Від аутсайдерок до чемпіонок Європи: Гладун та Лазаренко переписали історію пляжного волейболу
Пляжний волейбол – не той вид спорту, в якому пересічний глядач одразу впізнає зірок. Це не футбол чи бокс, де імена топових атлетів відомі мільйонам. Утім, навіть національний інтерес до менш популярних видів спорту зростає лише тоді, коли з'являються вітчизняні перемоги. Саме так було з українськими уболівальниками під час Євро-2025, що проходив у німецькому Дюссельдорфі.
За титул чемпіонок континенту боролися 32 команди, серед яких – одразу три українські дуети. Але з огляду на те, що за 33-річну історію турніру наші земляки не проходили далі 1/8 фіналу, серйозних очікувань ні в кого не було.
Єва Сердюк та Дарʼя Романюк завершили виступ вже на першій стадії плейоф, поступившись путівкою до 1/8 іншим українкам – Валентині Давидовій та Ангеліні Хміль. Утім, і ті не змогли дістатися чвертьфіналу – програли у трьох сетах латвійкам.
Шлях до фіналу: камбеки, перемоги й справжній характер
Враховуючи вищевказані результати та виступи на минулих чемпіонатах, вихід Марини Гладун і Тетяни Лазаренко навіть до вісімки найсильніших уже був історичним досягненням. Особливо враховуючи вольову перемогу над господарками піску – німкенями Бок/Ліппманн. Але, як це часто буває, кожна перемога розпалювала апетит українок по ходу чемпіонату.
Далі наші дівчата здобули двохсетову звитягу над нідерландками Раїсою Схон та Мілою Конінк. Цей результат гарантував українкам не лише шанс на медаль, а й мінімум ще два матчі на чемпіонаті Європи. Проте зупинятись на бронзі не входило у плани наших дівчат – це було видно як за емоціями, так і по їхній грі.
Півфінал проти іспанок Даніели Альварес Мендоси та Тані Морено розпочався невдало – 15:21 у першому сеті. Здавалося, що сили закінчилися. Але тільки не в Тетяни та Марини: у двох наступних сетах вони зробили блискавичний камбек – 21:16, 15:11, і вийшли у фінал.
Їхні суперниці визначилися у матчі Франція – Німеччина. Чинні чемпіонки Європи Свеню Мюллер та Сінью Тілльманн несподівано поступилися французькому дуету Клеменс Вієйра та Алін Шамеро. Тож фінальна пара сформувалася сенсаційною з обох боків.
Битва "темних конячок"
У вирішальному матчі пристрасті на піску зашкалювали. Українки невдало стартували – 9:12, але зуміли не лише зрівняти рахунок, а й з неймовірно комфортним гандикапом вийти вперед – 20:15. Здавалося, сет у кишені. Але француженки спромоглися продемонструвати фантастичну холоднокровність і впевненість, перевівши гру в більше-менше, а вже там не дозволили українкам нівелювати їхній шалений камбек – 23:21.
Українки зібралися вже у другому сеті, де не відпускали суперниць на відстань більш як одного м'яча. Водночас і оформити великий гандикап нашим землячками не вдавалося. Утім, для відновлення статус-кво вони зробили більш ніж достатньо: 21:18, тож зрештою все мало вирішитись у третій партії, яка, на відміну від двох перших, розрахована лише до 15 очок.
Коли кожен м’яч на вагу золота
На екваторі вирішального сету українки лідирували – 8:6, та все ж знову втратили перевагу – 9:11. І саме тоді проявився справжній чемпіонський характер. Гладун і Лазаренко не знітилися, а відповіли впевненими діями на сітці та на подачі. Вони зрівняли – 11:11, а згодом повели – 14:13. До омріяного золота залишалося одне очко.
На першому матч-пойнті француженка потужно влучила в обличчя Лазаренко, з якої злетіли сонцезахисні окуляри. Знадобилася пауза, щоб привести себе до ладу. І, можливо, саме вона стала ключовою.
Вирішальні два розіграші – за українками. Підсумкові 16:14 на табло – а далі все, наче в тумані: омріяний трофей, золоті медалі, гімн України у Дюссельдорфі та коментарі зі сльозами щастя на очах.
"У мене немає слів. Це було дуже стресово, але ми залишалися до кінця командою – і перемогли", – розповіла 32-річна Марина Гладун у післяматчевому коментарі.
Без сумнівів, цей тріумф залишиться одним із найбільш пам'ятних моментів 2025 року в українському спорті. І якщо минулого тижня пляжний волейбол в Україні був спортом для вузького кола поціновувачів, то тепер є шанс, що про нього говоритимуть частіше. Адже віднині в нас є ті, хто довів: навіть із піску можна злетіти до зірок.
