагалі перетворився на бенефіс збірної Швейцарії, яка забрала всі три місця на подіумі. При чому, Марко Одерматт став лише третім. Минулого року у Валь д'Ізері він переміг, перервавши серію з трьох поспіль сходів із дистанції, проте цього разу міг взагалі залишитися без подіуму. В обох спробах лідер Кубку світу непереконливо виглядав на верхній половині траси. В першому раунді він припустився трьох помилок, у другому – просто йшов у повільному за своїми мірками темпі.
Ну а другим несподівано став Лука Ерні, який у другій спробі прорвався з 13 місця на подіум. Протягом більшої частини кар'єри 32-річний швейцарець був вузькоспеціалізованим слаломістом, проте в останні два сезони почав на постійній основі ходити і гігант. І ось, нарешті, перший подіум у цій дисципліні.
Головний суперник Одерматта в заліку гіганта, Штефан Бреннштайнер, непереконливим виступом швейцарця скористатися не зумів. Австрієць лідирував після першої спроби, проте в другому раунді відступив аж на 5 місце, втративши червоний біб лідера.
Класно провели другу спробу американці Рівер Радамус і Райдер Сарчетт. Перший показав найкращий чистий час другої спроби та прорвався з 21 місця на шосте. Сарчетт з 23-ї позиції піднявся на десяту. Лише третє потрапляння в очки на Кубку світу для 22-річного спортсмена та найкращий результат у кар'єрі.
Відзначимо й прогрес у другій спробі збірної Німеччини: Фабіан Грац, Йонас Штокінгер і Александер Шмід піднялися в топ-15. Та й у цілому Бундестім у гіганті останнім часом додав. Так, після Штефана Луца претендентів на найвищі місця у німців немає, проте загальний командний рівень досить солідний.
Ну а недільний слалом приніс першу в сезоні перемогу збірній Норвегії – найкращим став Тімон Хауган, а третє місце посів Хенрік Крістофферсен. Останньому вдалося реабілітуватися за невдачу в суботньому гіганті, де він в другій спробі відступив з 2 місця на 11-те.
Зазначимо, що недільний слалом вперше у поточному сезоні проходив по трасі, яка дуже швидко розбивалася. У перерві між двома спробами практично вся траса "Фас де Бельвар" вийшла з тіні, і снігове покриття трохи "поплило". Це призвело до великої кількості рейдів у другій спробі з далеких місць і від доволі маловідомих спортсменів, багато із яких оновили свої особисті рекорди на Кубку світу.
Опинилися серед везунчиків і два норвежці – Оскар Андреас Сандвік і Ханс Граль-Мадсен, які з третього десятку прорвалися в топ-6. Для обох це найкращі результати в кар'єрі, при чому, для Граля-Мадсена – взагалі перше потрапляння в очки на Кубку світу.
Втім, без ложки дьогтю для збірної Норвегії не обійшлося – в другій спробі зійшов із дистанції Атле Лі Макграт, який після першого раунду йшов третім. Його долю повторив також друг і колишній партнер по команді, Лукас Бротен, який у суботньому гіганті став лише сьомим.
Втім, автором головного прориву другої спроби вже не вперше в сезоні став Алекс Вінатцер, який з 25 місця прорвався на четверте. Днем раніше в гіганті він посів 8 місце. Італієць незвично стабільний у поточному сезоні, що наразі дозволяє йому замикати топ-5 загального заліку. 7 місце посів його партнер по команді Томмазо Сала. Дві людини в топ-10 слалому, та ще й на далеко не останніх позиціях у цій чільній десятці – вагомий успіх як для сучасних слаломних реалій збірної Італії.
А ось збірна Франції домашній етап занести собі в актив не може. Склалося враження, що багато гонщиків команди, виходячи на старт перед рідною публікою, просто перегоріли. В суботньому гіганті провалилися молоді таланти, Флавіо Вітале і Альбан Елезі Каннаферіна, які не потрапили в топ-10.
У недільному слаломі зійшли з дистанції зірковий Клеман Ноель і Пако Расса – останній через це попрощався з червоним бібом лідера. А ось Стівен Ам'єз, який минулого року в Валь д'Ізері драматично втратив перемогу, лідируючи після першої спроби, цього разу став найкращим у команді – 9 місце.
Одразу за топ-10 фінішували маловідомі широкому загалу Огюст Ольнетт і Юго Дегріпп, які здійснили рейд з третього десятку завдяки розбитій трасі. Для обох це також особисті рекорди на Кубку світу. Ще гірше французи виступили в гіганті: найкращим став Лео Ангено, який посів лише 19 місце. Ветеран Алексі Пінтуро в другій спробі відступив з 9 місця аж на 22-ге.
Ще однією сенсацією слалому став Маттіас Ітен, який з 30 місця прорвався на десяте. Для 26-річного швейцарця це була лише сьома гонка на Кубку світу за кар'єру, у попередніх шести він жодного разу навіть не потрапляв у очки.
12 місце в слаломі розділили одразу три спортсмени – окрім Дегріппа це британець Лорі Тейлор і фін Едуард Халльберг. Несподіваний призер слалома в Леві провів два не надто вдалих заїзди, проте зумів піднятися на 10 позицій в другій спробі завдяки тому, що стан траси невпинно погіршувався.
З 24 місця на восьме в слаломі прорвався Марко Шварц. А ось Мануелю Феллеру пропуск північноамериканського турне на користь додаткових тренувань дивідендів поки що не приніс – він покинув Валь д'Ізер без жодного набраного очка.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Лижні гонки
Старти тижня
П'ятниця, 12 грудня
Давос (Швейцарія), командний спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки
Субота, 13 грудня
Давос (Швейцарія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки
Неділя, 14 грудня
Давос (Швейцарія), розділка, 10 км, вільний стиль, чоловіки
Давос (Швейцарія), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки
Провальний вікенд Клебо в Давосі
Кубок світу з лижних гонок після двох етапів у північній Європі перемістився у центральну на традиційний високогірний етап у Давосі, який став останнім перед багатоденкою Тур де Скі – на лижників чекає двотижнева пауза.
І Йоханнес Клебо пішов на різдвяну паузу в поганому настрої – етап у Давосі він точно не може занести собі в актив. Так, починалося усе добре – з впевненої перемоги в командному спринті в п'ятницю. Проте в двох особистих гонках лідер Кубку світу жодного разу не піднявся на подіум.
У особистому спринті все розпочалося з третього місця в кваліфікації – вже тривожний симптом. А на стадії плейоф із Йоханнесом почали творитися дивні речі. У своєму чвертьфінальному забігу Клебо, який вважається еталоном лижної техніки, припустився двох помилок у фінальному повороті.
Під час першого його проходження норвежець ледь не впав і трохи відстав від суперників. Наздогнати їх вдалося, проте під час другого проходження того ж повороті Клебо занадто сильно викинуло на зовнішню траєкторію, він втратив швидкість і не зміг надолужити втрачене на фінішній прямій.
Йоханнес вилетів у чвертьфіналі спринта – таке з ним трапилося лише вдруге в кар'єрі на Кубку світу. Вперше такої невдачі Клебо зазнав ще у своїй дебютній гонці на Кубку світу в Драммені. Це було 3 лютого 2016 року – немов у іншому житті.
Востаннє норвежець програвав коньковий спринт на цій же трасі в Давосі в 2022 році. При чому, тоді причиною його поразки став не форс-мажор – Федеріко Пеллегріно просто виявився сильнішим за Йоханнеса.
Після провалу в спринті Клебо був розлючений і сповнений бажання реваншуватися наступного дня в розділці. Проте і цього йому зробити не вдалося. На першій половині дистанції Йоханнес дійсно був у боротьбі за перемогу, проте за відрізок з 5 до 6,7 км програв 17,6 секунди, що не лише стало вироком у боротьбі за перемогу, а й залишило Клебо без подіуму.
Ну а виграв конькову розділку вдруге поспіль Айнар Хедегарт. Колишньому чемпіону світу серед юніорів з біатлону ця перемога практично гарантує участь у Олімпіаді-2026.
Харальд Остберг Амундсен заради кращої підготовки до розділки пропустив суботній спринт, проте був змушений задовольнитися другим місцем. Так, цього достатньо для того, щоби заробити собі місце на Олімпіаду, проте навряд чи колишній володар Кубка світу може бути задоволений своєю формою на початку сезону.
Третім став Маттіс Стенсхаген. Для нього старт нинішнього сезону вже сміливо можна називати найкращим відрізком у кар'єрі. Хтозна, чи вистачить цього для відбору на Олімпіаду, проте, схоже, норвежець нарешті потроху починає виправдовувати ті щедрі аванси, які йому видавали в молодості.
А ось Мартін Льовстрьом Ньєнгет лише замкнув топ-5. Попри перемогу в Руці два тижні тому, в цілому на старті нинішнього сезону він виглядає слабкіше, ніж торік, коли він просто не злазив з подіумів у дистанційних гонках. Сьомим став Еміль Іверсен – його ренесанс цілком може привести норвежця до Олімпіади-2026.
Збірна Норвегії в розділці знову домінувала, забравши всі місця в топ-5. Найкращим із представників інших збірних став Ендрю Масгрейв – шостий результат. 9 місце посів Матес Делож – талановитий француз надалі тримає високий рівень.
Ну а в спринті провалом Клебо зумів скористатися інший француз, Люка Шанава, який у фіналі на лічені сантиметри випередив Федеріко Пеллегріно. Італієць мав кращу швидкість на фінішній прямій, проте для нього вона виявилася трохи закороткою.
Невдалим спринт вийшов не лише для Клебо, а й для усієї збірної Норвегії. Евен Нортуг ледве протиснувся в плейоф (30 місце в кваліфікації), після чого вилетів уже в чвертьфіналі. У півфіналі вилетіли Ерік Вальнеш і Ансгар Евенсен. У підсумку єдиним представником Норвегії у фіналі став Оскар Опстад Віке, який став третім – вагома заявка на поїздку на Олімпіаду.
Не може занести собі в актив етап у Давосі Едвін Ангер. У спринті лідер збірної Швеції пробився у фінал, проте там впав на стартовій прямій і фінішував останнім, шостим. У розділці він посів лише 20 місце.
Етап у Давосі став першим після повернення для "нейтральних" російських лижників. У чоловіків виступав лише Савелій Коростельов – син срібної призерки Олімпіади-2010, Натальї Коростельової. Якщо винести за дужки абсолютно зашквареного Олександра Большунова, то можна сказати, що Росію представляв дійсно найсильніший.
Проте феєричним дебют дворазового чемпіона світу серед юніорів на Кубку світу не став: 52 місце в спринті та 25-те у розділці. Розмови про те, що російські лижники готові кинути виклик норвезькому домінуванню, тепер звучать відверто смішно.
Перша перемога Сімпсон-Ларсен
Як і у чоловіків, боротьба за перемогу в жіночому спринті в Давосі була дуже напруженою, виявити сильнішого вдалося лише за допомогою фотофінішу. І, як і у чоловіків, перше місце все ж дісталося спортсменці, яка заходила на фінішну пряму першою, а не тій, яка контратакувала з-за спини – в обох випадках срібним призерам просто трішки не вистачило довжини фінішної прямої.
У жінок битва за перемогу розгорнулася між Йонною Сундлінг і норвежкою. При чому, представницею Норвегії на диво стала не Крістін Шістад, яка була релегована у півфіналі через некоректну позиційну боротьбу, а Матільде Мюрвольд. Норвежка видала просто геніальний фінішний спурт, проте для першої перемоги на Кубку світу його не вистачило – Сундлінг усе ж випередила її на лічені сантиметри.
Компанію на подіумі спринта їм склала Надін Фендріх, яка таки зуміла пробитися в топ-3 на домашньому етапі. Хоча швейцарки могло не бути не те що на подіумі, а взагалі в фіналі – туди вона протиснулася лише як лакі-лузер на стадії 1/2 фіналу.
Відверто розчарувала Лінн Сван, для якої траса в Давосі завжди вважалася однією з найуспішніших. Проте шведка виглядала доволі блідо як у командному спринті, так і в особистому, де вона посіла лише 5 місце.
Без подіуму в спринті залишилася і Майя Дальквіст, проте вона реабілітувалася вже наступного дня в 10-кілометровій розділці, посівши 4 місце з відставанням усього в 6 секунд від переможця. Можливо, найкраща дистанційна гонка в кар'єрі шведської спринтерки.
Боротьба за перемогу в розділці була дуже напруженою – трійку призерок розділило всього 2,2 секунди. Свою першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу несподівано здобула Каролін Сімпсон-Ларсен. Вона непогано виглядала й на двох попередніх етапах у Руці та Тронхеймі, проте перемога все ж стала несподіванкою.
У віці 28 років у норвежки трапився раптовий прорив у кар'єрі – раніше вона ніколи навіть близько не була на такому рівні. Що цікаво, вихід на якісно новий рівень у Каролін трапився одночасно з її бойфрендом, біатлоністом Йоханом-Олавом Ботном, який наразі очолює загальний залік Кубку світу.
Втім, навіть ця перемога в олімпійському виді програми не гарантує Сімпсон-Ларсен поїздку на Ігри-2026. Все ж, етап у Давосі – найменш релевантний на стартовому відрізку сезону як через доволі скромний склад учасників, так і через специфічні умови (висота в 1400 метрів над рівнем моря).
Другою стала Моа Ілар, яка напередодні в спринті вилетіла вже на стадії чвертьфіналу. Шведка продовжує боротьбу з Джессікою Діггінс у загальному заліку Кубку світу, та у Давосі відіграла у американки декілька важливих очок. Джесс у спринті також вилетіла в чвертьфіналі, а ось у розділці посіла лише 5 місце. Наразі в загальному заліку Кубку світу двох дуелянток розділяють усього 14 очок.
Топ-3 замкнула Астрід Слінд. Перший особистий подіум у сезоні для досвідченої норвежки, яка поступово повертається до оптимальної форми після травми ахіла на старті сезону.
Було в розділці й чимало сенсацій, які частково були обумовлені скромним складом учасників. Топ-5 замкнула 21-річна француженка Леоні Перрі, яка до цього на Кубку світу ніколи навіть у топ-20 не потрапляла. 12-ю стала її ровесниця Джина Дель Ріо. Хоча для представниці Андорри це не особистий рекорд на Кубку світу – в березні поточного року на спринті в Таллінні вона зупинилася за крок від подіуму.
Утім, найбільше здивувало 13 місце представниці ще однієї екзотичної для лижних гонок держави – австралійки Розі Фордхем. До цього в особистих гонках на Кубку світу вона ніколи не піднімалася вище за 33 місце.
Було і чимало сенсацій зі знаком "мінус" – слабко в розділці виступили такі імениті лижниці як Тереза Штадлобер (14 місце), Анне К'єрсті Кальво (17), Кертту Нісканен (22) і Марія Джізмонді (32). Все ж високогір'я Давосу підходить далеко не всім, особливо коли часу на адаптацію зовсім мало.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
