У гонитві за “Блискавкою”. Як Ноа Лайлз перевернув спринтерський світ і замахнувся на рекорди Усейна Болта
"Переді мною стоять дві цілі — стати подвійним чемпіоном світу в бігу на 100 і 200 метрів, а потім побити світовий рекорд. Дехто каже, що це недосяжна мрія. Я таке люблю".
Ця фраза з міні-серіалу "Спринт" від Netflix, сказана американським спринтером Ноа Лайлзом, краще за все його характеризує.
Побачивши хоч раз його на публіці, вам може здатися, що він епатажний хвалько, який просто постійно базікає. І це справді так) Але, на відміну від багатьох не менш епатажних персонажів, свій трьоп підкріплює результатами. Як казав третій президент України: "Не словом, а ділом!" (Ні-ні, не поспішайте закривати, політики в цьому тексті більше не буде!)
Це буде розповідь про бігуна, який готовий кинути виклик всьому світові, аби лише досягти своєї мети. І робить це максимально гучно.
"Мене звати Ноа Лайлз. Я — шоумен! І я заробляю на життя, бігаючи колами", — говорив герой цього тексту у згаданому фільмі, який лише за перший тиждень після виходу увійшов до 10 найпопулярніших шоу Netflix та зібрав понад 2,4 мільйона переглядів.
Лайлз — абсолютна зірка нового часу. Любить танцювати, любить читати реп, аніме, комікси, яскраво вдягатись та шокувати публіку, коли виходить на доріжку. Ідеальний персонаж для любові та хейту в соцмережах.
Але за цією легкістю та епатажністю приховується досить неординарна історія успіху. В якій місця для перешкод хоч відбавляй.
Боротьба з хворобою та глузування в школі
Ноа народився в сім’ї легкоатлетів. Його батько Кевін Лайлз виграв золоту медаль в естафеті 4x400 на чемпіонаті світу 1995 року. Мама Кейша Кейн Бішоп теж була спринтеркою. Вони разом навчались в Університеті Сетон Холл.
Здавалося б, любов до швидкості й бігу закладена в гени їхнього сина з народження. Однак дитинство та й доросле життя Ноа тривалий час супроводжує те, що навряд у вас може асоціюватися з успішною спортивною кар’єрою — астма.
За розповідями його мами, у ранньому дитинстві Лайлз не міг ні їсти, ні грати, щоб його не супроводжував кашель, який був настільки страшним, що нагадував гавкіт.
"Одного разу я була на телефонній конференції з приводу роботи, і керівник запитав: «Може хтось вивести свою собаку?», — розповідала Кейша історію з життя в інтерв’ю для Time.
У віці 5 років лікарі сказали, що у Ноа реактивне захворювання дихальних шляхів. Неофіційний діагноз, який використовується для опису астматичних проблем з диханням, коли точна причина невідома.
Через проблеми з диханням він часто потрапляв у відділення невідкладної допомоги, а його імунна система постійно давала збої. Після багатьох тестів йому таки діагностували астму. У 7 років лікарі видалили Лайлзу мигдалини та аденоїди, щоб допомогти дихати краще. Тоді ж він почав займатися спортом.
Після кількох операцій, купи ліків та лікарень Ноа почав бігати. І з кожним роком поступово набирав обертів, долаючи хворобу за допомогою спорту. Хоча астма так і залишиться з ним по життю. Як і такі діагнози, як алергія, дислексія, синдром дефіциту уваги, тривога і депресія. Забагато для одного спортсмена, чи не так?
Але все це не стало непереборною перешкодою для досягнення своєї мети — стати найшвидшим на планеті. І з самого дитинства Ноа крок за кроком йде до її здійснення.
Подолати Болта
Лайлз представляв збірну США на юнацьких Олімпійських іграх 2014 року, де виграв золото на своїй коронній дистанції 200 метрів. 2019 року він виграв на двохсотметрівці передолімпійського чемпіонату світу серед дорослих у Катарі, а через декілька днів додав до колекції ще й золото естафети 4х100 метрів.
Ковід, який накрив світ уже наступного року, змусив організаторів відкласти Олімпіаду. Вибила пандемія з колії й нашого героя. По-перше, уявіть, які проблеми міг принести ковід людині з проблемним диханням, по-друге, епатажний по життю Ноа був позбавлений уваги і мусив часто сидіти на карантині без людей. Для екстраверта це іноді гірше за саму хворобу.
Зрештою Лайлз на Олімпіаді в Токіо на 200 метрах прибіг третім. З одного боку начебто й олімпійська медаль, з іншого — його коронна дистанція і третє місце точно не було в його планах.
Вже на чемпіонаті світу 2022 року в американському Орегоні Ноа потроху почав приходити в себе. Він не просто виграв золото, а ще й пробіг дистанцію за 19,31 секунди. Цим часом він не просто встановив національний рекорд США, а ще й на одну соту випередив результат легендарного американця Майкла Джонсона, який тримав рекорд 26 років (!).
Але зупинятись не в стилі Ноа. Йому стало тісно на рідній двохсотметрівці. Уже 2023 року він замахнувся на стометрівку. Дистанцію, що вважається найвищим піком в спринтерському світі. І на чемпіонаті світу в Будапешті вперше здобув золото одразу на двох дисциплінах — на 100 і 200 метрів.
Олімпійські 5 тисячних
Не дивно, що на Олімпіаду в Париж Лайлз їхав у статусі одного з головних претендентів серед спринтерів. Однак, якщо усі експерти безапеляційно віддавали йому перевагу на коронних 200, то стометрівка від Ноа серед них викликала сумніви. Слабко стартує, довго розганяється. Що може й добре на коронці, але не завжди достатньо на сотці.
І розвиток фінального забігу наче підтверджував усі сумніви. Лайлз відстав на старті, під кінець почав набирати, наздогнав суперників, але з першого погляду здалося, що йому трошки не вистачило, щоб обігнати ямайця Кішану Томпсона.
В те, що прибіг другим, повірив і сам Ноа. Він підійшов до свого опонента і сказав: "Чуваче, мені здається, що це твій забіг".
Однак долю стометрівки визначив фотофініш, за результатами якого на табло на першій позиції висвітилося прізвище Лайлза. Їх з Томпсоном розділили усього п’ять тисячних (0,005) секунди!
Гонитва за Болтом
Після перемоги на стометрівці Ноа, звісно, вже встиг назаявляти, що переверне світ.
"Суперники — неймовірні! Але я довів, що найсильніший. Я найсильніший вовк тут! Я просто неймовірний!", — з притаманною експресією заявив Лайлз.
Втім, коронна двохсотметрівка на Олімпіаді Ноа не піддалась. Її ефектно виграв представник Ботсвани Леціле Тебого, який таким чином приніс перше золото для своєї країни в історії Ігор.
Після забігу Ноа впав на доріжку і важко дихав. Його обступили представники його команди й лікарі. Виявилося, що Лайлз біг 200 м з позитивним тестом на COVID-19.
“Це не та Олімпіада, про яку я мріяв, але вона залишила в моєму серці стільки радості. Я сподіваюся, що всім сподобалося шоу”, – з притаманною посмішкою заявив Лайлз після того, як оговтався.
Він уже найшвидший у світі зараз, але далеко не найшвидший в історії. Світові рекорди на обох дистанціях йому все ще не підкорились. Попереду нього на стометрівці результати легендарної "Блискавки" з Ямайки — Усейна Болта.
Лайлз не любить порівнянь з Болтом. І не тому що боїться, а тому що вірить, що він його перевершить. Він поважає ямайську легенду, але якось заявив, що хоча Усейн і є іконою спринту, він може його перевершити.
"Такий мій план", — спокійно розповідав журналістам Ноа після минулорічного чемпіонату світу.
І попри епатажність і зайву балакучість, у хлопця може вийти. Йому зараз усього 27 років. А попереду його домашня Олімпіада в гламурному Лос-Анджелесі. Де розгулятися шоумену Лайлз буде де. Головне, щоб про біг не забував.
P.S. Перепрошую перед фанатами баскетболу, що в мою розповідь не увійшло все те, що Ноа встиг наговорити про НБА. Якщо починати розписувати всю його бурхливу діяльність, місця точно не вистачить. Цього разу тільки безпосередньо спринтерська частина. Але якщо буде цікаво, обов’язково продовжимо)
Євген Будерацький для Чемпіона
Відповідальний редактор — Денис Шаховець