Втратив обидві ноги, пролежав 4 дні у комі, повернувся, щоб домінувати: історія злетів і падіння Тайлера Тернера
"Я не хотів жити як людина з ампутованою кінцівкою; у цьому немає жодних сумнівів. Я не бачив майбутнього".
А воно було фантастичним.
Три медалі Паралімпійських ігор, три "золота" чемпіонатів світу, три Кришталевих глобуси, звання найкращого зимового паралімпійського спортсмена 2025. І це все за минулі 4 роки.
Сьогодні ми розповімо про легендарного параатлета Тайлера Тернера, який 4 дні провів у комі, втратив обидві ноги, поборов залежність та повернувся, щоб знову злетіти.
З любові літати почалося падіння…
Все своє життя Тернер обожнював спорт, хоч і не займався ним професійно. Точніше екстрим. Стрибав з парашутом, катався на сноуборді, займався скелелазінням та серфінгом.
"Екстримальні види спорту, в яких треба ухвалювати рішення за частки секунди, вимагають від вас бути завжди готовими до всього, мати справу з високим тиском, високим рівнем тривоги. Я живу в такому середовищі щодня", – говорив Тайлер.
І йому це подобалося, особливо стрибки з парашутом. Хто ж знав, що один з них стане фатальним…
4 вересня 2017 року. Це мав бути звичайний стрибок – він їх виконував незліченну кількість разів. Тайлер мав знімати на відео, як хлопець вперше стрибає з 3 тисяч метрів. Та тріумфальна мить для одного виявилася трагічною для іншого.
Тернер не зміг правильно розкрити парашут… Падіння вийшло занадто швидким – він намагався виконати ризикове приземлення, і йому не пощастило. Тайлер не пам'ятав цілу хвилину до приземлення, і точно хотів би забути те, що було згодом.
Хлопець отримав черепно-мозкову травму, перелом хребта та інші численні переломи. Наслідки були настільки жахливими, що у підсумку йому ампутували обидві ноги.
"Щось сталося. Ніхто не бачив, і я не пам'ятаю. Я впав на землю надзвичайно швидко. Я не знав, чи колись знову знайду радість, чи колись буду щасливим, живучи як людина з ампутованою кінцівкою, не кажучи вже про те, що пізніше я дізнався, що у мене ампутовані дві кінцівки", – казав він.
Він провів 4 дні у комі, і роки на знеболювальних. Препарати допомагали – настільки, що в якийсь момент Тайлер став залежним від них, тож довелося боротися і з цим, і з депресією. Але було те, що допомогло йому врятуватися.
…З любові літати розпочався зліт…
"Якби я просто відмовився від бажання стрибнути знову, то, мабуть, просто здався б у житті. Саме це змушувало мене рухатися вперед. Так, скайдайвінг мало не вбив мене, але водночас саме він допоміг мені залишитися живим", – розповідав згодом Тернер.
Лише за три роки після падіння Тайлер наважився на тренувальний політ. Того ж 2020-го він став першим у світі, хто здійснив політ у вінгсьюті (костюм-крило) з ампутацією обох ніг.
Любов до польоту була настільки сильною, що канадець став ще й інструктором зі стрибків з парашутом. Але паралельно він повернувся до інших екстримальних видів.
"Моя пристрасть до спорту та активних видів спорту одразу ж стала мотивуючим фактором у лікарні. Я справді не хотів жити як людина з ампутованою кінцівкою; у цьому немає жодних сумнівів. Я не бачив майбутнього.
Але коли я подумав, що хочу знову стрибнути з парашутом, кататися на сноуборді, займатися серфінгом – це дало мені мотивацію докладати зусиль. Це допомагало мені з'являтися щодня, особливо у важкі дні реабілітації", – згадував спортсмен.
Тому з 2019 року він поступово почав повертатися до улюблених занять. Знову став на скейтборд, знову відчув гірський вітер, долаючи спуски на велосипеді, знову підкорив морські хвилі.
У 2020-му Тернер навіть брав участь на чемпіонаті світу з адаптивного серфінгу. Виграти не вдалося, але це був важливий крок до медального майбутнього, щоправда, вже в іншому виді спорту.
"Через травму мозку мені дуже складно запам'ятовувати багато речей – іноді навіть імена друзів, яких я знаю вже давно. Це дуже засмучує. Але дивно те, що я пам'ятаю кожну мить на хвилях, на яких катався за останні 15-20 років, і ті відчуття. Я міг би сказати вам, де була кожна крапля води", – каже Тернер.
Любов літати донесла до вершини…
Стрибки з парашутом повернули Тернера до звичного життя, серфінг надихнув, але світове визнання приніс сноубординг. Саме в ньому канадець виграв усі свої нагороди, саме він став його профільним видом спорту.
Однак повернення було довгим і болючим.
Перший крок – проїхати якихось 3 метри. Ніби й зовсім дрібниця, але не для Тернера. Це була його мета на перший рік після повернення. І це був його перший успіх.
"У перший рік, коли я знову спробував, моєю метою було просто проїхати на сноуборді 10 футів (3 метри). Це була моя мета на перший рік. Я пристебнувся до дошки, взяв милиці й просто ковзнув кілька футів. І назвав це успіхом для першого і навіть другого року", – казав Тайлер.
Вже за рік він зробив другий крок – проїхав невеликий спуск разом з кількома друзями. Тернер дуже боявся невдачі, однак все завершилося добре. Хоч і було "надзвичайно боляче".
Повноцінно повернутися до сноубордингу вдалося лише через 2,5 роки. І вже у 2022 році канадець вийшов на Паралімпійські ігри. Вийшов перемагати. Але навіть перед фінальним заїздом він думав не про сноуборд, а про стрибки з парашутом.
"Ми з тренером спланували ці змагання як стрибок. Ми говорили про тип літака, напрямок вітру, речі, які розуміють лише парашутисти. Коли камера була спрямована на мене, люди думали, що я танцюю, але я просто виконував аварійні процедури, як завжди роблю перед стрибком", – згадував Тернер.
Символічно вийшло – стрибок з парашутом ледь не відібрав усе, але саме він допоміг підкорити найвищу вершину – "золото" Паралімпіади.
А далі вже була історія. Історія домінації.
