Джон Джонс: історія найвеличнішого чемпіона в історії UFC, який наробив чимало лиха
Вже на цих вихідних відбудеться найграндіозніший поєдинок цього року, в якому легендарний Джонс Джонс та зірковий ветеран Стіпе Міочич зійдуться в октагоні у межах турніру UFC 309.
Нещодавно ми розповіли про кар’єру звичайного пожежника, який завдяки наполегливій праці та розумному підходу до поєдинків зумів стати чемпіоном у важкій вазі. Зараз буде йти мова про страшну силу напівважкого дивізіону, яка знесла всю опозицію.
Вашій увазі чемпіонський шлях Джона Джонса – універсального бійця з проблемною дисципліною та улюбленця Дани Вайта.
Джон Джонс, народжений у Рочестері, Нью-Йорк, у 1987 році, ще в ранньому віці зрозумів, що його життя буде непростим і сповненим випробувань. Виходець із родини зі скромними статками, Джон завжди вирізнявся своїм прагненням до успіху та міцністю характеру. Хоча його батько був пастором, а мати – медсестрою, які завжди намагалися прищепити своїм дітям віру в добре та правильне, Джон із ранніх років відчував невпинний потяг до змагань і жорсткої боротьби.
У школі його спортивний шлях розпочався з боротьби. Хоча Джонс був відносно невисоким і худорлявим підлітком, його боротьба в середній школі викликала захоплення: він показував неабияку витривалість та зухвалість у кожному поєдинку. Важливу роль у формуванні Джона як спортсмена відіграла робота над собою поза школою – він віддавав тренуванням кожну вільну хвилину, розуміючи, що зусилля не можуть бути марними.
Після закінчення школи Джон вступив до коледжу, де також продовжував займатися боротьбою. У коледжі Іова Джонс став одним із кращих борців, і саме тут у нього вперше зародилася думка про кар'єру в змішаних єдиноборствах. Хоча у Джона були всі шанси побудувати успішну кар’єру в боротьбі, його все більше приваблювала можливість вийти за межі одного виду спорту. Джон бачив у ММА новий виклик, який вимагав повного використання фізичних та ментальних ресурсів. Цей спорт пропонував йому новий рівень випробувань, а він прагнув ставати сильнішим і перевершувати свої власні межі.
У 2008 році, коли Джонс вирішив спробувати себе у ММА, він майже одразу завоював увагу фахівців і фанатів. Перші бої Джона на аматорському рівні показали, що перед світом стоїть не просто новий спортсмен, а природжений боєць, який уміє працювати як з ударною технікою, так і з борцівськими прийомами. Всього через кілька місяців у ММА Джон став справжньою сенсацією, завоювавши свої перші перемоги з блискавичною швидкістю.
Саме в цей період, з низкою перших перемог у професійних боях, Джонс отримав свою першу серйозну пропозицію від UFC – провідної організації у світі змішаних єдиноборств. На порозі UFC Джон Джонс уже не був просто перспективним новачком. Він був готовий довести, що здатен не просто боротися, а стати чемпіоном на світовій арені, яку відтоді планував підкорити повністю.
Джон Джонс ступив на арену UFC як гроза, яку ніхто не міг передбачити. Коли він дебютував у 2008 році, йому було лише 21 – і він уже видавався настільки талановитим, що навіть досвідчені бійці відчували тривогу, виходячи з ним у клітку. Весь світ змішаних єдиноборств заговорив про "наймолодшого проспекта" у напівважкому дивізіоні, і Джонс із кожним боєм підтверджував, що ці очікування не були перебільшеними.
Його перші поєдинки пройшли під знаком нестримної атаки та бездоганної техніки. Бої проти Андре Гусмау і Стефана Боннара стали справжньою демонстрацією його вміння контролювати ситуацію та постійно тримати суперників у напрузі. Особливо глядачів та експертів вразили його непередбачувані удари ліктями з клінчу. Завдяки унікальній комбінації довгих рук, високої швидкості та точності, Джонс здавався недосяжним. Коли він укладав на підлогу чергового противника, це виглядало наче театральний момент, коли герой з'являється у всій своїй величі.
Однак найгучніше ім’я Джона Джонса почало лунати у 2011 році. У 23 роки він отримав шанс на титульний бій проти досвідченого чемпіона Маурісіо "Шогуна" Руа. У цьому поєдинку Джонс не просто виграв – він знищив легендарного суперника, продемонструвавши ідеальне поєднання технічної майстерності та фізичної сили. Після бою Шогун виглядав виснаженим і знищеним, наче стикався не з людиною, а з невблаганною силою природи. Джон Джонс став наймолодшим чемпіоном в історії UFC – титул, який закріпив його як справжню суперзірку.
З цього моменту почалася ера Джона Джонса в UFC. Він утримував титул роками, стикаючись із найкращими бійцями, яких зміг виставити проти нього напівважкий дивізіон. Бої з Квінтоном Джексоном, Рашадом Евансом, Ліото Мачідою і Александром Густафссоном стали класикою. Бій із Густафссоном у 2013 році був одним із найважчих у його кар'єрі: суперник виявився справжнім викликом для Джонса, змусивши його йти на межі своїх можливостей. Проте Джон виявив витримку і, попри серйозні травми, здобув перемогу. Цей поєдинок став одним із найбільш обговорюваних в історії UFC.
Слід також згадати про легендарне суперництво між Джонсом і Деніелем Кормьє, яке почалося у 2014 році. Перший офіційний бій між Джонсом і Кормьє відбувся 3 січня 2015 року на турнірі UFC 182. Напружена боротьба тривала всі п’ять раундів, у результаті чого Джон Джонс зумів перемогти Кормьє одноголосним рішенням суддів. Ця перемога лише підвищила його статус і підтвердила його як одного з найкращих бійців у напівважкій вазі. Для Кормьє ж ця поразка стала болючим ударом, який він згодом визнавав одним із найгірших моментів у своїй кар'єрі.
У 2016 році Джонс мав зустрітися з Кормьє на UFC 200, але скандал із допінгом завадив бою. Незадовго до поєдинку Джонса зняли з турніру через позитивний результат тесту на заборонені речовини, і його знову відсторонили від участі в змаганнях. Через це Кормьє отримав титул чемпіона без бою.
Другий поєдинок відбувся 29 липня 2017 року на UFC 214. Бій став одним із найбільш обговорюваних у змішаних єдиноборствах. Джонс переміг Кормьє, нокаутувавши його у третьому раунді, і повернувши собі титул. Але невдовзі після цього виник черговий скандал: результати допінг-тесту показали наявність заборонених речовин у крові Джонса. Титул знову відібрали, а бій був визнаний "не відбувшимся". Це був сильний удар по репутації Джонса і ще одна гірка поразка для Кормьє, який опинився в епіцентрі скандалу.
Після запеклих боїв із Корм'є, Джон Джонс повернувся на арену UFC, наче герой, який зазнав ударів долі, але не здався. Повернення ознаменувало нову главу його кар'єри – відновлення репутації, реванші та виклики від нових зірок. У грудні 2018 року Джонс знову зійшовся зі своїм давнім суперником, Александром Густафссоном, у бою, який фанати чекали з нетерпінням. І цього разу Джонс не залишив жодних питань: він здолав Густафссона технічним нокаутом у третьому раунді, повернувши собі пояс, якому, здавалося, він був приречений належати.
Наступні бої стали випробуванням для його майстерності й витривалості. Ентоні Сміт, Тьяго Сантос, Домінік Рейєс – кожен із них приніс свої ризики та небезпеки. У бою з Рейєсом, молодим і амбітним претендентом, Джонс зіткнувся з реальною загрозою втратити свій титул. Той бій залишив за собою слід суперечок: багато хто вважав, що Рейєс заслуговував на перемогу. Проте судді одноголосно вирішили на користь Джонса, ще раз підтвердивши його статус "короля" напівважкої ваги.
Але Джонс завжди прагнув більшого. У новій епосі своїх перемог він оголосив про намір перейти у важку вагу. Рік за роком він працював над своєю трансформацією – набирав вагу, нарощував силу, готуючи тіло та дух до нових викликів. У 2023 році його дебют у важкому дивізіоні проти Сиріла Гана довів, що Джонс готовий панувати і тут. Лише кілька хвилин знадобилося йому, аби перемогти Гана, знову завоювавши титул.
Зазначимо, що життя Джона Джонса – це постійні коливання між славою і скандалами, і, на жаль, його історія насичена випадками, що ганьбили не тільки його ім’я, а й репутацію UFC. Коли здавалося, що його слава сягнула апогею, з’являлися нові заголовки, і кожен наступний скандал ще більше підігрівав суспільний інтерес до його життя.
Першим з таких випадків стало порушення закону у 2012 році, коли Джонс був арештований за водіння у нетверезому стані після того, як врізався у стовп на своєму Bentley. Порушення закону молодим чемпіоном, який тоді тільки розпочав свої перші чемпіонські кроки, залишило темну пляму на його репутації. Проте Джонс намагався швидко виправдатися, зізнаючись у своїй провині й обіцяючи фанатам, що подібне більше не повториться. Але обіцянка трималася недовго.
У 2015 році Джонс знову опинився у центрі скандалу, який мало не поставив крапку на його кар'єрі. Він став винуватцем ДТП, в результаті якої постраждала вагітна жінка. Що було ще гірше — замість того, щоб допомогти, він утік з місця аварії, залишивши свій автомобіль. Поліція знайшла в машині Джонса сліди марихуани, і цей інцидент призвів до того, що UFC позбавив його титулу чемпіона. Ситуація була ганебною для організації та змусила багатьох фанатів розчаруватися у своєму кумирі.
Не слід забувати про те, як Джонс у нетверезому стані побив свою кохану. Боєць так круто відпочив, граючи у казино, що прийшов у свій номер та скинув весь негатив на дівчину. Пізніше його заарештувала поліція, але доволі швидко цей конфлікт було забуто, а сам Джон навіть публічно вибачився.
Зараз легендарний боєць наче став на правильний шлях, бо у 37 років вже нема часу на те, аби робити дурість. Джонс поводить себе як порядна людина з великим серцем, яка готова зроби добро для інших. Крім того, Джону сильно допомагає релігія, бо саме завдяки цьому боєць притримується певний правил у житті та робить усе можливе, щоб родина ним пишалася.
Хоч кар'єра Джона Джонса була сповнена тріумфів і падінь, одне лишається незмінним: його вплив на змішані єдиноборства. Він відкрив новий вимір того, що можливо в октагоні, і став прикладом для поколінь бійців, які прагнуть досягти вершини UFC. Джон Джонс увійшов в історію, і навіть якщо його шлях був далекий від ідеалу, його спадщина залишиться вічною.