Аонішікі був за крок до трофею, сльози йокозуни, струс мозку для рікіші: підсумки Aki Basho 2026
Ось і завершився п'ятий гранд-турнір із сумо у 2026 році. П'ятнадцять днів на арені "Рьоґоку Кокуґікан" у Токіо видалися надзвичайно насиченими.
Падіння фаворитів, несподівані результати, травми та, найголовніше, інтрига в боротьбі за Кубок Імператора – Aki Basho подарував чимало приводів для обговорення.
Особливу увагу українських уболівальників привернув Данило Аонішікі Явгусишин. Наш земляк залишався серед претендентів на головний трофей до останнього дня, хоча після перших шести поєдинків його шанси на чемпіонство здавалися примарними.
Голлівудська розв'язка
Після шести днів 22-річний українець мав баланс 3-3. До того ж він виступав із тейпованими ногами, а попереду на нього чекали непрості поєдинки з представниками вищих рангів. За таких обставин навіть досягнення качі-коші (щонайменше вісім перемог за турнір) можна було б вважати успіхом.
Однак Аонішікі не просто виконав це завдання, а й розгорнув справжню чемпіонську гонитву. Спочатку він здобув п'ять перемог поспіль, що дозволило йому уникнути кадобану – статусу, за якого озекі ризикує втратити свій ранг у разі ще одного маке-коші (7-8 та гірше) поспіль.
Після цього почали з'являтися припущення, що українцю варто достроково завершити виступи. З огляду на проблеми зі здоров'ям, така обережність могла б уберегти його від загострення травм і дозволила б спокійно підготуватися до листопадового турніру в Фукуоці.
Утім, Данило вирішив продовжити боротьбу. І не прогадав. Він здобув ще три перемоги поспіль, послідовно здолавши Кінбозана, який до зустрічі з українцем також мав баланс 8-3, а потім і двох своїх колег за рангом – озекі Котозакуру та Кірішіму.
Додаткової інтриги турніру додав йокозуна Оносато. Японець нарешті відновився після травми плеча й міг повноцінно використовувати обидві руки.
Його пересування на дохйо не завжди бездоганне, особливо коли доводиться відступати, проте Оносато рідко дозволяє суперникам нав'язати собі таку боротьбу. Значні габарити та фізична потужність дають йому змогу домінувати над більшістю опонентів.
Після 12 днів Дайкі Накамура мав лише одну поразку й упевнено очолював турнірну таблицю. Проте на фініші йокозуну спіткала несподівана серія невдач. Спочатку його здолав Кірішіма. Цікаво, що до цього поєдинку монгол перемагав японця лише один раз у 11 очних зустрічах. Наступного дня Оносато поступився ще й Котозакурі.
У підсумку завдяки потужному фінішу Аонішікі та двом поспіль поразкам Оносато обидва рікіші підійшли до заключного дня з однаковим балансом – 11-3. Саме їхня очна дуель мала визначити володаря Кубка Імператора.
Стандартна тактика не спрацювала
Однією з головних особливостей сумо Аонішікі є його вміння діяти на випередження та використовувати технічну підготовку. Після тачі-ай українець часто намагається зайняти вигідну позицію всередині стійки суперника, а завдяки мобільності й базі дзюдо шукає можливість захопити маваші (пояс). Далі в його арсеналі є чимало варіантів: від виштовхування до підніжок і ефектних кидків.
При цьому Явгусишин не належить до найгабаритніших сумоїстів макуучі. За зросту 181 см він важить близько 142 кг, тому в протистояннях із потужнішими опонентами йому часто доводиться покладатися на техніку та швидкість.
Однак проти Оносато звична тактика українця майже не працює. До вирішальної сутички йокозуна мав чотири перемоги в п'яти очних поєдинках з Аонішікі. Причому більшість із них він здобував досить упевнено.
Єдиний виняток стався лише два місяці тому, під час липневого турніру в Нагої. Втім, тоді перемога українця була пов'язана не стільки з його беззаперечною перевагою, скільки з помилками самого Оносато, який на той момент ще не повністю відновився після травми.
Фінальна сутичка Aki Basho багато в чому нагадувала попередні протистояння. Аонішікі традиційно спробував атакувати з низької стійки, намагаючись зайняти вигідну позицію. Однак цього разу Оносато не дозволив українцю розвинути атаку.
Японець не став втягуватися в затяжну боротьбу за захоплення маваші, а натомість скористався перевагою у фізичній силі та довжині рук. Йому вдалося зупинити просування Аонішікі простим, але ефективним тиском долонею в район шиї та обличчя.
Українець не зміг швидко нейтралізувати цю протидію. Оносато повністю захопив контроль й зрештою здобув перемогу, яка принесла йому Кубок Імператора.
Сльози йокозуни
У сумо не заведено демонструвати емоції на дохйо та під час офіційних церемоній. Радість, розчарування чи гнів зазвичай залишаються поза увагою публіки. Проте цього разу Оносато не зміг стримати сліз під час нагородження.
І його реакція цілком зрозуміла. Востаннє Кубок Імператора японець здобував ще рік тому. Для сумоїста, який має найвищий ранг йокозуни, така перерва стала серйозним випробуванням.
Протягом останніх місяців Оносато неодноразово опинявся в центрі уваги через невдалі виступи. Уболівальники висловлювали невдоволення, а голова Японської асоціації сумо Хаккаку закликав його "повернутися на переможний шлях". Від представника найвищого рангу традиційно очікують домінування, а будь-яка тривала серія невдач неминуче викликає запитання.
Певною мірою ситуацію ускладнював і приклад його ояката (тренера) – колишнього йокозуни Кісеносато. Через численні травми наставник Оносато провів у найвищому ранзі лише 11 турнірів, повністю пропустивши чотири з них. Зрештою він "пішов на пенсію" у 33 роки.
Самому Оносато лише 26. Він ще має чимало часу, аби сформувати власну спадщину в сумо, проте очікування від нього вже зараз надзвичайно високі.
Перемога на Aki Basho стала для японця значно більшою подією, ніж просто здобуття чергового трофея. Це можливість перервати невдалу серію, позбутися частини критики та підтвердити, що він здатний відповідати вимогам найвищого рангу.
Тож сльози Оносато після фінальної сутички стали своєрідним підсумком турніру. За ними стояли місяці невдач, тиск з боку вболівальників і прагнення знову довести власну спроможність.
Сергій Шіші Соколовський має залишитися в топ-10 маегашир
Успішний виступ на липневому турнірі в Нагої, де Сергій Шіші Соколовський здобув 10 перемог за 15 поєдинків, дозволив українцю піднятися до дев'ятого рангу маегашира перед Aki Basho.
У Токіо наш співвітчизник завершив турнір із балансом 7-8. Такий результат означає маке-коші, проте навряд чи призведе до суттєвого падіння в наступному банзуке – офіційному рейтингу сумоїстів.
На позицію Шіші впливатимуть результати інших рікіші. Зокрема, Кінбозан і Вакамотохару, які були нижче за українця, провели успішний турнір і мають підстави розраховувати на підвищення. Водночас Ічіямамото, який перед травневим турніром дістався другого рангу маегашира, продовжує невдалу серію. За останні три башо він тричі поспіль зазнав маке-коші: 6-9, 6-9 та ось тепер ще й 4-11.
Це може зіграти на користь українця під час формування нового банзуке. Тож навіть попри негативний баланс Шіші має шанси зберегти місце серед десятики найкращих маегашир.
Сам виступ Сергія залишив неоднозначне враження. З одного боку, українець продемонстрував кілька видовищних перемог, у яких проявив свої технічні навички та вміння нав'язувати суперникам власний стиль боротьби.
З іншого – залишилися проблеми, які переслідують його вже не перший турнір. Зокрема, Соколовському іноді бракує балансу в протистояннях зі швидшими та мобільнішими суперниками. Це особливо помітно, коли опонентам вдається змусити українця змінювати напрямок руху або атакувати з незручної позиції.
Не завжди вистачає й сили в руках, особливо під час боротьби за захоплення та утримання суперника. Водночас не варто забувати, що наприкінці травня Шіші переніс операцію на плечі.
Під час хірургічного втручання йому видалили п'ять сантиметрів деформованої кістки, тому повне відновлення фізичних кондицій потребує часу.
Уже в листопаді українець матиме нагоду знову перевірити свої сили в поєдинках із представниками середини та верхньої частини банзуке. Саме наступний турнір дасть змогу краще оцінити його прогрес після операції та перспективи закріпитися серед найсильніших маегашир.
Провал Кірішіми
Бямбачулуун Лхагвасурен підходив до Aki Basho в статусі одного з головних претендентів на підвищення до йокозуни. За три попередні турніри монгол здобув 12 перемог із 15 можливих у кожному, що дозволило йому отримати статус цуноторі – кандидата на найвищий титул.
Для підвищення Кірішіма мав виграти Кубок Імператора або продемонструвати винятковий результат. Зазвичай у таких випадках ідеться про 14 перемог за 15 поєдинків, хоча за певних обставин достатнім може бути й баланс 13-2.
Однак на Aki Basho монгол не зміг підтвердити свої амбіції. Після 12 днів змагань 30-річний сумоїст, який дебютував у макуучі ще в січні 2020 року, мав лише шість перемог і стільки ж поразок.
Попереду на нього чекали надзвичайно складні поєдинки з Оносато, Аонішікі та Котозакурою. Кірішіма ризикував завершити турнір із маке-коші, що стало б для нього лише другим таким випадком за останні десять башо.
Утім, досвідчений монгол зумів зібратися на фініші. Він здолав Оносато та Котозакуру, а в протистоянні з Аонішікі нав'язав українцю конкурентну боротьбу. Проте цього разу Явгусишин виявився сильнішим.
Таким чином, Кірішіма врятував турнір від провалу, але його результату виявилося недостатньо для боротьби за підвищення.
Струс мозку в Котошохо
Сумо традиційно асоціюється з високим ризиком травм. Переломи, розтягнення м'язів, забої кінцівок і пошкодження спини – звичні проблеми для спортсменів, які щодня витримують значні фізичні навантаження. Однак іноді наслідки сутичок можуть бути значно серйознішими.
Під час Aki Basho одним із таких випадків стала травма Котошохо, який достроково завершив виступи після 11-го дня турніру. Причиною став струс мозку, отриманий у поєдинку з Чураноумі.
Сутичка проходила в доволі агресивному стилі: суперники активно обмінювалися поштовхами, намагаючись захопити ініціативу. Унаслідок одного з таких епізодів Котошохо отримав удар та впав у нокаут.
Цей випадок ще раз нагадав, наскільки небезпечним може бути сумо навіть за відсутності прямих ударів кулаком чи ногою.
Що з Хошорю?
Ще одним важливим питанням після завершення Aki Basho залишається майбутнє Хошорю. Монгольський йокозуна пропустив токійський турнір через операцію на коліні, тому не зміг долучитися до боротьби за Кубок Імператора.
Відсутність Хошорю дала Оносато можливість перервати тривалу серію без чемпіонств. Водночас перемога японця ще більше загострила конкуренцію у верхній частині банзуке.
Сугаррагчаагійн Бямбасурен отримав найвищий ранг у лютому 2025 року, проте відтоді жодного разу не вигравав Кубок Імператора. Тепер його становище ускладнюється ще й тим, що одразу кілька сумоїстів нижчих рангів регулярно демонструють результати, які дозволяють їм претендувати на головні нагороди.
Після операції Хошорю вже повернувся до тренувань. Його ояката запевняє, що підопічний мотивований і прагне якомога швидше повернутися до змагань. Проте остаточного рішення щодо участі в листопадовому Kyushu Basho поки немає.
"Подивлюся, як підуть справи. Чи буду я готовий", – цитує йокозуну Hochi News.
Що далі?
Пауза тривалістю майже в два місяці. Наступний гранд-турнір із сумо, Kyushu Basho 2026, відбудеться в листопаді (з 8 по 23) у Фукуоці. Оновлений банзуке буде опублікований 26 жовтня.
Для Данила Аонішікі цей турнір матиме особливе значення. Рік тому саме українець тріумфував у Фукуоці, здобувши свій перший Кубок Імператора. Тепер він матиме нагоду повторити цей успіх, а після драматичного завершення Aki Basho мотивації в українця точно не бракуватиме.