Українці в погоні за національними рекордами, Превци проти всіх. Чого чекати від стрибків з трампліна на ОІ-2026
Уже в суботу, 7 лютого, на зимовій Олімпіаді-2026 буде розіграно перший комплект нагород у стрибках на лижах з трампліна – напевно, найпопулярнішому в Європі зимовому виді спорту. Останній медальний старт у стрибунів запланований на понеділок, 16 лютого: для літаючих лижників Олімпіада завершиться майже за тиждень до церемонії закриття, і спортсмени отримають майже два тижні відпочинку перед подальшими етапами Кубку світу.
Порівняно з попередніми Іграми 2022 року в Пекіні відбулося дві зміни. По-перше – додався ще один медальний старт у жінок, які в Італії змагатимуться не лише на нормальному, а й на великому трампліні. Це дозволило збільшити загальну кількість медальних стартів у стрибках до 6 – рекордна кількість для цього виду спорту на Олімпіадах.
По-друге – парний командний турнір (SuperTeam) замінив у програмі Ігор класичний командний турнір, у якому кожну з команд представляли по три спортсмени. Саме він 16 лютого закриватиме стрибкову програму Олімпіади-2026.
Історія та факти
– Стрибки з трампліна – один із видів спорту, які були присутні в програмах усіх Олімпіад, починаючи з Ігор-1924 у Шамоні. До Олімпіади-1960 включно літаючі лижники розігрували лише один комплект нагород – у чоловічих стрибках на великому трампліні.
На Іграх-1964 у Інсбруку з'явився другий медальний старт – особистий турнір у чоловіків на нормальному трампліні. Наступного розширення програми довелося чекати до 1988 року, коли в Калгарі вперше був розіграний командний турнір. Як уже було зазначено вище, цей вид із програми Олімпіади випав.
Жіночі стрибки з'явилися в на Олімпіадах зовсім недавно – лише в 2014 році. На минулих Іграх-2022 у Пекіні з'явився ще один вид програми – змішаний командний турнір, у якому кожну зі збірних представляють по 2 чоловіка та жінки.
– Першим у історії олімпійським чемпіоном у стрибках став норвежець Якоб Туллін Тамс. Що цікаво, в 1936 році він завоював срібло літньої Олімпіади в Берліні у вітрильному спорті.
Із розіграшем першого в історії комплекту нагород у стрибках трапився казус. Бронзою нагородили норвежця Торлейфа Хауга. Проте аж через 50 років, у 1974 році, в підрахунку підсумкових результатів було виявлено помилку: насправді третю суму балів набрав не Хауг, а американець Андерс Хауген. У вересні 1974 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) визнав помилку та проголосив Хаугена бронзовим призером Олімпіади. Бронзову медаль вручили його доньці, та передала її самому спортсмену, якому на той час було вже 85 років.
Що стосується Хауга, то він був справжнім універсалом північних дисциплін лижного спорту. На тій же Олімпіаді-1924 він завоював три золота: два в лижних гонках і одне – у двоборстві.
– Сумарно за історію Олімпіад медалі в стрибках з трампліна вигравали представники 16 різних збірних. Найуспішнішими є норвежці – 36 медалей, із яких 12 – золоті. У топ-3 медального заліку також ідуть фіни та німці – 10 і 9 золотих нагород відповідно. У випадку з німцями йдеться про суму нагород, які завоювали представники Західної, Східної та об'єднаної Німеччини.
– Найуспішнішими стрибунами в історії Олімпіад є фін Матті Нюканен і швейцарець Сімон Амманн, на рахунку яких по 4 золотих нагороди. При цьому, на рахунку Нюканена також є одне срібло, проте всі 4 золота Амманна були завойовані в особистих турнірах, а Нюканен один титул здобув у командному турнірі.
Амманн – єдиний стрибун, якому вдавалося виграти обидва особистих старти на двох різних Олімпіадах – у 2002 і 2010 роках. Золотий дубль також підкорявся Нюканену та поляку Камілю Стоху в 2014 році. Фін – єдиний стрибун, якому вдалося на одній Олімпіаді завоювати одразу три золота – в 1988 році в Калгарі він виграв обидва особистих старти, а також переміг зі збірною Фінляндії в першому в історії командному турнірі.
– Що стосується командних змагань, то тут найуспішнішими є збірні Австрії та Німеччини, які здобули по три перемоги. Два титули завоювала збірна Фінляндії, по одному – Японія та Норвегія. Перший в історії мікст, який відбувся 4 роки тому в Пекіні, виграла Словенія.
– Збірна України дебютувала в стрибках на Олімпіаді-1994 в Ліллехаммері, коли Василь Грибович посів 52 і 56 місця в особистих турнірах. Після цього українці були представлені на всіх Олімпіадах, окрім Ігор 2014 і 2018 років. У командних турнірах українці не виступали ще жодного разу. Найкращим результатом в історії України на Олімпіадах є 29 місце Володимира Гливки в змаганнях на великому трампліні в 1998 році в Нагано.
– Першою в історії олімпійською чемпіонкою серед жінок стала Каріна Фогт, яка в змаганнях на великому трампліні в Сочі-2014 випередила австрійку Даніелу Ірашко та француженку Колін Маттель. Українські стрибунки на Олімпіадах не виступали ще жодного разу.
Арена
Змагання зі стрибків з трампліна на Олімпіаді-2026 відбуватимуться на знаменитому трамплінному комплексі імені Джузеппе Даль Бена в містечку Предаццо в долині Валь ді Ф'ємме. Будівництво цієї арени розпочалося в 1988 році, коли Валь ді Ф'ємме здобула право провести чемпіонат світу-1991 з лижних видів спорту.
Сам мундіаль-1991 у стрибках став знаковою подією – справжньою битвою епох. Наприкінці 1980-х швед Ян Бокльов винайшов новий спосіб виконання польотної фази, так званий "V-стиль", який використовується у стрибках і досі. Перехід із паралельного на "V-стиль" тривав кілька років: одні стрибуни залишалися вірними старому стилю, інші – переходили на новий, більш ефективний.
І саме ЧС-1991 став останнім крупним турніром, під час якого консерватори, що стрибали паралельним стилем, ще могли на рівних змагатися з послідовниками Бокльова. Остання битва стилів, після якої майбутнє остаточно взяло гору над минулим.
Після побудови трамплінного комплексу в Предаццо він став регулярним гостем етапів Кубку світу зі стрибків і двоборства, а в 2003 році знову прийняв чемпіонат світу. Той мундіаль став бенефісом легендарного поляка Адама Малиша, який виграв обидва особистих турніри.
У 2013 році Валь ді Ф'ємме втретє прийняв чемпіонат світу, і в стрибках той турнір запам'ятався, перш за все, перфомансом Мануеля Феттнера у командному турнірі. У австрійця на приземленні погано спрацювало кріплення, і він втратив лижу. Незважаючи на таку критичну ситуацію, Феттнер не просто не впав, а й зумів, стоячи на одній лижі, виконати телемарк. Вищий пілотаж.
У 2001 році, в рамках підготовки до ЧС-2003, трамплін був реконструйований. У 2025 році зі значним запізненням завершилася друга, значно масштабніша реконструкція, приурочена саме до Олімпіади-2026. Обидва основних трампліни стали потужнішими. Тепер К-поїнт нормального трампліну розташований на позначці в 98 метрів, хілл-сайз – 109 м. На великому трампліні пункт К становить 128 метрів, хілл-сайз – 143 метри.
Через затримки в процесі реконструкції трамплінів Предаццо у минулому сезоні не зміг прийняти заплановані етапи Кубку світу зі стрибків з трампліна та двобрства, і передолімпійська проба сил на арені була перенесена на вересень і відбулася в рамках Літнього Гран-Прі.
Перший млинець виявився гливким: у жінок важкі травми коліна отримали Александрія Лутітт, Ева Пінкельніг і Харука Касаї. Причиною травм було визнано недоліки в конструкції трампліну: траєкторія польоту була надто високою та небезпечною. Профіль гір розгону обох трамплінів трохи змінили, щоби зробити траєкторію польоту нижчою. Роботи були завершені наприкінці листопада, і оновлену версію трамплінів найкращі стрибуни та двоборці світу вперше випробують вже безпосередньо на Олімпіаді.
Дійові особи
Українці
Збірна України на Олімпіаді-2026 буде представлена двома стрибунами – Євгеном Марусяком і Віталієм Калініченком. Для обох ці Ігри стануть другими в кар'єрі – вони дебютували чотири роки тому в Пекіні.
Проте за цей олімпійський цикл український дует зробив величезний крок уперед, який пов'язаний, перш за все, із роботою з новим головним тренером команди, словенцем Янісом Дебелаком. І до Італії український дует приїхав уже не в ролі статистів, а в якості спортсменів, які здатні виконувати серйозні завдання.
Калініченку в обох особистих турнірах під силу потрапити у топ-30. Він двічі робив це у поточному сезоні на Кубку світу, на Олімпіаді виконати таке завдання, як не дивно, навіть простіше, оскільки у топових збірних квоти вкорочені порівняно з кубковими етапами.
Марусяк же виріс у справжнього лідера збірної України, спортсмена, який здатен виконувати серйозні турнірні завдання та боротися з найсильнішими. Євген не повинен обмежуватися просто потраплянням у другу спробу чи побиттям скромних національних рекордів на Олімпіадах, а претендувати щонайменше на топ-20. За сприятливих погодних умов (Марусяк значно кращі результати демонструє в умовах зустрічного вітру) можна помріяти і про чільну десятку.
Поява у програмі Олімпіади парного командного турніру (SuperTeam) дозволить Марусяку та Калініченку виступити не лише в особистих стартах. Та навіть поборотися у SuperTeam за високий результат. У січні на Кубку світу в Закопане наш дует посів у цьому виді програми 7 місце. На Олімпіаді потрапляння у топ-8 також можливе.
Фаворити
Чоловіки
Беззаперечним фаворитом №1 є Домен Превц. Словенець у поточному сезоні безроздільно домінує, він уже виграв Турне чотирьох трамплінів, польотний чемпіонат світу та на всіх парах мчиться до перемоги в загальному заліку Кубку світу.
Багато хто сподівався, що до Олімпіади форма Превца піде на спад, проте жодних ознак цього поки що немає: на останньому передолімпійському етапі Кубку світу в Віллінгені Домен декласував суперників, двічі перемігши з перевагою в понад 20 балів.
Тому, що спаду в Превца немає, дивуватися не варто. На відміну від багатьох серійних домінаторів минулого, Домен на старті сезону ще не був на піку форми, а набрав його уже по ходу зимової кампанії.
Як би там не було, Превц підходить до Олімпіади в статусі фаворита №1 обох особистих стартів. І якщо 90-метрові трампліни – не зовсім територія Домена, і якісь варіанти там можливі, то уявити його поразку на великому трампліні дуже важко.
А ось його партнери по збірній Словенії, Анже Ланішек і Тімі Зайц, приїхали на Олімпіаду не в оптимальній формі. Ланішек на старті сезону ненадовго навіть захопив лідерство у Кубку світу, проте досить швидко передав повноваження партнеру по команді. На останньому етапі Кубку світу в Віллінгені Анже зумів потрапити у топ-10, проте розраховувати на щось більше у Предаццо буде важко.
Що стосується Тімі Зайца, то після двох дискваліфікацій на Турне чотирьох трамплінів він віднайти свою оптимальну форму так і не може. І якщо Зайцу не вдалося зробити це на своєму улюбленому трампліні імені Хайні Клопфера в Оберстдорфі в рамках польотного чемпіонату світу, то сподіватися побачити пікового Тімі на Олімпіаді ще важче.
Втім, Зайц чи Ланішек цілком можуть зачепити медаль – можливо навіть золоту – в парному командному турнірі. Фактор Домена Превца настільки вагомий, що він може компенсувати певну слабкість свого напарника. Хороші шанси Словенії і в міксті – жіноча частина команди теж виглядає дуже сильно. Тим більше, що 4 роки тому в Пекіні перший в історії Олімпіад стрибковий мікст виграли саме вони.
Беззаперечно найсильнішою командою цього сезону є збірна Австрії, проте цілком імовірний варіант, при якому вона покине Предаццо без жодного золота. А то і без медалей взагалі. Головна причина – зникнення з програми Олімпіади класичного командного турніру, да австрійці й мали би продемонструвати свою перевагу в загальному командному рівні.
В особистих турнірах поборотися за медалі може будь-хто із австрійської четвірки, проте жоден не виглядає залізобетонним медалістом. Штефана Крафта на подіумі Кубку світу не було ще з середини грудня, а останній етап у Віллінгені він взагалі провалив. Безумовно, легендарний ветеран вміє підводитися до топових турнірів, але зараз сумнівів щодо його перспектив вистачає.
Лихоманить і чинного володаря Кубку світу, Даніеля Чофеніга. Так, видавати топові стрибки він здатен, але вони поодинокі та трапляються занадто рідко. Ще один дебютант Олімпіад, Штефан Ембахер, лише у поточному сезоні закріпився в основі збірної Австрії, та вже побив два рекорди трамплінів на Кубку світу – в Енгельбергу та Гарміші. Загальний його рівень зараз, напевно, навіть вищий, ніж у Чофеніга, проте до медалі дотягнутися буде непросто і йому.
Мабуть, головною надією Австрії буде Ян Хьорль. На даний момент саме він є найсильнішим стрибуном команди і за потенціалом в окремому стрибку, і за загальним рівнем – у своїх найкращих спробах він навіть здатен тягатися з Превцом. Проте психологічної стійкості Яну бракує, тому в змагальних умовах він часто не може відтворити те, що видає в тренуваннях. А ще – є проблеми з приземленням, через які він часто втрачає важливі бали за стиль.
Блискучий сезон проводить збірна Японії, зокрема – олімпійський чемпіон Пекіна на нормальному трампліні, Рьою Кобаясі. І якщо він до такого рівня вже давно всіх привчив, то Рен Нікайдо проводить свій найкращий сезон у кар'єрі, та часто виглядає краще, ніж лідер команди. Саме так і було в останні два тижні: Нікайдо завоював бронзу польотного чемпіонату світу та двічі потрапив на подіум у Віллінгені.
Для збірної Німеччини нинішній сезон можна назвати кризовим, проте перед Олімпіадою з'явилися приводи для оптимізму. Філіпп Раймунд, який став лідером Бундестіму в поточному сезоні, в недільному турнірі у Віллінгені повернувся на подіум після півторамісячної паузи. Фелікс Хоффманн розібрався зі своїми проблемами з коліном і також наближається до своєї форми зразка першої половини сезону.
Для зіркового Андреаса Веллінгера нинішній сезон складався провально, проте в січні намітився прогрес, результатом якого стали 6 і 8 місця у Віллінгені. І хоча здобуті такі результати були не без допомоги сприятливих погодних умов, крок вперед очевидний. На нормальному трампліні Веллінгер цілком може поборотися за медалі: він дуже любить 90-метрові споруди та може претендувати там на найвищі місця навіть тоді, коли форма загалом далека від оптимальної.
Ще складніше проходить нинішній сезон для збірної Норвегії – гучний скандал на ЧС-2025 і зміна тренера не пройшли безслідно. На Кубку світу норвежці досі жодного разу не піднімалися на подіум, проте Маріус Ліндвік завоював бронзу польотного чемпіонату світу. З ним же пов'язані й головні надії скандинавів у Предаццо.
Ліндвік – чинний чемпіон світу на нормальному трампліні та олімпійський чемпіон на великому. Маріус як мало хто вміє видавати свій найкращий рівень у вирішальний момент. Тому, хоч Ліндвіка і не відносять до числа головних фаворитів Олімпіади, списувати його з рахунків точно не варто. Крістоффера Еріксена Сундала та Йоханна Андре Форфанга у поточному сезоні лихоманить, проте за місця в топ-6 особистих турнірів вони точно здатні поборотися.
Збірна Польщі проходить непростий період зміни поколінь. У Предаццо команду представлятимуть три різник покоління: ветеран Каміль Стох, юна надія команди, Кацпер Томасяк, і представник середньої вікової ланки, Павел Вонсек. Для Стоха цей сезон є останнім у кар'єрі, проте шансів гучно грюкнути дверима на Олімпіаді небагато. Томасяку ж під силу потрапити в топ-10 обох особистих турнірів із невеликими шансами навіть на місце в чільній п'ятірці.
Найкращий сезон у кар'єрі проводить Владімір Зографскі – на старті зимової кампанії болгарин кілька разів навіть бував на підступах до подіуму. На Олімпіаді в медалі Владіміра, звісно, повірити важко, проте місце у топ-10 навряд чи когось сильно здивує. Здатні створити міні-сенсацію фіни: Антті Аалто та Ніко Кютосахо за останній місяць по разу потрапляли у топ-10 на Кубку світу. У шанси Кютосахо віриться більше – його 5 місце у Віллінгені більш свіже та меншою мірою спричинене везінням у плані вітрових умов.
Дуже солідний загальний командний рівень демонструє збірна Швейцарії. Проте лідер команди, Грегор Дешванден, підходить до Олімпіади на спаді форми, тому подвигів від підопічних Біне Норчіча у Предаццо чекати не варто.
Жінки
Стрибкова програма Олімпіади-2026 може перетворитися на бенефіс сім'ї Превців: у жінок головним фаворитом у Предаццо приїхала його молодша сестра Домена, Ніка Превц. Вона також лідирує в загальному заліку Кубку світу, і, як і її брат, набрала оптимальну форму вже по ходу сезону.
Її партнерка по команді, Ніка Водан, чотири роки тому в Пекіні завоювала золото в міксті ще під дівочим прізвищем Кріжнар. За цей олімпійський цикл вона відійшла в тінь своєї партнерки по команді, проте залишається претенденткою другого ешелону на медалі особистих турнірів.
Раннім лідером Кубку світу була Нозомі Маруяма, яка у віці 27 років раптово розкрилася як стрибунка топрівня. Так, зараз її форма не настільки вражає, як на старті сезону, проте вона залишається одним із головних претендентів на золоті нагороди. Не списуємо з рахунків і легендарного ветерана Сару Таканасі.
Хто підходить до Олімпіади в найкращій поточній формі, так це норвежка Айрін Марія Квандал, яка нещодавно оформила переможний дубль у Віллінгені. Претендуватиме на медалі і її партнерка по команді Анна Одін Стрьом, яка у поточному сезоні здобула лише одну перемогу, проте загалом виступає дуже стабільно.
Традиційно сильна збірна Німеччини, у якої одразу три претендентки на медалі – семиразова чемпіонка світу Катаріна Шмід, Агнес Райш і Селіна Фрайтаг, сестра відомого у недавньому минулому стрибуна чоловічої збірної Ріхарда Фрайтага. Ослаблені травмами збірні Австрії та Канади можуть розраховувати лише на Лізу Едер і Ебігейл Стрейт відповідно.
Кого не побачимо?
На Олімпіаді-2026 ми побачимо не всіх зірок стрибків з трампліна. У жінок будуть відсутні згадані вище Александрія Лутітт, Ева Пінкельніг і Харука Касаї. На щастя, у чоловіків більшість зіркових пропусків Ігор в Італії пов'язані не з травмами, а з непотраплянням до складів своїх команд – вкорочення квот для топ-збірних цьому посприяло.
Через шалену конкуренцію в складі збірної Австрії за бортом опинився 40-річний ветеран Мануель Феттнер, який 4 роки тому в Пекіні завоював особисте срібло на нормальному трампліні. Прощальний сезон австрійському ветерану вдається дуже непогано, але його молодші партнери по команді виявилися сильнішими.
У збірній Німеччини п'ятим зайвим виявився Карл Гайгер. Дворазовий бронзовий призер Пекіна-2022 провально розпочав сезон, проте в січні дуже помітно додав. Але – too little, too late. Збірна Норвегії, на відміну він Австрії та Німеччини, могла заявити на Олімпіаду лише трьох стрибунів, і четвертим зайвим виявився дворазовий володар Кубку світу Халвор Егнер Гранеруд.
Не потрапив до складу збірної Швейцарії Сімон Амманн, який, як і Феттнер, проводить свій прощальний сезон у кар'єрі. На жаль, восьмої Олімпіади в кар'єрі легендарного швейцарця не буде – він програв конкуренцію більш молодим партнерам по команді. Те саме стосується і зіркових польських ветеранів, Давіда Кубацкі та Пьотра Жили – зі старого покоління поляків на Олімпіаду поїхав лише Стох.
Розклад медальних стартів:
Субота, 7 лютого
19:45 – нормальний трамплін HS 109, жінки, особистий турнір
Понеділок, 9 лютого
20:00 – нормальний трамплін HS 109, чоловіки, особистий турнір
Вівторок, 10 лютого
19:45 – нормальний трамплін HS 109, змішаний командний турнір
Субота, 14 лютого
19:45 – великий трамплін HS 143, чоловіки, особистий турнір
Неділя, 15 лютого
19:45 – великий трамплін HS 143, жінки, особистий турнір
Понеділок, 16 лютого
20:00 – великий трамплін HS 143, чоловіки, парний командний турнір (SuperTeam)
