Збірна України на ЧС: диво, якого не сталося на румунському льоду

У суботу, 3 травня, у Сфинту-Георзі (Румунія) завершився чемпіонат світу з хокею у другому за значущістю дивізіоні 1А. Головним підсумком цього турніру ледь не став сенсаційний вихід в елітний топдивізіон збірної України, яка тільки рік тому виграла турнір у третьому за силою Дивізіоні 1В.
Наша команда програла в останньому вирішальному матчі збірній Японії, коли для виходу в еліту їй залишалося набрати лише одне очко, зіграти внічию в основний час із середняком турніру. Але, зробити цього так і не вдалося.

Таким чином, "жовто-сині" не подолали шлях із третього дивізіону в перший за мінімально можливі два роки. А виступ в елітній компанії – зі збірними США, Канади, Чехії, Фінляндії, Швеції та ін., відкладається ще мінімум на рік.
Скуто і без основного воротаря
Варто зазначити, що українська збірна претендувала на путівку в елітний дивізіон до останнього туру. У ньому на нашу команду чекала збірна Японії. Колись вельми посередня команда на ЧС-2025 показала себе досить міцним суперникам для всіх без винятку.
Зокрема, для команд-фаворитів з Англії та Італії. Нехай і набрали в попередніх чотирьох іграх лише 4 очки, 3 з яких у матчі з явно неконкурентоспроможними аутсайдерами зі збірної Румунії. Азійська команда вела рівну боротьбу з усіма командами і колись її мало прорвати. На наш жаль це сталося саме у грі зі збірною України.
Українці відкрили рахунок уже наприкінці п'ятої хвилини, коли гол забив Віктор Захаров, який відзначився в усіх матчах нинішнього турніру. А потім... Суперники зуміли нав'язати свою гру. На 14 хвилині Накаджима зрівняв рахунок, а в другому періоді японці й зовсім впевнено вийшли вперед. Ірікура і Сузукі протягом хвилини в середині періоду довели рахунок до 3:1 на користь суперника і поставили нашу команду в надскладне становище.

Тут варто зазначити, що основний голкіпер збірної України Богдан Дяченко напередодні травмувався, а на гру вийшов молодий 18-річний Олександр Левшин. Мабуть, у якийсь момент юний воротар не витримав напруги вирішальної гри.
У середині третього періоду, за 10 з невеликим хвилин до кінця основного часу гри, Олексій Ворона зумів закинути другу шайбу і скоротити перевагу суперників до мінімуму (3:2). А для того, щоб гарантовано потрапити до двійки найсильніших підсумкової турнірної таблиці українцям потрібна була нічия в основний час. Але... Закинути третю шайбу збірній Україні так і не вдалося.
Команді Дмитра Христича та її вболівальникам залишалося сподіватися на диво в матчі Італія – Румунія або подвиг Польщі в матчі з Великою Британією, якого, на жаль, не сталося.
Призери, з гарною перспективою
Збірна України більш ніж гідно виступила на нинішньому ЧС, зумівши з першого ж разу потрапити до трійки найсильніших. Нехай у кінцівці турніру на команду і чекало величезне розчарування.
Уже на початку змагань українці тільки в серії булітів програли команді Великої Британії (3;4), після чого в серії булітів обіграли італійців (3:2). Зазначимо, що ще рік тому обидві команди грали в елітному дивізіоні, а зараз туди повертаються. І обидві команди виявилися рівнею нашим хокеїстам. Потім був розгром, безхребетній Румунії (4:0) і впевнена перемога над збірною Польщі (4:1). І гірка "пігулка" у грі з Японією. Але ж до виходу в еліту, здавалося, залишалося зовсім трохи...

Перш за все, цим успіхом, команда зобов'язана своїм лідерам. Віктор Захаров забив шість шайб, при цьому відзначився в кожному з п'яти матчів. Крім того, на його рахунку 2 результативні передачі. Найкращим же за системою "гол+пас" став Андрій Денискін, на рахунку якого три голи і 6 передач – 9 очок. Активними були Денис Борода (1+3) і Данило Трахт (2+1).
Але все це б мало небагато значення, якби не голкіпер Богдан Дяченко, який посів перше місце в списку найнадійніших воротарів. З відсотковим показником відбитих кидків у 96,51% у чотирьох матчах він очолив список топголкіперів. І можна ще і ще багато разів шкодувати про відсутність гравця у складі команди в останньому і вирішальному матчі турніру.
Можна багато говорити і про Гліба Кривошапкіна, і про Віталія Лільку, і про Філіпа Пангелова-Юлдашева... По суті, вся команда відмінно проявила себе на цьому турнірі. А отже, наступного року, набравшись досвіду, вона вже точно буде претендентом на підвищення в класі.
Було б щастя...
Також не можна не відзначити, що на грі національної команди позитивно позначився... ранній виліт київського Сокола з плейоф чемпіонату України. Захаров, Денис Бородай, а також Денискін, що приєднався до них, з польської Торуні склали чудову першу трійку. Гравці виділялися свіжістю, на тлі партнерів Ляльки і Кривошапкіна з Кременчука або Ярослава Панченка, що представляє столичний Кепіталз.
І нехай хокеїстів українського чемпіонату в нинішньому скликанні збірної була меншість, фактор раннього вильоту найтитулованішої команди країни з плейоф було видно неозброєним оком.

Так, більшу частину збірної представляють легіонери із закордонних чемпіонатів, але все-таки, найкращим бомбардиром став гравець Сокола Захаров. У нашому чемпіонаті всього шість клубів, які грають часто на аренах, що вміщають не більше 2-3 тисяч глядачів. А часи, коли хокей "пускали" в столичний Палац спорту повільно, але вірно відходять у минуле. Втім, і в таких умовах народжуються діаманти, на кшталт форварда Сокола.
Великі плани на наступний рік
Збірна України, на жаль, залишається у другому за значущістю Дивізіоні 1А, хоча ще рівно тиждень тому такий розклад, здавалося б, усіх влаштував. Головне було, не програти Японії і залишитися в другому дивізіоні. У підсумку, Японії програли, але в матчі, яки йміг вивести Україну в еліту. А в підсумковій таблиці другого дивізіону посіли 3 місце.
Попереду – головний чемпіонат світу, який назве двох аутсайдерів, майбутніх суперників нашої збірної в Дивізіоні 1А. Як ми з ними впораємося? Чи впораємося? Якою буде сама збірна України через рік? Відповіді на ці питання поки витають у повітрі.

Але чемпіонат світу-2025 за участю збірної України показав, що в нас гідна команда, чудовий спаяний колектив, якому не страшні будь-які суперники. Зокрема, ті, хто ще рік тому грав в еліті. Ми самі хочемо грати в еліті і, здається, перебуваємо на правильному шляху для того, щоб там опинитися. Уже в найближчому майбутньому.