Новий закон України "Про спорт": цифровізація, клубна система та зміни у фінансуванні – розбираємось
Не так давно Міністерство молоді та спорту України презентувало проєкт нового закону "Про спорт". Його головною ціллю буде перехід на Європейську клубну систему. Проте це не всі зміни, про які йдеться в проєкті.
Щоб розібратися в цій темі, Чемпіон поспілкувався з міністром молоді та спорту Матвієм Бідним. Тож тепер розповідаємо, що саме пропонує Мінмолодьспорту.
Введення клубної системи
"Спортивні клуби – основа організації та розвитку спорту в Україні".
Так презентували нову систему в міністерстві. Власне, саме клуби мають стати фундаментом українського спорту. Їхні представники матимуть право голосу як на рівні місцевих, так і на рівні всеукраїнських федерацій.
Якщо коротко: один клуб – один голос. І таке формулювання в законі розкритикував президент Федерації флорболу України Тамуз Хідір. На його думку, кількість голосів має залежати від кількості членів організації + новостворені клуби не мають одразу мати свій голос. Це убезпечить від штучного дроблення клубів, щоб набрати собі більшість.
Для чого потрібна зміна? В першу чергу задля розвитку масового спорту в Україні. Поточна система не орієнтована на цю сферу, лише на спорт вищих досягнень. І новий закон має це виправити.
"Спорт вищих досягнень – це як верхівка айсберга. Вона ґрунтується на масовості, яка знаходиться під водою. Так, її можливо не видно, але вона є. Це важливо, коли є величезна основа. Чим вона більше, тим вище виштовхує айсберг. А в нас, на жаль, всі зосереджуються на верхівці, і вона ще більше тоне", – сказав міністр.
По-друге, клубна система необхідна задля загального розвитку спорту. За інформацією, наданою міністерством, лише 7% дітей в Україні займаються в ДЮСШ. Для порівняння, в Німеччині – 63%, в Нідерландах – 59%. Створення клубів – це додаткові місця для занять спортом, а отже, можливість збільшити відсоток залучення дітей.
Як функціонують клуби? По суті це об'єднання людей, які хочуть займатися конкретним видом спорту. Члени клубу вносять обов'язковий грошовий внесок. Це автоматично дає їм право голосу та право балотуватися на керівні посади організації.
Що ж робити тим, у кого немає грошей для внеску? Взагалі система передбачає, що малозабезпечені сім'ї теж зможуть займатися в клубах. Внески за них можуть оплачувати або громада, або самі члени організації. Чи буде в таких учасників право голосу вирішуватиме сам клуб.
ДЮСШ – все?
Проєкт нового закону викликав дуже багато критики саме через цю тему. Люди з українського спорту переживають, що створення клубів означатиме зникнення дитячо-юнацьких шкіл.
Ми спитали у Бідного, що буде з ДЮСШ, якщо новий закон ухвалять. Він заперечив думку, що створення клубів означає закриття шкіл. За його словами, клуби та ДЮСШ можуть існувати паралельно. І лише громади вирішуватимуть, яку організацію підтримувати (чи, можливо, обидві одразу).
"Нам закидають, що ДЮСШ будуть закриті. Абсолютно ні. Тобто ми навіть зберігаємо в першій редакції ДЮСШ як окрему статтю. Потім через перехідні положення стаття втрачає свою діяльність, але у визначенні понять ДЮСШ є.
Якщо орган місцевого самоврядування вважає, що там потрібно ДЮСШ, то ніхто не заважає або продовжувати його утримувати, або створити новий. Ми не закриваємо ДЮСШ, ми створюємо додаткові конкурентні умови через можливість створення клубів та їх фінансову підтримку. І що буде: клуб, ДЮСШ чи обидва – вирішує громада", – пояснив Бідний.
Зміни у фінансуванні, перехід на гранти
"Нова система фінансування – запровадження бюджетних грантів у сфері спорту на конкурсній основі замість кошторисного утримання".
Саме так коротко можна охарактеризувати зміни в системі фінансування. І саме цю частину нового проєкту в розмові з Чемпіоном розкритикував колишній міністр молоді та спорту Валерій Борзов. Він вважає, що така зміна може викликати серйозні корупційні проблеми.
"Тут може бути корупційна складова. Ви втрьох прийшли до мене, я кажу: "Ви мені мені не подобаєтесь, я вам не дам грошей, дам йому". Корупційна складова? Так.
Нащо вводити в систему розподілу бюджету гранти, коли бюджет є головним інструментом управління, який вид спорту розвивати в Україні? Це відповідальність міністра – вкласти туди, що дасть результат. Всім роздати, а не сконцентруватися на головному – це помилка", – сказав Борзов.
Побороти корупцію, або ж не дати їй статися, в новому проєкті покликані прозорість та підзвітність організацій. Тобто клуб, який отримав грант, повинен буде надати звіт з використання коштів.
Що потрібно знати про гранти? Це цільова безповоротна допомога на конкретні проєкти/послуги. Їх можуть отримувати як спортивні клуби, так і федерації, але для цього необхідно відповідати списку принципів належного врядування:
- Законність.
- Демократичність.
- Прозорість та підзвітність.
- Самоврядування.
Останні два пункти мають велику кількість підпунктів. Щодо прозорості, то найголовнішим, на нашу думку, є відкритий доступ до річної звітності, в тому числі фінансової. У самоврядуванні підпунктів значно більше. Але найцікавіші стосуються заборон. Це:
- Обмеження щодо тривалості та кількості строків повноважень на одній посаді, у тому числі граничний вік для членів виконавчого органу.
- Заборона керівникам спортивних організацій входити до складу інших керівних органів спортивних організацій.
- Заборона керівникам, членам керівних та консультативних органів обіймати керівні посади в політичних партіях, використовувати своє становище в політичних цілях.
- Термін повноважень керівника та членів виконавчого органу не може перевищувати чотирьох років.
- Керівник та члени виконавчого органу не можуть бути обрані або призначені на посади більш як два строки поспіль, якщо інше не передбачено нормами відповідних міжнародних спортивних організацій.
Тобто міністерство замовляє конкретну послугу, а клуби подають свою заявку на отримання грантів. Якщо на гроші претендує кілька організацій, то переможця визначає сама громада. При тому грант може отримати одразу декілька клубів, і рішення має ухвалюватися максимально прозоро.
"Я думаю, що це буде правильно – дати трохи тим, трохи тим. Тим більше що зазвичай на гранти подаються ті, хто бодай щось вже зробив. У них є потенціал, який вони вже довели. І можна проаналізувати, хто краще розвивається, хто краще використовує додаткові можливості. Але це має бути максимально прозоро, щоб система залишалась відкритою. Потрібно, щоб завжди міг зайти хтось новий та стимулював інших", – розповів Бідний.
Цифровізація спорту
Окремо варто проговорити про електронну систему, яка має стати обов'язковою для всіх спортивних організацій – "Цифровий спорт". Її використання є необхідною умовою для отримання бюджетних коштів.
В системі має бути зареєстроване абсолютно все: від тренерів та спортсменів, до об'єктів спортивної інфраструктури. Також в "Цифровому спорті" клуби та федерації повинні будуть вести звітність з використання грантів, для подальшого контролю.
Для чого це потрібно? По-перше, це зручність. Електронна база даних дозволяє швидше та ефективніше оперувати інформацією. По-друге, це допоможе уникати неактуальної інформації, як, наприклад, задвоєння у реєстрі об'єктів спортивної інфраструктури. І по-третє, це дає можливість контролювати як саме використовуються кошти.
ГО "Sports context" (організація на початку була активно долучена до процесу обговорення законопроєкту) заявляє, що введення електронної системи, нібито, суперечить європейським принципам та може спричинити серйозні наслідки для українського спорту, включно з санкціями від МОК. Проте міністр не згоден з цими переживаннями.
"Цифровізація – найкращий інструмент для прозорості, боротьби з корупцією та підвищення ефективності. Якщо організація розраховує на кошти платників податків – інформація про те, як вона ними розпоряджається, хто і як ухвалює рішення має бути відкритою. Так само ми маємо припинити практику вписування "мертвих душ" (люди, що насправді не займаються спортом, проте перебувають в списках – прим.) у звітні документи на підставі яких потім здійснюється фінансування на місцевому рівні. І ще багато таких пунктів. Я вперше чую, що цифровізація публічного простору – це порушення чиїхось прав", – пояснив Бідний.
Автономія федерацій
За словами Бідного, міністерство щороку видає близько 10 тисяч наказів, і більшість з них взагалі не стосуються формування політики. До того ж усі тренери та спортсмени – працівники державної установи.
Тому деякі функції, які зараз виконує Мінмолодьспорту, мають перейти до федерацій. Зокрема, і збірні (формування складу), і самостійне проведення спортивних заходів (а не за наказами міністерства).
Однак у законі також передбачені норми контролю, які викликають занепокоєння у певних людей (мова йде, зокрема, про цифровізацію та обмеження строків правління в організаціях). Так, засновник ГО "Sports context" Олександр Ларін вважає, що вони можуть привести до санкцій від МОК та інших міжнародних організацій, включно з відстороненням.
"У міжнародному спорті існує чітке правило: держава не має права втручатися у внутрішні справи спортивних федерацій. Це не рекомендація, не побажання – це жорстке правило. Міжнародний олімпійський комітет, ФІФА та інші дотримуються його без винятків. Побачили втручання – одразу йдуть санкції. Це може бути попередження, а може бути й повне відсторонення країни від змагань.
І саме такий ризик зараз з’явився в Україні. У законі є пункти, які виглядають як спроба державного контролю за внутрішніми справами федерацій або допуском до спортивної діяльності через цифрові інструменти. І навіть якщо це зроблено з добрих намірів – для ФІФА, МОК та інших це сигнал: втручання. А їм важливий не намір, а сам факт".
Міністр же пояснює, що причин для переживань немає. Проєкт нового закону навпаки, суттєво посилює автономію федерацій.
"Законопроєкт суттєво посилює автономію спортивних федерацій порівняно з чинним законом. І точно не може стати приводом для будь-яких санкцій. Ми не збираємось нічого нав'язувати федераціям, але ми хочемо поставити рамки. Має бути належне врядування.
Ми не втручаємося в діяльність федерації, але якщо ви хочете отримувати кошти платників податків, то вимоги до вас мають бути такі самі, як до будь-якого розпорядника бюджетних коштів. Тобто ви маєте бути самоврядними, демократичними, прозорими та відповідати за свої дії" – сказав Бідний.
Третейський суд
Прямо зараз в Україні існує третейський суд при Національному олімпійському комітеті. Проте він взагалі не працює. За весь час його існування була лише одна справа – один юрист хотів перевірити, як цей суд працює. У проєкті нового закону цей суд також є.
За словами міністра, вони спільно з НОК щільно працюють над його запуском. Зокрема, вже було сформовано склад арбітрів.
"Ми зараз з НОК дуже щільно працюємо над запуском спортивного арбітражу. Тому що це практика всього світу. Має бути орган, який може розв'язувати суперечливі питання у спорті. В суді загальної юрисдикції розгляди тривають роками.
Спортивний арбітраж – це інстанція, яка дуже швидко, оперативно кваліфіковано і головне прозоро має розглядати такі питання. Тому ми сьогодні працюємо над цим. Було вже перезавантажено цей спортивний арбітраж, сформовано склад арбітрів. Є певний спротив цьому процесу, але ми спільно з НОКом, думаю, що зможемо подолати це".
Коли очікувати змін?
Новий закон планують внести в Верховну раду вже цього місяця. А перехідний період триватиме 4 роки.
"Ми поступово будемо навчати, сприяти, в нас вже є домовленість з програмами міжнародної та технічної допомоги щодо навчання федерацій з точки зору Good Governance (принципів належного врядування – прим.) та ефективного управління", – підсумував Бідний.
